30 липня 2024 рокуёсправа № 380/17566/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року за виконання бойових завдань останнім з наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року за виконання бойових завдань останнім з наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями.
На обгрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу у Збройних Силах України. Стверджує, що відповідач за період із лютого 2023 року по травень 2023 року протиправно не виплачував додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 30000 грн. Зазначає, що за спірний період позивач систематично залучався до наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями, тому у нього наявні підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу на те, що наказом МО України № 44 від 25.01.2023 до наказу № 260 було внесено зміни (набрали чинності з 01.02.2023), внаслідок яких цей наказ було доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Таким чином, з 01.02.2023 виплата додаткової винагороди здійснюється згідно з вимогами Постанови № 168 та Наказу № 260. Відповідно до внесених змін виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. здійснюється за умови виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), у тому числі і з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями. Оскільки позивач за спірний період не здійснював оборону об'єкта критичної інфраструктури, то і підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди немає.
Позивач подав відповідь на відзив в якому наголошує, що згідно бойового розпорядження здійснював наземну оборону об'єкта критичної інфраструктури за період із лютого по травень 2023 року, а відповідач не надав доказів того, що таке бойове розпорядження було припинене. Крім того, звертає увагу суду, що ні Постанова № 168, ні Порядок № 260 не передбачають такої умови виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за охорону об'єкта як обов'язковість віднесення такого до Переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду та Переліку об'єктів критичної інфраструктури.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де заначив, що відповідно до внесених змін наказом Міністра Оборони України додаткова винагорода у розмірі 30000 грн. виплачується за умови виконання бойових (спеціальних) завдань, крім іншого, з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури. Звертає увагу суду, що роз'ясненням Міністра Оборони України № 423/1932 від 11.04.2023 визначено, що перелік об'єктів за охорону яких виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 грн. затверджений розпорядженням КМУ від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника». Перелік об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою КМУ від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліків об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду».
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходить службу у Збройних Силах України, наказом № 141 від 20.06.2022р. призначений до військової частини НОМЕР_1 кухарем 3 відділення охорони 1 взводу охорони 5 роти охорони 1 батальйону охорони ВЧ НОМЕР_1 , ВОС - 788569Т (а.с. 21).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2022 № 175 (дск) ОСОБА_1 05.07.2022 направлений з метою здійснення охорони та оборони об'єкта за №114, що відноситься до важливих об'єктів і комунікацій державного значення національної транспортної системи України згідно бойового розпорядження командира 1 ОБР від 08.03.2022 року № 10Т (а.с. 22).
28.05.2023 року представник позивача звернувся до командування військової частини із адвокатським запитом, де просив надати інформацію про те, чи залучався ОСОБА_1 до заходів із оборони України (в.т.ч. виконання бойових завдань), а також підтверджуючі документи. Відповідач листом від 20.06.2023 № 5/28/1336 повідомив, що запитувані інформація не може бути надана, оскільки така відноситься до інформації з обмеженим доступом «ДСК» (документи службового користування). Додатково повідомив, що солдат ОСОБА_1 не залучався до виконання завдань в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії або на інших територіях, де велися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до витягу з особових карток ОСОБА_1 із лютого 2023 по травень 2023 року позивачу не нараховувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (а.с. 8 зворот).
Суд для вирішення цього спору застосовує до спірних правовідносин такі норми права:
основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Частинами 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який діє дотепер.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанови від 21.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. (абзац перший);
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац четвертий Постанови № 168).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Наказом МО України № 44 від 25.01.2023 до наказу № 260 було внесено зміни (набрали чинності з 01.02.2023), внаслідок яких цей наказ було доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 Розділу XXXIV Наказу № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в розмірі 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Відповідно до пункту 4 Розділу XXXIV Наказу № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Аргументи сторін на обгрунтування своїх позицій зводяться до такого:
- позивач вважає, що за спірний період (із 01.02.2023 по 31.05.2023 року) здійснював охорону об'єкта, який відноситься до об'єктів критичної інфраструктури, тому відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому додаткову грошову винагороду у розмірі 30000 грн.;
- відповідач посилається на те, що об'єкт, охорону якого здійснював позивач, відсутній в переліку об'єктів критичної інфраструктури, який затверджений розпорядженням КМУ від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП, а також відсутній в переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 року № 1833-034, тому підстав для виплати позивачу 30000 грн. додаткової винагороди немає.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
з наявної у матеріалах справи особової картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 роки суд встановив, що за період із червня 2022 року по січень 2023 року позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30000 грн., передбачена Постановою № 168, а в період з лютого 2023 по травень 2023 року виплата цієї винагороди була припинена. Оцінюючи оскаржені дії відповідача суд враховує таке:
до 01.02.2023 року питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди регулювалося виключно Постановою № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також її положення були роз'ясненні в Телеграмі Міністра Оборони України № 248 від 25.03.2022 року. Для отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. відповідно до Постанови № 168 військовослужбовцю достатньо було перебувати на військовій службі та виконувати свої посадові обов'язки.
Пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції від 21.01.2023 року) керівників відповідних міністерств та державних органів уповноважено визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, в тому числі в розмірі до 30000 грн. На виконання цього пункту наказом МО України № 44 від 25.01.2023 внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом МО України № 260 від 07.06.2018 (далі - Наказ № 260), що набрали чинності з 01.02.2023, внаслідок яких цей наказ було доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Отже, з 01.02.2023 виплата передбаченої Постановою №168 доплати в сумі до 30000 грн. здійснюється в порядку та на умовах, визначених Наказом № 260.
Так, відповідно до положень розділу XXXIV Наказу № 260, основною умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. є виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), в т.ч. з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями.
Отже, з 01.02.2023 для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. вже недостатнього самого факту перебування на військовій службі та виконання поставлених командиром завдань, в т.ч. щодо охорони тих чи інших військових чи цивільних об'єктів, а необхідно виконувати бойові (спеціальні) завдання щодо оборони об'єктів критичної інфраструктури. Крім того, факт виконання бойового (спеціального) завдання має бути підтверджений відповідними документами, визначеними у пункті 4 розділу XXXIV цього наказу (бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира про участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань).
У зв'язку із введенням у дію наказу Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розроблено роз'яснення від 11.04.2023 № 423/1932 щодо окремих питань виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого.2022 р. №168. Згідно з пунктом 6 цього роз'яснення «Щодо переліку об'єктів критичної інфраструктури» роз'яснено, що перелік об'єктів критичної інфраструктури затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника». Перелік об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1833-034 «Про затвердження переліків об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду».
Сторони визнають, що позивач із лютого 2023 року по травень 2023 року дійсно здійснював оборону та охорону об'єкта № 114 на підставі бойового розпорядження командира 1 ОБР від 08.03.2022 року № 10Т та наказу від 05.07.2022 року № 175. Проте об'єкт, охорону якого здійснював позивач, не відноситься ані до об'єктів критичної інфраструктури, ані до переліку об'єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду. А отже, відсутня одна із необхідних умов для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. відповідно до Наказу № 260 та роз'яснення МОУ № 423/1932. Отже, відповідач діяв правомірно, оскільки не мав підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000грн. за спірний період.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , тому у їх задоволенні слід відмовити.
Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович