31 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3293/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу без виклику сторін адміністративну справу за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364294) щодо невжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43576, місткістю на 120 осіб, загальною площею 198 кв.м., вбудованого в підвал двоповерхового Перемоги, 3, в житлового будинку, розташованого по вул. 40 років с. Золотарівка, Олександрійського району Кіровоградської області;
- зобов?язати Великоандрусівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364294) вжити заходи до державної реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43576, місткістю на 120 осіб, загальною площею 198 кв.м., вбудованого в підвал двоповерхового житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .
Позов мотивував тим, що під час виконання прокурорських повноважень виявлено порушення у діяльності Великоандрусівської сільської ради, якою не вжито заходів щодо оформлення права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43576, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно використовується без оформлення та реєстрації речових прав на нього. Це порушення створює передумови для нецільового використання вказаної споруди або вибуття її із власності територіальної громади. Тож прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Ухвалою судді від 27.05.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від Великоандрусівської сільської ради відзив на позовну заяву не надходив.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд, -
За даними облікової картки та паспорту ЗСЦЗ від 20.05.2015 ПРУ вбудоване в двоповерховий житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 . Введене в експлуатацію 20.06.1978, призначене для укриття жителів будинку, його місткість складає 120 осіб, а площа - 198 кв.м. Належить ЗСЦЗ Микільській сільській раді Світловодського району.
Світловодським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації 13.03.2023 листом поінформовано, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться захисна споруда цивільного захисту: протирадіаційне укриття № 43576. Технічна інвентаризація захисної споруди була проведена Світловодським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації в лютому 2016 року за заявою Микільської сільської ради. Право власності на дану споруду в СКМБТІ не зареєстровано. Разом з цим, з поданих до заяви документів, вбачається, що захисна споруда знаходилась у комунальній власності Микільської сільської ради.
Пізніше, виготовлено новий паспорт ЗСЦЗ від 04.01.2022, в якому вказано аналогічні відомості щодо характеристик ПРУ, а також те, що воно належить Великоандрусівській сільській раді, й засвідчено ці відомості підписом голови Великоандрусівської сільської ради та головного спеціаліста з питань цивільного захисту, мобілізаційної роботи та військового обліку Великоандрусівської сільської ради.
Крім цього, в актах оцінки стану готовності ЗСЦЗ від 31.08.2021 та від 17.07.2023, які складались представниками Великоандрусівської сільської ради, вказано, що ПРУ належить Великоандрусівській сільській раді та оцінюється як обмежене готове до використання за призначенням, оскільки має ряд недоліків в його технічному стані.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Кіровоградської області, зокрема визначено нову Великоандрусівську сільську об'єднану територіальну громаду, до складу якої увійшла Микільська сільська рада.
Частиною 3 статті 8 Закону України ''Про добровільне об'єднання територіальних громад» встановлено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
Великоандрусівською сільською радою 25.11.2020 прийнято рішення № 1 «Про початок повноважень депутатів Великоандрусівської сільської ради'', і з цієї дати Великоандрусівська сільська рада набула повноважень, а тому право комунальної власності на майно Микільської сільської ради, яка приєдналася до Великоандрусівської сільської територіальної громади, в тому числі й ЗСЦЗ, остання набула з 25.11.2020.
Пізніше на підставі рішення Великоандрусівської сільської ради від 15.12.2020 № 12 почато процедуру реорганізації Микільської сільської ради шляхом приєднання до Великоандрусівської сільської ради.
Разом з цим, листом від 24.10.2023 №880/02-39 Великоандрусівська сільська рада на запит прокуратури повідомила, що ПРУ №43576 знаходиться у підвальному приміщенні двоповерхового житлового будинку. Жителями будинку була здійснена процедура приватизації, приміщення використовується як кладова житлового будинку, тому укриття не може бути внесено до Державного реєстру речових прав Великоандрусівською сільською радою.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на цей об'єкт.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
У стаття 32 Кодексу цивільного захисту України наведені такі вимоги щодо укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту:
1. До захисних споруд цивільного захисту належать:
1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
2. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.
3. Укриттю підлягають: 2) у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб'єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.
4. Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
5. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
7. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
8. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
9. У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.
10. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
11. З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.
12. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).
15. Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об'єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: 23) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 24) визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; 26) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; 27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; 28) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; 29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.
Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 року "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
1. Цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
- балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;
- утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням;
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом), захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до частини 1 статті 316, частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
У пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на майбутній об'єкт нерухомості.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Суд установив, що Великоандрусівської сільська рада є власником захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №43576, яке належить до засобів колективного захисту Великоандрусівської територіальної громади, але відповідач, всупереч покладених на нього Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень щодо управління майном, що належить до комунальної власності, та попри обов'язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запроваджену Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не вжив заходів щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на цю захисну споруду цивільного захисту, допустивши таким чином протиправну бездіяльність.
Якщо в будівлі є укриття чи сховище, воно залишається укриттям або сховищем незалежно від форми власності чи управління, незалежно від зміни орендаря чи власника. І під час воєнного стану ці приміщення повинні використовуватися за призначенням.
Всі об?єкти до фонду споруд цивільного захисту зараховуються, не рандомно за адресами, де теоретично є підвал, а виключно на підставі актів обстеження споруди.
Наразі, відсутні дані про те, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43576, перебуває в іншій, ніж комунальній власності. Із реєстру захисних споруд, укриття за №43576 не вибуло, тобто цільове призначення даного підвального приміщення не змінено, і вказане приміщення досі перебуває у комунальній власності. Оскільки не змінений власник захисної споруди, тому відповідач має вчинити дії щодо державної реєстрації вказаної захисної споруди як об'єкту нерухомого майна.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статі 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд вважає, що з метою забезпечення необхідних умов для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, забезпечення належного утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту комунальної власності, позов прокурора слід задовольнити та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо оформлення та державної реєстрації речових прав на протирадіаційне укриття.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 142, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000; ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави до Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Центральна, 7, смт. Онуфріївка, Кіровоградська область, 28100; ЄДРПОУ 04366347) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо невжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43576, місткістю на 120 осіб, загальною площею 198 кв.м., вбудованого в підвал двоповерхового Перемоги, 3, в житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 .
Зобов?язати Великоандрусівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області вжити заходи до державної реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43576, місткістю на 120 осіб, загальною площею 198 кв.м., вбудованого в підвал двоповерхового житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК