Справа № 240/5398/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
30 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
у березні 2024 року Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі, Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просила:
- визнати неправомірною бездіяльність Житомирського районного відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі, Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не закінчення виконавчого провадження №74134104 відкрите на підставі постанови державного виконавця Богданець І.А. від 14.02.2024 про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/38911/21;
- зобов'язати Житомирський районний відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі, Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) закінчити виконавче провадження №74134104 відкрите на підставі постанови державного виконавця Богданець І.А. від 14.02.2024 про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/38911/21, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає протиправною бездіяльність Житомирського районного відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі, Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не закінчення виконавчого провадження №74134104 відкритого на підставі постанови державного виконавця Богданець І.А. від 14.02.2024, оскільки рішення суду від 07.08.2023 по справі №240/38911/21 позивачем виконано до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 липня 2024 року.
Справа судом апеляційної інстанції, відповідно до ст.311 КАС України переглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 по справі №240/38911/21 адміністративний позов задоволено, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо не приведення штатної чисельності відділу (служби) у справах дітей Станишівської сільської ради відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
- зобов'язано Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області вжити заходів, спрямованих на приведення штатної чисельності служби (відділу) у справах дітей Станишівської сільської ради відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
На виконання рішення суду судом видано виконавчий лист, який стягувачем пред'явлено до виконання.
14.02.2024 державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі, Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Богданця І.А., відкрито виконавче провадження №741341104 з примусового виконання вказаного вище виконавчого документу
Отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №74134104 від 14.02.2024, Станишівською сільською радою направлено заяву від 23.02.2024 про закінчення виконавчого провадження та докази виконання рішення суду у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
В подальшому, Житомирським районним відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі, Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за підписом в.о. начальника відділу Ковалевської М. було направлено лист позивачу від 28.02.2024 №33472, в якому повідомлено про відсутність підстав для задоволення заяви про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із тим, що державний виконавець не вважає, що рішення суду виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом, оскільки по суті рішення суду не виконано, а штатну одиницю станом на 28.02.2024 року відповідно до вимог ст.4 ЗУ «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» так і не введено.
Позивач вважаючи таку бездіяльність щодо не закінчення виконавчого провадження, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 3 Закону №1404-VIII закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами статті 26 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частина третя статті 39 Закону №1404-VIII).
Частиною другою статті 39 Закону №1404-VIII встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Згідно з частин першої та другої статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Тобто, для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавець має пересвідчитися про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 по справі №240/38911/21 адміністративний позов задоволено, зокрема, зобов'язано Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області вжити заходів, спрямованих на приведення штатної чисельності служби (відділу) у справах дітей Станишівської сільської ради відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
На виконання вказаного рішення суду на засідання двадцять дев'ятої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради від 31.08.2023 було винесено питання щодо внесення змін до структури виконавчого апарату Станишівської сільської ради: - ввести з 01 вересня 2023 року у відділ (служба) у справах дітей Станишівської сільської ради 1 (одну) штатну одиницю - спеціаліст.
До позовної заяви, як доказ були надані: копія проекту рішення 29 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.08.2023; копія протоколу 29 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.08.2023; копія підсумків поіменного голосування 29 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.08.2023; копія листа від 06.02.2024 року 08-18/417.
Згідно з п.5 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Положеннями частини 1 ст.45 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Відповідно до ч.2 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, з матеріалів справи встановлено, що згідно протоколу 29 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.08.2023 встановлено, що запропонований проект рішення не був підтриманий депутатами у зв'язку із чим рішення не було прийнято.
В своїх обґрунтуваннях позивач зазначає, що рішення суду, що підлягало виконанню не містить вимогу про зобов'язання Станишівську сільську раду ввести штатну одиницю до структурного підрозділу відділу (служби) у справах дітей Станишівської сільської ради, а зобов'язує вжити відповідних заходів спрямованих на приведення штатної чисельності служби (відділу) у справах дітей Станишівської сільської ради відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"
Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі №240/38911/21 чітко встановлено, що для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.
Згідно з частиною шостою статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» передбачено правову норму, що встановлює необхідність визначення штатної чисельності працівників служб у справах дітей сільських рад з розрахунку один працівник не більше ніж на одну тисячу дітей, а також не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Наведена правова норма з точки зору лексичної семантики є єдиною, не містить протиставлень та виключень, а включене до неї застереження стосовно щонайменше одного працівника служби у справах дітей на об'єднану територіальну громаду урегульовує ті випадки, коли на території територіальної громади постійно проживає менше однієї тисячі дітей.
Водночас, при винесенні питання на засідання двадцять дев'ятої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради щодо внесення змін до структури виконавчого апарату Станишівської сільської ради, позивачем не було взято до уваги висновки суду та не приведено штатну чисельності служби (відділу) у справах дітей Станишівської сільської ради відповідно до вимог ст.4 ЗУ «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», а тому, вказані обставини не можуть вважатися фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Таким чином, з огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки позивачем рішення суду по суті не виконано, підстав для закриття виконавчого провадження не встановлено, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2024 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.