Рішення від 24.07.2024 по справі 910/20064/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2024Справа № 910/20064/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до 1) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), 2) Гаражного кооперативу "Вигурівщина" (вул. Електротехнічна, буд.74, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 21564712)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача,

приватний нотаріус Київського нотаріального округу Леонтьєв Гліб Олегович

про визнання недійсними, скасування рішень

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач 1), 2) ОСОБА_2 (далі - позивач 2), звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) ОСОБА_3 , 2) Гаражного кооперативу "Вигурівщина" про визнання недійсним, скасувати рішення позачергових зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина", оформлених протоколом від 09.12.2023, зобов'язати приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Леонтьєва Г.О. видалити із відомостей в ЄДР зроблений ним запис про зміну керівника ГК "Вигурівщина" - ОСОБА_3 та відновити попередній запис, керівник - ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення, які були прийняті на позачергових Загальних зборах учасників Гаражного кооперативу «Вигурівщина», які відбулися 09.12.2023 та які оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників № 1 мають бути визнані недійсними, оскільки прийняті з порушенням ст.15 Закону України «Про кооперацію» та приписів статуту гаражного кооперативу (п.9.1.-.9.15) та без проведення самих загальних зборів членів кооперативу, оформивши сфальсифікований протокол. Оголошення про скликання загальних зборів із зазначенням в ньому порядку денного зборів та строку подання заяв та пропозицій на збори, ніхто з організаторів зборів належним чином не оформляв та нігде не розміщував у строки визначені статутом. З огляду на що позивачі не були присутні на вказаних загальних зборах та не мали можливості прийняти участь в таких зборах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального провадження та призначено розгляд справи на 07.02.2024.

06.02.2024 до канцелярії суду надійшла заява про відкладення розгляду справи від відповідача 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 витребувано у ГК "Вигурівщина" докази, залучено до участі у справі треті особи та призначено підготовче засідання на 06.03.2024.

12.02.2024 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 2, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2019 набув право власності на гараж №420, в порушення вимог статуту ОСОБА_2 не було надано необхідні документи та не сплачено вступний внесок, у зв'язку з чим правлінням кооперативу не приймалося рішення про прийняття його у члени кооперативу. ОСОБА_3 не є належним відповідачем по справі. Оголошення про проведення 09.12.2023 позачергових зборів уповноважені членів гаражного кооперативу «Вигурівщина» було підготовлено та розміщено 28.11.2023 на дошках оголошень кооперативу розташованих при в'їзді в кооператив біля охорони та куті 9 ряду за місцем його знаходження. На думку відповідача 1 позачергові збори від 09.12.2023 є правомірними.

06.03.2024 через канцелярію суду від позивача 1,2 надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб.

06.03.2024 через канцелярію суду від позивача 1,2 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 призначено розгляд справи на 27.03.2024.

20.03.2024 через канцелярію суду від позивача 1,2 надійшло клопотання щодо долучення до матеріалів справи доказів.

26.03.2024 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

27.03.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 було сформовано заперечення щодо залучення третіх осіб.

Протокольною ухвалою від 27.03.2024 суд задовольнив клопотання позивача 2 щодо поновлення строку для подання доказів, у клопотанні позивача 1 щодо залучення третіх осіб - судом було відмовлено.

27.03.2024 Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.04.2024.

17.04.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 було сформоване клопотання про відкладення розгляду справи.

17.04.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивачів 1, 2 щодо витребування доказів у відповідача 2, поновлення строку на подання доказів, долучення до матеріалів справи доказів. У судовому засіданні представник позивача 2 зазначив про поважні причини неможливості подання доказів у встановлений ст. 80 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024, суд задовольнив клопотання про витребування доказів, призначив судове засідання на 08.05.2024.

06.05.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 було сформовано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

06.05.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача 1 щодо долучення до матеріалів справи фотографій, копій протоколів допиту.

06.05.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача 1 щодо долучення доказів до матеріалів справи.

08.05.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача 2 про долучення доказів.

19.06.2024 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано клопотання про поважність причини неявки в судове засідання, відповідачем 2 подано додаткові пояснення по справі.

19.06.2024 через відділ діловодства суду позивачем 1 подано вступне слово.

В судовому засіданні 19.06.2024 оголошено перерву до 24.07.2024.

В судовому засіданні 24.07.2024 представники позивачів підтримали позовні вимоги, представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позовних вимог, представник відповідача 1 в засідання суду не з'явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 24.07.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки вих. № 24/06 від 21.06.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач 1) є членом Гаражного кооперативу "Вигурівщина" (далі - відповідач), що знаходиться по АДРЕСА_4 та займає капітальний гаражний бокс № 382.

Відповідно до членської книжки члена ГК «Вигурівщина» (протокол про прийняття від 01.02.2020) облікової картки, ОСОБА_2 (далі - позивач 2) є членом Гаражного кооперативу "Вигурівщина" (далі - відповідач), що знаходиться по АДРЕСА_4 та займає капітальний гаражний бокс № 420.

Рішенням зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина", оформленим протоколом № 7 від 19.11.2016 затверджено Статут Гаражного кооперативу "Вигурівщина".

Відповідно до п. 1.1 Статуту Гаражний кооператив "Вигурівщина" заснований відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших чинних законодавчих актів України.

Кооператив створено за рішенням загальних зборів 24.01.1988, зареєстрований рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів № 55 від 26.01.1988.

Відповідно до п. 3.1 Статуту кооператив створено з метою надання послуг по організації та наступній експлуатації гаражів, зберіганню та обслуговуванню транспортних засобів членів кооперативу за рахунок їх внесків, задоволенню економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків.

У відповідності до пунктів 6.1, 6.2, 6.3, 6.7, 6.8 Статуту член кооперативу має право: обирати і бути обраним до органів управління кооперативу (правління і ревізійної комісії); приймати участь особисто чи через уповноваженого (представника) у вирішенні статутних питань діяльності кооперативу, загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу, працювати в комісіях, виконувати окремі завдання кооперативу; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі органів управління та посадових осіб; звертатись до правління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативу, діяльністю кооперативу та його посадових осіб. Порядок звернення та отримання відповідної інформації членами кооперативу регулюється чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 6.14.1, 6.14.4, 6.14.9 Статуту члени кооперативу зобов'язані дотримуватись вимог статут та внутрішніх нормативних документів (положення, інструкції, правила внутрішнього розпорядку тощо) кооперативу та виконувати рішення органів управління кооперативу; брати участь у витратах на придбання, ремонт, експлуатацію майна кооперативу, що знаходиться в загальному користуванні його членів; самостійно ознайомлюватись з прийняттям в кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед кооперативом.

Розділом 8 Статуту визначено, що управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, відкритості, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Вищим органом управління кооперативом є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу.

Виконавчим органом управління кооперативу є правління кооперативу.

Для опрацювання окремих питань на загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу, а також в період між ними правління кооперативу, може утворювати спеціальні комісії з членів кооперативу та залученням фахівців як консультантів, які не є членами кооперативу.

Контролюючим органом кооперативу є ревізійна комісія.

Пунктом 9.1 Статуту визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження нової редакції статуту кооперативу та прийняття рішень про ліквідацію та реорганізацію кооперативу (п. 9.2 Статуту).

Згідно з п. 9.3 Статуту кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, ці це право не може бути передано іншій особі. У виняткових випадках (хвороба, відрядження), якщо член кооперативу не може особисто прийняти участь у роботі загальних зборів кооперативу, своє рішення відносно питань визначених в п. 9.2 цього Статуту він викладає письмово, завіряє нотаріально або головою кооперативу і передає через голову кооперативу або уповноваженого кооперативу або довірену особу на загальні збори кооперативу.

У відповідності до п. 9.5 Статуту додатково, до компетенції загальних зборів, а також виключно до компетенції зборів уповноважених членів кооперативу належить: визначення організаційної та виконавчої структури кооперативу, затвердження внутрішніх положень, інструкцій та правил, внесення змін до них; обрання та відкликання членів виконавчих органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, а також відповідно до вимог та порядку обрання чи звільнення голови кооперативу; заслуховування та затвердження звітів органів управління і контролю кооперативу; затвердження розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, при необхідності та за згодою більшості членів кооперативу залучення кредитів; затвердження річного фінансового звіту та балансу кооперативу, розподіл доходів та покриття збитків; затвердження рішень щодо володіння, користування, розпорядження майна кооперативу; утворення спеціальних комісій із використання сторонніх (найманих) фахівців як консультантів, залучення аудиту, тощо; затвердження змін до статуту;

Пунктом 9.7 Статуту визначено, що чергові загальні збори або збори уповноважених членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу або головою кооперативу, у разі потреби, але не рідше 1 разу на рік. За результатів діяльності кооперативу за календарний рік збори проводяться не пізніше 3 місяців після закінчення фінансового року.

Позачергові загальні збори або збори уповноважених членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу за власною ініціативою, на вимогу ревізійної комісії за результатами перевірки і виявлених значних недоліків в діяльності кооперативу та його органів управління або на вимогу не менше 1/3 членів кооперативу, якщо цього вимагають інтереси кооперативу і вирішення їх в компетенції цих зборів (п. 9.8 Статуту).

Відповідно до п. 9.9 Статуту повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення. За рішенням правління, та при наявності для цього коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

В повідомленні про проведення Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу вказується: повне найменування та місце знаходження кооперативу; дата та час проведення зборів; перелік питань, включених до порядку денного; час початку та закінчення реєстрації членів кооперативу для участі у зборах; порядок ознайомлення членів кооперативу з документами та інформаційними матеріалами, пов'язаними із порядком денним; адреса, строк та умови внесення пропозицій, зауважень чи інформаційних матеріалів щодо порядку денного зборів.

Не пізніше як за 20 діб до дати проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і за 10 діб до дати проведення позачергових зборів кожен член кооперативу може запропонувати включення додаткових питань до порядку денного, а також висунути кандидатів до обрання складу органів управління кооперативу.

Пропозиції щодо членів кооперативу, які на встановлену дату їх внесення володіють у сукупності понад 10 відсотків голосів від загальної кількості членів кооперативу, не можуть бути відхиленні правлінням кооперативу (п. 9.10 Статуту).

Згідно з п. 9.11 Статуту про зміни, що сталися у порядку денному загальних зборів, не пізніше ніж за 10 діб до проведення зборів правління кооперативу повідомляє членів кооперативу інформацією на дошці об'яв та шляхом надсилання їм цієї інформації листами за місцем їх проживання при наявності для цього коштів в кооперативі.

У відповідності до п. 9.12 Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше (половини) його членів, а збори уповноважених за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів кооперативу, які прибули для участі у зборах.

Кожен член кооперативу чи уповноважений член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі.

Представники членів кооперативу на загальних зборах діють на підставі доручень членів кооперативу, завірених нотаріально або головою кооперативу.

Відповідно до п. 9.13 Статуту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу щодо прийняття або внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього, реорганізацію або ліквідацію кооперативу, в межах їх повноважень, вважається прийняти, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу приймається відкритим голосуванням шляхом підняття спеціальних карток або з використанням бюлетенів для голосування.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу є обов'язковим для всіх членів кооперативу.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу фіксується протоколами, що ведуться, реєструються та обліковуються у відповідності до Правил внутрішньої господарської діяльності. (п. 9.14 та п. 9.15 Статуту).

Згідно з п. 10.1 та п. 10.2 Статуту виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова кооперативу, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Правління підзвітне загальним зборам (зборам уповноважених) членів кооперативу і несе відповідальність за роботу кооперативу та її відповідність статутним вимогам кооперативу.

Члени правління у кількості не менше трьох обираються із членів кооперативу, які не порушують вимоги цього Статуту, загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу на строк 5 років.

Загальна кількість членів правління кооперативу повинна бути не менше 3 осіб, в тому числі голова кооперативу.

Відповідно до п. 11.1 та п. 11.2 Статуту голова кооперативу обирається із членів кооперативу загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу на термін 5 років.

Голова кооперативу на загальних зборах членів кооперативу обирається чи звільняється від своїх обов'язків відкритим голосуванням у порядку, визначеному цим Статутом, якщо на них присутні більше половини його членів, простою більшістю голосів.

На зборах уповноважених голова кооперативу вважається вибраним чи звільненим, якщо участь у голосуванні прийняло не менше 75% від загальної кількості уповноважених членів кооперативу, простою більшістю голосів.

У відповідності до п. 12.1 та п. 12.2 Статуту ревізійна комісії кооперативу веде контроль за фінансово-господарською діяльністю кооперативу. Ревізійна комісія обирається загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.

Ревізійна комісія обирається з числа членів кооперативу терміном на 5 років в кількості 3 осіб. Члени правління не можуть бути членами ревізійної комісії.

В Протоколі №1 від 09.12.2023 позачергових зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина», вказано, що у відповідності до статуту зареєстровано більше 2/3 уповноважених членів гаражного кооперативу, кворум для проведення зборів Уповноважених членів кооперативу наявний.

Позачергові збори Уповноважених членів кооперативу правомочні вирішувати всі питання порядку денного.

Порядок денний:

1. Про звільнення із займаної виробничої посади нинішнього голови гаражного кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_4

2. Про обрання та призначення (поновлення) на посаду голови гаражного кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_3

3. Про обрання нового складу правління гаражного кооперативу «Вигурівщина».

4. Про обрання нового голови спостережної ради гаражного кооперативу «Вигурівщина».

5. Про ліквідацію Лічильної комісії, відкликання голови і членів лічильної комісії.

6. Про обрання нового складу ревізійної комісії гаражного кооперативу «Вигурівщина».

7. Про доручення здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про гаражний кооператив «Вигурівщина», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8. Різне.

Позивач вважає, що рішення, які були прийняті на позачергових Загальних зборах учасників Гаражного кооперативу «Вигурівщина», які відбулися 09.12.2023 та які оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників № 1 мають бути визнані недійсними, оскільки прийняті з порушенням ст.15 Закону України «Про кооперацію» та приписів статуту гаражного кооперативу (п.9.1.-.9.15) та без проведення самих загальних зборів членів кооперативу, оформивши сфальсифікований протокол. Оголошення про скликання загальних зборів із зазначенням в ньому порядку денного зборів та строку подання заяв та пропозицій на збори, ніхто з організаторів зборів належним чином не оформляв та нігде не розміщував у строки визначені статутом. З огляду на що позивачі не були присутні на вказаних загальних зборах та не мали можливості прийняти участь в таких зборах.

Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав на управління товариством, що є підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Відповідач 2, наголошує на тому, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2019 набув право власності на гараж №420. В порушення вимог статуту останнім не було надано необхідні документи та не сплачено вступний внесок, у зв'язку з чим правлінням кооперативу не приймалося рішення про прийняття його у члени кооперативу. ОСОБА_3 не є належним відповідачем по справі. Оголошення про проведення 09.12.2023 позачергових зборів уповноважені членів гаражного кооперативу «Вигурівщина» було підготовлено та розміщено 28.11.2023 на дошках оголошень кооперативу розташованих при в'їзді в кооператив біля охорони та куті 9 ряду за місцем його знаходження. На думку відповідача 1 позачергові збори від 09.12.2023 є правомірними.

Оцінюючи подані сторонами та іншими учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно ст. 3 Закону України "Про кооперацію" метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статтею 10 Закону України "Про кооперацію" визначено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

За умовами частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з правилами статті 101 Господарського кодексу України управління виробничим кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.

У відповідності до ч.1 ст.15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Відповідно до приписів частини першої статті 102 Господарського кодексу України загальні збори, вносять зміни до статуту кооперативу; обирають шляхом прямого таємного голосування голову кооперативу, членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), членів спостережної ради кооперативу; затверджують напрями розвитку кооперативу; заслуховують звіти органів управління кооперативу про їх діяльність; визначають види і розміри фондів кооперативу, порядок їх формування та використання; затверджують правила внутрішнього розпорядку кооперативного підприємства, річний звіт і баланс кооперативу, порядок формування і розподілу доходу кооперативу, рішення правління (голови) кооперативу про прийняття нових членів; вирішують питання про входження кооперативного підприємства до об'єднань підприємств (кооперативів), участь кооперативу у заснуванні інших суб'єктів господарювання; приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

З вказаною нормою кореспондуються положення частини другої статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Згідно із ч. 3 ст.15 Закону України "Про кооперацію" рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ч. 12 ст. 15 Закону України "Про кооперацію").

Згідно із ч.5 ст.15 Закону України "Про кооперацію" про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України "Про кооперацію" позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів (ч.7 ст.15 Закону України "Про кооперацію").

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено, що приписи ст.15 Закону України "Про кооперацію" обумовлюють обов'язок повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення загальних зборів та порядок денний загальних зборів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/3577/16.

Всупереч цьому, відповідач 2 у своїх додаткових поясненнях (сформовані в «Електронному суді» 18.06.2024), вказує, що позивачі в період з 28.11.2023 по 08.12.2023 не були на території гаражного кооперативу.

Отже, відповідачем 2 не надано жодного належного, допустимого доказу, який би підтверджував обставини щодо вчиненням відповідачем 2 всіх необхідних дій для належного повідомлення учасників кооперативу про проведення 09.12.2023 позачергових зборів кооперативу.

Враховуючи наведене, відповідачем було порушено порядок підготовки та проведення загальних зборів кооперативу, які відбулись 09.12.2023.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З урахуванням наведеного, право окремих членів кооперативу на участь у позачергових зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту про порядок скликання і проведення зборів.

Суд зазначає, що порушення при проведенні Зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина" від 09.12.2023, порушили права позивачів, як членів кооперативу, оскільки позбавили їх права голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваним рішенням було порушено корпоративні права позивача, в тому числі, на прийняття участі в зборах та управлінні кооперативом.

Не беруться до уваги доводи відповідача стосовно того, що ОСОБА_2 не є членом кооперативу, оскільки на підтвердження таких тверджень останнім не надано належних доказів.

При цьому, вказані твердження спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, а саме: договором купівлі-продажу гаражного боксу № 420 від 09.04.2019, членською книжкою ОСОБА_4 з оплатами членських носів за 2019-2023 роки та обліковою карткою члена кооперативу.

З урахуванням встановлених обставин та на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Закону України "Про кооперацію" щодо оголошення про скликання зборів та обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання недійсними у повному обсязі рішення позачергових зборів уповноважених Гаражного кооперативу "Вигурівщина" від 09.12.2023, оформлені протоколом загальних зборів уповноважених Гаражного кооперативу "Вигурівщина" №1 від 09.12.2023, та відповідно наслідком задоволення цієї позовної вимоги.

Щодо позовних вимог про зобов'язання приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Леонтьєва Г.О. видалити із відомостей ЄДР зроблений ним запис про заміну керівника ГК «Вигурівщина» - ОСОБА_3 та відновити попередній запис, керівник - ОСОБА_2, то вказані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на нижчевикладене.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно з п. 31) ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Частинами 5, 6 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внормовано, що направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень. Направлення судових рішень щодо проведення реєстраційної дії для примусового виконання здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Вимога про скасування державної реєстрації змін внесених до ЄДР, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору і залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту шляхом скасування запису в ЄДР за правилами господарського судочинства.

Проте, позивачі у даному спорі заявили вказану вимогу, але не визначили відповідачем у справі особу, яка здійснила таку реєстрацію змін, відповідно у суду відсутні процесуальні підстави для задоволення таких вимог.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, то слід вказати наступне.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо визначеного позивачем відповідача 1 - ОСОБА_3 по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідачем слід вважати особу, яка залучається до участі у справі за вказівкою позивача, внаслідок припущення, що вона порушила чи оспорює права позивача. Зазвичай відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах.

З системного аналізу ст.ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України слідує, що набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує не з дійсною наявністю матеріальних правовідносин сторін, а лише з фактом пред'явлення позову до особи. Аналогічну правову позицію підтримано у постанові від 22.05.2014 Вищого господарського суду України по справі 910/5899/13.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

Так, предметом позову у даній справі є скасування рішення зборів уповноважених представників членів коражного кооперативу.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про кооперацію» виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Рішення позачергових зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень позачергових зборів учасників (членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Суд зазначає, що відповідачем у справах про визнання недійсним (скасування) рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №916/524/19.

Оскільки предметом позову у даній справі є скасування рішення позачергових зборів уповноважених представників членів гаражного кооперативу «Вигурівщина» від 09 грудня 2023 року, яке оформлене протоколом №1 від 09.12.2023, то відповідачем у даній справі повинен бути сам кооператив.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи їх вірогідність, позовні вимоги позивачів слід задовольнити частково.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати недійсними, скасувати рішення позачергових Зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина» (вул. Електротехнічна, буд.74, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 21564712), оформлених протоколом від 09.12.2023 в повному обсязі.

3. Стягнути з Гаражного кооперативу "Вигурівщина" (вул. Електротехнічна, буд.74, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 21564712) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Стягнути з Гаражного кооперативу "Вигурівщина" (вул. Електротехнічна, буд.74, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 21564712) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. В решті позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА

Попередній документ
120736819
Наступний документ
120736821
Інформація про рішення:
№ рішення: 120736820
№ справи: 910/20064/23
Дата рішення: 24.07.2024
Дата публікації: 02.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.03.2025)
Дата надходження: 28.12.2023
Предмет позову: про визнання недійсними,скасування рішень
Розклад засідань:
07.02.2024 11:30 Господарський суд міста Києва
27.03.2024 14:00 Господарський суд міста Києва
17.04.2024 10:00 Господарський суд міста Києва
19.06.2024 14:30 Господарський суд міста Києва
21.10.2024 12:40 Північний апеляційний господарський суд
20.11.2024 12:00 Північний апеляційний господарський суд
16.12.2024 13:20 Північний апеляційний господарський суд
03.02.2025 13:00 Північний апеляційний господарський суд
01.04.2025 11:45 Господарський суд міста Києва