01 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/5398/23
Касаційний господарський суд у складі судді Верховного Суду Мамалуя О. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024
у складі колегії суддів: Плахов О.В. - головуючий, Терещенко О.І., Тихий П.В.
у справі № 922/5398/23
за позовом ОСОБА_1
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект"
про визнання недійсним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 922/5398/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Пунктом 6 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати/змінити, не передаючи на новий розгляд, ухвалу Східного апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження по справі № 922/5398/23 від 26.06.2024 в частині абз. 83, 87, 88 щодо висновків Суду про договір між ТОВ "Формула Комфорта-4" та ОСББ «Німецький проект» від 09.12.2022, який не був предметом розгляду справи.
Статтею 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, їх межі оскарження і які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в її прохальній частині зазначено альтернативні вимоги, та однозначно не зазначено, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами розгляду касаційної скарги.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги з урахуванням положень статті 308 ГПК України.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами частини першої та підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Отже, скаржник, звернувшись з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції мав сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8) грн. Однак ОСОБА_1 до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не додала.
Водночас в переліку додатків до касаційної скарги міститься посилання на "докази сплати судового збору на 1 арк.", але фактично зазначений документ в матеріалах касаційної скарги відсутній, що підтверджує акт від 12.07.2024 №32.1-13/358, складений працівниками апарату Верховного Суду.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги з урахуванням положень статті 308 ГПК України;
- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 922/5398/23 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй