вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про скасування судового наказу
31.07.2024м. Дніпро№ 904/2747/24
Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" (м. Кам'янське Дніпропетровської області)
про скасування судового наказу від 26.06.2024, виданого
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" (м. Львів)
про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" (м. Кам'янське Дніпропетровської області) заборгованості на підставі договору поставки №111 від 10.12.2019 у загальному розмірі 81 395 грн. 94 коп.
У червні 2022 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" (вх. суду № 2631/24 від 21.06.2024) про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" заборгованості на підставі договору поставки № 111 від 10.12.2019 у загальному розмірі 81 395 грн. 94 коп.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником - Приватним підприємством "Дніпровські ласощі" своїх зобов'язань за договором поставки № 111 від 10.12.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений заявником товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 76 908 грн. 36 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та пункту 11.3. договору заявник нарахував та просить суд стягнути з боржника пеню за загальний період прострочення з 01.05.2024 по 21.06.2024 в сумі 2 933 грн. 44 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 11.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01.05.2024 по 21.06.2024 у сумі 461 грн. 45 коп., а також 10% річних за період прострочення з 01.05.2024 по 21.06.2024 у сумі 1 092 грн. 69 коп.
За подання заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Августіно" сплачено судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп.
Розглянувши заяву, суд 26.06.2024 задовольнив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" та видав судовий наказ у справі № 904/2747/24, який було направлено Приватному підприємству "Дніпровські ласощі" до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою судовий наказ від 26.06.2024 доставлено до Електронного кабінету Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" - 27.06.2024 (а.с. 22).
Згідно із частинами 1 та 2 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Враховуючи вказане, 19.07.2024 Господарським судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ у справі № 904/2747/24 про стягнення з Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" - 76 908 грн. 36 коп. основного боргу, 2 933 грн. 44 коп. - пені, 461 грн. 45 коп. - інфляційних втрат та 1 092 грн. 69 коп. - 10% річних та 302 грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору, який набрав законної сили - 18.07.2024.
У подальшому, від Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" за допомогою системи "Електронний суд" та поштовим зв'язком надійшла заява про скасування судового наказу (вх. суду № 35875/24 від 29.07.2024; вх. суду № 36151/24 від 29.07.2024), в яких останнє просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024 у справі № 904/2747/24.
В обґрунтування поданої заяви Приватне підприємство "Дніпровські ласощі" посилається на таке:
- боржник ні в електронному кабінеті, ні рекомендованим листом судового наказу і копії заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами до сих пір не отримав, а про існування наказу випадково дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Тож, судовий наказ боржнику до теперішнього часу належним чином не було вручено;
- ПП "Дніпровські ласощі" вважає, що судовий наказ від 26.06.2024 має бути скасований з огляду на те, що вимоги ТОВ "Августіно" обґрунтовані неналежним виконанням ПП "Дніпровські ласощі" своїх зобов'язань за договором поставки № 111 від 10.12.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений заявником товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 76 908 грн. 36 коп. За прострочення виконання зобов'язання заявник нарахував та просить суд стягнути з боржника пеню за загальний період прострочення з 01.05.2024 по 21.06.2024 в сумі 2 933 грн. 44 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 11.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01.05.2024 по 21.06.2024 у сумі 461 грн. 45 коп., а також 10% річних за період прострочення з 01.05.2024 по 21.06.2024 у сумі 1 092 грн. 69 коп. Тобто, ТОВ "Августіно" просить стягнути борг, який утворився за договором поставки № 111 від 10.12.2019 і стягнути штрафні санкції, нараховані за цим же договором поставки № 111 від 10.12.2019, у тому числі 10% річних і пеню в розмірі 1% від вартості товару, згідно з пунктом 11.2. та пунктом 11.3. договору, а не 3% річних і подвійної облікової ставки НБУ, як передбачає Закон. Однак, згідно з пунктом 12.1. договору № 111 від 10.12.2019 набирає сили з моменту його підписання постачальником і покупцем і діє один рік і умов його пролонгації без підписання окремих додаткових документів не передбачено. Тож, враховуючи, що договір № 111 підписано сторонами 10.12.2019, він діяв до 11.12.2020. Отже, на момент спірної поставки за видатковою накладною № 374 від 10.04.2024 минуло вже понад три роки, як дія договору № 111 від 10.12.2019 закінчилася. Таким чином, спірна поставка від 10.04.2024 відбулася не за умовами письмово укладеного договору № 111 від 10.12.2019, а за умовами спрощеного договору, укладеного на підставі рахунку та видаткової накладної, дата укладання якого є дата поставки - 10.04.2024 і який не передбачає строків оплати за поставлений товар і розмірів штрафних санкцій;
- так як строк оплати поставки не встановлено, то згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен здійснити оплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Враховуючи, що ТОВ "Августіно" вимоги (претензії) оплати спірної поставки не висував, у ПП "Дніпровські ласощі" строк виконання зобов'язання ще не настав. Також, що стосується штрафних санкцій, то їх розмір має розраховуватися за законом, а не припиненим договором, враховуючи, що прострочення боржника ще не настало, підстав для їх нарахування поки ще не існує;
- згідно з частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Однак договір № 111 від 10.12.2019 уже понад три роки як не діє, тож заяву про видачу судового наказу ТОВ "Августіно" подано за договором, укладеним без дотримання письмової форми.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду (вх. суду №35980/24 від 39.07.2024), в якій заявник просить суд залишити заяву ПП "Дніпровські ласощі" про скасування судового наказу без розгляду у зв'язку з її невідповідністю положенням Господарського процесуального кодексу України.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами (вх. суду № 36010/24 від 29.07.2024), в якій заявник просить суд повернути відповідачу заяву про скасування судового наказу від 26.06.2024 у справі № 904/2747/24 з метою запобігання зловживанню процесуальними правами та спонукати ПП "Дніпровські ласощі" до добросовісного виконання процесуальних прав, та застосувати захід процесуального примусу у виді штрафу.
Розглянувши клопотання боржника про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про скасування судового наказу, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 3, 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Так, наведені заявником обставини, які полягають у тому, що він не отримував судовий наказ, суд розцінює критично, адже судовий наказ було отримано ПП "Дніпровські ласощі" наступного дня після його видачі, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою судовий наказ від 26.06.2024 доставлено до Електронного кабінету Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" - 27.06.2024 (а.с. 22).
При цьому відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, судовий наказ був направлений боржнику в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що боржник має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв'язку з чим судовий наказ був надісланий судом в Електронний кабінет боржника, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа (а.с.22).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У той же час, аналізуючи наявність підстав для поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу, судом встановлено наступне.
Введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, що діє по теперішній час, впливає на всі аспекти життя та функціонування як населення так і підприємств, установ, організацій, які під час повітряних тривог, зокрема, у зв'язку із ракетною загрозою, припиняють робочий процес та їх працівники прямують у безпечні місця (сховища).
Крім того, у визначений законом строк на подачу заяви про скасування судового наказу у даній справі (з 27.06.2024 по 12.07.2024) загальновідомими є обставини систематичних планових та аварійних відключень електроенергії, які унеможливлюють своєчасну подачу відповідної заяви про скасування судового наказу через Єдину інформаційно-комунікаційну систему.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене суд зауважує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Також суд звертає увагу на те, що суть наказаного провадження полягає у видачі судового наказу за вимогами, які не заперечується боржником. В іншому випадку, такі вимоги мають розглядатися у позовному провадженні, з метою надання сторонам доступу до правосуддя і дотримання основних засадах судочинства, в тому числі змагальності судового процесу.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що строк для подання заяви про скасування судового наказу пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення.
При цьому щодо клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" про залишення заяви без розгляду та про визнання зловживання процесуальними правами, суд звертає увагу стягувача на положення вказаної вище частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої скасування судового наказу не позбавляє права стягувача звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, положеннями статті 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 119, 151, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Поновити Приватному підприємству "Дніпровські ласощі" строк на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 904/2747/24.
Скасувати судовий наказ, виданий 26.06.2024 Господарським судом Дніпропетровської області за наказним провадженням у справі № 904/2747/24 про стягнення з Приватного підприємства "Дніпровські ласощі" (вулиця Республіканська, будинок 9 А, кімната 412 А, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51931; ідентифікаційний код 36363406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" (вулиця Шевченка Т., будинок 75А, квартира 20, м. Львів, 79039; ідентифікаційний код 32144454) - 76 908 грн. 36 коп. основного боргу, 2 933 грн. 44 коп. - пені, 461 грн. 45 коп. - інфляційних втрат та 1 092 грн. 69 коп. - 10% річних та 302 грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Августіно" його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.07.2024.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 31.07.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко