номер провадження справи 15/103/24
29.07.2024 Справа № 908/1535/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. В
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
23.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення шкоди в порядку суброгації в розмірі 30 946,69 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024, справу № 908/1535/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1535/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/103/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1535/24.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 30 946,69 грн. Обґрунтовуючи позов посилався на ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2024 запропоновано відповідачу надати у строк до 01.07.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 15.07.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 29.07.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.
08.07.2024 судом отримано від відповідача відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд»). З підстав, викладених у відзиві, відповідач заявлені позовні вимоги визнав, просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00 грн та повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
19.01.2024 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 826003/4605/0000706 (договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «VOLVO XC90» д/н НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.
Строк дії договору встановлено з 20.01.2024 до 19.01.2025, п. 13 договору.
09.03.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «VOLVO XC90» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «ТОYОТА AVENSIS» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» за полісом № 217923228.
Відповідно до повідомлення про ДТП від 09.03.2024 водій транспортного засобу «ТОYОТА AVENSIS» д/н НОМЕР_2 є винним у ДТП.
Згідно із рахунком-фактурою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 № НОМЕР_3 від 13.03.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «VOLVO XC90» д/н НОМЕР_1 склала 30 946,69 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 17407936556 від 18.03.2024 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 30 946,69 грн.
Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією № 150644 від 20.03.2024.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату Страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ № 217923228 розмір франшизи становить 0,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до лімітів полісу ОСЦПВВНТЗ № 217923228 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить: 160 000,00 грн.
Сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем, складає 30 946,69 грн.
Позивачем заходи досудового врегулювання спору не проводилися. Позивач одразу звернувся до суду з даним позовом, оскільки досудовий порядок для спірних правовідносин не є обов'язковим. Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 та від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тобто, законом не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду, та строк такого звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону не містять.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
У системному зв'язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення; обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Правильним є висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15.
Виникнення права на отримання страхового відшкодування пов'язується не з подання потерпілим (іншою особою, що має відповідне право) заяви про таке відшкодування, а саме з настанням страхового випадку, що має наслідком виникнення у страховика обов'язку з регламентної виплати в силу закону та на підставі відповідного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності його страхувальника, а за відсутності такого договору та у визначених законом випадках - виникнення цього обов'язку МТСБУ. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20.
Позивач має право не звертатися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування і за відшкодуванням шкоди звернутися безпосередньо до господарського суду в межах строку, встановленого п. п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснивши відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права, оскільки звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування не є досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідач у відзиві на позов від 06.07.2024 зазначив про визнання позову в частині стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 30 946,69 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи повне визнання відповідачем позовних вимог у розмірі 2422,40 грн, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути ПрАТ «СК «УНІКА» з Державного бюджету України судовий збір, сплачений на підставі платіжної інструкції № 4900 від 10.04.2024, що складає 1211,20 грн, про що постановити відповідну ухвалу.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
31.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» підписано договір № 1/20ю від 31.12.2020.
Відповідно до умов договору Адвокатське бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» зобов'язується за дорученням Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», що підтверджується Договором про надання правової допомоги.
Найменування АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» змінилося на АБ «Лисов2856 «Еквіт» (код ЄДРПОУ та місцезнаходження не змінилися), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Згідно з договором № 1/20ю про надання правової допомоги та додатку № 1 до нього від 08.04.2024 позивач поніс витрати та сплатив на користь АБ «Лисов2856 «Еквіт» 7000,00 грн згідно із рахунком № 54 від 08.04.2024.
Пунктом 1 додатку № 1 від 08.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 погоджена фіксована сума гонорару адвоката за договором у розмірі 7000,00 грн.
Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).
22.05.2024 між сторонами підписано акт надання послуг № 54 на суму 7000,00 грн.
Позивачем надано попередній орієнтовний розрахунок майбутніх витрат у розмірі 14 250,00 грн, додано до позову.
Відповідач заперечує щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та просить зменшити їх розмір до 1000,00 грн.
З урахуванням наданих документів, змісту виконаних адвокатом робіт та наданих послуг під час розгляду даної справи, а також те, що надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції визначено в фіксованій сумі гонорару, суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі 7000,00 грн, тому в зв'язку з задоволенням позову судові витрати з професійної правничої допомоги покладаються на відповідача.
Відповідач з приводу розміру витрат надав заперечення, вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним, виходячи з категорії справи, обсягу юридичної та технічної роботи.
Такі доводи відповідача суд вважає безпідставними, оскільки загальна сума заявлених позивачем витрат на правничу допомогу повністю співпадає з представленим суду актом прийому передачі наданих послуг (правової допомоги) та відповідає обсягу наданих послуг.
Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 7000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) страхове відшкодування в розмірі 30 946,69 грн (тридцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 69 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисячі гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 серпня 2024 року.
Суддя І. С. Горохов