Справа № 946/6126/24
Провадження № 1-кс/946/1880/24
29 липня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 08.11.2018 Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;
- 16.10.2019 Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 08.11.2018 застосовано остаточне покарання у виді 4 років та 10 днів позбавлення волі;
- 21.07.2023 звільнений з Вознесенської ВК Миколаївської області у зв'язку з відбуття терміну покарання,
- на теперішній час в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162150000215 від 11.02.20204 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162150000758 від 04.06.2024за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому продовжено на території України строком на 30 діб Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, надалі продовжено строком на 30 діб Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 затвердженого Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 18.08.2023 № 451/2023 затвердженого Законом України № 3276-ІХ від 18.08.2023 та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 затвердженого Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 5 лютого 2024 року№ 49/2024, затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024,надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024 та достовірно знаючи що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :33 годині, перебуваючи на подвір'ї багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки Kent модель LaJollaBeachCruiserв рамі чорного кольору, вартістю 1560 гривень, на якому були розташовані рюкзак марки Brutonмультіколор 715 гривень 66 копійок в середині якого знаходилось мобільний телефон марки SamsungGalaxyM22 4/128 GBв корпусі чорного кольору вартістю 4316 гривень 66 копійок в силіконовому чохлі вартістю 93 гривень 33 копійки та мобільний телефон марки Samsung модель Galaxy А 31 4/64GBв корпусі темно-синього кольору вартістю 3332 гривень в прозорому силіконовому чохлі вартістю 50 гривень та рюкзак Bruton чорного кольору вартістю 715 гривень 66 копійок,які належать потерпілому ОСОБА_6 ,після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинним діями ОСОБА_5 , заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 10 783 гривень 31 копійку.
Тим самим встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того в ході досудового розслідування встановлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 13:00 години, знаходячись за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , переконавшись, що потерпілий вийшов у інше приміщення та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав грошові кошти в сумі 3 800 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_8 , після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинним діями ОСОБА_5 , заподіяв потерпілому ОСОБА_7 , майнову шкоду на вищевказану суму.
Тим самим встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 .
27 червня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
У зв'язку із наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, у зв'язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначили, що на даний момент підозра є обґрунтованою.
Підозрюваний в судовому засіданні вину визнав, просив застосувати нічний домашній арешт. Він проживає з товаришем за рахунок оплати комунальних послуг, тимчасово не працює, фінансово забезпечувати та годувати його нема кому.
Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно задовольнити з наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінального провадженні №12024162150000758 від 04.06.2024за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
27 червня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом видачі та огляду предмету, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколами допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки відеозапису, чи засобів фото кінозйомки відеозапису, протоколом перегляду відеозапису, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими доказами в сукупності.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, зокрема звертатись з проханням змінити показання, або погрожувати свідку з цією ж метою; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.п. 1,3, 5 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 УПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлено позицію, викладену у п.1 листа за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, згідно якої, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України») тощо.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції та практики ЄСПЛ (рішення від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, зокрема звертатись з проханням змінити показання, або погрожувати свідку з цією ж метою;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування або суду цілком можливий, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Ризик можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний вчинив новий злочин а також на теперішній час в Ізмаїльському міськрайонному судді на розгляді перебувають обвинувальні акти за ознаками кримінального правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 , неодружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований та як наслідок відсутності постійного джерела доходу, відтак вищевикладене свідчить про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Крім того, суд враховує, обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність у підозрюваного постійного місця роботи.
Більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Проте, на думку слідчого судді, достатнім буде застосування відносно підозрюваного домашнього арешту в період часу з 19-00 год. до 07-00 год. наступної доби з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати 60 днів, а також строків досудового слідства, у зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства та на строк, що не перевищує 60 діб.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною йому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду з 19-00 год. до 07-00 год. строком до 25 серпня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 19-00 год. до 07-00 год. без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 25 серпня 2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 31.07.2024р. о 16:30 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1