ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 липня 2024 року Справа № 924/80/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
за участю представників:
прокурор: Безпалов А.В.
позивача: не з"явився
відповідача 1: Сергійчук Ю.В.
відповідача 2: не з"явився
третіх осіб: не з"явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/80/24 (суддя Муха М.Є., м.Хмельницький, повний текст рішення складено 30.04.2024 р.)
за позовом Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Староушицької селищної ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус -Інвест", м. Київ
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", с.Рункошів, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
- ОСОБА_1 м. Київ
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Форк" м. Київ
- Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький
про витребування земельної ділянки
Керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус Інвест" (код ЄДРПОУ 41108081) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" (код ЄДРПОУ 44630559) в комунальну власність Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 03308388) земельну ділянку, яка мала кадастровий номер 6822455800:05:006:0077, площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20633-СГ.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/80/24 позов задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус - Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" в комунальну власність Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області земельну ділянку кадастровий номер (6822455800:05:006:0077), площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20633-СГ. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на користь Хмельницької обласної прокуратури 1342грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" на користь Хмельницької обласної прокуратури 1342грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Зарус -Інвест" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. по справі №924/80/24, яким задоволено позов Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Староушицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро- Ритм", треті особи - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ "ФОРК" про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.06.2017 №22-11882-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення: місце розташування об'єкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер 6822455800:05:006:0013), яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; орієнтований розмір земельної ділянки 2 га.
Відповідний наказ та заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою міститься в землевпорядній документації, яка розроблялася за заявами та наказами 21 (двадцять однієї) фізичної особи, в тому числі ОСОБА_1
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у рішенні від 21.04.2022 року у справі №676/1921/20 дійшов висновку про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ не підлягає визнанню недійсним.
Відсутність такого наказу у системі документообігу, на що посилається позивач, який невизначений законодавством як обов'язковий, не може свідчити про відсутність такого наказу.
Враховуючи зазначене, скаржник зазначає, що оскільки наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.06.2017 №22-118882-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" прийнятий правомірно, що також встановлено постановою Хмельницького апеляційного суду у справі №676/1921/20, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення вимоги прокурора про витребування земельної ділянки у добросовісних набувачів.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/80/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
Ухвалою суду від 24.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/80/24 залишено без руху. Зобов'язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: подати належні докази доплати судового збору в розмірі 4026 грн.
04 липня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору в розмірі 4026 грн.
Розпорядженням В.о Керівника апарату суду від 05.07.2024 №01-05/395 у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі № 924/80/24 - Філіпової Т.Л. у період з 03 липня 2024 р. по 02 серпня 2024 р. включно перебування у відпустці судді-члена колегії Василишина А.Р. у період з 02 липня 2024 р. по 02 серпня 2024 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/80/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б.
Розпорядженням В.о Керівника апарату суду від 08.07.2024 №01-05/425 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 924/80/24 - Бучинської Г.Б. у період з 08 липня 2024 р. по 09 серпня 2024 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/80/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.
Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/80/24. Розгляд справи призначено на 24 липня 2024 року.
В судовому засіданні 24.07.2024 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. по справі №924/80/24 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні 24.07.2024 року заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 у справі №924/80/24 без змін.
В судове засідання 24.07.2024 Староушицька селищної ради, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки представників суду не повідомили (а.с. 244, 250).
Поштові відправлення з рекомендованими повідомленнями, яким надсилався примірники ухвали суду від 09.07.2024 року на адресу ОСОБА_1 , ТОВ "Форк" повернулися до суду апеляційної інстанції з позначкою органу зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи, що ухвала суду від 09.07.2024 направлялася на адреси ОСОБА_1 , ТОВ "Форк", які встановлені судом апеляційної інстанції з матеріалів справи і інші адреси ними не повідомлялися, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , ТОВ "Форк" вважаються належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, навіть незважаючи на те, що процесуальні документи суду не були ним отримані та повернулися до суду з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №910/17797/17, від 25.11.2021 у справі №873/41/21.
Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду першої інстанції, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
За відсутності в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та представників Староушицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ТОВ "Еко-Агро-Ритм", ТОВ "Форк".
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення прокурора та представника скаржника в судовому засіданні 24.07.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 у справі №924/80/24 залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.06.2017 №22-11882-СГ надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земельної ділянки кадастровий номер 6822484100:03:001:0009, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської сільської ради) Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, орієнтовний розмір земельної ділянки - 2.000 га (а.с.48).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20633-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер: 6822455800:05:006:0077 (а.с.49).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №352063206 від 27.10.2023, право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер: 6822455800:05:006:0077, площею 2 га, яка утворилась в результаті поділу сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 6822455800:05:006:0013 (а.с.21) було зареєстровано 21.10.2017, державним реєстратором КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Ткачук В.М., на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ від 17.10.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24.10.2017, індексний номер 37717895 (а.с.12-13).
Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 відчужила на користь ТОВ "Форк" (код ЄДРПОУ 41675466) на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2017, серія та номер 1277, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П (а.с.12-13).
Право приватної власності ТОВ "Форк" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 зареєстровано цим приватним нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.10.2017, індексний номер 37791664, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1386339868224.
В подальшому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №4337/281-23 від 19.10.2023 та інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам'янець-Подільському районій від 15.11.2019 №0-22-0.171-573/119-19 спірну земельну ділянку, яка мала кадастровий номер 6822455800:05:006:0077 об'єднано разом з іншими земельними ділянками та сформовано земельну ділянку площею 42 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6822455800:05:006:0114 (а.с. 14, 21, 50-53).
08 листопада 2017 року державний реєстратор КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Н.К. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 38022620, про реєстрацію права приватної власності на вказану вище земельну ділянку за ТОВ "Форк" (а.с.12-13).
14 грудня 2017 року ТОВ "Форк" на підставі договору купівлі-продажу від, серія та номер 4934, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф., відчужило земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:05:006:0114 куди і увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 для ТОВ "Зарус-Інвест" (код ЄДРПОУ 41108081), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2017, індексний номер 38749318, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1402219868224 (а.с.14-15).
В подальшому, згідно інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам'янець-Подільському районі від 15.11.2019 №0-22-0.171-573/119-19 та листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №4337/281-23 від 19.10.2023, земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0114, площею 42 га, було поділено та утворено земельні ділянки із кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120, площею 2 га та 6822455800:05:006:0121, площею 40 га (а.с.21, 50-53).
До складу земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0121 увійшла спірна земельна ділянка, яка мала кадастровий номер 6822455800:05:006:0077, площею 2 га, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 , відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20633-СГ (згідно інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам'янець-Подільському районі від 15.11.2019 №0-22-0.171-573/119-19).
Згідно Національної кадастрової системи, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120 та 6822455800:05:006:0121 здійснено об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, в результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130, площею 42 га. куда і увійшла спірна земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №4337/281-23 від 19.10.2023 (а.с.21).
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.08.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Білик А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130, а саме про реєстрацію права приватної власності на вказану земельну ділянку за ТОВ "Зарус-Інвест" (дата державної реєстрації: 26.08.2022, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627029068020) (а.с.18-20).
Окрім того, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 24.08.2022 внесено зміни в інше речове право по вказаній земельній ділянці (номер запису про інше речове право: 47699943) та вказано, що земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" (код ЄДРПОУ 44630559) (інформаційна довідка від 27.10.2023 №352063759) (а.с18-20).
Згідно акта перевірки інформації, викладеної у службовому листі начальника відділу організаційного та господарського забезпечення Управління надання адміністративно - організаційного забезпечення Данилюк Т.С. від 03.04.2019 № 1105/3-19-0.82 встановлено, що у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в "Автоматизованій системі діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0" - 14.06.2017 за №22-11882-СГ в дійсності зареєстровано наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення із земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0009, площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської сільської ради) Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та зазначено, що на підставі неіснуючого наказу з аналогічними реквізитами (від 14.06.2017 за № 22-11882-СГ) Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі незаконного наказу від 17.10.2017 №22-20633-СГ затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 площею 2 га у власність за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець - Подільського району (а.с. 23-46).
27 жовтня 2023 року заступник прокурора Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Староушицької селищної ради з листом №52-2434-23 в якому просив надати інформацію про вжиття заходів, в тому числі судового характеру, щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077, загальною площею 2 га у комунальну власність (а.с.58-59).
08 листопада 2023 року Староушицька селищна рада листом №1476 повідомила прокурора, що селищній раді стало відомо про незаконне вибуття з державної власності на користь гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 та, з кадастровим номером 6822489500:05:006:0077 з листа прокурора від 27.10.2023 року № 52-2434-23, однак у зв'язку з скрутним фінансовим становищем та непередбаченими в бюджеті селищної ради витратами на здійснення заходів судового захисту селищна рада станом на сьогоднішній день самостійно немає можливості здійснювати заходи щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:05:006:0077 із власності ТОВ "ЗАРУС-ІНВЕСТ" на користь територіальної громади. Враховуючи вищевикладене, селищна рада просила Кам'янець-Подільську окружну прокуратуру вжити заходів представницького характеру для вирішення питання щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:05:006:0077 із власності ТОВ "ЗАРУС-ІНВЕСТ" на користь територіальної громади в судовому порядку (а.с.60).
14 листопада 2023 року на виконання положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" заступник прокурора Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Староушицької селищної ради з повідомленням про встановлення підстав та наміру здійснення представництва інтересів держави в суді в якому повідомило про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Староушицької селищної ради Кам'янепь-Подільського район) Хмельницької області до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРК" про витребування земельної ділянки (а.с. 61-64).
В матеріалах справи також наявні, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України згідно додатку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 42,0000 га (кадастровий номер 6822455800:05:006:0013) на території Староушицької селищної ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області, відповідно до якого ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру від 14.06.2017 №22-11882-СГ, відведено земельну ділянку 2 га. (а.с.125-129);
Заява ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2га, зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області управління у Кам'янець-Подільському району та м. Кам'янці за №Д-692/0/238-17 від 09.06.2017 (а.с.131);
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.06.2017 №22-11882-СГ згідно якого, надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:05:006:0013, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, орієнтовний розмір земельної ділянки - 2.000га (а.с.130).
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.04.2022 по справі №676/1921/20, яким в позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТзОВ "ФОРК", ТзОВ "Зарус-Інвест", ТзОВ "Агро-Еко-Граунд", про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20633-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", код ЄДРПОУ 41108081 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", код ЄДРПОУ 40738781, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області( код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, яка була передана відповідно до наказу Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 17.10.2017 року № 22-20633-СГ Голішевській Оксані Петрівні - відмовлено.
Судом в зазначеному рішенні вказано, що для витребування нерухомого майна, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника, оскільки ця вимога не призведе до поновлення прав держави на відновлення, володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року по справі №910/1909/18. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.04.2022 по справі №676/1921/20 в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20633-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.08.2023 по справі №676/1921/20.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.08.2023 по справі №676/1921/20 апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:05:006:0077, загальною площею 2,00 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ від 17.10.2017 ОСОБА_1 скасовано, провадження в цій частині позовних вимог закрито (а.с. 146-150). Повідомлено першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:05:006:0077 в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ від 17.10.2017 ОСОБА_1 віднесений до юрисдикції господарського суду.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Отже, правовідносини, пов'язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
У даному випадку інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів власника землі, забезпечення раціонального використання та охорони земель.
Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідно до статті 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, пункти 70-71 рішення від 20 жовтня 2011 року в справі "Рисовський проти України", пункт 54 рішення від 2 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").
Відповідно до положень частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року №1423-IX, який набрав чинності з 27 травня 2021 року, доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24 наступного змісту: "З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); оборони; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті."
З огляду на положення п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, оскільки знаходяться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).
Тож, правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає (узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 29.01.2019р. по справі № 911/3312/17).
Суспільний інтерес у поверненні спірних земельних ділянок до державної (комунальної) власності спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності народу на землю.
Отже, прокурором при зверненні до суду в інтересах держави правомірно зазначено Староушицьку селищну раду Кам'янець - Подільського району Хмельницької області органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (а.с.58-59, а.с. 60, а.с. 61-64).
З огляду на встановлені вищевикладені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 та Верховного Суду від 16 серпня 2021 року в справі №910/21377/17, суд апеляційної інстанції вказує, що зверненню прокурора 28.12.2023 з позовом у цій справі передувало відповідне листування з позивачем з дотриманням процедури встановленої частинами 3,4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому, враховуючи звернення прокурора до компетентного органу та нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з позовом в даній справі в інтересах держави в особі позивача.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Згідно змісту приписів статті 388 Цивільного кодексу України предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387, так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Статтею 118 Земельного кодексу України врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частинами 6, 7, 9 ст. 118 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Такі докази матеріали справи не містять.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, обов'язковою умовою прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки є надання органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на підставі рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки.
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 знаходиться за межами населеного пункту, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття рішення щодо розпорядження нею, у тому числі передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, відносилось до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки здійснювало розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності в межах Хмельницької області.
Пунктом 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Держгеокадастру №308 від 17.11.2016 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 29.10.2013 №453, запроваджено електронний обмін документами на базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0" між центральним апаратом Держземагентства та Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області з 16.12.2013, відповідно до наказу №393 від 01.12.2014 Державного агентства земельних ресурсів України з 01.12.2014 запроваджено електронний обмін документами в управліннях та відділах Держземагентства Хмельницької області.
Таким чином, станом на час видачі наказів "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" у 2017-2018рр. у Головному управлінні Держземагентства Хмельницької області впроваджено електронний документообіг та всі накази, які видаються Головним управлінням, наявні в електронній та паперовій копіях.
З матеріалів справи, зокрема в акті перевірки від 23.04.2019 зазначено, що на виконання службового листа голові комісії (№1105/3-19-0.82 від 03.04.2019) Відділом у Кам'янець-ІІодільському районі Міськрайонного управління у Кам'янець-Подільському районі та м.Кам'янці-ІІодільському Головного управління (далі Відділ) подано електронні копії документацій із землеустрою (наявні в Національній кадастровій системі), щодо виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Староушицької селищної та Колодіївської сільських рад Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, на магнітних носіях (лист від 09.04.2019 №999/419-19-0.171).
В ході перевірки комісією звірено копії наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Головного управління, які містяться в наданих копіях документацій із землеустрою (наявних в Національній кадастровій системі), щодо виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Староушицької селищної та Колодіївської сільських рад Кам'янець-Подільського району Хмельницької області із наказами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, які містяться в базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0", зокрема проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам України згідно додатку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 42,000 га на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (розробник - ТзОВ "ТЕРРА-М", сертифікат №001014 від 13.02.2013, Макарів, 2017) (а.с.26) та встановлено, що наказ №22-20633-СГ від 17.10.2017, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077, виданий на підставі неіснуючого наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.06.2017 №22-11882-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" (а.с.29). Проте, на підставі наказу з такими реквізитами (від 14.06.2017 №22-11882-СГ) Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення із земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0009, площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської сільської ради) Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (а.с.48).
Однак, відповідач-1 не погоджується з вказаними обставинами посилаючись на те, що ОСОБА_1 09.06.2017 року було подано та зареєстровано в Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Звертає увагу суду на відсутність у матеріалах справи відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 , що свідчить про погодження такої заяви.
Також зазначає, те, що наказ Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.06.2017 №22-11882-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення: місце розташування об'єкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер 6822455800:05:006:0013), яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; орієнтований розмір земельної ділянки 2 га та заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою міститься в землевпорядній документації, яка розроблялася за заявами та наказами 21 (двадцять однієї) фізичної особи, в тому числі ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідач-1 вважає, що надані представником відповідача докази, а саме - копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам України, згідно додатку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 42,0000 га на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, є більш вірогідними та в сукупності, враховуючи складну процедуру отримання земельної ділянки у власність в порядку приватизації, свідчать, що ОСОБА_1 отримувала наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та в законному порядку приватизувала земельну ділянку.
Однак, відповідно до приписів ст. 118 ЗК України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Такі докази матеріали справи не містять.
Разом з тим, колегія суддів вищевказані доводи відповідача-1 вважає необґрунтованими враховуючи наступне.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
З огляду на наведене, застосовуючи такий стандарт доказування, як "вірогідність доказів", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що Держгеокадастр у сфері земельних відносин міг виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб'єкт здійснення права державної власності на землю.
Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У цьому випадку Держгеокадастр здійснює повноваження як суб'єкт здійснення права державної власності на землю.
Стаття 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" має загальний характер. Повноваження Держгеокадастру як органу виконавчої влади визначаються відповідними нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Абзацом п'ятим статті 152 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
На підставі частини 4 статті 122 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (на момент виникнення спірних правовідносин) здійснювало розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності в межах Хмельницької області.
Для забезпечення єдиного документообігу в системі Держгеокадастру відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363-р "Питання впровадження системи електронної взаємодії органів виконавчої влади", з метою автоматизації процесів створення, відправлення, передавання, одержання, оброблення, використання, зберігання документів та контролю за їх виконанням з 02 грудня 2013 року (наказ Держземагенства України від 29.10.2013 № 453 "Про запровадження електронного обміну документами між центральним апаратом Держземагентства України, Рескомземом АР Крим, головними управліннями Держземагентства в областях, м. Києві та м. Севастополі") було запроваджено електронний обмін документами на базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ Степ 2.0".
Відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 29.10.2013 №453, запроваджено електронний обмін документами на базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0" між центральним апаратом Держземагентства та Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області з 16.12.2013. Відповідно до наказу №393 від 01.12.2014 Державного агентства земельних ресурсів України з 01.12.2014 запроваджено електронний обмін документами в управліннях та відділах Держземагентства Хмельницької області.
Пунктом 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, станом на час видачі наказів "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" у 2017-2018 рр. у Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області впроваджено електронний документообіг та всі накази, які видаються Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, наявні в електронній та паперовій копіях.
З 1 січня 2013 року набрали чинності Закон України "Про державний земельний кадастр" прийнятий 7 липня 2011 року та Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 року № 1051.
На початку 2013 року запрацювала Національна кадастрова система (НКС) - автоматизована система в якій передбачено ведення земельного кдастру відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Згідно статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" та статті 193 Земельного Кодексу України, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, використанням якої передбачено Національну кадастрову систему.
Національна кадастрова система (надалі по тексту - НКС) - це реєстр земельних ділянок Державного агентства земельних ресурсів України, є сполучною ланкою з реєстром Прав власності на нерухоме майно (Укрдержеєстром) Міністерства юстиції України, який забезпечує між ними обмін інформацією в автоматичному режимі.
З матеріалів справи вбачається, що Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено перевірку інформації, викладеної у службовому листі начальника відділу організаційного та господарського забезпечення Управління адміністративно- організаційного забезпечення Данилюк Т.С. від 03.04.2019 №1105/3-19-0.82 за наслідками якої складено акт від 23.04.2019 (а.с.23-46).
В ході перевірки звірено копії наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які містяться в наданих копіях документацій із землеустрою (наявних в Національній кадастровій системі), щодо виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Староушицької селищної та Колодіївської сільських рад Кам'янець-Подільського району Хмельницької області із наказами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, які містяться в базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0", зокрема в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам України згідно додатку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 42,0000 га на території Староушицької селищної ради Кам'янець- Подільського району Хмельницької області (розробник - ТзОВ "ТЕРРА-М", сертифікат №001014 від 13.02.2013, Макарів, 2017).
В результаті звірки наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з'ясовано, зокрема те, що під номером №22-11882-СГ в базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0" зареєстрований наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 від 14.06.2017. Разом з тим, в документації із землеустрою під номером №22-11882-СГ від 14.06.2017 міститься наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 , на підставі, якого в подальшому ОСОБА_1 виданий наказ №22-20633-СГ від 17.10.2017 про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.
Проте, наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою №22-11882-СГ від 14.06.2017 виданий ОСОБА_1 в базі програмного забезпечення "Автоматизована система діловодства "ДОК ПРОФ тм Степ 2.0", незареєстрований, а лише наявний в матеріалах проектної документації. Доказів на спростування вказаних обставин, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення від 14.06.2017 №22-11882-СГ, що є обов'язковою складовою процедури її приватизації, не приймав, що підтверджується Національною кадастровою системою.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області не приймався, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20633-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, яка мала кадастровий номер: 6822455800:05:006:0077, є незаконним.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі №922/614/19 зазначила, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача; для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна; у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Велика Палата Верховного Суду вважає, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов'язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля довкілля (пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16).
Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 вибула з власності держави незаконно.
Поряд з цим, твердження відповідача-1, що Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у рішенні від 21.04.2022 року у справі №676/1921/20 дійшов висновку про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ не підлягає визнанню недійсним, колегія суддів вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №649/1393/19).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду (постанова Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №438/723/17).
Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (п. 66 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/406/21)".
З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2020 року заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави звернувся до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТзОВ "ФОРК", ТзОВ "Зарус-Інвест", ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20633-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", код ЄДРПОУ 41108081 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", код ЄДРПОУ 40738781, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області( код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, яка була передана відповідно до наказу Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 17.10.2017 року № 22-20633-СГ Голішевській Оксані Петрівні
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №676/1921/20 від 12.04.2022 в позові відмовлено. Відмовляючи в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20633-СГ Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі №910/1909/18 дійшов висновку, що прокурором в даному випадку обраний не ефективний спосіб захисту. Рішення в цій частині залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.08.2023 у справі №676/1921/20.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.08.2023 у справі №676/1921/20 рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:05:006:0077, загальною площею 2,00 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ від 17.10.2017 ОСОБА_1 скасувати, провадження в цій частині позовних вимог закрити. Повідомлено першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:05:006:0077 в координатах, межах та конфігурацій, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20633-СГ від 17.10.2017 ОСОБА_1 віднесений до юрисдикції господарського суду. Роз'яснено першому заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури його право протягом 10 днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Хмельницького апеляційного суду із заявою про направлення справи до Господарського суду Хмельницької області.
У даній постанові Хмельницького апеляційного суду зокрема зазначено: "Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру від 17.10.2017 №22-20633-СГ з тих підстав, що ця вимога не призведе до поновлення прав держави на відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже така вимога не є ефективним способом захисту права позивача, що потребуватиме додаткових засобів судового захисту.
Виходячи з обставин справи, належним способом захисту прав позивача є вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, яка і була заявлена разом з цією позовною вимогою.
З огляду на викладене, обрання прокурором неефективного способу захисту прав в частині визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20633-СГ є самостійною підставою для відмови у позові в цій частині."
Таким чином, в рішенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №676/1921/20 від 12.04.2022 та в постанові Хмельницького апеляційного суду від 02.08.2023 у справі №676/1921/20 не встановлювались преюдиціальні обставини щодо законності чи незаконності видачі ОСОБА_1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20633-СГ, оскільки судом відмовляючи у задоленні позовних вимог в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20633-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вказано, що прокурором обраний неналежний спосіб захисту.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем-1 не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-11882-СГ від 14.06.2017 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 із земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:05:006:0013, а не надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 із земельної ділянки кадастровий номер 6822484100:03:001:0009.
Такими чином, оскільки наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області не приймався, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20633-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, яка мала кадастровий номер: 6822455800:05:006:0077, є незаконним.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 площею 2 га, яка утворилась в результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 6822455800:05:006:0013 вибула з державної власності на підставі незаконних наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від №22-11882-СГ від 14.06.2017 та від 17.10.2017 № 22-20633-СГ, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність волі держави на вибуття з її володіння такої земельної ділянки та порушенням вказаним прав держави.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що на дату подання позову у даній справі Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не мало функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності щодо спірних земельних ділянок, оскільки відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Таким чином, враховуючи вказані законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077, яка знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області є Староушицька селищна рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №911/3749/17, від 14 листопада 2018 року по справі №183/1617/16, від 21 листопада 2018 року по справі №444/1786/15).
З матеріалів справи, вбачається, що спірну земельну ділянку ОСОБА_1 відчужила на користь ТОВ "Форк" (код ЄДРПОУ 41675466) на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2017, серія та номер 1277, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П (а.с.12-13).
Право приватної власності ТОВ "Форк" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 зареєстровано цим приватним нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.10.2017, індексний номер 37791664, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1386339868224.
В подальшому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №4337/281-23 від 19.10.2023 та інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам'янець-Подільському районі від 15.11.2019 №0-22-0.171-573/119-19 спірну земельну ділянку, яка мала кадастровий номер 6822455800:05:006:0077 об'єднано разом з іншими земельними ділянками та сформовано земельну ділянку площею 42 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6822455800:05:006:0114 (а.с. 14, 21, 50-53).
08 листопада 2017 року державний реєстратор КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Н.К. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 38022620, про реєстрацію права приватної власності на вказану вище земельну ділянку за ТОВ "Форк" (а.с.12-13).
14 грудня 2017 року ТОВ "Форк" на підставі договору купівлі-продажу від, серія та номер 4934, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф., відчужило земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:05:006:0114 для ТОВ "Зарус-Інвест" (код ЄДРПОУ 41108081), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2017, індексний номер 38749318, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1402219868224 (а.с.14-15).
В подальшому, згідно інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам'янець-Подільському районі від 15.11.2019 №0-22-0.171-573/119-19 та листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №4337/281-23 від 19.10.2023, земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0114, площею 42га, було поділено та утворено земельні ділянки із кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120, площею 2 га та 6822455800:05:006:0121, площею 40 га (а.с.21, 50-53).
До складу земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0121 увійшла спірна земельна ділянка, яка мала кадастровий номер 6822455800:05:006:0077, площею 2 га, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 , відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20633-СГ (згідно інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у Кам'янець-Подільському районі від 15.11.2019 №0-22-0.171-573/119-19).
Надалі, згідно Національної кадастрової системи, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120 та 6822455800:05:006:0121 здійснено об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, в результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130, площею 42 га. куди увійшла і спірна земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №4337/281-23 від 19.10.2023 (а.с.21).
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.08.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Білик А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130, а саме про реєстрацію права приватної власності на вказану земельну ділянку за ТОВ "Зарус-Інвест" (дата державної реєстрації: 26.08.2022, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627029068020) (а.с.18-20).
Окрім того, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 24.08.2022 внесено зміни в інше речове право по вказаній земельній ділянці (номер запису про інше речове право: 47699943) та вказано, що земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130 куди увійшла і спірна земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" (код ЄДРПОУ 44630559) (інформаційна довідка від 27.10.2023 №352063759) (а.с18-20).
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені у даній справі обставини підтверджують, що спосіб, в який земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 в розмірі 2 га вибула із власності держави, свідчать про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з державної власності земельної ділянки з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення такої земельної ділянки (об'єднання, поділ земельних ділянок з метою присвоєння нового кадастрового номера, зміна конфігурації).
З огляду на зазначене, беручи до уваги аналіз законодавства у сфері земельних правовідносин та правові позиції Верховного Суду, судовою колегією взято до уваги, що встановлення факту вибуття спірних земельних ділянок поза волею їх власника є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірної земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.
Тобто, в цьому випадку прокурором обрано ефективний спосіб захисту інтересів держави, який передбачений цивільним законодавством
При цьому, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений законодавством спосіб (правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №367/2022/15-ц від 29.05.2019).
Судом апеляційної інстанцій зауважує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077, яка утворилась в результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 6822455800:05:006:0013 не перестала існувати у натурі внаслідок її об'єднання та поділу, а саме: спочатку об'єднано разом з іншими земельними ділянками та сформовано земельну ділянку площею 42 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6822455800:05:006:0114; потім земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0114, площею 42га, було поділено та утворено земельні ділянки із кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120, площею 2 га та 6822455800:05:006:0121, площею 40 га; земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120 та 6822455800:05:006:0121 (куди увійшла і спірна земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077), здійснено об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, в результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0130, площею 42 га. За досліджуваних обставин не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об'єднаних ділянок, зокрема, не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо (правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №640/8456/16-ц).
Враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що кінцевими володільцями спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 є ТОВ "Зарус-Інвест", який зареєстрований як власник ділянки та ТОВ "Еко-Агро-Ритм", який використовує ділянку на умовах договору оренди.
Щодо витребування земельних ділянок від користувача - ТОВ "Еко-Агро-Ритм", судом апеляційної інстанції враховується наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (провадження N 14-376цс18) наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
У зв'язку із наведеним, Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 року у справі N 672/362/20 звернув увагу на те, що витребування спірної земельної ділянки без оскарження договору оренди, укладеного із ним, відповідає вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.
Викладене узгоджується також із правовим висновком, висловленим у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №672/386/20, від 12 січня 2022 року в справі №687/425/20.
Також, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує.
Отже, в порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.
У ТОВ "Еко-Агро-Ритм" існує безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання спірної земельної ділянки призводить до порушення майнових прав Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Таким чином, судова колегія виснує, що земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:05:006:0077 в розмірі 2 га, внаслідок подальших послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельної ділянки, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об'єднання з метою присвоєння нового кадастрового номеру, зміна конфігурації), вибула з комунальної власності поза волею, власника цієї земельної ділянки в даному випадку Староущицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та перейшла у власність ТОВ "Зарус-Інвест", яке згідно договору оренди землі від 31 січня 2022 року передало її в оренду ТОВ "Еко-Агро-Ритм". Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №183/1617/16, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1809/18). ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред'явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі №367/2022/15-ц від 29 травня 2019 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для витребування з незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" в комунальну власність Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0077.
Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) від 10.02.2010 р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/80/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2024 р. у справі №924/80/24 без змін.
2. Справу №924/80/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "01" серпня 2024 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.