31 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/18376/20(918/961/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024
у справі № 910/18376/20(918/961/22)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" арбітражного керуючого Григор'єва В.В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп";
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
про визнання недійсним договору
у межах справи № 910/18376/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "F&C Realty"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"
про визнання банкрутом
Короткий зміст позовних вимог та розгляду справи
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №910/18376/20 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "F&C Realty" (далі - ПрАТ "F&C Realty") про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" (далі - ТОВ "Апогей", Боржник).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/18376/20, крім іншого, заяву ПрАТ "F&C Realty" до ТОВ "Апогей" передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей", введено процедуру розпорядження майном Боржника, призначено розпорядника майна.
Ухвалою цього ж суду від 01.02.2022 у вказаній справі, зокрема, розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Григор'єва В. В.
15.11.2022 розпорядник майна ТОВ "Апогей" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" (далі - ТОВ "ФК "Артфінброк") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про визнання недійсним договору від 22.02.2021 № 2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за попередніми договорами (далі - Договір).
Позов мотивовано тим, що укладений Договір є таким, що порушує права Боржника, укладений у підозрілий період та завдав останньому збитків, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі спеціальних норм законодавства про банкрутство.
Вказаний спір, ініційований розпорядником майна Боржника, розглядався господарським судом в межах справи про банкрутство ТОВ "Апогей" у порядку вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) із присвоєнням єдиного унікального номера справі 910/18376/20(918/961/22).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № 910/18376/20(918/961/22), позов задоволено; визнано недійсним Договір, укладений між ТОВ "Апогей" та ТОВ "ФК "Артфінброк".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 910/18376/20(918/961/22) касаційну скаргу ТОВ "ФК "Артфінброк" задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
За результатом нового розгляду справи № 910/18376/20(918/961/22) ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 позов розпорядника майна Боржника про визнання недійсним Договору залишено без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Григор'єва В. В. залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/18376/20(918/961/22) залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скасована ухвала Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 (про передачу справи за підсудністю) не породжує жодних правових наслідків з моменту її ухвалення. Тож, оскільки станом на дату нового розгляду справи №910/18376/20(918/961/22) основна справа № 910/18376/20 про банкрутство Боржника перебувала на стадії підготовчого засідання, тобто щодо ТОВ "Апогей" не застосовувалась жодна із судових процедур, передбачених статтею 6 КУзПБ, у тому числі розпорядження майном, тому, як наслідок, розпорядника майна Боржника у вказаній справі призначено ще не було.
У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції констатував відсутність у арбітражного керуючого Григор'єва В. В. процесуальної дієздатності, а тому погодився з висновком місцевого господарського суду про необхідність залишення поданої цим арбітражним керуючим позовної заяви без розгляду у порядку вимог пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Арбітражний керуючий Григор'єв В. В. (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у цій справі №910/18376/20(918/961/22).
Просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказує порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що полягає, зокрема, у такому:
(1) ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі 910/18376/20, якою вирішено розпочати розгляд справи з підготовчого засідання, прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального та матеріального права та з грубим порушенням мети та завдань КУзПБ. При цьому вказаною ухвалою розпорядника майна Григор'єва В. В. не було усунуто від виконання повноважень, виконуваних ним на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.02.2022, якою, зокрема, було призначено його розпорядником майна Боржника та яка набрала законної сили, не була скасована та є чинною;
(2) Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21 висловилась про просту мову судових рішень (всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою). Всупереч наведеному, взагалі не зрозуміло, із яких мотивів та керуючись якими нормами процесуального права суди першої та апеляційної інстанцій після трирічного розгляду справи про банкрутство та року розгляду позовів у межах такої справи вирішили розпочати її розгляд з підготовчого засідання, а позови залишити без розгляду.
(3) вказівка суду першої інстанції на те, що "якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення" не є підставою для здійснення розгляду справи спочатку (з підготовчого засідання) та залишення без розгляду позовів, заявлених у справі про банкрутство. При цьому жоден Закон України не містить поняття переходу в справі про банкрутство після трирічного розгляду справи з підсумкового засідання до підготовчого засідання;
(4) суди попередніх інстанції безпідставно зробили власний висновок, що у зв'язку із скасуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/18376/20 скасованими є й всі інші понад 280 рішень у цій справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Відповідач - ТОВ "ФК "Артфінброк" подав відзив, у якому просить касаційну скаргу арбітражного керуючого залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
За змістом поданого відзиву відповідач стверджує про безпідставність доводів скаржника, оскільки арбітражний керуючий Григор'єв В. В. на даному етапі не є учасником справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" у статусі розпорядника майна, а тому не має процесуальної дієздатності для звернення до суду у межах вказаної справи із позовом у порядку статей 7, 42 КУзПБ, що є підставою для залишення його позову без розгляду. Крім того, вважає, що касаційна скарга, всупереч вимог статті 287 ГПК України, взагалі не містить підстав оскарження судових рішень у справі № 910/18376/20 (918/961/22).
Касаційне провадження
06.05.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Григор'єва В. В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В. Г.
Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2024, серед іншого, залишено касаційну скаргу арбітражного керуючого Григор'єва В. В. без руху з підстав невідповідності її форми вимогам процесуального закону, надано скаржнику строк для усунення недоліків (надання доказів сплати судового збору).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.05.2024 до касаційного суду 30.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Григор'єва В. В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №910/18376/20(918/961/22); ухвалено здійснити її перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Разом з тим, суддя Жуков С. В. перебував у відпустці з 15.07.2024.
Протоколами від 18.07.2024, 19.07.2024, 22.07.2024 - 26.07.2024 підтверджено неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із нестачею потрібної кількості суддів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Жуков С. В., Пєсков В. Г.
У відповідності до здійсненого автоматизованого розподілу Верховний Суд розглянув касаційну скаргу у цій справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи вказаним вище складом суду.
Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи в межах підстав оскарження та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Предметом судового розгляду є позовна заява розпорядника майна ТОВ "Апогей" про визнання недійсним Договору з підстав його фраудаторності.
Водночас у касаційному порядку оскаржується ухвала суду першої інстанції, залишена без змін апеляційним господарським судом, про залишення позовної заяви без розгляду у порядку пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України через відсутність процесуальної дієздатності у заявника.
Відтак предметом дослідження у цьому касаційному провадженні є питання правомірності залишення позовної заяви розпорядника майна боржника без розгляду через встановлений судами факт відсутності у нього процесуальної дієздатності.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому порядок здійснення судочинства у господарських судах встановлено ГПК України (стаття 1 цього Кодексу).
Отже, реалізація права на судовий захист у господарському судочинстві здійснюється у випадках та в порядку, встановлених процесуальним законом - ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Тобто здатність мати процесуальні права та обов'язки визначена процесуальним законом (частина перша статті 44 ГПК України) як процесуальна правоздатність, а здатність особисто набувати та здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді - як процесуальна дієздатність (частина друга статті 44 ГПК України).
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, особа, яка за правилами статті 4 ГПК України належить до учасників господарського процесу, в силу закону наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов'язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом).
Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб'єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні - стаття 42 цього Кодексу, так і визначені окремими нормами Кодексу спеціальні процесуальні права та виконати обов'язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно-визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
- доведення особою (суб'єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки тощо);
- обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;
- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.
Отже, наявність та можливість особою реалізувати право на звернення із заявою (позовом, скаргою) до господарського суду (процесуальна право- та дієздатність) має першочергове (первинне) значення для можливості подальшого переходу суду до розгляду справи - порушеного у заяві (позові, скарзі) питання по суті, оскільки відсутність цього права виключає розгляд судом по суті порушених в заяві (скарзі, позові) питань.
Належність особи до категорії учасників господарського процесу, що мають право звертатись до господарського суду у господарській справі (із заявою, скаргою, позовом) насамперед визначається з урахуванням тих загальних критеріїв, які визначають право звернення до господарського суду згідно з частиною другою статті 4 ГПК України, тобто з урахуванням переліку осіб, яким належить право звернення до господарського суду, якими є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
При цьому належність особи до будь-якої із наведених категорій осіб та виникнення у неї відповідного статусу визначається, в свою чергу, спеціальним законодавством (такі правові висновки підтверджуються усталеною практикою Верховного Суду, зокрема викладеною у постановах від 23.07.2021 у справі № 913/567/19, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б(910/12422/20), та обґрунтовано були враховані судом апеляційної інстанції у цій справі).
Так, згідно зі статтею 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
В силу приписів статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий належить до учасників у справі про банкрутство.
Нормами вказаної статті КУзПБ також визначено, що розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу (частина перша статті 44 КУзПБ).
При цьому за змістом положень статті 39 КУзПБ про введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така ухвала постановляється господарським судом за результатами розгляду у підготовчому засіданні заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника, що полягає у перевірці обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
Частиною третьою статті 44 КУзПБ визначено обов'язки розпорядника майна, одним з яких є обов'язок вживати заходів для захисту майна боржника.
Нормою частини дев'ятої статті 44 КУзПБ визначено, що розпорядник майна має право, серед іншого, на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.
Отже, на стадії розпорядження майном законодавець чітко визначив повноваження розпорядника майна щодо звернення з вимогою про визнання недійсними угод (правочинів), укладених боржником.
Водночас Верховний Суд зауважує, що здійснення повноважень розпорядника майна ставиться у залежність від чинності ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, якою вводиться процедура розпорядження майном боржника.
У цьому зв'язку вбачається очевидним, що втрата юридичної (законної) сили ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство унеможливлює подальше здійснення процедури розпорядження майном боржника та свідчить про відсутність процесуальної дієздатності розпорядника майна у такій справі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та зазначалось вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/18376/20 заяву ПрАТ "F&C Realty" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей", а ухвалою цього суду від 01.02.2022 розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Григор'єва В. В.
У листопаді 2022 року арбітражний керуючий Григор'єв В. В. звернувся до суду в межах справи № 910/18376/20 з цим позовом про визнання недійсним Договору.
Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 910/18376/20 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020, справу № 910/18376/20 передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва, а також зобов'язано Господарський суд Рівненської області передати справу № 910/18376/20 для розгляду до Господарського суду міста Києва.
Згідно усталеної правової позиції Верховного Суду (зокрема викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17) скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Зважаючи на викладене, скасована ухвала Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 про передачу заяви ПрАТ "F&C Realty" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" за підсудністю до Господарського суду Рівненської області не має жодних правових наслідків.
Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справ № 910/18376/20 (918/641/22), 910/18376/20 (918/875/22), 910/18376/20 (918/961/22) дійшов висновку, що справа №910/18376/20 стала підсудна Господарському суду міста Києва не в процесі розгляду, а була такою із моменту звернення до суду з заявою ПрАТ "F&C Realty" до ТОВ "Апогей" про відкриття провадження у справі про банкрутство, підлягала розгляду Господарським судом міста Києва за правилами виключної підсудності, встановленими статтею 30 ГПК України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Ураховуючи наведене та факт скасування як незаконної ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/18376/20 (про передачу справи за підсудністю), у Господарського суду Рівненської області були відсутні підстави вирішувати питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та здійснювати подальший розгляд такої справи, оскільки вказаний суд діяв не як суд, встановлений законом.
Крім того, Верховний Суд враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 розпочато розгляд справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" з підготовчого засідання, призначено у справі підготовче засідання та запропоновано Боржнику надати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "F&C Realty" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/18376/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 суддею Яковенко А.В. прийнято справу № 910/18376/20 до свого провадження та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.
Наведене свідчить, що Господарський суд міста Києва повернувся до розгляду справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" з підготовчого засідання, позаяк у Господарського суду Рівненської області були відсутні підстави здійснювати її розгляд, оскільки ця справа не була підсудна вказаному господарському суду.
Зазначені обставини з урахуванням факту скасування як незаконної ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/18376/20 підтверджують втрату юридичної (законної) сили ухвалами Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 про відкриття провадження у вказаній справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та від 01.02.2022 про призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Григор'єва В. В.
При цьому станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у цій справі № 910/18376/20(918/961/22) провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" перебувало на стадії підготовчого засідання, ухвали у порядку статті 39 КУзПБ про відкриття провадження у справі про банкрутство Господарським судом міста Києва постановлено не було, відтак щодо Боржника процедура розпорядження майном не застосовувалась та, як наслідок, розпорядник майна не призначався.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов обґрунтованого висновку, що арбітражний керуючий Григор'єв В. В. на даному етапі не є учасником справи № 910/18376/20 у статусі розпорядника майна, а тому не має процесуальної дієздатності відповідно до законодавства для звернення до суду у межах вказаної справи про банкрутство ТОВ "Апогей" із позовом у порядку статей 7, 42 КУзПБ.
Таким чином, у справі № 910/18376/20(918/961/22), що розглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, правомірно залишив позовну заяву арбітражного керуючого Григор'єва В. В. без розгляду у порядку вимог пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України через відсутність процесуальної дієздатності у заявника.
Наведеним спростовуються протилежні доводи скаржника, зумовлені невірним тлумаченням ним норм процесуального закону.
Решта аргументів скаржника фактично зводиться до незгоди з чинною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/18376/20, якою ухвалено розпочати розгляд справи з підготовчого засідання та яка не є предметом касаційного перегляду, тому такі доводи підлягають відхиленню за безпідставністю.
Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час їх касаційного перегляду.
Інших порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування оскаржуваних судових рішень згідно пунктів 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310 та частини другої статті 313 ГПК України, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги арбітражного керуючого Григор'єва В. В. та залишення без змін оскаржуваних судових рішень як таких, що прийняті з дотриманням норм процесуального права.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 910/18376/20 (918/961/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. Г. Пєсков