Справа № 127/23843/24
Провадження № 3/127/5900/24
30 липня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №153462 від 05.07.2024, ОСОБА_1 05.07.2024 о 16.45 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Я-господиня» за адресою: вул. Грушевського, 56А, м. Вінниця, на полиці з товаром пошкодила капсули для прання «Візірь», чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Суду пояснила, що вона перебуваючи в приміщенні магазину «Я-господиня» за адресою: вул. Грушевського, 56А, м. Вінниця, на полиці з товаром випадково відірвала скотч на коробці, в якій знаходилися капсули для прання «Візірь».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, диспозицією ст. 173 КУпАП чітко передбачені кваліфікуючи ознаки дрібного хуліганства, а саме: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Отже, адміністративна відповідальність настає коли нецензурною лайкою в громадських місцях, образливим чіплянням до громадян та іншими подібними діями особа порушує громадський порядок та спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Таким чином, вина є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення і відповідно наявність вини має бути доведена беззаперечними доказами, чого в даному випадку зроблено не було.
Разом з тим, до протоколу не додано жодних доказів про порушення ОСОБА_1 громадського порядку, а також достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 скоїла інкриміноване їй правопорушення.
За таких обставин, у діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака дрібного хуліганства як прояв неповаги до суспільства, або порушення громадського порядку, що в свою чергу не підірвало моральні принципи суспільства в цілому та жодним чином негативно не вплинуло на підсвідомість інших людей, тому не охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з диспозиції відповідної статті, інакше це суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» тощо).
Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, зміст правопорушення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що справу слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 173, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: