Справа №380/6298/24
з питань відводу
31 липня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Брильовського Романа Михайловича від розгляду адміністративної справи №380/6298/24 за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -
в березні 2024 року позивач - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Львівської МР, Управління освіти Департаменту розвитку Львівської МР, треті особи - СЗШ №96 МЖК-1, ОСОБА_3 , в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора СЗШ № 96 МЖК-1, оформлене протоколом №3 від 08.03.2024 року; зобов'язати Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради вирішити питання про припинення трудових відносин із ОСОБА_3 , із урахуванням висновків суду.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року судом залишено вказану позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такої.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 28 березня 2024 року повернуто без розгляду заяву позивача про забезпечення позову.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №380/6298/24 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року в справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника позивача 15 липня 2024 року надійшла заява про відвід судді. Заява мотивована тим, що 15 квітня 2024 року суддею Брильовським Р.М. було винесено ухвалу про повернення позову. Постановою Восьмого апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі №380/6298/24 ухвалу від 15 квітня 2024 року було скасовано та визнано факт вчинення перешкод у доступі до правосуддя зі сторони суду по відношенню до ОСОБА_2 . Зазначає, що 27 березня 2024 року до суду скеровано від ОСОБА_2 заяву про збільшення позовних вимог. Однак, як у березні 2024 року, так і при відкритті провадження у липні 2024 року, суддя Брильовський Р.М. не надав правову оцінку заяві про збільшення позовних вимог. Тобто проігнорував право позивача на збільшення позовних вимог. Також зазначив, що з підстав навмисного перешкоджання у доступі до правосуддя та з інших підстав, 12 липня 2024 року ОСОБА_2 подала дисциплінарну скаргу до Вищої Ради Правосуддя про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді ОСОБА_4 . Зазначає, що суддя Брильовський Р.М. може мати негативне ставлення, і проявити явне упередження до того факту, що ОСОБА_2 подала на нього скаргу просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 380/6298/24.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року від 29 липня 2024 року заяву представника позивача про відвід судді передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2024 року, суддю Желік О.М. призначено суддею для розгляду заяви.
У відповідності до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд, зважаючи на відсутність об'єктивної необхідності призначення судового засідання щодо розгляду поданої позивачем заяви про відвід судді, дійшов висновку про можливість розгляду такої заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд зазначає таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, за змістом якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Отже, суд резюмує, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або необ'єктивності, - не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Проаналізувавши викладені в заяві представника позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених КАС України підстав для відводу судді у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді представнику позивача необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Подана представником позивача заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Брильовського Р.М. у розгляді справи відповідно до статті 36 КАС України.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необґрунтованість поданої представником позивача заяви про відвід судді, а відтак й про відмову у її задоволенні.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Брильовського Романа Михайловича від розгляду адміністративної справи №380/6298/24 за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 31 липня 2024 року.
Суддя Желік О.М.