номер провадження справи 15/98/24
26.07.2024 Справа № 908/1462/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн», 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд.71
про стягнення коштів
суть спору
15.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» про стягнення пені за прострочення строку надання послуг за договором від 20.08.2021 № ОД/Е-21- 393НЮ у сумі 705 148,08 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024, справу № 908/1462/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1462/24. Присвоєно справі номер провадження 15/98/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 26.06.2024 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу в строк до 10.07.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 26.07.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив строки виконання капітального ремонту автомотриси АДМ-724. За порушення строків виконання робіт позивач просить стягнути з відповідача пеню.
Відповідач щодо позову заперечив та зазначив, що порушення строків виконання робіт стало внаслідок настання форс-мажорних обставин, що підтверджується двома сертифікатами Торгово-промислової палати. Внаслідок прямого потрапляння снаряду окупаційних військ держави-терориста РФ та пожежі повністю було знищено майно товариства, яке знаходилося на орендованій частині об'єкту нерухомого майна у м. Василівка. З урахуванням акту встановлення фактичного місцезнаходження, технічного стану комплектації та якості виконаних робіт від 08.06.2022 позивач був обізнаний про наявність форс-мажорних обставин. Відповідачем був виконаний ремонт та станом на 27.12.2022 відповідно до протоколу випробувань, автомотриса була готова до видачі з капітального ремонту. Однак, позивач автомотрису забрав лише 01.08.2023. Виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості просить в порядку ст. 233 ГК України зменшити розмір неустойки.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. До матеріалів справи не надано підтверджуючих документів про перебування працівників, зазначених у наказах на лікарняному у певний проміжок часу. Виконання добровільно взятих на себе зобов'язань за договором з простроченням є наслідком недбалості самого відповідача. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є сертифікатом та має загальний характер. Без надання відповідної технічної документації та документів на деталі та обладнання, яке використовувалось під час капітального ремонту автомотриси, позивач не зміг прийняти послуги. Оцінюючи всі обставини справи, беручи до уваги, що питання зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках, враховуючи тривалий строк не виконання відповідачем свого зобов'язання, а також обставин, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення штрафу, вважає, що підстави для зменшення штрафу відсутні.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
20.08.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» (Виконавець, ТОВ «Аерлайн») укладено договір № ОД/Е-21-393НЮ про надання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ724 (договір).
Відповідно до умов договору виконавець прийняв на себе зобов'язання за завданням Замовника особисто надати послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ 724, в об'ємі, що визначений у додатках до вказаного договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити Виконавцю зазначені послуги у порядку га на умовах договору.
Відповідно до підписаного з обох сторін акту приймання-передачі в ремонт Замовником Виконавцю для проведення ремонту 22.09.2021 передана автомотриса АДМ 724.
На виконання п. 4.1 Договору 23.09.2021 ТОВ «Аерлайн» отримало від регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» лист-заявку від 10.09.2021 № НГ/Н31-202/91 про готовність автомотриси АДМ-724 до ремонту.
27.09.2021 ТОВ «Аерлайн» видано наказ № 2709 про призначення відповідальних осіб для надання послуг за договором № ОД/Е-21-393/НЮ від 28.08.2021. Призначено наступних відповідальних осіб: головний механік Наливайко О.І., слюсар по ремонту дорожньобудівельних машин та тракторів Сергеєв А.А; слюсар по ремонту дорожньобудівельних машин та тракторів Волченков Ю.М.; товар Ворожцов Ю.В.; електрогазозварник Тисяча Ю.Ю.; електрозварник ручного зварювання Руденко А.М.; фрезерувальник Ходаков С.А.
25.11.2021 на адресу регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від ТОВ «Аерлайн» надійшов лист від 25.11.2021 № 2511/07 про те, що вказана вище автомотриса з 22.09.2021 до 22.11.2021 знаходилась на території ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», що не давало можливості Виконавцю здійснювати ремонт автомотриси АДМ-724, а строк, який залишився до закінчення терміну надання послуг по договору, є занадто малим. Також у даному листі викладено прохання про зміну місця надання послуг, шляхом підписання додаткової угоди: замість вул. Залізнична, 2 м. Запоріжжя зазначити вул. Північне шосе, 15 м. Запоріжжя.
На вказаний лист службою електропостачання регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» надана відповідь від 26.11.2021 № Е-15/1521 про те, що для вирішення питання укладання додаткової угоди необхідно повідомити Замовника про фактичне місцезнаходження автомотриси АДМ-724, а також надати інформацію про дату закінчення надання послуг по договору.
01.12.2021 ТОВ «Аерлайн» видано наказ № 0112 про оголошення простою на підприємстві з 01.12.2021 та відправлення на самоізоляцію самоізоляцію працівників, які не отримали повної вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, не хворіли на COVID-19 і безпосередньо контактували із захворілими: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , самоізоляція 14 днів. Продовжено призупинення виконання ремонтних робіт за договором № ОД/Е-21-393НЮ від 20.08.2021.
06.12.2021 регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від ТОВ «Аерлайн» отримано лист від 06.12.2021 № 061221/1 із повідомленням про виникнення на підприємстві спалаху захворюваності на Covid-19, що стало причиною перебування персоналу на лікарняному та самоізоляції, що унеможливлює виконання ремонту автомотриси АДМ-724 в обумовлений договором строк.
На вказаний лист регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» надано відповідь від 17.12.2021 № Е-15/1588 про те, що вказана відповідачем обставина не вважається обставиною непереборної сили.
15.12.2021 ТОВ «Аерлайн» видано наказ № 1512 про оголошення простою на підприємстві з 15.12.2021 з відправкою на самоізоляцію працівників, які не отримали повної вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, не хворіли на COVID-19 і безпосередньо контактували із захворілими: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , самоізоляція 14 днів. Продовжено призупинення виконання ремонтних робіт за договором № ОД/Е-21-393НЮ від 20.08.2021.
05.01.2022 ТОВ «Аерлайн» видано наказ № 0501 про продовження простою на підприємстві та відправлення на самоізоляцію, роботи по договору № ОД/Е-21-393НЮ призупинено.
20.01.2022 на адресу регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від ТОВ «Аерлайн» надійшов лист від 20.01.2022 № 2001.22/1 відповідач зазначив, що попередні листи з боку позивача були підписані не підписантами договору. Замовником надано пояснення листом від 21.01.2022 № НЗІ-509/08 з доданою довіреністю від 01.09.2021 № 912,913.
25.01.2022 ТОВ «Аерлайн» видано наказ про продовження призупинення виконання робіт за договором № ОД/Е21-393НЮ від 20.08.2021.
08.06.2022 представниками АТ «Укрзалізниця» встановлено фактичне місце дислокації автомотриси ЛДМ 724 та незавершеність виконання ремонтних робіт по договору, що було зафіксовано актом встановлення фактичного місцезнаходження, технічного стану комплектації та якості виконання робіт згідно договору № ОД/Е-21-393НЮ спеціального рухомого складу АДМ-724. В акті також зазначено, що не завершення виконання робіт спричинено форс-мажорними обставинами, у зв'язку з військовою агресією проти України та введенням воєнного стану. Відсутні деталі та механічні частини, знаходяться на складі Виконавця, що розташований у м. Василівка, яка є окупованою територією. Виконавець тимчасово не має доступу до складу.
18.10.2022 ТОВ «Аерлайн» подано заяву про вчинення злочину до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про те, що 26.03.2022 внаслідок прямого потрапляння ворожого снаряду під час обстрілу із сторони ворога та наступної пожежі повністю було знищено належне ТОВ «Аерлайн» майно на праві власності, яке знаходиться на орендованій частині об'єкту нерухомого майна за адресою: м. Василівка, пров. Елеваторний 1, орієнтовною площею 50 кв.м. Письмова заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал національної поліції України» Відділом поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та в ході подальшої перевірки прийнято рішення щодо приєднання вказаного звернення до матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 22022080000000027 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
При повторному прибутті представників АТ «Укрзалізниця» для здійснення приймання наданих послуг з ремонту по договору № ОД/Е-21-393НЮ було виявлено певні недоліки та встановлено, що не всі роботи, відповідно до вказаного договору, були проведені. Зазначене підтверджується протоколом випробування відремонтованої одиниці спеціального рухомого складу від 09.12.2022.
Після усунення недоліків, викладених у протоколі від 09.12.2022, під час наступного огляду та випробування автомотриси АДМ-724, що відбувались 27.12.2022, встановлено, що вказана автомотриса готова до видачі з капітального ремонту, про що свідчить протокол від 27.12.2022.
Поряд з зазначеним протоколом також було складено акт-претензію, в якому вказано, що Виконавцем не виконано умови п. 6.2 та п. 6.7 договору, а саме: не надано підтверджуючі документи про проведення інспекторського контролю філією «Науково-дослідницький та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця», не повернуто деталі, комплектуючі матеріали, які були зняті під час ремонту, а також не надана технічна документація від автомотриси АДМ-724.
Вирішили: термін усунення виявлених зауважень з якості наданих послуг згідно з договором від 20.08.2021 за № ОД/Е-21-39НЮ складає місяць з моменту підписання сторонами даного акту, після чого виконавець надає на адресу замовника повторно лист про можливість здачі та приймання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ-724.
23.01.2023 складено Протокол повторних випробувань відремонтованої одиниці спеціального рухомого складу після усунення зауважень виявлених під час проведення інспекторського контролю НДКТІ.
За результатами випробувань комісія встановила наступне: 1. Відсутній валик утримання підйомника в транспортному положенні; 2. Прожектор на поворотному механізму кранової установки не працює; 23. Відсутні дати проведення наступних опосвідчень на крані та підйомнику. Виявлені зауваження усунуті під час випробування. Автомотриса АДМ-247 № 18313248 готова до видачі з капітального ремонту.
01.08.2023 між сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1.
30.01.2024 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити пеню в розмірі 697 399,20 грн.
14.03.2024 надано відповідь на претензію вих. № 1403/7 із зазначенням про те, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні, додатково надано сертифікат Запорізької ТПП від 28.02.2024 № 2300-24-0427.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» одержано два Сертифікати Запорізької торгово-промислової палати, а саме:
- від 11.02.2022 № 03.3/60 яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: послуги з капітального ремонту автомотриси АДМ 724 (автомотриса дизельна монтажна), в об'ємі згідно додатку № 1 до договору у термін до 24.12.2021 за договором про надання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ 724 (автомотриса дизельна монтажна) № ОД/Е-21-393НЮ від 20.08.2021 укладеного з Акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 01.12.2021, дата закінчення 23.01.2022;
- від 28.02.2024 № 03.3/198 яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений кабінетом Міністрів України; військова агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація м. Василівка Запорізької області та відсутність доступу до складів підприємства; пожежа, внаслідок якої була знищена документація на автомотрису АДМ 724) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: надати послуги з капітального ремонту автомотриси АДМ 724 (автомотриса дизельна монтажна), в об'ємі, що зазначений у додатку № 1, та відповідно до умов договору у термін 24.12.2021 за договором про надання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ 724 № ОД/Е-21-393НЮ від 20.08.2021 укладеним з регіональною філією «Одеська Залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання 24.01.2022, дата закінчення 13.07.2023.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визна чених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за статтею 610 ЦК України.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним, п. 38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Сторони у Розділі 11 договору від 20.08.2021 № ОД/Е-21-393НЮ передбачили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину; встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин, непереборної сили, повинна протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або країни, на території якої мали місце такі обставини.
У разі, якщо обставини непереборної сили будуть тривати понад три місяці, кожна сторона має право в односторонньому порядку розірвати цей договір без відшкодування іншій стороні збитків, але за умови здійснення взаємних розрахунків на дату розірвання цього договору.
Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами; виконавця, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Щодо зупинки діяльності підприємства внаслідок спалаху захворювання на COVID-19 та про звернення до Запорізької торгово-промислової палати за отриманням сертифікату про форс-мажорні обставини відповідач повідомляв позивача листом № 061221/1 від 06.12.2021.
Відповідний сертифікат Запорізької торгово-промислової палати одержано 11.02.2022 за № 2300-22-0056 на звернення відповідача від 10.02.2022 № 100222/1.
Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 07.06.2023 у справі 906/540/22.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Щодо ситуація, яка склалась на підприємстві внаслідок спалаху захворюваності на COVID-19 необхідно зазначити наступне.
Відповідно до додатку 5 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (СОУГО-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (СОVID-19)» від 28.03.2020 № 722 (в редакція від 16.11.2021), моніторинг та спостереження за контактними особами встановлюється на період 14 днів від останнього контакту із підтвердженим або ймовірним випадком, незалежно від того чи була контактна особа вакцинована проти СОVID-19; контактні особи незалежно від наявності симптомів підлягають обстеженню на 5-7 день після контакту на визначення антигену SARS-CoV-2 з використанням швидких тестів та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА (разі неможливості визначити антиген SARS-CoV-2 з використанням швидких тестів та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА проводять виявлення РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР) та самоізоляції до отримання результату обстеження. У разі отримання позитивного результату до цих осіб вживаються всі відповідні заходи як до особи, яка відповідає визначенню випадку СОVID-19.
Окрім самих наказів про введення простою на підприємстві внаслідок спалаху захворювання на СОVID-19 відповідачем не надано будь-яких інших підтверджуючих документів щодо захворювання його працівників. Вказане свідчить про регулювання трудового розпорядку на підприємстві та зупинення виконання роботи по договору від 20.08.2021 відбувалося відповідачем по своїй ініціативі та без врахування обов'язку по договору із додержання строків виконання робіт. Обставини існування гострої респіраторної хвороби COVID-19 на території України були відомі сторонам на час укладення договору, що підтверджується постановою кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2».
Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати № 2300-22-0056 у даному випадку з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами не є беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин, за наявності яких відповідач підлягає звільненню від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили.
Разом з тим існували інші обставин непереборної сили, які спричинили порушення відповідачем строків виконання робіт.
Так, сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-24-0427 засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) пов'язані із військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація м. Василівка Запорізької області та відсутність доступу до складів підприємства, пожежа, внаслідок якої була знищена документація на автомотрису АДМ 724).
На дату укладення договору від 20.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» знаходилось за адресою: вул. Богдана Хмельницького буд. 3, м. Василівка, Запорізька область, 71600.
Відповідно до постанови № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України м. Василівка Василівської міської територіальної громади Запорізької області код UA23040030000061166 з 26.02.2022 відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
ТОВ «Аерлайн» повідомляло про вчинення злочину пов'язаного із знищенням його майна внаслідок артобстрілу із сторони ворога та пожежі на орендованій частині об'єкту нерухомого майна за адресою м. Василівка, пров. Елеваторний 1, орієнтовною площею 50 кв.м. про що складено акт про пожежу від 30.03.2022 та зареєстровано заяву в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал національної поліції України».
В акті встановлення фактичного місцезнаходження, технічного стану комплектації та якості виконання робіт за договором від 20.08.2021 № ОД/Е-21-393/НЮ спеціального самохідного рухомого складу АДМ-724 зазначено, що не завершення виконання робіт спричинено форс-мажорними обставинами, у зв'язку з військовою агресією проти України та введенням воєнного стану. Відсутності деталей та механічних частин, які знаходяться на складі ТОВ «Аерлайн», що розташований у м. Василівка, яка є окупованою територією, та виконавець тимчасово не має доступу до складу. Указані обставини також підтверджуються сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-24-0427.
Відповідно до п. п. 6.1 - 6.3 договору від 20.08.2021 № ОД/Е-21-393НЮ після закінчення надання послуг Виконавець передає Замовнику усі результати наданих послуг за умовами цього договору.
Приймання наданих послуг з ремонту здійснюється після проведення Виконавцем за власний рахунок інспекторського контролю філією «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця» (НДКТІ УЗ) з наданням підтверджуючих документів.
Здача-приймання результатів наданих послуг здійснюється сторонами на території Виконавця протягом 10 календарних днів з дати письмового отримання Замовником повідомлення Виконавця про готовність до здачі результатів наданих послуг і оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг.
З протоколу від 27.12.2022 про продовження випробувань відремонтованої одиниці вбачається, що автомотриса АДМ-724 № 18313248 готова до видачі з капітального ремонту.
27.12.2022 Замовником та Виконавцем складено Акт-претензію стосовно невиконання п. п. 6.2, 6.7 договору та не пред'явлення технічної документації АДМ-724, що була передана Виконавцю при здачі автомотриси в ремонт, згідно з п. 11.1 СТП 04-005:2016, на момент складання акту про видачу автомотриси з капітального ремонту.
20.07.2023 за результатами повторних випробувань відремонтованої одиниці спеціального рухомого складу після усунення зауважень виявлених під час проведення інспекторського контролю НДКТІ УЗ від 23.01.2023 складено протокол про те, що Автомотриса АДМ-724 № 18313248 готова до видачі з капітального ремонту.
01.08.2023 підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг).
За порушення строків виконання робіт позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 705 148,08 грн за період з 23.12.2021 по 22.06.2022.
Відповідно до п. 8.9 договору, за порушення строків виконання зобов'язання із Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд мас право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може і урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому Суд наголошує, що неустойка мас па меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те. що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної В постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц. (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).
У визначенні підстав для зменшення розмір) неустойки Суд виходить з такого.
Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, с свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних Правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів Іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як,безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи б застереження про це в договорі: сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу па правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків: штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до Договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань,
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно бід встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних Обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя етапі 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17(911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/] 1733/18).
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердження та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя етапі 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, г оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням тога, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
При вирішенні спорів про стягнення неустойки судам належить відмежовувати вирішення питання про зменшення розміру неустойки від вирішення питання про її необґрунтованість (повністю або в частині) внаслідок невідповідності розміру неустойки вимогам закону - зокрема, у разі, якщо за порушення умов зобов'язання застосовується неустойка, розмір якої має імперативний характер (встановлений законом) (частина друга статті 231 ГК України).
Таким чином, у разі зменшення розміру неустойки суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову (та відмову у задоволенні решти вимог - щодо частини, на яку неустойку зменшено), тоді як у разі необґрунтованості розміру неустойки (повністю або частково), суд може ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову повністю або частково, в залежності від розміру необґрунтованої частини неустойки.
Також відмінність полягає у мотивах суду при прийнятті відповідного рішення, яке мотивується або зменшенням розміру неустойки або її необґрунтованістю в повному обсязі або в частині суми.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої 551 ЦК України, тобто у межах судового розгляду.
Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлює зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.
З обставин справи та наданих доказів вбачається, що відповідачем допущено прострочення виконання ремонту автомотриси АДМ 724.
Однак, певний проміжок часу, а саме починаючи з 24.02.2022 та до дати передачі виконаних робіт 01.08.2023 існували об'єктивні обставини наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які перешкоджали виконанню робіт.
Наявність форс - мажорних обставин, окрім сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 2300-24-0427 підтверджується і іншими доказами наданими відповідачем, а саме: акт про пожежу від 30.03.2022; заява про вчинення злочину; повідомлення про реєстрацію письмової заяви про вчинення злочину та приєднання її до матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 22022080000000027 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України; актом встановлення фактичного місцезнаходження, технічного стану комплектації та якості виконання робіт за договором від 20.08.2021 № ОД/Е-21-393/НЮ спеціального самохідного рухомого складу АДМ-724.
Позивачем документально не підтверджено заяв дання йому збитків внаслідок прострочення виконання строку ремонту.
Разом з тим, позивач на час вирішення даного спору не оплатив виконанні роботи відповідачем, що підтверджується розглядом Господарським судом м. Києва справи № 910/1955/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 3 917 962,19 грн, у тому числі: 3 874 440,00 грн - основного боргу, 42 727,32 грн - інфляційних втрат та 794,87 грн - 0,1% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ 724 (автомотриса дизельна монтажна) № ОД/Е-21-393НЮ від 20.08.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наведених вище обставин та наданих доказів суд вважає, що відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання ремонтних робіт, однак наявні підстави для зменшення арифметично-правильного та обґрунтованого розміру заявленої до стягнення пені на 30% до 493 603,66 грн, позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» (вул. Святого Миколая буд. 71, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 36465159) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) пеню в сумі 493 603,66 грн (чотириста дев'яносто три тисячі шістсот три гривні 66 коп.). Видати наказ.
У задоволені іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» (вул. Святого Миколая буд. 71, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 36465159) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) судовий збір у розмірі суму 8461,78 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят одна гривня 78 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 серпня 2024 року.
Суддя І. С. Горохов