ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/1857/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.КАМЕРТОН"
про стягнення 21 683,17 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.КАМЕРТОН" грошових коштів в сумі 21 683,17 грн., сплачених позивачем на користь відповідача на виконання договору
суборенди нерухомого індивідуально визначеного майна № КІ2013 від 01.01.2021.
Ухвалою від 20.02.2024 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, встановивши порядок та строк усунення недоліків.
27.02.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 0403.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 04.03.2024 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0600254149249, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.01.2021 року між відповідачем, як орендарем та позивачем, як суборендарем, укладено Договір суборенди нерухомого індивідуально визначеного майна №КІ2013 (далі - Договір суборенди), відповідно до предмету якого Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування об'єкт суборенди (суборендоване майно) з метою його використання для розміщення телекомунікаційного обладнання та іншого обладнання, а також, здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем його розташування( п.1.1), який, згідно п. 1.2 даного Договору, складається з частини нежитлового приміщення (нежитлова будівля літера Л) загальною площею 10,00 кв. м, та розміщений за адресою: Київська область м. Бровари, б. Незалежності, 53 (п.1.3.).
Відповідно до п.1.4. договору орендар є користувачем, зазначеного в п.1.2. майна на підставі Договору оренди приміщення № 01/08-20 від 01.08.2020.
Датою початку використання об'єкту суборенди суборендарем є дата підписання сторонами Акту прийому - передачі об'єкту суборенди, що з моменту його належного підписання сторонами є невід'ємною частиною договору та є первинним документом, який підтверджує факт надання суборенди до моменту підписання Акту повернення об'єкту суборенди (п.2.1. договору суборенди).
Орендар зобов'язаний передати суборендареві в суборенду належне майно, відповідно до даного договору, за Актом прийому - передачі об'єкту суборенди (п.4.1.1. договору).
01.01.2021 сторонами підписаний Акт прийому - передачі орендованого майна за Договором суборенди нерухомого індивідуально визначеного майна №КІ2013 від 01.01.2021, за яким орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування майно - частину нежитлового приміщення (на технічному поверсі бу4динку та частину даху ІЛК), загальною площею 10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бровари, б. Незалежності, 53. Копія вказаного акту наявна в матеріалах справи.
Розділом 5 даного договору сторонами погоджений розмір орендної плати за об'єкт оренди та порядок розрахунків.
За умовами пункту 6.1. договору суборендар відшкодовує вартість електроенергії орендарю по окремому договору.
Згідно п.8.1. термін суборенди та строк дії даного договору з 01.01.2021 по 31.07.2023 включно.
Відповідно до пунктів 9.2.1 та 9.2.2.3 договору, орендар гарантує, що він має належні правові підстави володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що суборендується, а також, передавати це майно в суборенду на строк не менший обумовленого даним Договором, та що не існує такої третьої особи, яка б мала будь-які майнові права: право володіння, користування чи розпорядження, щодо орендованого майна.
Згідно пункту 13.3. договору суборенди, орендар зобов'язується повідомити суборендаря про зміну власника (користувача) об'єкту суборенди протягом 5(п'яти) днів з дати зміни власника (користувача) орендованого майна. Орендар зобов'язується повернути суборендарю протягом 10 (десяти) днів з дати зміни власника (користувача) орендованого майна надмірно отриману орендну плату за час, коли Орендар не мав права власності (користування) на об'єкт суборенди. Вразі зміни власника (користувача) об'єкта оренди, незалежно від волі сторін, Договір вважається припиненим з дати зміни власника (користувача) об'єкту суборенди.
21.11.2022 право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 53, перейшло та було зареєстроване за ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН". Дане твердження позивача підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який наявний у додатках до позовної заяви.
Фактично відбулась зміна власника нежитлового приміщення. Таким чином, на підставі вказаного відповідач фактично та юридично втратив можливість розпоряджатись даним об'єктом оренди.
Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Відповідно до частини 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
За приписами ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється в разі викупу (приватизації) об'єкта оренди.
Згідно ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що за період з 21.11.2022 року та до 31.01.2023 року включно, відповідачем, без належних майнових прав на майно, за яке сплачувалась суборенда плата, було незаконно отримано від позивача грошові кошти у сумі - 14 000 грн. 00 коп., докази сплати якої підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями № 1285854 від 03 лютого 2023 року на суму 7 000 грн., призначення платежу: КІ2013 Суборенда 01.02.23-28.02.23 згідно дог. № КІ2013 від 01.01.2021 ПДВ 1166.67 ((1285854)) та № 1301847 від 03 березня 2023 року на суму 7 000 грн., призначення платежу: КІ2013 Суборенда 01.03.23-31.03.23 згідно дог. № КІ2013 від 01.01.2021 ПДВ 1166.67 ((1285854)).
Позивач, обґрунтовуючи свою позовну заяву зазначає, що виходячи з положень п. 13.3. та п. 9.2. договору суборенди, відповідач був зобов'язаний повідомити належним чином позивача про зміну власника орендованого майна. Проте відповідач, порушуючи зазначені положення Договору та, завідомо знаючи про зміну особи, якій належать майнові права на об'єкт суборенди та що дію Договору суборенди фактично припинено, не повідомив належним чином позивача, продовжуючи отримувати суборенду плату до 31.03.2023 року включно.
Однак після зміни власника від відповідача не надходило жодного повідомлення, що відбулась така зміна.
30.11.2020 між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) був укладений договір № КІ2013/ESO про відшкодування вартості спожитої електроенергії (копія договору додається).
Відповідно пункту 1.1. Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії Позивач зобов'язуються щомісячно відшкодовувати Відповідачу вартість спожитої електроенергії.
Відповідно пункту 2.2. Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії Позивач до 05 числа поточного місяця сплачує авансовий платіж за електроенергію на наступний місяць в розмірі фактичного використання електроенергії за попередній місяць.
Як стверджує позивач, на виконання п. 2.2. Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії ним було сплачено відповідачу компенсацію за використану електроенергію в період з 01.01.2023 року по 31.01.2023 рік у розмірі 7623,17 грн
10.03.2023 сторонами було укладено Додаткову угоди №1 до Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії № КІ2013/ESO, відповідно до якої, сторони домовились, що з 31.01.2023 Договір про відшкодування вартості спожитої електроенергії № КІ2013/ESO вважається розірваним та втрачає свою чинність (п.1. Додаткової угоди), відповідач (сторона 2) повертає надмірно сплачену плату у вигляді авансового платежу за електроенергію за лютий місяць 2023 року у розмірі 7 623,17 гривень з урахуванням ПДВ до 31.03.2023 року (п. 2 Додаткової угоди).
Копії Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії № КІ2013/ESO та Додаткової угоди №1 до нього надані позивачем до позовної заяви.
07.07.2023 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих. №КІ2013 від 07.07.2023 року, з проханням добровільно сплатити кошти в сумі 21 683,17 грн, або надати гарантійний лист про строки та суму повернення боргу (копія претензії наявна в матеріалах справи).
Відповідач кошти не повернув, відповіді на претензію не надав.
Позивач, посилаючись ст. ст. 761, 770, 774 , 1213 ЦК України, 173, 291 ГК України звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача коштів в сумі 14000 грн., отриманих відповідачем від позивача у період з 21.11.2022 року по 31.01.2023 року за Договором суборенди, який фактично припинив свою дію, та 7623,17 грн - надмірно сплаченої плати у вигляді авансового платежу за електроенергію за лютий місяць 2023 року згідно п. 2. Додаткової угоди № 1 до Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії № КІ2013/ESO.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів сплати заявленої позивачем до стягнення суми коштів в розмірі 7623,17 грн - надмірно сплаченої плати у вигляді авансового платежу за електроенергію за лютий місяць 2023 року згідно п. 2. Додаткової угоди № 1 до Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії № КІ2013/ESO в установлений строк, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 7623,17 грн заборгованості за Додатковою угодою № 1 до Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії № КІ2013/ESO.
Щодо вимог позивача про стягнення 14000 грн., отриманих відповідачем від позивача у період з 21.11.2022 року по 31.01.2023 року за Договором суборенди в якості сплати орендної плати за лютий та березень 2023 року, суд зазначає, що договір суборенди фактично припинив свою дію в зв'язку зі зміною власника нерухомого майна.
Відповідно до частини 1, 2 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Оскільки підстава на якій відповідачем були набуті грошові кошти в якості орендної плати за лютий - березень 2023 відпала, у відповідача в силу вимог ст.ст. 1212, 1213 ЦК України виник обов'язок повернути вказані кошти позивачу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів в сумі 21623, 17 грн (7623,17 грн + 14000, 00 грн.), в іншій частині відмовити в зв'язку з не доведенням позивачем решти суми (помилкою нарахування).
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Ккеруючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України,господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.КАМЕРТОН" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-М, код 24367886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11 літ. "А", код 22859846) 21 623 (двадцять одну тисячу шістсот двадцять три) грн. 17 коп. боргу, 3 019 (три тисячі дев'ятнадцять) грн 62 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак