Справа № 420/13349/24
31 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Роздільнянська міська рада Одеської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 30.04.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, третя особа, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, Роздільнянська міська рада Одеської області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 № 1916096-2410-1533, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області, яким покладено на ОСОБА_1 податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у сумі 103090 грн (сто три тисячі дев'яносто гривень).
06.05.2024 ухвалою судді позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, із зазначенням відомостей про наявність або відсутність адреси електронної пошти у позивача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
17.05.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№ЕС/20215/24) про усунення недоліків, надано належним чином оформлену позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
21.05.2024 ухвалою судді заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - задоволено; поновлено ОСОБА_2 пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою; прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмет спору на стороні відповідача, Роздільнянська міська рада Одеської області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).
12.06.2024 до суду надійшли пояснення (вхід.№ЕС/24108/24) третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Роздільнянської міської ради Одеської області, щодо заявлених вимог у яких заявник зазначає, що міська рада не погоджується з позовними вимогами, оскільки на підставі укладеного договору оренди землі у позивача виник обов'язок сплачувати орендну плату. Вказує, що рішенням міської ради від 11.07.2023 дійсно було розірвано договір оренди №125 від 16.08.2018 рішенням міської ради №3247-VІІІ, проте, на час розірвання договору заборгованість позивачем погашена не була.
17.06.2024 суд ухвалив продовжити Роздільнянській міській раді Одеської області строк для подання пояснень на позовну заяву по справі №420/13349/24.
23.07.2024 суд ухвалив витребувати у Роздільнянської міської ради Одеської області інформацію та її документальне підтвердження:
-чи вчинялось розірвання договору оренди землі №125 від 16.08.2018 в такій самій формі, що й укладений договір оренди землі №125 від 16.08.2018;
-чи вносились зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123982600:01:003:0312 у зв'язку із розірванням договору оренди землі №125 від 16.08.2018;
- чи інформувала Роздільнянська міська рада Одеської області відповідний контролюючий орган про розірвання договору оренди землі №125 від 16.08.2018 до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
26.07.2024 до суду (вх.№ЕС/30880/24) від Роздільнянської міської ради Одеської області надійшли пояснення, у яких третя особа вказує, що угода про розірвання договору №125 від 16.08.2018 не укладалась, оскільки для розірвання договору та припинення нарахування орендної плати достатньо рішення сесії міської ради. Право оренди на земельну ділянку не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому зміни до Державного реєстру не вносились. Зазначає, що листом №1338 від 27.12.2023 міська рада направила на адресу Головного управління ДПС в Одеській області перелік діючих договорів оренди землі, із якого виключений договір №125 від 16.08.2018.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Матеріали справи містять договір оренди землі №125 від 16.08.2018 (а.с.12-15), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (Орендодавець) та ОСОБА_3 (Орендар), предметом якого є строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Одеської області, Роздільнянського району, Кам'янської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5123982600:01:003:0312.
Відповідно до умов договору оренди землі №125 від 16.08.2018, договір укладено на строк 7 (сім) років; право оренди земельної ділянки виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону (п.3.1, 3.2).
Відповідно до п.11.3 договору оренди землі №125 від 16.08.2018, дія договору припиняється шляхом його розірвання у т.ч. за взаємною згодою сторін.
Головне управління Держгеокадастру в Одеській області прийняло наказ від 11.12.2020 №65-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (а.с.22), яким наказано передати Роздільнянській міській раді Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5975,2463 га. Які розташовані на території Роздільнянського району Одеської області згідно з актом приймання-передачі.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11.12.2020 (а.с.23) та додатком до нього (а.с.24-35), земельна ділянка кадастровий номер 5123982600:01:003:0312 передана Роздільнянській міській раді Одеської області.
31.05.2023 ОСОБА_4 звернувся до Роздільнянської міської ради Одеської області із заявою (а.с.19-20) у якій просив договір №125 від 16.08.2018 розірвати з підстав неможливості вирощувати врожаю з огляду на її замінування.
До заяви від 31.05.2023 ОСОБА_4 додав проект додаткової угоди від 31.05.2023 №1 до договору оренди землі від 16.08.2018 №125 та копію цього договору.
Роздільнянська міська рада прийняла рішення №3247-VІІІ від 11.07.2023 (а.с.16, 114), яким, окрім іншого, вирішила: припинити право користування земельною ділянкою загальною площею 21,5562 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5123982600:01:003:0312, розташованої на території Роздільнянської міської територіальної громади Кам'янський старостинський округ, гр. ОСОБА_5 , згідно поданої заяви №М-239 від 06.06.2023; розірвати договір оренди землі №125, укладений між гр. ОСОБА_4 та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 16 серпня 2018 року, на земельну ділянку площею 21.5562 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123982600:01:003:0312, що розташована Роздільнянської міської територіальної громади Кам'янський старостинський округ.
Роздільнянська міська рада Одеської області скерувала на адресу Головного управління ДПС в Одеській області лист від 13.05.2024 №554 (а.с.112) у якому повідомила, що договір оренди землі №125 від 16.08.2018 був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_3 , предметом якого є оренда земельної ділянки площею 21,5562 га, кадастровий номер 5123982600:01:003:0312, який припинено згідно рішення Роздільнянської міської ради Одеської області №3247-VІІІ від 11.07.2023.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123982600:01:003:0312 (а.с.124), право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 21.12.2020, власник Роздільнянська міська рада.
Інформація щодо права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123982600:01:003:0312 та, відповідно, щодо припинення такого права у Державному реєстрі речових прав відсутня.
Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 №19166096-2410-1533 (а.с.39), яким нарахувало податкове зобов'язання ОСОБА_4 за 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 103090,00 грн за оренду земельної ділянки кадастровий номер 5123982600:01:003:0312 з розрахунку 12 місяців оподаткування.
Податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 №19166096-2410-1533 було направлено Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу позивача 30.06.2023 та поштове відправлення повернулось адресанту з причин «за закінченням терміну зберігання» (а.с.70).
Вважаючи спірне рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, орендної плати за землю, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються також Законом України «Про оренду землі» та договором оренди землі.
Умови договору оренди землі визначені у ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією із істотних умов якого є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання в землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як визначено ст. 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.
Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України «Про оренду землі»).
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.
У разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної (комунальної) власності орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, та сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді).
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пунктів 288.2 - 288.5 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;
- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки;
У пункті 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно з пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Позивач стверджує, що оскаржене податкове повідомлення-рішення охоплює період, коли він не був орендарем.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, суд приходить до висновку, що права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладання договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації, а договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
В свою чергу, у пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Водночас, із долученої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка №388920984 від 30.07.2024), суд встановив відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про реєстрацію Договору оренди землі №125 від 16.08.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123982600:01:003:0312, що свідчить про відсутність державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки, а відтак й відсутність підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку, за наслідком чого й прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Окремо суд зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області не було позбавлено можливості дослідити інформацію, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123982600:01:003:0312 за позивачем.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Роздільнянська міська рада Одеської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.04.2023 № 1916096-2410-1533.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166);
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Роздільнянська міська рада Одеської області (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17, код ЄДРПОУ 33356925).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА