ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.07.2024Справа № 910/4528/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до за участю проТовариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250) Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача 1. Державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилу Віталіївну (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 24) 2. Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 44Б) визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів
Представники:
від Позивача: Габрєв В.В. (представник на підставі ордеру);
від Відповідача: не з'явились;
від Третіх осіб: не з'явились;
ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" в особі єдиного учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМОЛОТ", оформлених протоколами №8 від 09.08.2019 року, №9 від 19.08.2019 року, скасування реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10711070009038641, вчиненого 13.08.2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Л.В., №107110700100386941, вчиненого 26.08.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примак Д.Ф.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМОЛОТ" про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів залишено без руху.
22.04.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року відкрито провадження у справі №910/4528/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.05.2024 року, залучено до участі у справі в якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилу Віталіївну та державного реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича, витребувано від Подільської районної в місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМОЛОТ".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 26.06.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.
У підготовче судове засідання 26.06.2024 року представники сторін та третіх осіб не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, витребувано (повторно) від Подільської районної в місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМОЛОТ" (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250), відкладено підготовче судове засідання на 10.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2024 року.
11.07.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМОЛОТ".
В судовому засіданні 24 липня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представники Відповідача та Третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 18.07.2024 р. уповноваженій особі Третьої особи - 1, роздруківкою з офіційної електронної пошти про надсилання ухвали на офіційну електронну пошту Відповідача, роздруківкою з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за відстеженням поштового відправлення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» є 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, а місцезнаходженням Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича є 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 44Б).
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі №910/4528/24 направлялись на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» та Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича, зазначені на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач та Треті особи мають доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач та Треті особи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що Відповідач, Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача та Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 24 липня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленим протоколом №3 від 14.02.2018 року,
1. звільнено ОСОБА_2 з посади директора Товариства 14 лютого 2018 року;
2. призначено ОСОБА_1 на посаду директора Товариства з 15 лютого 2018 року;
3. погоджено відчуження ОСОБА_2 належної йому частки в статутному капіталі Товариства у розмірі 900,00 грн., що складає 90 % Статутного капіталу Товариства, на користь ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства за ціною 900, 00 грн. Інший учасник був належним чином повідомлений про намір ОСОБА_2 продати належної йому частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 900,00 грн., що складає 90 % Статутного капіталу Товариства та відмовився від переважного права купівлі частки в статутному капіталі Товариства.
4. у зв?язку з відчуженням ОСОБА_2 належної йому частки в статутному капіталі у розмірі у 900,00 грн., що складає 90 % Статутного капіталу Товариства, на користь ОСОБА_1 встановити такий розподіл часток в статутному капіталі Товариства: ОСОБА_1 є власником частки на загальну суму 900,00 грн., що складає 90 % Статутного капіталу Товариства та відповідає 90 % голосів на Загальних зборах Учасників Товариства; ОСОБА_3 є власником частки на загальну суму 100,00 грн., що складає 10% Статутного капіталу Товариства та відповідає 10 % (десять відсотків) голосів на Загальних зборах Учасників Товариства.
5. продовжено діяльність Товариства на підставі модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року за №l182.
6. уповноважено виконавчий орган Товариства на вчинення всіх дій, необхідних для внесення змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (т.1 а.с.17)
Відповідно до п.8.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», затвердженим рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №3 від 14.02.2018 року, органами Товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган. (т.1 а.с.18-27)
Згідно з п.п.9.1, 9.2 Статуту кожен учасник Товариства має право бути присутнім на зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Зборів учасників. Кожен Учасник Товариства на Зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства.
У п.9.10.6 Статуту визначено, що до виключної компетенції Зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства.
Відповідно до п.10.1 Статуту дирекція є постійно діючим колегіальним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими цим Статутом та рішеннями Зборів учасників. Дирекція складається з 2 (двох) членів: Генерального Директора та Фінансового Директора.
Дирекцію очолює Генеральний Директор, який здійснює керівництво діяльністю Дирекції і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Дирекцію завдань. (п.10.2 Статуту)
Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленим протоколом №8 від 09.08.2019 року, з 09.08.2019 року звільнено з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» ОСОБА_1 та з 12.08.2019 року призначено на вказану посаду ОСОБА_4 (т.1 а.с.36-38)
Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленим протоколом №9 від 19.08.2019 року, з 19.08.2019 року звільнено з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» ОСОБА_4 та з 20.08.2019 року призначено на вказану посаду Щербину В.В. (т.1 а.с.39)
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 13.08.2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилою Віталіївною проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №10711070009038641, а саме зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, 21.08.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №10711070010038641, а саме зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. (т.1 а.с.40-46)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що вказані рішення загальних зборів учасників Товариства є недійсними, оскільки про скликання загальних борів він не повідомлявся, а протоколи підписані не ним, а невідомою особою, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19-24/11448-ПЧ від 27.02.2024 року. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленого протоколом №8 від 09.08.2019 року, визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленого протоколом №9 від 19.08.2019 року, скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційний запис №10711070009038641, вчинений 13.08.2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилою Віталіївною, скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційний запис №10711070010038641, вчинений 21.08.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, у корпоративних відносинах об'єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).
Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань (ч. 4 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленим протоколом №8 від 09.08.2019 року, з 09.08.2019 року звільнено з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» ОСОБА_1 та з 12.08.2019 року призначено на вказану посаду ОСОБА_4 (т.1 а.с.36-38)
Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленим протоколом №9 від 19.08.2019 року, з 19.08.2019 року звільнено з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» ОСОБА_4 та з 20.08.2019 року призначено на вказану посаду Щербину В.В. (т.1 а.с.39)
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.
Статтею 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що вказані рішення загальних зборів учасників Товариства є недійсними, оскільки про скликання загальних борів він не повідомлявся, а протоколи підписані не ним, а невідомою особою, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19-24/11448-ПЧ від 27.02.2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2023 року за №12023105060000566.
В рамках кримінального провадження №12023105060000566 постановою старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.01.2024 року була призначена почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Державному науково - дослідницькому експертно - криміналістичному центру. На розгляд судово - почеркознавчої експертизи було винесено питання: чи виконаний підпис на протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» №8 від 09.08.2019 року та на протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» №9 від 19.08.2019 року - ОСОБА_1 чи іншою особою.
Висновком експерта Державного науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19-24/11448-ПЧ від 27.02.2024 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Голова Загальних Зборів Учасників, Учасник Товариства ОСОБА_1.» на другому аркуші в протоколі №8 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 09.08.2019 року на 2 арк. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Голова Загальних Зборів Учасників, Учасник Товариства ОСОБА_1.» на зворотній стороні в протоколі №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 19.08.2019 року на 2 арк. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Крім того, у вступній частини висновку експерта Державного науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19-24/11448-ПЧ від 27.02.2024 року зазначено, що на експертизу надано, зокрема, протокол №8 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 09.08.2019 року, протокол №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 19.08.2019 року.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 461/3675/17, чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у справі, яка переглядається, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.
За таких підстав, Суд приймає до уваги висновок експерта №СЕ-19-24/11448-ПЧ від 27.02.2024 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12023105060000566 постановою старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.01.2024 року, складений Державним науково - дослідницьким експертно - криміналістичним центром, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки експертизи стосуються предмета доказування, узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд враховує, що правові висновки про прийняття Висновку судової експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, як належного, допустимого і достовірного доказу при розгляді господарських справ викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, від 28.03.2018 у справі № 911/1529/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.
Як вбачається з протоколу №8 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 09.08.2019 року та з протоколу №9 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 19.08.2019 року, останні відбулися за участю учасників товариства: ОСОБА_1 , який володіє 70% статутного капіталу Товариства, та Компанії ЛАКІ482 ЛТД, яка володіє 30% статутного капіталу Товариства.
Порядок скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, а також порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства регулюється Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ".
За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
2) на вимогу наглядової ради товариства;
3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п'яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Згідно з п.9.13 Статуту збори учасників скликаються у випадках, передбачених законом, а також з ініціативи виконавчого органу Товариства, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги у сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства.
Проте, Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів звернення учасників Товариства до виконавчого органу - директора, у письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного у відповідності до ст. 31 Закону №2275-VIII, якою передбачено, що у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Крім того, матеріали даної справи не містять доказів дотримання учасниками товариства порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачених статтями 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчить про те, що загальні збори 09.08.2019 року та 19.08.2019 року були скликані з порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.
Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.
До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Згідно з п.п.9.1, 9.2 Статуту кожен учасник Товариства має право бути присутнім на зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Зборів учасників. Кожен Учасник Товариства на Зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства.
Однак, матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 , як учасника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», про проведення загальних зборів учасників Товариства, призначених на 09.08.2019 року та на 19.08.2019 року, із зазначенням порядку денного шляхом надсилання поштою рекомендованим відправленням не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників, що є порушенням вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, тоді як неналежне повідомлення такого учасника, порушення порядку скликання загальних зборів вимогам Закону та Статуту Товариства порушує права Позивача, як учасника Товариства, який має частку у Товаристві та станом на дату прийняття спірних рішень обіймав посаду директора, на участь в управлінні справами Товариства.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13 ст. 39 Закону №2275-VIII).
Директор виконує роль виконавчого органу Товариства, що визначає його специфічний статус та надає йому широкі повноваження, а тому процедура по його звільненню передбачає проведення загальних зборів та погодження звільнення директора, підготовку відповідних документів і подання їх реєстратору, а також до органів контролю, банку, повідомлення контрагентів та призначення нового директора.
Директор призначається і відкликається рішенням загальних зборів.
Отже, припинення повноважень виконавчого органу Товариства - директора можливе за рішенням Загальних зборів учасників Товариства, при цьому вказані вище норми не звільняють учасників Товариства від недотримання порядку скликання Загальних зборів учасників Товариства та відповідно належного повідомлення всіх учасників Товариства про проведення таких зборів відповідно до положень статей 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту товариства.
Відповідно до п.9.12 Статуту прийняття рішень зборами учасників здійснюється в такому порядку, зокрема, рішення з питань, передбачених п.9.10.6 ст.9 цього Статуту - приймаються 80% голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що за висновками експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12023105060000566 постановою старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.01.2024 року, складеного Державним науково - дослідницьким експертно - криміналістичним центром, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Голова Загальних Зборів Учасників, Учасник Товариства ОСОБА_1.» на другому аркуші в протоколі №8 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 09.08.2019 року на 2 арк. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Голова Загальних Зборів Учасників, Учасник Товариства ОСОБА_1 » на зворотній стороні в протоколі №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 19.08.2019 року на 2 арк. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не підписував протокол №8 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 09.08.2019 року й протокол №9 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» від 19.08.2019 року. Вказане також свідчить про те, що останній не був присутній на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», які проводились 09.08.2019 року та 19.08.2019 року.
За таких підстав, Суд зазначає, що за відсутності Позивача на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» 09.08.2019 року та 19.08.2019 року, який володіє 70% загальної кількості голосів товариства, такі загальні збори не були повноважними в розумінні вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки загальними зборами були прийняті рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону. Крім того, у зв'язку з тим, що матеріали справи не містять доказів дотримання порядку скликання й проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» 09.08.2019 року та 19.08.2019 року, а також дотримання порядку повідомлення Позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», який перебував на посаді директора, що свідчить про порушення прав Позивача як учасника Товариства, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленого протоколом №8 від 09.08.2019 року, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», оформленого протоколом №9 від 19.08.2019 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі вказаних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ», 13.08.2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилою Віталіївною проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №10711070009038641, а саме зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, 21.08.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №10711070010038641, а саме зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Згідно із ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
У частині п'ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №907/166/21).
Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних збрів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 49 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 912/2620/21).
Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18).
Враховуючи вищевикладене, оскільки на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що призведе до поновлення прав Позивача, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційного запису №10711070009038641, вчиненого 13.08.2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилою Віталіївною, скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційного запису №10711070010038641, вчиненого 21.08.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250), оформлене протоколом №8 від 09.08.2019 року.
3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250), оформлене протоколом №9 від 19.08.2019 року.
4. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250) №10711070009038641, вчинену 13.08.2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шентак Людмилою Віталіївною.
5. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250) №10711070010038641, вчинену 21.08.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примаком Дмитром Федоровичем.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМОЛОТ» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 41497250) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп.
7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 липня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин