29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"31" липня 2024 р. Справа № 924/395/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"
про стягнення 62091309,31 грн
за участю представників:
позивача: Андрійко Є.Л. - згідно з довіреністю від 29.12.2023
відповідача: Сташук М.О. - згідно з ордером від 05.06.2024
Васильченко В.В. - згідно з ордером від 13.05.2024
приватного виконавця: Корольов А.М.
Ухвала постановляється 31.07.2024, оскільки у судовому засіданні 25.07.2024, 30.07.2024 оголошувалась перерва.
У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.
встановив: рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" про стягнення 62091309,31 грн; стягнуто з приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України 40938758,48 грн основного боргу, 2399021,57 грн 3% річних, 7724720,88 грн пені, 11028808,38 грн інфляційних втрат, 372547,85 грн витрат зі сплати судового збору.
На виконання рішення 02.07.2024 видано відповідний наказ.
На адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла скарга приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (від 22.07.2024) на дії (бездіяльність) приватного виконавця Корольова М.А. під час виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24, в якій просить: визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича неправомірною; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №75583731 від 19.07.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду №924/395/24, виданого 02.07.2024, зведеного виконавчого провадження ВП №75586565 від 19.07.2024 та зняти арешт з майна та коштів, розміщених на розрахункових рахунках в банківських установах.
Ухвалою суду від 23.07.2024 скаргу приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (від 22.07.2024) на дії (бездіяльність) приватного виконавця Корольова М.А. призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2024, у якому в подальшому оголошено перерву на 30.07.2024 та 31.07.2024.
Скарга мотивована порушенням приватним виконавцем вимог п. 15 ч. 1 ст. 34, ч. 11 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо незупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі 3924/395/24 та, відповідно, незняття арешту з майна та коштів боржника, з огляду на те, що сума, яка стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (надалі також - Закон №1639-ІХ), та за умови перебування боржника у Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону №1639-ІХ.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. у відзиві на скаргу (від 25.07.2024) вважає скаргу необгрунтованою. Повідомив, що 19.07.2024 ним, зокрема відкрито виконавче провадження №75583731 з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/395/24 від 02.07.2024 та 22.07.2024 направлено відповідь боржнику на заяву про зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №75583731 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою заява не підлягає задоволенню.
Стверджує, що п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено дві обов'язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження, а саме: у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ; за умови перебування боржника в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Аналізуючи положення Закону №1639-ІХ, звертає увагу на те, що врегулюванню підпадає, зокрема заборгованість за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, яка, на його думку, повинна відповідати умовам глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №294 від 30.09.2015. Однак згідно з рішенням суду у справі №924/395/24 заборгованість стягнута за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.
Зазначає про відсутність доказів укладення договору відповідно до пункту 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем та відсутність іншого методу врегулювання заборгованості у цих правовідносинах, ніж взаєморозрахунок у спосіб, передбачений ст. 4 Закону №1639-ІХ.
Крім того, зауважив, що Законом №1639-ІХ чітко визначено, що реструктуризації підлягає заборгованість та списанню - неустойка (штрафи, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування, на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", тому вважає, що зупиненню підлягає лише сума основної заборгованості за договором, укладеним відповідно до п. 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, в той час як 3% річних, пеня, інфляційні втрати та витрати зі сплати судового збору Законом №1639-ІХ не врегульовуються взагалі.
З наведеного робить висновок про необгрунтованість доводів скаржника, адже п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що борг має врегульовуватись Законом №1639-ІХ, у свою чергу, цей Закон визначає умови, при настанні яких заборгованість підлягає врегулюванню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у запереченнях на скаргу (від 25.07.2024) у задоволенні скарги просить відмовити. Вважає, що застосування п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у ВП 75583731 є неприпустимим. Зокрема, зауважує, що з огляду на рішення Конституційного Суду України від 12.12.2012 №18-рп/2012, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" саме по собі включення боржника до Реєстру підприємств не є єдиною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, необхідним є й установлення характеру заборгованості.
Зазначає, що Закон №1639-ІХ передбачає три способи врегулювання заборгованості: взаєморозрахунок боргів (ст. 4); реструктуризація боргів тільки перед НАК (ст. 5); списання боргів тільки перед НАК (ст. 6). Зазначений Закон встановлює, що врегулюванню підпадає заборгованість за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності (абзац 11 ст. 1 Закону). Стверджує, що приписи Закону №1639-ІХ підлягають застосуванню до суми заборгованості, обсяг якої визначено та яка утворилась за договорами, укладеними відповідно до пункту 1-4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем. Натомість згідно з рішенням суду заборгованість у справі №924/395/24 стягується за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. Посилаючись на Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, зауважує, серед іншого, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI Правил, шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Також зазначає, що у разі, якщо боржником буде доведено відповідність основного боргу у рішенні №924/395/24 вимогам глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, то така сума не перевищує 49907,52 тис. грн та врегульовується ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", тому між сторонами не врегульовуються суми: 2399021,57 грн 3% річних, 7724720,88 грн пені, 11028808,38 грн інфляційних втрат, 372547,85 грн витрат зі сплати судового збору. Звертає увагу на те, що реструктуризації та списанню підлягає основний борг за купівлю газу перед НАК "Нафтогаз України", в той час як за рішення суду у цій справі стягувачем є ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
За таких умов, підсумовуючи зазначене, вважає, що зупиненню підлягають виконавчі дії щодо стягнення суми основної заборгованості, яка утворилась за договором, укладеним відповідно до пункту 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, в той час як сума додаткових нарахувань та судовий збір перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Законом №1639-ІХ не врегульовується взагалі.
Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" у додаткових поясненнях (від 27.07.2024) з огляду на поняття дискреційних повноважень, заборони свавілля, добросовісності рішень суб'єкта владних повноважень, законних очікувань, витлумачених, зокрема у ряді рішень Європейського суду з прав людини, постановах Верховного Суду, вважає, що визначаючи повноваження приватного виконавця щодо самостійного вирішення питання про зупинення виконавчого провадження або незупинення, небхідно визначити межі і способи дії, в іншому випадку такі дії (бездіяльність) матимуть ознаки свавільних. Беручи до уваги те, що ПрАТ "Шепетівкагаз" мало законні очікування стосовно зупинення виконавчого провадження, оскільки таке право прямо передбачено Законом, і приватний виконавець не наділений повноваженнями довільно трактувати Закон, стверджує, що його бездіяльність є протиправною. Крім того, зауважило про відсутність відповіді приватного виконавця Корольова М.А. на клопотання ПрАТ "Шепетівкагаз" від 19.07.2024 про зупинення виконавчого провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у додаткових поясненнях (від 26.07.2024) акцентувало увагу на тому, що між сторонами спору Законом №1639-ІХ врегульовується основний борг, який виник за договором купівлі-продажу, укладеним з дотриманням вимог глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, договір постачання газу постачальником "останньої надії" цим Законом не охоплюється; між сторонами спору Законом №1639-ІХ не передбачено врегулювання додаткових нарахувань та судового збору; обмеження щодо зупинення виконавчих дій в частині стягнення суми, яка врегульовується Законом №1639-ІХ, не існує. Таким чином, з огляду на відсутність договору, укладеного відповідно до пункту 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, та відсутність механізмів врегулювання заборгованості з 3% річних, пені, інфляційних втрат та витрат зі сплати судового збору, просить відмовити у задоволенні скарги.
У додаткових поясненнях (від 29.07.2024) товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" вважає, що єдиною підставою для застосування Закону №1639-ІХ до договорів постачання газу постачальником "останньої надії" може бути постанова НКРЕКП, прийнята відповідно до вимог абзацу шостого частини другої статті 4 цього Закону. Саме приймаючи таке рішення, НКРЕКП і встановить суму боргу, яка відповідає приписам глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем. Звернуло увагу на те, що постановою НКРЕКП №518 від 12.03.2024 боржнику затверджено лише обсяг фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 у сумі 7747,00 тис. грн, тоді як докази затвердження обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності за період 01.11.2021 до 28.02.2022, відсутні. Стверджує, що зупинення вчинення виконавчих дій з підстав п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" вимагає з'ясування та перевірки відповідності сум приписами Закону №1639-ІХ. Механізмом врегулювання боргу, визначеного аб. 11 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, є взаєморозрахунок шляхом укладення договору відповідно до ст. 4 Закону. Проте сума такої заборгованості залишається не з'ясованою, адже боржник вважає, що всі його борги є боргами за договорами ВТВ (постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності), у свою чергу, стягувач наголошує, що таку суму потрібно з'ясовувати, оскільки природа ВТВ та ПОН абсолютно інша. Тому вважає, що сума боргу за договором ПОН не відповідає приписам Закону, доказів відповідності обсягів договору ПОН приписам глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, зокрема, у формі рішення НКРЕКП про затвердження таких сум, не надано. Також зазначає, що зупинення вчинення виконавчих дій в частині сум додаткових нарахувань та судового збору не відповідає вимогам п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" в цілому.
У заяві (від 29.07.2024) ПрАТ "Шепетівкагаз", надаючи докази щодо добровільного виконання рішення суду у справі №924/395/24 від 06.06.2024 в частині сплати судового збору, зауважило, що часткове зупинення виконавчого провадження не можливе, оскільки решта сум підлягають врегулювання відповідно до Закону №1639-ІХ.
У судовому засіданні представники заявника вимоги скарги підтримали з підстав, зазначених у скарзі, поясненнях.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. у судовому засіданні просить у задоволенні скарги відмовити з огляду на доводи, наведені у відзиві на скаргу.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у судовому засіданні вважає скаргу необгрунтованою з підстав, викладених у запереченнях на скаргу, поясненнях.
Судом враховується, що згідно зі ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Як убачається з матеріалів, наданих сторонами та приватним виконавцем Корольовим М.А., розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації №263/2023-р від 27.04.2023 приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації №43/2024-р від 30.01.2024 ПрАТ "Шепетівкагаз" підтверджено вищезазначений статус.
Постановою НКРЕКП від 30.01.2024 №203 "Про включення ПрАТ "Шепетівкагаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу" включено ПрАТ "Шепетівкагаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Листом від 23.05.2024 ПрАТ "Шепетівкагаз" відповідно до Закону №1639-ІХ подало до НКРЕКП додаткові документи до заяви про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, від 17.01.2024 №1441 для затвердження обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, а саме: за період з 01.11.2021 по 28.02.2022, зокрема: довідку про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості станом на розрахункову дату; розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПрАТ "Шепетівкагаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), збільшення суми податків на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період надання послуг з 01.11.2021 по 28.02.2022; копію акту звіряння взаєморозрахунків між ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Україна" і ПрАТ "Шепетівкагаз" за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії". Отримання документів підтверджується штампом НКРЕКП від 29.05.2024 вх. №18386/1-24.
Зокрема, у розрахунку обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПрАТ "Шепетівкагаз" до НКРЕКП над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, зазначено обсяг перевищення за період 01.11.2021-31.12.2021 в сумі 10977,60 тис. грн з ПДВ, за період 01.01.2022-28.02.2022 в сумі 38929,92 тис. грн (всього 49907,52 тис. грн); у довідці про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату відображено наявність заборгованості ПрАТ "Шепетівкагаз" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" станом на 28.02.2022 та 31.03.2024 в сумі 51991,67 тис. грн.
Також відповідно до підписаного сторонами акту звіряння взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на 31.03.2024 заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" становить 51991673,07 гривні.
02.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 видано наказ про стягнення з приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 40938758,48 грн основного боргу, 2399021,57 грн 3% річних, 7724720,88 грн пені, 11028808,38 грн інфляційних втрат, 372547,85 грн витрат зі сплати судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича із заявою (від 17.07.2024) про примусове виконання рішення, в якій просило прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24, здійснити заходи з примусового виконання рішення суду.
Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича від 19.07.2024 відкрито виконавче провадження №75583731 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24 про стягнення з приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 40938758,48 грн основного боргу, 2399021,57 грн 3% річних, 7724720,88 грн пені, 11028808,38 грн інфляційних втрат, 372547,85 грн витрат зі сплати судового збору.
Крім того, 19.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. у виконавчому провадженні №75583731 винесено постанови: - про стягнення з боржника основної винагороди, яка становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, в розмірі 6246385,72 грн; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для боржника визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 431,00 грн; - про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, якою для боржника визначено розмір додаткових витрат виконавчого провадження на загальну суму 665,00 грн; - про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відповідних рахунках/електронних гаманцях, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 68711338,88 грн; - про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 68711338,88 грн.
Також 19.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. у виконавчому провадженні №75512893 винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою виконавче провадження №75512893 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 28.06.2024 у справі №924/396/24 про стягнення з приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 11052914,59 грн основного боргу, 3754937,94 грн інфляційних втрат, 717533,45 грн 3%річних, 1338462,54 грн пені, 101183,09 грн витрат зі сплати судового збору, та виконавче провадження №75583731 об'єднано у виконавче провадження №75586565.
Згідно з наданими у матеріали справи листами приватного виконавця та повідомленнями про доставку документу до електронного кабінету ЄСІТС вищенаведені постанови направлені сторонам, доставлені до їх електронних кабінетів ЄСІТС 19.07.2024.
При цьому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. складено запит до банківських установ на отримання інформації, що становить банківську таємницю (наявності, стану рахунків/електронних гаманців боржника), а також отримано відповідь на запит від 19.07.2024 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки боржника.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.07.2024 на рухоме майно боржника зареєстровано накладення арешту згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про арешт майна боржника від 19.07.2024 №75583731.
У матеріали справи надано розпорядження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. від 23.07.2024, згідно із яким грошові кошти у сумі 44462,63 грн, що надійшли 20.07.2024, 6250,34 грн, що надійшли 22.07.2024, 23177,61 грн, що надійшли 22.07.2024 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №924/395/24, виданого 02.07.2024 Господарським судом Хмельницької області, у зведеному виконавчому провадженні від 19.07.2024 №75586565, за відповідними платіжними інструкціями від 23.07.2024 перераховано: - 5213,12 грн - на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. основної винагороди приватного виконавця; - 52131,23 грн на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" згідно з наказом Господарського суду Хмельницької області №924/395/24 від 02.07.2024; - 69,00 грн витрат виконавчого провадження на користь ДП "НАІС" як плата за користування АСВП; - 1027,00 грн витрат виконавчого провадження на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А.
Також ПрАТ "Шепетівкагаз" у матеріали справи надано копії платіжних інструкцій про сплату судового збору згідно з рішенням суду у справі №924/395/24 від 06.06.2024, а саме: від 26.06.2024 №842 на суму 202547,85 грн, від 26.06.2024 №840 на суму 100000,00 грн, від 04.07.2024 №875 на суму 50000,00 грн (всього на суму 352547,85 грн).
Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. з листом (від 19.07.2024), в якому просило зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24 та зняти арешт з коштів товариства, розміщених на відкритих рахунках у банківських установах.
У вказаному листі ПрАТ "Шепетівкагаз" повідомило про його включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, згідно з постановою НКРЕКП від 30.01.2024 №203, яку оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП 31.01.2024. Зазначило, що сума основного боргу згідно виконавчого провадження ВП №75512893 від 10.07.2024 складає 11052914,59 грн, сума основного боргу згідно виконавчого провадження ВП №75583731 від 19.07.2024 складає 40938758,48 грн, що разом становить 51991673,07 гривні. Саме ця сума відображена в акті звірки взаєморозрахунків станом на 1 квартал 2024 року між ПрАТ "Шепетівкагаз" та ТОВ ГК "Нафтогаз України" і саме цей акт звірки був поданий ПрАТ "Шепетівкагаз" в НКРЕКП 29.05.2024 у складі пакету документів як сума, що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ; також саме ця сума підтверджена судовими рішеннями у справах №924/395/24 та №924/396/24.
До вищезазначеного листа ПрАТ "Шепетівкагаз" було додано копії постанови НКРЕКП від 30.01.2024 №203 "Про включення ПрАТ "Шепетівкагаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу"; Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" від 12.11.2021; листа до НКРЕКП про надання документів з додатками: копією довідки про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату, копією розрахунку обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПрАТ "Шепетівкагаз" до НКРЕКП над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, актом звірки взаєморозрахунків станом на 1 квартал 2024 року між ПрАТ "Шепетівкагаз" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
У відповідь на лист ПрАТ "Шепетівкагаз" від 19.07.2024 щодо зупинення вчинення виконавчих дій приватний виконавець листом від 22.07.2024 повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви про зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №75583731 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", посилаючись на позицію, яка викладена вище як позиція відзиву приватного виконавця на скаргу (від 25.07.2024). Зокрема, зауважив, що в порядку процедур, передбачених Законом №1639-ІХ, зупиненню підлягає лише сума основної заборгованості за договором, укладеним відповідно до п. 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, в той час як сума додаткових нарахувань та судовий збір Законом №1639-ІХ не врегульовується.
При цьому представник приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" звернулась до НКРЕКП із адвокатським запитом (від 17.07.2024), в якому просила надати інформацію про те, чи є заборгованість, що виникла у ПрАТ "Шепетівкагаз" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у сумі 11052914,59 грн та за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 у сумі 40938758,48 грн такою, що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ? Чи вжило ПрАТ "Шепетівкагаз" усіх дій, передбачених Законом для участі у процедурі врегулювання заборгованості, та на якій стадії розгляду це питання?
У відповідь на вищезазначений запит НКРЕКП повідомила про те, що ПрАТ "Шепетівкагаз" відповідно до постанови НКРЕКП від 30.01.2024 №203 "Про включення ПрАТ "Шепетівкагаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу" включено до Реєстру, товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону №1639-ІХ; що відповідно до положень частини другої статті 4 Закону №1639-ІХ постановою НКРЕКП від 12.03.2024 №518 "Про затвердження ПрАТ "Шепетівкагаз" обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу" ПрАТ "Шепетівкагаз" затверджено обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року, у сумі 7747,00 тис. грн (без ПДВ); що 29.05.2024 ПрАТ "Шепетівкагаз" подано до НКРЕКП розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПРАТ "Шепетівкагаз" до НКРЕКП (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період надання послуг з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно.
При цьому у відповіді НКРЕКП зазначено, що Комісія не затверджує обсяги заборгованості операторів газорозподільних систем, що підлягають врегулюванню відповідно до Закону №1639-ІХ. Натомість роз'яснено, що відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України та проведення відповідних взаєморозрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1179 (далі - Порядок), взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості здійснюються на підставі договору про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками взаєморозрахунків та акта (актів) звіряння заборгованості та/або грошових зобов'язань, що підтверджує (підтверджують) наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості та/або грошових зобов'язань станом на дату підписання договору про організацію взаєморозрахунків. Саме у договорі про організацію взаєморозрахунків сторони визначають суму заборгованості та реквізити договорів, за якими такі суми утворились.
Разом з цим, розрахунки обсягів перевищення, що подаються операторами газорозподільних систем до НКРЕКП, та обсяги перевищення, що затверджуються НКРЕКП відповідно до частини другої статті 4 Закону №1639-ІХ, не містять розміру заборгованості та/або грошових зобов'язань суб'єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених цим Законом, та підстав її виникнення (договори тощо). Таким чином, визначення розмірів заборгованості та/або грошових зобов'язань суб'єктів ринку природного газу, що є предметом взаєморозрахунків по Закону №1639-ІХ, здійснюються відповідно до норм Порядку та не належать до компетенції НКРЕКП (лист від 23.07.2024).
У матеріали справи ПрАТ "Шепетівкагаз" надано копію складеного НКРЕКП акта планової невиїзної перевірки дотримання ПрАТ "Шепетівкагаз" вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу від 14.08.2023 №340, згідно з яким товариство здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі безстрокової ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 15.06.2017 №776 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 30.06.2021 №1067). У таблиці 1.17.13 акту відображено віднесення природного газу в об'ємі 450000 куб. м на суму 17277,30 тис. грн за січень та 600000 куб. м на суму 23505,0 тис. грн за лютий 2022 року до виробничо-технологічних витрат підприємства.
Дослідивши подані докази, заслухавши представників учасників справи, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 327 ГПК України виданий судом наказ є підставою для виконання судового рішення.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/7310/20, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це би нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України “Про виконавче провадження".
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця. За його положеннями, саме на виконавчу службу покладається обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення та вчинення всіх послідовних дій щодо такого виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на зазначені положення, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії із дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, додержання яких є обов'язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
За ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що приватний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження": верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження. Порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
Водночас згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом (ст. 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Приписами ст. 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця Корольова М.А. під час виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24, ПрАТ "Шепетівкагаз" стверджує, що приватним виконавцем, не зважаючи на те, що сума, яка стягується, підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-ІХ та за умови включення боржника у Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону №1639-ІХ, в порушення вимог п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не зупинено вчинення виконавчих дій, не знято арешти з майна та коштів товариства.
Так, підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").
За змістом ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п. п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
У випадку, передбаченому п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає (ч. 11 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").
Принцип юридичної визначеності, що є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов'язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16).
Отже, з аналізу вказаних вище норм права вбачається, що приватний виконавець за умови перебування боржника в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1689-ІХ, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на майно та грошові кошти.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №1639-ІХ:
- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість, у разі її погашення; реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;
- реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (ст. 2 вищезазначеного Закону).
Згідно зі ст. 3 Закону №1639-ІХ для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Частиною 2 цієї статті визначено, які документи додаються до заяви для включення до Реєстру суб'єктами ринку природного газу.
Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.
Частина 3 ст. 3 Закону №1639-ІХ передбачає порядок виключення з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до означеного вище Закону згідно з постановою НКРЕКП від 30.01.2024 №203 ПрАТ "Шепетівкагаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (постанова оприлюднена на офіційному вебсайті Регулятора 31.01.2024).
Доказів про виключення ПрАТ "Шепетівкагаз" з Реєстру в порядку ч. 3 ст. 3 вказаного Закону суду не надано.
Отже, ПрАТ "Шепетівкагаз" як на час відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24, так і на час розгляду скарги судом є учасником встановленої Законом №1639-ІХ процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань).
Відповідно, у спірних правовідносинах об'єктивно наявна така умова зупинення вчинення виконавчих дій згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" як перебування боржника в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Крім того, судом зважається на те, що за змістом ст. 1 Закону №1639-ІХ до учасників процедури врегулювання заборгованості на законодавчому рівні віднесено і товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
З приводу визначення, чи є стягнута рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 сума такою, що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ, судом враховується, що в обгрунтування вимог скарги ПрАТ "Шепетівкагаз" посилається на положення ст. 1 Закону №1639-ІХ, згідно з якими заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності з 1 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року включно, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
У свою чергу, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. стверджують про відсутність між сторонами договору на закупівлю або постачання природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (тобто договору, укладеного відповідно до пункту 1-4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №294 від 30.09.2015), оскільки заборгованість виникла з укладеного між сторонами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", і заборгованість за цим договором не підлягає врегулюванню згідно з положеннями Закону №1639-ІХ.
З приводу зазначеного судом враховується, що ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначає, що суб'єкт ринку природного газу - це оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач; оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Аналогічні визначення містяться і в п. 5 р. 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (з подальшими змінами) (далі - Правила), дія яких згідно з п. 2 р. 1 поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТ.
Відповідно до п. 4 гл. 1 р. 1 Кодексу газорозподільних систем оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; постачальник природного газу (постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2024 основним видом економічної діяльності ПрАТ "Шепетівкагаз" є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
За приписами ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний, зокрема вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Нормами ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" врегульовано, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи. Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу, що не є побутовим, постачальником "останньої надії" визначені в розділі VI цих Правил.
Відповідно до п. 1 цього розділу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії" (п. 2 розділу VI Правил).
Відповідно до п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи (крім випадку наявності заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником "останньої надії") здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках, зокрема: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії".
Одночасно п. 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем передбачено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов'язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю або постачання природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.
Оператор ГРМ для покриття об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу зобов'язаний мати укладений договір на постачання природного газу з постачальником, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. При цьому Оператор ГРМ не обмежений у праві здійснювати закупівлю природного газу у власника природного газу (у тому числі ГДП, ВБМ, оптового продавця) на загальних підставах та ринкових умовах (п. 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем).
При цьому згідно з п. 3 розділі VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником "останньої надії") в таких випадках, зокрема: відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи.
Отже, системний аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить, що законодавством передбачається укладення постачальником "останньої надії" з оператором газорозподільної системи договору постачання газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.
Про те, що заборгованість, стягнута рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 за укладеним між сторонами Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", є заборгованістю за природний газ для покриття об'ємів (обсягів) виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, свідчить і наданий ПрАТ "Шепетівкагаз" акт планової невиїзної перевірки дотримання ПрАТ "Шепетівкагаз" вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу від 14.08.2023 №340, складений НКРЕКП, в якому відображено віднесення відповідних об'ємів природного газу на покриття таких витрат.
Відтак, укладений між сторонами Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не суперечить положенням глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, чим спростовуються протилежні доводи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та приватного виконавця.
З урахуванням наведеного, положень ст. 1 Закону №1639-ІХ, заборгованість, яка виникла між сторонами за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у спірних правовідносинах, підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону.
Водночас п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зупинення вчинення виконавчих дій, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ.
З аналізу положень Закону №1639-ІХ та наведеного вище визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, викладеного у ст. 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (ст. 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (ст. 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування (ст. 6).
Згідно зі ст. 1 Закону №1639-ІХ взаєморозрахунки - це розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Так, зокрема, відповідно до абзацу 7 частини 1 ст. 4 вищезазначеного Закону взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, у тому числі, обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року, - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року.
Обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону (абзац 6 частини 2 статті 4 Закону №1639-ІХ).
З листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.07.2024 слідує, що відповідно до положень ч. 2 статті 4 Закону №1639-ІХ постановою НКРЕКП від 12.03.2024 №518 ПрАТ "Шепетівкагаз" затверджено обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року, у сумі 7747,00 тис. грн (без ПДВ). Одночасно повідомлено, що 29.05.2024 ПрАТ "Шепетівкагаз" подано до НКРЕКП розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПрАТ "Шепетівкагаз" до НКРЕКП (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період надання послуг з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно.
Подання до НКРЕКП вищезазначеного розрахунку, як це передбачено ч. 2 ст. 3 Закону №1639-ІХ, якою врегульовано порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості, підтверджується також листом ПрАТ "Шепетівкагаз" від 23.05.2024, яким додатково до заяви про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, від 17.01.2024 №141, для затвердження обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу відповідно до Закону №1639-ІХ, НКРЕКП було подано відповідний розрахунок, у якому зазначено обсяг перевищення за період 01.11.2021-31.12.2021 в сумі 10977,60 тис. грн з ПДВ, за період 01.01.2022-28.02.2022 в сумі 38929,92 тис. грн (всього 49907,52 тис. грн).
Окрім того, ПрАТ "Шепетівкагаз" у порядку тієї ж ч. 2 ст. 3 Закону №1639-ІХ було подано довідку про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату, в якій перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" станом на 28.02.2022 та 31.03.2024 відображена заборгованість на суму 51991,67 тис. грн, та підписаний сторонами акт звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким на 31.03.2024 заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" становить 51991673,07 гривні.
Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що заборгованість з оплати спожитого протягом січня та лютого 2022 року природного газу на загальну суму 40938758,48 грн за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", стягнута рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24, увійшла до складу суми в розмірі 51991673,07 грн, з приводу якої ПрАТ "Шепетівкагаз" листом від 23.05.2024 у порядку, визначеному ч. 2 ст. 3 Закону №1639-ІХ, розпочато (ініційовано) процедуру врегулювання заборгованості, передбаченої абзацом 7 частини 1 ст. 4 вищезазначеного Закону, шляхом проведення взаєморозрахунків.
Доводи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про те, що єдиною підставою для застосування Закону №1639-ХІ до договорів постачання природного газу постачальником "останньої надії" може бути постанова НКРЕКП про затвердження обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, судом оцінюються критично з огляду на зміст відповіді НКРЕКП від 23.07.2024 на запит представника ПрАТ "Шепетівкагаз", в якій НКРЕКП роз'яснила, що обсяги перевищення, які затверджуються НКРЕКП, не містять розміру заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-ХІ; визначення і затвердження розміру такої заборгованості не належить до компетенції НКРЕКП та здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1179 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків).
Відповідно, за умови перебування ПрАТ "Шепетівкагаз" в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24 до передбаченої Законом №1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання цього наказу в частині такого основного боргу і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у вказаній частині.
Щодо стягнутих рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, суд зауважує, що заявником не наведено доводів та не подано доказів, які би підтверджували, що зазначені суми підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ.
Зокрема, відсутні докази включення відповідних нарахувань до суми заборгованості, яка підлягає врегулюванню згідно з листом ПрАТ "Шепетівкагаз" від 23.05.2024, адресованим НКРЕКП, та доданими до нього документами, шляхом проведення взаєморозрахунків.
При цьому у контексті наведеної процедури суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за приписами ч. 3 ст. 4 Закону №1639-ІХ взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
Відповідно до ст. 1 Закону №1639-ІХ договір про організацію взаєморозрахунків - це договір, що укладається між учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу для погашення заборгованості (грошових зобов'язань) та є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону.
Зокрема, Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", та проведення відповідних взаєморозрахунків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1179, передбачено, що бюджетні кошти використовуються в цілях фінансового забезпечення заходів із врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, передбачених статтею 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" шляхом проведення взаєморозрахунків. Взаєморозрахунки на підставі договору про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками взаєморозрахунків відповідно до примірного договору про організацію взаєморозрахунків за формою згідно з додатком 1, та на підставі акта (актів) звіряння заборгованості та/або грошових зобов'язань, що підтверджує (підтверджують) наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості та/або грошових зобов'язань, складеного (складених) за формою згідно з додатком 3 із зазначенням суми заборгованості та/або грошових зобов'язань (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість та/або грошові зобов'язання) станом на дату підписання договору про організацію взаєморозрахунків (п. п. 3, 6 вказаного Порядку).
Таким чином, підставою укладення договору про організацію взаєморозрахунків між сторонами у процедурі взаєморозрахунків є акт звіряння заборгованості та/або грошових зобов'язань, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості та/або грошових зобов'язань із зазначенням суми заборгованості та/або грошових зобов'язань (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість та/або грошові зобов'язання), і такі взаєморозрахунки проводяться в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
Також з аналізу положень ст. 5 Закону №1639-ІХ, яка регламентує процедуру реструктуризації заборгованості, та ст. 6 цього Закону, яка регламентує процедуру списання, убачається, що реструктуризації підлягає заборгованість, а списанню - неустойка (штрафи, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, які виникли лише за окремими договорами, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та за окремими договорами транспортування природного газу.
Отже, стягнуті рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 пеня, інфляційні нарахування, проценти річних не підпадають під процедури врегулювання, передбачені також ст. ст. 5, 6 Закону №1639-ІХ, оскільки не відповідають жодному з визначень заборгованості, яка підлягає врегулюванню згідно із цими нормами (процедурами).
Наведеним спростовуються доводи заявника щодо можливості проведення взаєморозрахунків, реструктуризації або списання пені, інфляційних втрат та відсотків річних, нарахованих на основну заборгованість, в порядку вимог Закону №1639-ІХ. При цьому суд вважає хибними посилання заявника на окремі положення Закону №1639-ІХ без урахування їх взаємозв'язку з іншими положеннями цього ж Закону та без сукупного аналізу його норм.
Судом зауважується, що саме лише включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, не є безумовною та автоматичною підставою для врегулювання заборгованості зі сплати 3% річних, інфляційних втрат та неустойки. Умови, за яких це врегулювання може відбутися, визначені Законом №1639-ІХ.
Крім того, і сам заявник, ініціюючи процедуру врегулювання заборгованості відповідно до Закону №1639-ІХ, відобразив лише основну заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України", та, звертаючись до приватного виконавця із листом від 19.07.2024 про зупинення виконавчих дій, зазначив, що врегулюванню за процедурами, передбаченими Законом №1639-ІХ, підлягає основна заборгованість, підтверджена судовим рішенням у справі №924/395/24, в сумі 40938758,48 гривні.
З огляду на наведене, доводи заявника про те, що зупиненню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" підлягали виконавчі дії і в частині стягнутих рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, не знайшли свого правового та документального підтвердження.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ, не підлягають врегулюванню і витрати зі сплати судового збору, стягнуті рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24. Тому вчинення виконавчих дій в частині виконання наказу про стягнення витрат зі сплати судового збору не підлягає зупиненню відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з огляду на вищенаведене у сукупності, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А., виходячи зі змісту положень, зокрема, Закону №1639-ІХ, постанови НКРЕКП від 30.01.2024 №203 "Про включення ПрАТ "Шепетівкагаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу", рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 та виданого на його виконання наказу від 02.07.2024, заяви боржника від 19.07.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій, був зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75583731 відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" і зняти арешт з майна та коштів боржника в частині стягнення 40938758,48 грн основного боргу. Однак приватним виконавцем не було вчинено відповідний дій, чим допущено неправомірну бездіяльність та порушено майнові права боржника у відповідній частині.
Отже, оскільки доводи заявника в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. та його зобов'язання зупинити вчинення виконавчих дій та зняти арешт з майна і коштів боржника, розміщених на розрахункових рахунках в банківських установах, у виконавчому провадженні ВП №75583731 є обґрунтованими в частині, що стосується стягнення з боржника 40938758,48 грн основного боргу згідно з наказом Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24, скарга в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині у задоволенні скарги необхідно відмовити з огляду на необгрунтованість та недоведеність її вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (від 22.07.2024) на дії (бездіяльність) приватного виконавця Корольова М.А. під час виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича у виконавчому провадженні №75583731 (зведене виконавче провадження №75586565) щодо незупинення вчинення виконавчих дій та щодо незняття арешту з майна і коштів боржника в частині стягнення з боржника 40938758,48 грн основного боргу.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича у виконавчому провадженні №75583731 з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/395/24 (зведене виконавче провадження №75586565) зупинити вчинення виконавчих дій в частині стягнення з боржника 40938758,48 грн основного боргу, зняти арешт з майна та коштів боржника в частині стягнення з боржника 40938758,48 грн основного боргу.
У задоволенні решти скарги приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (від 22.07.2024) на дії (бездіяльність) приватного виконавця Корольова М.А. під час виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/395/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили 31.07.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 31.07.2024.
Суддя В.В. Виноградова