ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2024Справа № 910/4302/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ»
про стягнення 8871,04 грн
Без виклику представників сторін
У квітні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» про стягнення 8871,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №15712-Сл від 02.07.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем за період з 01.06.2019 по 31.12.2019 утворилась заборгованість у розмірі 5246,50 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2905,86 грн та 3% річних у розмірі 718,68 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що даний позов подано позивачем з порушенням правил підсудності. Також відповідач зазначив, що відповідно до розпорядження №2351 від 26.12.2018 для позивача затверджено тарифи на послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 153,31 грн з ПДВ, проте позивач нараховує плату за послуги за тарифом для ДП «Фірма Альтфатер» у розмірі 170,34 грн з ПДВ. Відповідач зазначив, що у позивача відсутні правові підстави керуватися Договором доручення від 15.11.2021 №645.11 для виконання позивачем Договору №15712-Сл від 02.07.2018, оскільки позивачем не надано доказів пролонгації договору з 01.08.2015 по 02.07.2018. Також відповідач вказав, що він не отримував рахунки та акти наданих послуг за спірний період. Крім того, відповідач зазначив, що п.8.5. Договору №15712-Сл від 02.07.2018 не передбачено , що позовна давність в 5 років стосується й щодо нарахованих штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.11.2011 між Дочірнім підприємством «Фірма Альтфатер Київ» (далі - Замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - Оператор) укладено Договір доручення №64-5.11 (далі - Договір доручення) в порядку та на умовах якого Замовник доручає, а Оператор зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок Замовника вчинити юридичні дії, визначені у п.1.2. цього Договору. (п.1.1. Договору доручення)
Деталізований зміст доручення (перелік юридичних дій), порядок його виконання та інші спеціальні вказівки містяться у додатку №1 до цього Договору. (п.1.2. Договору доручення)
Додатком №1 до Договору доручення передбачено укладення Договорів з третіми особами з надання послуг з вивезення побутових відходів, за затвердженими розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.06.2010 №397 тарифами на вказані послуги, що надаються ДП «Фірма Альтфатер-Київ».
02.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» (далі - Замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - Виконавець) на підставі Статуту, рішення Київської міської ради від 08.12.2017 №1589 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Києва» та Договору доручення від 15.11.2011 №64-5.11, укладеного між Виконавцем та ДП «Фірма Альтфатер Київ» укладено Договір №15712-Сл про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об'єкті Замовника, що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 18, а Замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги. (п.1.1. Договору)
Відповідно до п.1.2. Договору кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення відходів становить 4,4 м3 в місяця.
Згідно з п.2.1. Договору тариф на послуги, які передбачені п.1.1. цього Договору та надаються ДП «Фірма Альтфатер Київ» встановлено розпорядження виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації) від 21.02.2018 №267 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)».
Тариф на послуги за цим Договором становить 133,87 грн з ПДВ за 1 м3, за календарний місяць - 589,03 грн.
Тарифи на послуги, що надаються за даним договором та норми накопичення відходів можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. (п.2.2. Договору)
Відповідно до п.2.3. Договору оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п.2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником протягом 5 банківських днів, на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виписаного Виконавцем рахунку з моменту отримання направленого Виконавцем Замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).
За результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт надання послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками Сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів, з дати підписання, вищезазначений повернути Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг. (п.2.5. Договору)
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018. (п.7.1. Договору)
В разі, якщо жодна із Сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене Сторонами належним чином, то строк дії цього Договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік. (п.7.2. Договору)
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Укладений між сторонами договір №15712-Сл від 02.07.2018 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На виконання умов Договору за період з червня 2019 по грудень 2019 відповідачу було надано послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 5246,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату №32578 від 01.06.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №32895 від 30.06.2019); №32729 від 01.07.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №33046 від 31.07.2019); №44005 від 01.08.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №44450 від 31.08.2019); №44191 від 01.09.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №44636 від 30.09.2019); №55619 від 01.10.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №56174 від 31.10.2019); №55823 від 01.11.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №56378 від 30.11.2019); №63752 від 01.12.2019 на суму 749,50 грн (акт надання послуг №52328 від 31.12.2019).
Оскільки, пунктом 2.3. Договору №15712-Сл від 02.07.2018 передбачено можливість направлення рахунків-фактури в електронному вигляді через систему електронного документообігу, позивачем за допомогою програми «M.E.Doc» здійснювалось направлення вищевказаних документів відповідачу, що підтверджується витягом з програми «M.E.Doc» та відмітками про те, що документи доставлено контрагенту.
Факт отримання відповідачем послуг за вказаним Договором, ТОВ «І.К.ВЕЛ» не заперечується.
Проте, судом встановлено, що вказані акти не підписані зі сторони відповідача, послуги за виставленими рахунками позивачем не оплачені
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вищевказаними документами є таким, що настав.
Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань отримані послуги за виставленими рахунками не оплатив, акти надання послуг не підписав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензіями щодо сплати заборгованості.
Оскільки, наявність заборгованості підтверджено наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів її оплати, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 5246,50 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено наступне.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, та враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2905,86 грн та 3% річних у розмірі 718,68 грн.
Доводи відповідача про те, що у позивача відсутні правові підстави керуватися Договором доручення від 15.11.2021 №645.11 для виконання позивачем Договору №15712-Сл від 02.07.2018, оскільки позивачем не надано доказів пролонгації договору, судом відхиляються, з огляду на таке.
Відповідно до п.9.2. Договору доручення в редакції Додаткової угоди віл 26.03.2019 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього Договору, та закінчується 31.12.2019. В частині розрахунків по оплаті за договором цей Договір діє до повного погашення заборгованості.
Крім того, п.2. Додаткової угоди віл 26.03.2019 до Договору доручення сторони погодили, що відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, умови цієї угоди застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладення цієї Додаткової угоди, а саме з 02.07.2018.
Таким чином, вказаний договір на момент виставлення рахунків та отримання відповідачем послуг був чинним.
Доводи відповідача про те, що відповідно до розпорядження №2351 від 26.12.2018 для позивача затверджено тарифи на послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 153,31 грн з ПДВ, проте позивач нараховує плату за послуги за тарифом для ДП «Фірма Альтфатер» у розмірі 170,34 грн з ПДВ, судом відхиляються з огляду на таке.
Зі змісту з п.2.1. Договору №15712-Сл від 02.07.2018 вбачається, що сторонами визначено розмір тарифів, який передбачено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації) від 21.02.2018 №267 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)» для Дочірнього підприємства «Фірма Альтфатер Київ» у розмірі 133,87 грн з ПДВ.
В подальшому, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2018 №2351 було затверджено інший розмір тарифів для Дочірнього підприємства «Фірма Альтфатер Київ», а саме у розмірі 170,34 грн з ПДВ.
Щодо посилання відповідача на строки позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно з статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 статті 261 ЦК України).
Пунктом 8.5. Договору №15712-Сл від 02.07.2018 сторони передбачили, що будь-яка позовна давність по даному Договору, встановлюється тривалістю у 5 років.
Поряд з цим, відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, як вбачається з вищенаведених норм діючого законодавства, строк позовної давності, встановлений, зокрема, ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжується як на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), так і на період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 було введено на усій території України карантин, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023 (Постанова КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» від 25.04.2023 №383.
Також відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був продовжений та триває до теперішнього часу.
Так, враховуючи, зокрема, п.8.5. Договору №15712-Сл від 02.07.2018, період заборгованості, запровадження карантину, що діяв з 11.03.2020 по 30.06.2023 та дію на даний час у державі режиму воєнного стану, строк позовної давності для вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість, а також інфляційних втрат та 3% річних на дату подачі позову (08.04.2024) не сплив, що виключає його застосування.
Всі інші доводи відповідача спростовуються вищевстановленими обставинами.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Селянський узвіз, буд. 3-А; ідентифікаційний код 36439904) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23; ідентифікаційний код 33745659) суму основної заборгованості у розмірі 5246 (п'ять тисяч двісті сорок шість) грн 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 2905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн 86 коп. та 3% річних у розмірі 718 (сімсот вісімнадцять) грн 68 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 31.07.2024.
Суддя Я.В. Маринченко