31 липня 2024 року
місто Київ
справа № 705/4897/22
провадження № 61-372св24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М., розглянувши заяви ОСОБА_1 від 26 та від 28 липня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду: Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди та
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди.
За наслідками задоволення відводів та самовідводів суддями Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Христинівського районного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області справу № 705/4897/22 передано до Жашківського районного суду Черкаської області.
20 березня 2023 року ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області відкрито провадження в справі № 705/4897/22.
Після задоволення відводів та самовідводів суддів Жашківського районного суду Черкаської області справу № 705/4897/22 передано до
Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.
06 жовтня 2023 року ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
17 жовтня 2023 року ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
07 грудня 2023 року постановою Черкаського апеляційного суду ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня
2023 року залишено без змін.
05 січня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, в якій просила їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про передачу справи на новий розгляд до Шполянського районного суду Черкаської області за територіальною підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 08 січня 2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів в складі: Ігнатенко В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловська І. М.
04 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкритокасаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року. Витребувано з Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області матеріали цивільної справи
№ 705/4897/22.
10 липня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М.
24 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частою першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
25 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні заяви про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду
Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М.
26 липня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду: Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М.
Заява про відвід мотивована тим, що 10 липня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М., однак судді не розглянули відвід у строк, передбачений законом, що свідчить про порушення прав заявниці на своєчасний та неупереджений розгляд заяви.
Вважає, що зазначені обставини викликають сумніви в об'єктивності й неупередженості суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. та є підставою для їх відводу.
Зазначає, що передача справ суддям Олійник А. С. та Фаловській І. М. з оскарженням рішень Черкаського апеляційного суду викликає обґрунтовані сумніви щодо втручання в Автоматизовану систему документообігу Верховного Суду.
28 липня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М.
Заява про відвід мотивована тим, що станом на 28 липня 2024 року в електронному кабінеті заявниці є лише ухвала Верховного Суду від 04 березня 2024 року про відкриття провадження в справі.
Зазначає, що 20 червня 2017 року суддя Олійник А. С., як член Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), на засіданні висловлювалась відносно неї неприязним тоном та в спосіб, що виключає поняття «безсторонність».
Також заявниця вважає, що суддя Олійник А. С. не приховувала неприязне ставлення до заявниці ще в 2017 році, умисно та свідомо залучила своїх колег Ігнатенка В. М. та Фаловську І. М. до порушення прав заявниці в цій справі.
Вказує, що зазначені обставини викликають сумніви в об'єктивності й неупередженості суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду: Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. та є підставою для їх відводу.
29 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Верховного Суду: Ігнатенку В. М., Олійник А. С., Фаловській І. М. визнано необґрунтованим. Заяви ОСОБА_1 від 26 та 28 липня 2024 року про відвід суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. передано для вирішення судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
30 липня 2024 року протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяв ОСОБА_1 від 26 та від 28 липня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду: Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. призначено суддю-доповідача Ситнік О. М.
Вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід.
Обґрунтовуючи заяви від 26 та від 28 липня 2024 року про відвід колегії суддів Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., заявниця послалася на те, що 10 липня 2024 року вона подала заяву про відвід колегії суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М., однак судді не розглянули відвід у строк, передбачений законом, що свідчить про порушення прав заявниці на своєчасний та неупереджений розгляд заяви.
Вказувала, що 20 червня 2017 року суддя Олійник А. С., як член ВРП, на засіданні висловлювалась відносно заявниці неприязним тоном та у спосіб, що виключає поняття безсторонність.
Також заявниця вважала, що суддя Олійник А. С. не приховувала неприязне ставлення до заявниці ще в 2017 році, умисно та свідомо залучила своїх колег Ігнатенка В. М. та Фаловську І. М. до порушення прав заявниці в цій справі.
Зазначені обставини викликали у заявниці сумніви в об'єктивності й неупередженості суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. та вважала це підставою для їх відводу.
У ЦПК України передбачено підстави відводу судді.
У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Тобто цивільним процесуальним законом чітко визначені підстави відводу судді, одним з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
ОСОБА_1 не навела жодних обставин, які б свідчили про упередженість суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. під час розгляду справи № 705/4897/22, а її припущення про можливі мотиви та дії як колегії суддів так і окремої судді колегії не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості й не підтверджені жодними належними доказами. Доводи про порушення строків розгляду заяви про відвід суддів від 10 липня 2024 року не є підставою для відводу суддів відповідно до вимог статті 36 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, 10 липня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М.
Відповідно до наказу Верховного Суду від 11 червня 2024 року № 153к
суддя-доповідач Ігнатенко В. М. перебував у відпустці з 01 липня 2024 року до
22 липня 2024 року включно.
Тобто до часу закінчення відпустки судді-доповідача заява учасника справи, яка перебувала у провадженні цього судді, не могла бути передана такому судді.
23 липня 2024 року заява ОСОБА_1 про відвід суддів була передана
судді-доповідачу Ігнатенку В. М. та розглянута в строки, передбачені
частиною сьомою статті 40 ЦПК України.
Доводи заяв ОСОБА_1 від 26 та 28 липня 2024 року про відвід суддів зводяться до незгоди заявниці зі строком прийняття судом процесуального рішення в справі та суб'єктивним сприйняттям особою публічних висловлювань судді, яка перебувала на посаді члена ВРП та, як вбачається з заяви про відвід
від 28 липня 2024 року, ставила питання судді, дії та рішення якого оскаржувалися до ВРП, про те: чи може суддя пояснити чим зумовлені скарги ОСОБА_1 ; чи є скарги заявниці на інших суддів; з приводу доводів втручання судді в систему автоматизованого розподілу судових справ, що Радою суддів України в результаті проведеної перевірки ця інформація частково підтвердилася.
З наведеного не вбачається проявів упередженості до заявниці члена ВРП - судді Олійник А. С., відсутній з цього приводу і висновок ВРП, що стосується засідання ВРП від 20 червня 2017 року.
Тобто заявниця не навела жодних об'єктивних підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України для відводу судді.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом (частина четверта статті 15 Закону
№ 1402-VIII).
У постанові від 18 квітня 2024 року в справі № 9901/110/19(провадження
№ 11-191заі23)Велика Палата Верховного Суду виснувала, що якщо суддя визначений для розгляду конкретної справи у встановленому законом порядку, він зобов'язаний брати участь в розгляді такої справи і тільки у випадках, передбачених законом, він може бути відведений (самовідведений) від розгляду справи.
Тому доводи заявниці про те, що участь суддів Олійник А. С. та Фаловської І. М. у розгляді цивільних справ з касаційним скаргами на судові рішення Черкаського апеляційного суду, що викликає сумнів у їх неупередженості та об'єктивності, також є безпідставними.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
Вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від участі в розгляді справи, оскільки не знайшли підтвердження доводи заявниці про те, що існують обставини, які достовірно б вказували на упередженість та необ'єктивність суддів Верховного Суду.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяв ОСОБА_1 від 26 та 28 липня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь- Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік