Справа № 137/618/24
Провадження № 33/801/655/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гопкін П. В.
Доповідач: Голота Л. О.
31 липня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
за участі : захисника Безрученко Дениса Павловича,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Безрученко Дениса Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 26.06.2024 по справі № 137/618/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, приватного підприємця, паспорт серії № НОМЕР_1 виданий 14.11.2019 органом № 0524, РНОКПП НОМЕР_2 , за частиною першою статті 130 КУпАП, -
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 26.06.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Як зазначено в постанові суду, 8.05.2024 о 22 год 42 хв по вул. Ринковій, 4, в с-щі Літин Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Primastar, д.н.з НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, захисником Безрученко Д. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку 5.07.2024 подано апеляційну скаргу (вх № 3057/24 від 9.07.2024) в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретні дії ОСОБА_1 , які б охоплювались об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Працівниками поліції не було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме в медичному закладі. Сама по собі незгода ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду «на місці зупинки» транспортного засобу, а не в медичному закладі, не утворює складу інкримінованого правопорушення, так як існує інший порядок огляду встановлений законом (стаття 266 КУпАП). Відомості про відмову ОСОБА_1 від доставки до закладу охорони здоров'я, видачу їй направлення чи відмову від його одержання в матеріалах справи відсутні. ОСОБА_1 не роз'яснено працівниками поліції наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Направлення водія до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» не відповідає вимогам пункту 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9.11.2015 № 1452/735, оскільки даний медичний заклад не був найближчим медичним закладом до місця зупинки автомобіля (смт. Літин), яким є КНП «Літинська ЦРЛ» Літинської районної ради. Відеозапис не містить фіксування складання направлення на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Суд першої інстанції незаконно відмовив у витребування з відділку поліції повного відеозапису з місця події. Справу розглянуто упередженим та необ'єктивним судом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Безрученко Д. П. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП апеляційний суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується наступними зібраними у справі доказами :
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 290144 від 8.05.2024, згідно якого 8.05.2024 о 22 год 42 хв по вул. Ринковій, 4, в с-щі Літин Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Primastar, д.н.з НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння: а саме порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилась у встановленому законом порядку. Своїми діями порушила вимоги п. 2.5 ПДР України /а. с. 1/;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 238554 від 8.05.2024, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф в розмірі 1190 грн. У постанові зазначено, що 8.05.2024 о 22 год 42 хв. в смт. Літин по вул. Ринковій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Primastar, д.н.з НОМЕР_3 , задній номерний знак знаходився в неосвітленому стані у темну пору, не пред'явила реєстраційній документи на транспортний засіб, чим порушила пункт 2.1 (а), 2.9(в) ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною першої статті 121-3, частиною першою статті 126 КУпАП /а. с. 2/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а. с. 3/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а. с. 4/;
- відеозаписом з місця події, з якого вбачається : факт зупинки автомобіля працівниками поліції; фак керування автомобілем ОСОБА_1 .. На запитання працівника поліції до ОСОБА_1 «чи вживали сьогодні алкогольні напої ?» ОСОБА_1 відповідача, що «вживала», пізніше повідомила, що нічого не вживала (час 22:56-22:57). На неодноразову вимогу працівника поліції «Чи будете проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння ?» ОСОБА_1 повідомила, що огляд проходити не буде, бо не хоче, для неї це принизливо. Наслідки відмови від проходження огляду ОСОБА_1 роз'яснено працівником поліції та їй були зрозумілі (час 22:57 по 23:00);
/а. с. 6/.
-показами в суді першої інстанції інспектора Пугачов І. Ю. та ОСОБА_2 ..
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретні дії ОСОБА_1 , які б охоплювались об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки зібрані у справі докази, зокрема : відеозапис з місця події, протокол про адміністративне правопорушення свідчать про відмову ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленими у неї ознаками алкогольного сп'яніння.
При цьому, наслідки такої відмови ОСОБА_1 роз'яснено працівниками поліції, вони їй були зрозумілі, роз'яснено що відносно неї буде складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП (час 22:57 по 23:00). Зокрема з 22:56:50 по 22:57 год, 22:57:40 по 22:59 год. відеозапису за назвою «export-fn1ti» /а. с. 6/ зафіксовано відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Причиною відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 зазначила те, що ця дія її принижує і вона не буде проходити огляд без присутності двох свідків. Наміру пройти огляд у медичному закладі жінка не висловлювала.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що сама по собі незгода ОСОБА_1 на проведення огляду «на місці зупинки» транспортного засобу, а не в медичному закладі, не утворює складу правопорушення, так як існує інший встановлений законом порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння (стаття 266 КУпАП), апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 виявляла намір пройти огляд у медичному закладі. Навпаки, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в категоричній формі повідомила, що проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння для неї є принизливим і вона його проходити не буде, після чого відійшла від поліцейського на значну відстань для розмови по телефону.
У протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду зафіксовано відеозаписом час 22:59:11.
Аргументи апеляційної скарги про те, що відомості про відмову ОСОБА_1 від доставки до закладу охорони здоров'я, видачу їй направлення чи відмову від його одержання в матеріалах справи відсутні, апеляційний суд не вважає підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 будучи обізнаною з протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що до протоколу додається : направлення, відеофіксація на нагрудну бодікамеру поліцейського /а. с. 1/, не зазначала, що їй не було запропоновано або ж відмовлено у проходженні огляду в медичному закладі.
Зазначення ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, вже після того, як був складений протокол та роз'яснено їй наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння , що «вона хоче пройти тест на алкогольне сп'яніння в присутності двох свідків або боді камери» не мають правового значення, оскільки на час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції вже були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Безпідставними є також твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не роз'яснено працівниками поліції наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки зазначене спростовується відеозаписом з місця події (час 23:00 по 23:02).
Аргументи апеляційної скарги про те, що направлення водія до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» не відповідає вимогам пункту 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), оскільки даний медичний заклад не був найближчим медичним закладом до місця зупинки автомобіля (смт. Літин), яким є КНП «Літинська ЦРЛ» Літинської районної ради, апеляційний суд не вважає такими, що дають правові підстави для скасування постанови суду, оскільки ОСОБА_1 , відмовляючись проходити медичний огляд не зазначала дану обставину, як причину відмови від проходження огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не містить фіксування складання направлення на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та протоколу також не є такими, що дають підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки вимоги статті 266 КУпАП передбачають обов'язкове фіксування поліцейським технічними засобами відеозапису саме факту проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння, а не факту оформлення письмових доказів.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 6.11.2015 р. № 1376 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
З огляду на викладене, наявне у справі направлення на огляд водія є належним доказом на підтвердження тієї обставини, що водієві пропонувалося пройти медичний огляд, що також підтверджено і відеозаписом час 22:59:11.
Наявна у справі довідка КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 9.05.2024 № 974, згідно якої за самозверненням ОСОБА_1 , в присутності інспектора роти № 1 зв. № 1 БУПП ст. с-нт ОСОБА_3 , 9.05.2024 о 1:46 год був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вживанні алкоголю, в якій зазначено висновок медичного огляду від 9.05.2024 о 2:00 год ОСОБА_1 встановлено твереза /а. с. 16/, суд першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки зазначений огляд проведено більш як через дві години з моменту встановлення підстав для його здійснення (частина четверта статті 266 КУпАП). Окрім цього, зазначена обставина не виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у витребування з відділку поліції повного відеозапису з місця події, апеляційний суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не надано суду доказів, що вона та її захисник звертались до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із запитом про отримання відеозапису з місця події і їм було в цьому відмовлено. Суд першої інстанції правомірно зазначив, що судом вже було допитано двох інспекторів за клопотанням захисту, які зазначили, що відеозаписи зберігаються протягом місяця. Тому, враховуючи, встановлений КУпАП строк розгляду справи даної категорії, враховуючи, що адміністративний матеріал розглядається лише в межах доказів наданих на підтвердження інкримінованого правопорушення, у задоволенні клопотання судом було відмовлено. Підстав вважати, що при відмові в задоволенні даного клопотання були порушені права ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив в постанові висновки про те, що «при усій видимій нетерпимості суспільства до водіїв у нетверезому стані розвернулась майже юридична кампанія по покроковому роз'ясненню, як уникнути відповідальності за керування автотранспортом у нетверезому стані. Відшукуються будь-які «дірки» в і так застарілому, непродуманому, явно «популістському» законодавстві про притягнення до адміністративної відповідальності за керування в нетверезому стані. Усі можливості недомовки, неточності законодавства про адміністративну відповідальність, проблеми з доказуванням у справах про адміністративні правопорушення, використовуються адвокатами та особами, які притягуються до відповідальності за керування в нетверезому стані для уникнення такої відповідальності», які, на думку захисника, свідчать про неупередженість судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими, адже зазначені висновки носять загальний характер та не впливають на склад адміністративного правопорушення, а також не встановлюють судом факту, як помилково вважає апелянт, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у нетверезому стані. Враховуючи, що виклад постанови у даному форматі не призвів до неправильного вирішення справи, апеляційний суд не вважає дану обставину, самостійною підставою для скасування постанови суду.
ОСОБА_1 та її захисником не наведено обґрунтованих підстав вважати, що при винесенні постанови суд першої інстанції був упередженим чи необ'єктивним. ОСОБА_1 та її захисник не заявляли відвід судді Гопкіну П. В. при розгляді справи, а зазначили про упередженість та необ'єктивність судді лише в апеляційній скарзі після ознайомлення з оскаржуваною постановою та мотивами, наведеними судом в ній. Отже, апеляційна скарга в цій частині є необґрунтованою.
Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Безрученко Дениса Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 26.06.2024 по справі № 137/618/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота