номер провадження справи 4/101/24
31.07.2024 Справа № 908/1524/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) представник позивача адвокат Якушев Сергій Олександрович, (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30)
до відповідача ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 36669,87 грн.
21.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н, сформована підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 21.05.2024, (вх. № 1658/08-07/24 від 21.05.2024) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ до ОСОБА_1 , м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 36669,87 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 13.09.2018 за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», в тому числі 29839,24 грн. заборгованості за кредитом та 6830,63 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 справу № 908/1524/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Позивач у позові зазначив, що як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.01.2023 було внесено запис № 2000990060003000752 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням.
Проте, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, дана справа справі підлягає розгляду в господарському провадженні.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1524/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/101/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позовні вимоги викладені у позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 509, 526, 527, 530, 598-609, 610, 611, 1048, 1049, 1054, 1069 ЦК України, ст. 193 України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 25.03.2011 ФОП ОСОБА_1 підписала Заяву про відкриття проточного рахунку в КП «ПРИВАТБАНК» та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, на підставі яких ФОП ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок в КП «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 та картковий рахунок до нього. 13.09.2018 ФОП ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису у «Приват24 для бізнесу» підписано Заяву на отримання послуг/надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок ФОП НОМЕР_1 на умовах, які зазначені в заяві. Підписанням цієї заявки відповідач приєднався до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом № б/н від 13.09.2018. Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в максимальному розмірі 75000,00 грн. З боку відповідача мало місце порушення зобов'язання. Так, станом на 14.05.2024 відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 29839,24 грн. і заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6830,63 грн., а всього - 36669,87 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.09.2018. З урахуванням вище викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.09.2018 в загальному розмірі 36669,87 грн., що включає в себе заборгованість за кредитом і заборгованість по процентам за користування кредитом. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 у справі № 908/1524/24 відповідачу запропоновано у строк до 14.06.2024, проте не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 11.07.2024, проте не пізніші 10 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву, подати суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду позивачу запропоновано у строк до 26.06.2024, проте не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 11.11.2024 включно.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 27.02.2022 по теперішній час).
ОСОБА_1 має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Бердянськ Запорізької області.
У зв'язку із викладеним, ухвала суду від 27.05.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1524/24 направлялася судом відповідачу на відому суду адресу електронної пошти, яка також зазначалася ОСОБА_1 в Заявці про приєднання до Умов та Правил надання послуг, що є невід'ємною частиною кредитного договору б/н від 13.09.2018 за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», як засіб офіційного зв'язку.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідача на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1524/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 27.05.2024.
За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1524/24.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 27.05.2024 у справі № 908/1524/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
Приписами частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 26.06.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, введенні на території держави стабілізаційні відключення електричної енергії, а також з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, суд першої інстанції позбавлений можливості розглянути справу у строки, передбачені національним законом, рішення прийнято без його проголошення - 31.07.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
25.03.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач у справі) підписала Заяву про відкриття проточного рахунку в КП «ПРИВАТБАНК» та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, на підставі яких ФОП ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок в КП «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 та картковий рахунок до нього.
13.09.2018 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт) через системи інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису у «Приват24 для бізнесу» було підписано Заявку про отримання послуг/надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на умовах: мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта; вид кредиту - овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAH; максимальний розмір ліміту: 75 000 UAH; розмір відсоткової ставки: 30 %; пільговий період: 55 днів; термін користування кредитом: 12 місяців.
Із змісту даної заявки також слідує, що підписанням цієї заявки Клієнт на підставі ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (позивача у справі) у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку, анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як зазначено в Заявці про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», відповідач погоджується, що ця заявка, заява на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Таким чином, відповідачем та позивачем укладено кредитний договір № б/н від 13.09.2018.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 12.01.2023 припинила господарську діяльність як фізична особа-підприємець на підставі власного рішення, про що внесений відповідний запис 12.01.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 2000990060003000752.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 ЦК України.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. (Правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 № 910/8729/18, від 05.06.2019 № 904/1083/18, від 09.10.2019 № 127/23144/18)
Відповідно до п. 3.2.10.1 Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (далі - Умови) Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта в порядку та на умовах, визначених даними Умовами та Правилами. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності фізичної особи-підприємця. Розмір кредиту від 10000 грн. до 100000 грн.
Кредит надається на поповнення обігових коштів та здійснення проточних платежів Клієнта в межах ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів за цим Договором. (п. 3.2.10.1.2 Умов)
За умовами пункту 3.2.10.2.2.5 Умов Клієнт зобов'язаний повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.10.5.1, 3.2.10.2.3.12, 3.2.10.3.2.3 цього Договору.
Згідно з п. 3.2.10.5.1 Умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонговувати строк користування кредитом на аналогічний строк за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо. Продовження обслуговування Ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія.
Пунктом 3.2.10.1.5 Умов передбачено, що ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. (п. 3.2.10.1.4 Умов)
Ліміт може бути зменшений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.10.1.6 цього Договору. (п. 3.2.10.1.7 Умов)
Порядок розрахунків встановлений згідно з п. 3.2.10.3 Умов і Правил надання банківських послуг.
Так, відповідно до п. 3.2.10.3.1 Умов за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за Договором. Розмір відсотків визначено Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору, а також зазначений у Заявці.
Відповідно до п. 3.2.10.3.9 Умов розрахунок відсотків за користування Кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за Кредитом, на суму залишку заборгованості за Кредитом. День повернення Кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.
Погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України. (п. 3.2.10.3.8 Умов)
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст.1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч., ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З наданої позивачем до матеріалів справи довідки про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. № б/н від 21.05.2024 слідує, що ФОП ОСОБА_1 на поточному рахунку № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт: 13.09.2018 -0,00 грн., 16.09.2018 - 25000,00 грн., 26.11.2018 - 0,00 грн., 18.12.2018 - 25000,00 грн., 23.01.2019 - 0,00 грн., 28.03.2019 - 10000,00 грн., 20.06.2019 - 20000,00 грн., 25.07.2019 - 25000,00 грн., 18.10.2019 - 10000,00 грн., 27.04.2020 - 0,00 грн., 04.08.2020 - 10000,00 грн., 13.08.2020 - 35000,00 грн., 24.09.2020 - 60000,00 грн., 12.08.2021 - 65000,00 грн., 10.09.2021 - 75000,00 грн., 25.01.2022 - 30000,00 грн., 01.03.2022 - 29839,24 грн., 26.04.2022 - 0,00 грн.
Позивачем також надано до матеріалів справи виписки по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 13.09.2018 по 14.05.2024, які свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого ліміту.
Згідно з наданими позивачем виписками по поточному рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 13.09.2018 по 14.05.2024 та розрахунком заборгованості за договором б/н від 13.09.2018 суму 29839,24 грн. кредитного ліміту 01.03.2022 остаточно винесено на прострочку.
Враховуючи викладене, за період з 23.10.2022 по 23.05.2023 за відсотковою ставкою 25 % річних на прострочену суму заборгованості відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом, за якими простроченими є 6830,63 грн.
Отже, станом на час вирішення справи судом заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 29839,24 грн. і заборгованість по процентам за користування кредитом (за ставкою 25 %) - 6830,63 грн.
Відповідачем заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.09.2018 в добровільному порядку сплачена не була.
В пункті 3.2.10.4.6 Умов зазначено, що термін позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, стягнення процентів за користування кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 10 років.
Не сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.09.2018 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): заявку від 13.09.2018 про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 13.09.2018 за допомогою ЕЦП Заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача, а також факту встановлення позивачем на поточному рахунку від подача № НОМЕР_1 кредитного ліміту в максимальному розмірі 750000,00 грн. та наявності боргу за кредитним договором № б/н від 13.09.2018.
Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах цієї господарської справи відсутні та суду не надавались.
Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_1 шляхом накладення 13.09.2018 позивачем та відповідачем їх ЕЦП на документ «Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» укладено в письмовій формі кредитний договір № б/н від 13.09.2018.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 13.09.2018 в повному обсязі суду не надав.
Перевіривши надані позивачем до матеріалів справи розрахунки, судом встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом позивачем здійснено правильно, розрахунки відповідачем не спростовані.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.09.2018 в розмірі 3669,87 грн., в тому числі заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 29839,24 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6830,63 грн., станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 36669,87 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.09.2018 підлягає задоволенню судом.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ до ОСОБА_1 , м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 36669,87 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 13.09.2018 за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 29 839 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 24 коп. заборгованості за тілом кредиту, 6 830 (шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 63 коп. заборгованості за відсотками та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 31» липня 2024 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.