Справа № 466/7515/24
Провадження № 2-о/466/270/24
іменем України
24 липня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Хрупа Б.А.
склад учасників справи:
законний представник заявника ОСОБА_1
представник заявника адвокат Загвойська О.В.
заінтересована особа ОСОБА_2
заінтересована особа ООП ШРА ЛМР Миргород В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу в порядку окремого провадження заяву адвоката Загвойської Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ООП ШРА ЛМР про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 , -
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Львова 17.07.2024 року надійшла заява адвоката Загвойської Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ООП ШРА ЛМР про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 .
В обгрунтування зазначає, що Заінтересована особа, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком Заявника, на даний час ніде не працює.
Заявник є постраждалою дитиною, яка зазнала домашнього насильства, а також стала свідком (очевидцем) такого насильства відносно його матері. Так, Заінтересована особа систематично протягом тривалого часу, в стані алкогольного сп'яніння вчиняє домашнє насильство щодо свого сина та його матері, а саме: діяння психологічного, фізичного насильства, що виражається у наступному:
-психологічне насильство - словесні образи, нецензурна лайка, приниження, погрози фізичної розправи, залякування, контроль у пересуванні, переслідування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали побоювання за свою безпеку чи безпеку дітей, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
-фізичне насильство - ляпаси, стусани, штовхання, щипання, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
На неодноразові зауваження, прохання Заявника, Заінтересована особа не реагує або починає погрожувати, відповідає нецензурними словами. Усі ці дії негативно впливають на психологічне та фізичне здоров'я Заявника та змушують його щоденно боятися за свою безпеку та життя.
Згідно акту потреб сім'ї, наданого фахівцями соціальної роботи - сім'я перебуває у складних життєвих обставинах, чинником яких є домашнє насильство. Заявник перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку із вчиненням домашнього насильства.
Заявник звертався за захистом до правоохоронних органів, Заінтересовану особу було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, проте, це не дало жодного результату. ОСОБА_2 не змінив своєї протиправної поведінки, погрожує та тероризує Заявника і його матір.
Просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 - строком на 6 (шість) місяців, яким покласти на нього наступні обов'язки :
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м. до місця проживання постраждалої особи неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
- заборонити ОСОБА_2 переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з постраждалою особою неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 6 місяців.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктами 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно ст. 350 - 5 ЦПК України
1. Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
2. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
3. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки наявності ризиків і видається строком від одного до 6-тишести місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р. №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Згідно з п.4 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов'язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
У судовому засіданні :
- представник заявника адвокат Загвойська О.В. та законний представник заявника ОСОБА_1 просили задовольнити подану заяву;
- предчтавник заінтересованої особи ООП ШРА ЛМР Миргород В.В. зазначив, що сім'я перебуває на обліку, підтримує подану заяву;
- заінтересована особа ОСОБА_2 зазначив, що дійсно наявна така ситуація, були системні сварки, свідком яких був син, погоджується із тим, що дитина отримує психологічну травму, припис порушував не свідомо, хотів лише забрати речі. Також зазначив, що перебувають на програмі і відвідують запропановані програми.
У судовому засіданні законний представник заявника ОСОБА_1 допитана у якості свідка, зазначила, що відносно дитини чиниться психологічне насильство, дитину штовхає, погрожує фізичною розправою, ображає дитину, на зауваження не реагує, всі події відбуваються коли ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З'ясувавши обставини справи які викладені у заяві про видачу обмежувального припису, заслухав пояснення учасників справи, свідка, перевірив наявні документи, суд дійшов висновку, що заява про винесення обмежувального припису підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Враховуючи усі надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення домашнього насильства, тому на думку суду заява про видачу обмежувального припису є обґрунтованою та підтверджена належними доказами.
Таким чином на думку суду є необхідність видачі обмежувального припису відносно шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п. 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 258, 430, 350-1 - 350-6, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву адвоката Загвойської Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ООП ШРА ЛМР про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 - строком на 6 (шість) місяців, яким покласти на нього наступні обов'язки :
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м. до місця проживання постраждалої особи неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
- заборонити ОСОБА_2 переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з постраждалою особою неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 6 місяців.
Судові витрати по справі, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити у Відділ поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Ак. Кучера, 5) - для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис на профілактичний облік, направивши копію рішення - для відома та виконання.
Копію рішення направити заявнику для відома.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Повний текст рішення складено 31 липня 2024 року.
Суддя О. Ф. Федорова