ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2024Справа № 910/6347/24
Господарський суд міста Києва у складі Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"
до Державного підприємство "Сервісно-видавничий центр"
про стягнення 521 570,77 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" звернулось із позовом до Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" з вимогою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 71 від 31.07.2023 у сумі 521 570, 77 грн., з яких: основна заборгованість - 501 698, 59 грн., інфляційні втрати - 12 573, 88 грн., 3% річних від простроченої суми - 7 298, 30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 29.05.2024 в електронному вигляді отримано ним в його електронному кабінеті 30.05.2024, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
31.07.2023 між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 71, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених цим договором.
Очікуваний обсяг закупівлі товару за цим договором визначений у додатку 1 до договору. Зменшення обсягів здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього договору за результатами переговорів сторін (п.2.2 договору).
Обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та інших нормативно-правових актів (п.3.3 договору).
Відповідно до умов п. 5.1 договору загальна ціна товару (ціна договору) становить 870 080,40 грн.
Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена та розрахована відповідно до додатку 3 до цього договору.
Відповідно до п. 5.6 договору оплата товару здійснюється споживачем протягом 10 календарних днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який формується постачальником відповідно до п.4.14 та п.4.31 ПРРЕЕ. Сторони узгодили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що за період серпня - грудня 2023 року у відповідача наявна заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 501 698,59 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладені між сторонами Договори, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договорами енергопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Аналогічні положення закріплено і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частинами першою та другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з пунктом 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 2594 від 03.12.2019.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано акти приймання-передачі електричної енергії №№ 00000027505 від 31.08.2023, 00000031369 від 30.09.2023, 00000035910 від 31.10.2023, 00000039152 від 30.11.2023, 00000045464 від 31.12.2023, корегуючий акт № 000000049 80 від 31.01.2024, якими підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії на загальну суму 501 698,59 грн.
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів оплати за спожиту відповідачем електричну енергію суду не подано.
Крім того, сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 - 27.03.2024 за спірним договором, згідно якого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 501 698,59 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 501 698,59 грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 12 573,88 грн. інфляційних втрат та 7 298,30 грн. 3% річних.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 12 573,88 грн. інфляційних втрат та 7 298,30 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для сплати спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємство "Сервісно-видавничий центр" (04080, місто Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок, 6, код 25286486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок, 6, код 36716332) 501 698 (п'ятсот одну тисячу шістсот дев'яносто вісім) грн. 59 коп. основної заборгованості, 12 573 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 7 298 (сім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 30 коп. 3% річних, 6 258 (шість тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 85 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак