30 липня 2024 року Справа № 580/10466/21
Київський окружний адміністративний суд у складі Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, закриття провадження у справі в частині, звернувся до суду із позовом до Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 22.09.2021 №565-с повністю;
- стягнути з Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Позиції сторін
Позивач вказує про те, що він проходив службу на посаді начальника управління-матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, у військовому званні «полковник».
Із наказом №565-ос від 22.09.2021 про зарахування його у розпорядження начальника Департаменту Держспецзв'язку з 23.09.2021, позивач був ознайомлений того ж дня 23.09.2021, під час перебування на стаціонарному лікуванні.
ОСОБА_1 відмітив, що наказ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 22.09.2021 №565-с викладений без деталізації мотивів прийнятого рішення. Підставою для видання наказу зазначено рішення голови Держзспецзв'язку до рапорту начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 22.09.2021. Інших, юридично допустимих підстав видання спірного наказу, останній не містить.
Позивач вважає спірний наказ, в частині фактичного звільнення із займаної посади та зарахування у розпорядження, таким, що порушує його право на працю та підлягає скасуванню, оскільки виключні підстави для зарахування військовослужбовців Держспецзв'язку у розпорядження, визначені в п.82 Указу Президента України №463 від 31.07.2015 «Про Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України», який застосований в наказі №565-ос, та такі не настали. Заявлення відповідачем про скорочення штатів та проведення організаційних заходів фактично не відбувалось відповідачем, до Положення про Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку, затвердженого Наказом від 13.05.2021 №31 відповідні зміни не вносились. На момент виведення позивача у розпорядження відповідач не мав сформованих претензій до рівня професійної підготовки та морально-ділових якостей.
Також, позивач додав, що оспорюваний наказ став наслідком нібито неодноразових необґрунтованих дій у серпні-вересні 2021 року у вигляді невиконання усного наказу керівництва та надання усного наказу підлеглим про повернення отриманих товарно-матеріальних цінностей. За результатами таких дій/бездіяльності позивача, 24.09.2021 відповідачем було прийнято рішення про проведення службового розслідування та в подальшому про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зокрема, 09.12.2021 за результатами проведеного службового розслідування було складено два протоколи: за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП, тобто за невиконання 17.09.2021 позивачем усного наказу від начальника Департаменту забезпечення полковника ОСОБА_2 щодо складення акту недоліків на частину товару ТОВ «ТУСМО» та вжиття заходів до стягнення штрафу та за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП, тобто за надання 21.09.2021 позивачем усного наказу підлеглим щодо повернення без документального оформлення товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ТУСМО», поставлених за договором, на що не мав відповідних повноважень.
Адміністративні матеріали про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-10 КУпАП та ч.2 ст.172-14 КУпАП були розглянуті Святошинським районним судом м. Києва.
09.02.2022 за результатами розгляду протоколів у справах №759/28092/21 та №759/28092/21 Святошинським районним судом у складі судді Бандури І.С. провадження по обох справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності закриті у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-10 КУпАП та ч.2 ст.172-14 КУпАП. Жодний доказ, який би підтверджував перевищення повноважень позивачем, суду не надано. Склад зазначеного в протоколі та інкримінованого позивачу правопорушення не відповідає складу правопорушення, до якого притягався позивач.
З позиції позивача, покликаючись на практику ЄСПЛ, застосовуючи ст. 78 КАС України, зазначені обставини доводять безпідставність та протиправність прийнятого Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України наказу №565-ос від 22.09.2021 про зарахування позивача у розпорядження начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'яку з 23.09.2021.
ОСОБА_1 наказом від 22.12.2021 був звільнений на підставі пп. г п. 2 ч. 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку проведенням організаційних заходів. Вважає, що звільнення прямо пов'язане із прийняттям оспорюваного наказу, так як на його підставі було проведене службове розслідування та були прийняті управлінські рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та подальше звільнення. Та враховуючи наведене, позивач вказує, що жодне із інкримінованих йому правопорушень не знайшли свого підтвердження у судових процесах Святошинським районним судом м.Києва. Тобто, зарахування у розпорядження та зменшення у зв'язку з цим нарахувань позивачу було вчинено безпідставно та неправомірно.
Позивач також просить суд стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 28 800,00 грн.
Відповідач покликаючись на положення ч. 1 ст. 2, ч. 1 та ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» вказує, Держспецзв'язку не здійснює публічно-владних функцій та не є юридичною особою. Адміністрація Держспецзв'язку та Держспецзв'язку є різними за правовим статусом суб'єктами правових відносин, які наділені різними повноваженнями, які регулюються різними актами законодавства. Зокрема, правовий статус Адміністрації Держспецзв'язку визначено Положенням про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, а правовий статус Держспецзв'язку визначено Законом України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України». Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права, а тому зазначає, що видання наказів по особовому складу, в тому числі про зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників, до повноважень Адміністрації Держспецзв'язку чи Держспецзв'язку не належить. Ні Адміністрація Держспецзв'язку, як центральний орган виконавчої влади, ні Держспецзв'язку, як орган державної влади, не наділені повноваженнями приймати будь-які рішення, які стосуються питань проходження військовослужбовцями військової служби. Документи, які підтверджують, що ні Адміністрація Держспецзв'язку, ні Держспецзв'язку не вчиняли протиправних, на думку позивача, надані до матеріалів справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Департаменті забезпечення Держспецзв'язку, який входить до загальної структури Держспецзв'язку та є окремим суб'єктом правовідносин.
Відповідно до повноважень визначених затвердженим Указом Президента України від 31.07.2015 №463 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, головою Держспецзв'язку було видано наказ від 22.09.2021 №565-ос «Про особовий склад».
Позивач вказує відповідачем у справі Адміністрацію Держспецзв'язку, проте у позовних вимогах просить визнати протиправним та скасувати наказ Держспецзв'язку.
Відповідач зауважив, що Адміністрація Держспецзв'язку та Держспецзв'язку не видає накази по особовому складу, це виключно право керівника. Таким чином, Адміністрація Держспецзв'язку є неналежним відповідачем в даній справі.
Так як доказів можливого порушення прав позивача саме Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України або Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України позивачем не надано, позовні вимоги до Адміністрації Держспецзв'язку чи Держспецзв'язку є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо підстав прийняття спірного наказу, відповідач зазначає, що полковник ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника Управління матеріально-технічного забезпечення на підставі контракту про проходження громадянинами України військової служби в Держспецзв'язку на посадах осіб офіцерського складу на строк з 01.01.2021 до 31.12.2023.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 Положення про Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Управління, затвердженого наказом Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 13.05.2021 № 43, начальник Управління несе відповідальність за, зокрема, неякісне або несвоєчасне виконання посадових обов'язків.
Вказуючи на положення п. 5.4.2 пункту 5.4 Положення про Управління № 43 відповідач зазначив, що основними критеріями оцінки службової діяльності начальника Управління є своєчасність та якість виконання покладених завдань, його компетентність при вирішенні службових питань, здатність чітко організовувати свою діяльність, здобувати кінцевий результат та самостійно в межах повноважень приймати обґрунтовані рішення.
Щодо розподілу начальником Департаменту обов'язків між заступниками, що передбачено Положенням про Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 11.09.2017 № 503 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 20.04.2021 № 236), наказом Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 04.03.2021 № 19 «Про розподіл обов'язків», відповідачем вказано на рапорт від 22.09.2021 №13/95-4329 заступника начальника Департаменту начальник Управління логістичного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку полковник В. Бодуна, яким повідомлено про те, що полковник ОСОБА_1 , під час виконання ним завдань, протягом 2021 значно погіршився рівень їх виконання, є випадок порушення Порядку ведення договірної роботи в Держспецзв'язку, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15.09.2020 № 569, у частині, що стосується контролю за виконанням умов договору, з боку ОСОБА_3 запропонував порушити клопотання перед Головою Держспецзв'язку про прийняття управлінського рішення щодо зарахування полковника ОСОБА_1 у розпорядження начальника Департаменту з 23.09.2021 з метою підвищення ефективності виконання службових завдань на відповідному напрямку діяльності Департаменту.
Відповідно до Положення про Департамент від 11.09.2017 № 503 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 20.04.2021 № 236) начальник Департаменту ОСОБА_4 подав рапорт від 22.09.2021 № 13-09-4334 до Голови Держспецзв'язку щодо зарахування ОСОБА_1 у своє розпорядження з 23.09.2021.
Покликаючись на положення Інструкції про порядок застосування Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 24.03.2016 №227, згадане Положення про Адміністрацію №411, п. 13, останнього, що визначає право видавати накази по особовому складу мають Голова Держспецзв'язку, начальники територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку, територіальних підрозділів, Головного управління та підрозділів урядового фельд'єгерського зв'язку, закладів (Департамент забезпечення Держспецзв'язку, який відповідно до Положення є державним закладом), установ і організацій Держспецзв'язку. Відповідно до підпункту 17 пункту 12 Положення про Адміністрацію 411, Голова Держспецзв'язку підписує накази Адміністрації Держспецзв'язку.
Відповідно до п. 82 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015 № 463, право зараховувати у своє розпорядження усіх військовослужбовців або у розпорядження начальників підрозділів Держспецзв'язку має Голова Держспецзв'язку, начальники підрозділів Держспецзв'язку військовослужбовців підпорядкованих мають право зараховувати у розпорядження військовослужбовців, які займають посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені граничні військові звання до підполковника включно.
Відповідно до пункту 11 розділу IV Інструкції про порядок застосування Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 24.03.2016 № 227 підставою для зарахування військовослужбовця у розпорядження начальника у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів є зміна організаційно-штатної побудови підрозділу, скорочення штатних посад, перерозподіл Функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, прийняття Головою Держспецзв'язку або особою, яка тимчасово виконує його обов'язки, управлінських рішень щодо підвищення ефективності виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності підрозділу.
Відповідач зазначив, що Голова Держспецзв'язку має право з метою покращення службової діяльності та ефективності виконання поставлених завдань приймати рішення щодо виведення ОСОБА_1 в розпорядження начальника Департаменту, наполягає, що при процедурі виведення ОСОБА_1 дотримано всіх законних підстав.
ОСОБА_1 був ознайомлений із наказом від 22.09.2021 №565-ос - 23.09.2021. ОСОБА_1 не оскаржував прийняте рішення. Головою Держспецзв'язку щодо виведення в розпорядження начальника Департаменту та погодився посадовими обов'язками якими він був наділений після виведення в розпорядження начальника Департаменту. Позивач 18.10.2021 був ознайомлений з його тимчасовими функціональними обов'язками затвердженими т.в.о. начальника Департаменту В. Бодуном від 19.10.2021 № 13/02-4839. 18.10.2021 була проведена ОСОБА_5 бесіда із ОСОБА_1 та повторно наголошено зміст спірного наказу підпункт 2 п. 82 Положення у зв'язку з проведенням організаційних заходів.
Відповідач також зазначив, що ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю рівнозначних вакантних посад, було запропоновано нижчу посаду старшого інженера відділу Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту. Позивача було попереджено про наслідки відмови від запропонованої посади та не подання рапорту у вигляді звільнення згідно пп. «г» пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». В разі згоди, ОСОБА_1 мав подати рапорт начальнику Департаменту до 22.11.2021.
Відповідач зазначив про проведення службового розслідування на підставі наказу Департаменту забезпечення Держспецзв'зку від 24.09.2021 №10-р щодо порушення начальником Управління ОСОБА_1 вимог п. 5 Порядку щодо контролю за виконанням умов Договору від 19.08.2021 №230 укладеного між Департаментом забезпечення Держспецзв'язку та ТОВ «ТУСМО» за результатами публічних закупівель на поставку костюмів літніх польових, а саме наказу начальника Департаменту полковника ОСОБА_4 з приводу підготування акту недоліків щодо якісного стану на 715 комплектів КЛП та вжиття заходів щодо стягнення з продавця штрафних санкцій, передбачених Договором. Та, ОСОБА_1 наказу не виконав, вчинено ним дії із перевищенням повноважень, чим заподіяно майнову шкоду державі. Комісія в ході службового розслідування підтвердила порушення ОСОБА_1 норм законодавства, зокрема ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зафіксовано про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 172-10, ст. 172-14 КУпАП, останні протоколи спрямовані до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до пп. «г» ч. 1 ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказом начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 09.12.2021 №14-с накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
Після прийнятого рішення про проведення службового розслідування, ОСОБА_1 подав 25.10.2021 рапорт Голові Держспецзв'язку з проханням звільнити зі служби, про відмову від запропонованої йому нижчої посади.
Відповідач вказує, що ОСОБА_1 неякісно виконувались посадові обов'язки, наявні відповідні рапорти, у зв'язку з чим останній був виведений у розпорядження.
Відповідач вважає вимоги позивача безпідставні та незаконні, спірний наказ виданий у суворій відповідності до діючого законодавства.
Щодо витрат на правничу допомогу відповідач вказує на ст. 134 КАС України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та зазначає, що у позовній заяві, що надійшла від позивача відсутнє підтвердження його звернення до адвоката у вигляді документів, а саме: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: детального опису витрат. пов'язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката: доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Стягнення витрат вважає необґрунтованим та такі вимоги не підлягають задоволенню.
Вчинені процесуальні дії та прийняті рішення у справі
06.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 22.09.2021 №565-повністю;
поновити ОСОБА_1 з 23.09.2021 на посаді начальника Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
стягнути судові витрати на правничу допомогу 28 800,00 грн.
10.12.2021 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/10466/21 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
13.01.2022 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду задоволено клопотання Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про передачу за територіальною підсудністю адміністративної справи №580/10466/21 та передано адміністративну справу за позовом Окружного адміністративного суду м.Києва .
28.01.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято справу до провадження, відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
28.09.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду справа № 580/10466/21 прийнята до провадження, справу визначено до розгляду одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 13.11.2023 о 09:30 год.
13.11.2023 до суду прибули представники відповідача, позивач будучи належним чином повідомленим про дату час, та місце судового засідання, до суду не з'явився у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 10.01.2024 о 09:30 год про що сторони повідомлені належним чином.
18.12.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
10.01.2024 у підготовчому судовому засіданні суд задовольнив заяву позивача про відкладення розгляду справи, та визначив наступну дату судового засідання на 14.02.2024 о 09:30 год.
14.02.2024 до суду прибули представники відповідача, позивач будучи належним чином повідомленим про дату час, та місце судового засідання, до суду не з'явився у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 20.03.2024 о 13:15 год.
20.03.2024 судом відкладено розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неявкою позивача та/або його представника.
Наступна дата судового засідання 16.04.2024 о 13:00 год про що сторони повідомлені належним чином.
16.04.2024 представник позивача подала клопотання про витребування документів від відповідача, та просила у зв'язку з цим відкласти розгляд справи на іншу дату.
Суд, розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання позивача, ухвалив задовольнити останнє, витребувати документи у відповідача, та відкласти розгляд справи на 29.05.2024 о 13:15 год.
24.05.2024 до суду надійшли заяви ідентичні за змістом та різні в частині долучення до заяви письмових доказів, в яких представник позивача змінює пункт третій із заявлених позовних вимог та викласти в наступній редакції: "зобов'язати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснити перерахунок всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії у період з 23.09.2021 до моменту звільнення, здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки виходячи з розміру донарахованого місячного грошового забезпечення та виплатити їх".
29.05.2024 до суду прибули представник позивача та представники відповідача, останні зазначили, що відповідачем було подано заперечення на заяви представника позивача про зміну позовних вимог, однак суд звертає увагу сторін, що згадані вище заперечення судом не отримані у зв'язку з чим суд порадившись на місці ухвалив оголосити перерву, та призначити наступне підготовче засідання на 06.06.2024 о 09:30 год.
03.06.2024 представник позивача подала заяву про відмову від позову в частині поновлення ОСОБА_1 з 23.09.2021р. на посаді начальника Управління матеріально - технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, оскільки така вимога для позивача на сьогодні не є актуальною, наказом Голови Держспецзв'язку №747-ос від 08.12.2021 позивача звільнено з військової служби, та в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №565-ос від 22.09.2021 повністю та вимог, пов'язаних із стягненням судових витрат, позовні вимоги залишаються незмінними та підтримуються позивачем.
06.06.2024 за участю представників сторін, розглянуто заяву представника позивача про зміну позовних вимог, представник просить пункт третій із заявлених позовних вимог та викласти в наступній редакції: "зобов'язати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснити перерахунок всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії у період з 23.09.2021 до моменту звільнення, здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки виходячи з розміру донарахованого місячного грошового забезпечення та виплатити їх".
Судом проголошено ухвалу від 06.06.2024 про відмову в задоволенні заяви представника позивача про зміну позовних вимог.
Також, представник позивача подала заяву про відмову від позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 з 23.09.2021р. на посаді начальника Управління матеріально - технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, оскільки така є не актуальною.
За згодою сторін, питання про закриття підготовчого провадження у письмовому провадженні та призначення справи до судового розгляду, судом вирішено у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 06.06.2024, у порядку письмового провадження, прийнято відмову представника позивача від позову в частині позовних вимог; провадження в адміністративній справі №580/10466/21 в частині заявлених позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 з 23.09.2021р. на посаді начальника Управління матеріально - технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - закрито.
Ухвалою суду від 06.06.2024, за згодою сторін, у порядку письмового провадження, закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 липня 2024 року о 10:30год.
17.07.2024 в судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 , представник позивача Ткаченко Н.В., представники відповідача Стрижеус Г.В., Власюк Л.М.
Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, позов просили суд задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позову.
За відсутності заперечень від учасників процесу, судом на місці ухвалено здійснювати подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження враховуючи висловлені позиції сторін в ході розгляду справи, на підставі наявних у справі викладених у письмовому вигляді правових позиції сторін та наданих ними доказів.
Таким чином, суд здійснює подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши сторін по справі, розглянувши подані ними докази, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, встановивши правову позицію позивача та відповідачів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Встановлені обставини судом
Відповідно до Контракту про проходження військової служби укладеного між державою від імені якої виступає Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі Голови Держспецзв'язку полковника ОСОБА_6 , полковник ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника Управління матеріально-технічного забезпечення на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби в Держспецзв'язку на посадах осіб офіцерського складу на строк з 01.01.2021 до 31.12.2023.
Рапортом від 22.09.2021 № 13/95-4329 заступник начальника Департаменту начальник Управління логістичного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку полковник ОСОБА_7 доповів начальнику Департаменту забезпечення Держспецзв'язку полковнику В.Мокренку, що в Департаменті забезпечення Держспецзв'язку на посаді начальника Управління проходить військову службу полковник ОСОБА_1 , під час виконання ним завдань, протягом 2021 значно погіршився рівень їх виконання.
Зокрема, зазначено про випадок порушення Порядку ведення договірної роботи в Держспецзв'язку, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15.09.2020 № 569, у частині, шо стосується контролю за виконанням умов договору, з боку ОСОБА_1 ..
Враховуючи неефективне та неякісне виконання полковником ОСОБА_1 посадових обов'язків за займаною посадою, та відповідно до підпункту 2 пункту 82 Положення № 463-2015, та пункту 11 розділу IV Інструкції про порядок застосування Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 24.03.2016 № 227, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 за № 591/28721 (із змінами), ОСОБА_8 було запропоновано порушити клопотання перед Головою Держспецзв'язку про прийняття управлінського рішення щодо зарахування полковника ОСОБА_1 у розпорядження начальника Департаменту з 23.09.2021 з метою підвищення ефективності виконання службових завдань на відповідному напрямку діяльності Департаменту.
Відповідно до Положення про Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 11.09.2017 № 503 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 20.04.2021 № 236) начальник Департаменту ОСОБА_4 подав рапорт від 22.09.2021 № 13-09-4334 до Голови Держспецзв'язку та зазначив, що у зв'язку із службовою необхідністю, з метою підвищення виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності підрозділу відповідно до пункту 11 розділу IV Інструкції про порядок застосування Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 24.03.2016 № 227, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.04.2016 за № 591/28728 доцільно зарахувати у його розпорядження полковника ОСОБА_1 , начальника Управління, з 23.09.2021.
Наказом Голови Держспецзв'язку від 22.09.2021 №565-ос полковника ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Департаменту Держспецзв'язку з 23.09.2021.
Позивач був ознайомлений з прийнятим Головою Держспецзв'язку наказом від 22.09.2021 № 565-ос «Про особовий склад» - 23.09.2021.
18.10.2021 ОСОБА_1 ознайомили із тимчасовими функціональними обов'язками затвердженими т.в.о. начальника Департаменту В. Бодуном від 19.10.2021 № 13/02-4839.
18.10.2021 була проведена т.в.о. начальника Департаменту В.Бодуном бесіда з ОСОБА_1 , зі змісту якої встановлено, що полковнику ОСОБА_1 повторно було наголошено, що згідно наказу Голови Держспецзв'язку від 22.09.2021 № 565-ос його зараховано у розпорядження начальника Департаменту з 23.09.2021 відповідно до підпункту 2 (у зв'язку з проведенням організаційних заходів, цей пункт використовується при прийнятті управлінських рішень) пункту 82 Положення № 463-2015, з метою підвищення виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності підрозділу.
У зв'язку з відсутністю вакантних рівнозначних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікованому рівню та досвіду служби, полковнику ОСОБА_1 , запропоновано для призначення нижчу посаду старшого інженера 3 відділу Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту.
Полковника ОСОБА_1 , попереджено, що у разі відмови від запропонованої посади або ненаданням відповідного рапорту, що він буде звільнений 22.12.2021 з військової служби в Держспецзв'язку в запас Збройних Сил України згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
ОСОБА_1 подано рапорт Голові Держспецзв'язку від 25.10.2021 про відмову від запропонованої до призначення нижчої посади старшого інженера відділу Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку та проханням звільнити зі служби.
Зазначена в листі бесіди від 18.10.2021 інформація доведена особисто ОСОБА_1 , ознайомлено під особистий підпис.
15.11.2021 та 22.11.2021 із полковником ОСОБА_1 було проведено аналогічні за змістом та підставами бесіди, але від підпису даних проведених бесід ОСОБА_1 відмовився, про що складено акти.
01.12.2021 заступником начальника департаменту - начальника Управління логістичного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку полковником ОСОБА_5 подано подання про звільнення зі служби полковника ОСОБА_1 , вказано про те, що станом на 25.11.2021 від полковника ОСОБА_1 рапортів щодо призначення на запропоновані нижчі посади, про отримання грошової компенсацію за неотримане речове майно, відмови від проходження військово-лікарської комісії, не отримано. Зважаючи на зазначене, у зв'язку з неподанням у визначений термін (до 21.11.2021) рапортів щодо призначення на запропоновані нижчі посади, полковник ОСОБА_1 подається до звільнення з військової служби відповідно до підпункту “г” пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у запас Збройних Сил України з наданням права носіння військової форми одягу 22.12.2021.
Начальник Департаменту забезпечення Держспецзв'язку ОСОБА_9 підтримав пропозицію про звільнення полковника ОСОБА_1 згідно підпункту “г” пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у запас Збройних Сил України з наданням права носіння військової форми одягу та визнання ветераном військової служби.
Із вказаним поданням ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 06.12.2021 та зазначив, що частково із викладеними підставами у поданні він не згоден.
Наказом Голови Держспецзв'язку від 08.12.2021 №747-ос ОСОБА_1 був звільнений на підставі пп. г п. 2 ч. 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі.
Підстава: подання про звільнення ОСОБА_1 , лист бесіди від 18.10.2021, аркуш бесід з ОСОБА_1 від 15.11.2021 та від 22.11.2021, рапорт виконувача обов'язків начальника відділу кадрової роботи Департаменту Держспецзв'язку від 25.11.2021, рапорт ОСОБА_1 від 02.12.2021.
Також, встановлено, що Департаментом забезпечення Держспецзв'язку було видано наказ від 24.09.2021 № 10-р «Про проведення службового розслідування», відповідно до якого було прийнято рішення провести службове розслідування за фактом порушення начальником Управління ОСОБА_1 вимог пункту 5 Порядку.
На підставі статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 06.11.2015 № 668, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.12.2015 за № 1503/27948 та рішення начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку до рапорту т.в.о. начальника Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку підполковника Юрія Дементьєва від 24.09.2021 № 24.09.2021 № 10-р (далі - наказ № 10-р) призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин невиконання полковником ОСОБА_1 начальником Управління матеріально- технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку вимог Порядку ведення договірної роботи в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрацією Держспецзв'язку від 15.09.2020 № 569 (далі - Порядок), щодо контролю за виконанням умов договору 19.08.2021 №230.
Зокрема, 19.08.2021 за результатами закупівлі через електронну систему публічних закупівель Prozorro між Департаментом забезпечення Держспецзв'язку та ТОВ «ТУСМО» (далі- Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 230 (далі Договір), за яким Продавець зобов'язувався поставити Департаменту до 20.09.2021 костюми літні польові (далі - КЛП) в кількості 1500 комплектів загальною вартістю 1575 000.00 грн.
Кінцевий строк виконання Продавцем зобов'язань за договором 20.09.2021
03.09.2021 Продавцем поставлено 220 комплектів КЛП, які було прийнято Департаментом без зауважень, що підтверджується видатковою накладною від 06.09.2021 № 127 та актом прийняття продукції за якістю від 06.09.2021 № 636.
17.09.2021 Продавцем було поставлено решту 1280 комплектів КЛП з яких, в ході приймання товару виявлено невідповідність технічним умовам 715 комплектів КЛП.
Про зазначені обставини полковник ОСОБА_1 доповів в усній формі начальнику Департаменту полковнику ОСОБА_4 , який за результатами доповідної наказав полковнику ОСОБА_1 підготувати акт недоліків щодо якісного стану на 715 комплектів КЛП та вжити заходів щодо стягнення з продавця штрафних санкцій, передбачених Договором.
Згідно усних пояснень полковника ОСОБА_1 , видаткова накладна на 1280 комплектів КЛП, представниками Департаменту підписана не була, акт приймання-передачі Товару на відповідальне зберігання не складено, хоча згідно письмових пояснень начальника складу 2 відділу Управління матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_10 документи про прийняття 1280 комплектів КЛІІ був підписаний ним особисто.
Незважаючи на отриманий наказ начальника Департаменту, без відома керівництва Департаменту, 21.09.2021 за домовленістю між полковником ОСОБА_1 та ТОВ «ТУСМО» видаткову накладну від 17.09.2021 на 1280 комплектів КЛП було замінено на накладну обсягом 565 комплектів КЛП, а 715 комплектів КЛП було повернуто Продавцю. Завантаження та вивезення товарно-матеріальних цінностей зі складу Департаменту відбулося без рішення керівництва Департаменту за усною вказівкою полковника ОСОБА_1 та без будь-якого документального оформлення.
Про порушення умов Договору та повернення Продавцю частини товару неналежної якості начальнику Департаменту доповів т.в.о. начальника УМТЗ підполковник ОСОБА_11 доповідною запискою від 24.09.2021 № 13/04-4378.
Наказ начальника Департаменту щодо підготовки акту недоліків по якісному стану 715 комплектів КЛП полковником ОСОБА_1 виконано не було, а також штрафні санкції за порушення умов Договору щодо якості товару до Продавця застосовані нe були.
Дії полковника ОСОБА_1 були вчинені з перевищенням наданих йому повноважень, всупереч наказу начальника Департаменту та інтересам Департаменту, сприяли порушенню Продавцем умов Договору та уникненню відповідальності останнього, чим заподіяно майнову шкоду державі. Майнова шкода полягає у неможливості застосування штрафних санкцій до Продавця в сумі 150 150,00грн через відсутність акту недоліків.
Причинами та умовами порушення полковником ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та нормативно-правових актів Адміністрації Держспецзв'яжу стало безвідповідальне ставлення до виконання свої службових обов'язків та обов'язків військової служби, також умисне нехтування ним вимогами нормативно-правових актів.
В ході службового розслідування Комісією підтверджено висновки про порушення полковником ОСОБА_1 норм законодавства:
1) Пункти 5, 10 розділу 5 Порядку ведення договірної роботи в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15.09.2020 № 569.
Пунктом 5 розділу 5 Порядку визначено, що приймання товарів здійснюється в порядку, визначеному в договорі, та оформляється відповідним документом (накладна, акт). На порушення зазначеної вимоги Порядку, за наказом полковника ОСОБА_1 було прийнято на склад без будь-якого документального оформлення товар КЛП в кількості 1280 комплектів. Порушення підтверджується усними та письмовими поясненнями, отриманими Комісією від полковника ОСОБА_12 та молодшого сержанта ОСОБА_10 .
Пунктом 10 розділу 5 Положення передбачено, обов'язок ініціативного підрозділу письмово доповісти керівнику підрозділу Держспецзв'язку (Департаменту) про невиконання, неналежне виконання договірних зобов'язань контрагентом.
Доповідаючи в усній формі начальнику Департаменту про порушення умов Договору з поставки 1280 комплектів КЛП, полковник ОСОБА_1 порушив вимоги Порядку щодо форми доповіді.
2) Пункт 2 розділу 2 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 29.03.2013 № 170, у редакцій наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 30.05.2018 № 339.
Зазначеним пунктом визначено обов'язок відповідального підрозділу (УМТЗ) при виявленні випадків порушення умов договору невідкладно інформувати підрозділ фінансового забезпечення про необхідність підготовки розрахунку штрафних санкцій для пред'явлення претензії та передання копій всіх документів, що підтверджують факт порушення договірного зобов'язання.
За результатами доповіді, відповідно до статей 30, 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут), полковник ОСОБА_1 , в присутності полковника ОСОБА_13 , отримав усний наказ від начальника Департаменту про складання акту недоліків по поставці 1280 комплектів KЛП 17.09.2021 за Договором та вжиття заходів щодо застосування до Продавця штрафних санкцій за порушення умов Договору.
На порушення пункту 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 29.03.2013 № 170 у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 30.05.2018 № 339 полковник ОСОБА_1 не повідомив підрозділ фінансового забезпечення Департаменту про необхідність підготовки штрафних санкцій за порушення умов Договору контрагентом.
3) Частину другу третю статті 37 Статут внутрішньої служби Збройних сил України, якою передбачено, що військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вище зазначеним особам негайно.
Отримавши наказ начальника Департаменту щодо складання акту недоліків та вжиття заходів щодо застосування штрафних санкцій до Продавця, полковник ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 37 Статуту, зобов'язаний був неухильно виконати відданий йому наказ, проте на порушення наказу, без відома начальника Департаменту, віддав наказ підпорядкованим йому військовослужбовцям, який суперечив наказу начальника Департаменту, а саме завантажити невідповідну частину товару у транспортний засіб Продавця без документального оформлення.
В супереч вимогам частини третьої статті 37 Статуту про порушення/невиконання наказу полковник ОСОБА_1 начальнику Департаменту не доповів.
Правопорушення полягає у невиконанні дій, які мали бути виконані згідно наказу, а саме відмові скласти акт недоліків товару за Договором від 19.08.2021 № 230.
Аналізуючи дії полковника ОСОБА_1 розділ 5 «Посадова Інструкція начальника Управління» Положення про УМТЗ, встановлено, що повноваження щодо прийняття рішень за результатами виконання/невиконання умов договорів, стороною в яких виступає Департамент, до повноважень полковника ОСОБА_1 не належать.
Рішення про повернення Продавцю частини товару без належного документального оформлення полковник ОСОБА_1 прийняв одноосібно, не маючи на те відповідних повноважень, що явно вказує на неспроможність ОСОБА_1 виконувати обов'язки відповідно до Статуту і рішень Голови Держспецзв'язку.
Полковник ОСОБА_1 в порушенні пунктів 5, 10 Порядку вчинив правопорушення вчинене шляхом умисних дій, що проявлялися у прийманні товару на склад без належного документального оформлення та порушені форми доповіді про стан виконання договору. Крім того, полковником ОСОБА_1 порушено вимоги статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, a саме невиконання наказу начальника Департаменту.
Полковник ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, про що складено Акт про відмову надати письмові пояснення від 18.11.2021 № 13/12-5425.
Акт про результати службового розслідування затверджений начальником Департаменту Держспецзв'язку 07.12.2021.
Наказом начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 09.12.2021 № 14-c на полковника ОСОБА_1 , відповідно до пункту «г» частини першої статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
09.12.2021 за результатами проведеного службового розслідування відносно ОСОБА_1 було складено два протоколи:
за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП - за невиконання 17.09.2021 позивачем усного наказу від начальника Департаменту забезпечення полковника ОСОБА_2 щодо складення акту недоліків на частину товару ТОВ «ТУСМО» та вжиття заходів щодо стягнення штрафу
та за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП - за надання 21.09.2021 позивачем усного наказу підлеглим щодо повернення без документального оформлення товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ТУСМО», поставлених за договором, на що не мав відповідних повноважень.
Адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-10 КУпАП та ч.2 ст.172-14 КУпАП були розглянуті Святошинським районним судом м. Києва.
09.02.2022 за результатами розгляду протоколів у справах №759/28092/21 та №759/28092/21 Святошинським районним судом у складі судді Бандури І.С. провадження по обох справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності закриті, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-10 КУпАП та ч.2 ст.172-14 КУпАП.
Позивач не погоджуючись із наказом № 565-ос від 22.09.2021 про зарахування у розпорядження начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку з 23.09.2021, враховуючи остаточну правову позицію в даній справі, звернувся до суду із даним позовом та просить суд скасувати вказаний наказ.
Предметом спору в даній справі є наказ Голови Держспецзв'язку № 565-ос від 22.09.2021 про зарахування полковника ОСОБА_1 у розпорядження начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку з 23.09.2021, який підлягає перевірці судом на відповідність вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, із дотриманням принципів адміністративного судочинства визначених в частині 3 даної статті процесуального законодавства.
Застосовано судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» від 23 лютого 2006 року № 3475-IV Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, а також інших завдань відповідно до закону та спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України (далі - Закон № 3475-IV та Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України далі по тексту - Держспецзв'язку).
Основними завданнями Держспецзв'язку за ст. 3 Закон № 3475-IV є:
формування та реалізація державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах (далі - інформаційно-телекомунікаційні системи) і на об'єктах інформаційної діяльності, а також у сферах використання державних інформаційних ресурсів в частині захисту інформації, протидії технічним розвідкам, функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку;
участь у формуванні та реалізації державної політики у сферах електронного документообігу (в частині захисту інформації державних органів та органів місцевого самоврядування), електронної ідентифікації (з використанням електронних довірчих послуг), електронних довірчих послуг (у частині встановлення вимог з безпеки та захисту інформації під час надання та використання електронних довірчих послуг, контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг);
забезпечення в установленому порядку та в межах компетенції діяльності суб'єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом.
Держспецзв'язку діє за принципом єдиноначальності (ч. 2 ст. 4 Закону № 3475-IV).
Відповідно до ст. 5 Закону № 3475-IV Держспецзв'язку має таку загальну структуру:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України;
територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України;
територіальні підрозділи;
Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку;
навчальні, охорони здоров'я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації.
За ч. 2 ст. 5 Закону № 3475-IV до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, входять державні підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана із забезпеченням виконання покладених на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України завдань.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 3475-IV центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, територіальні органи, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку, заклади, установи і організації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державні підприємства, установи та організації, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки відповідно в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та в установах банків, у тому числі в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3475-IV керівництво Держспецзв'язку здійснює Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, який очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, і несе особисту відповідальність за виконання покладених на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України завдань
За ч. 2 ст. 6 Закону № 3475-IV Голова Держспецзв'язку призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 3475-IV Голова Держспецзв'язку користується щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою Міністра оборони України у визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України обсязі.
За ч. 7 ст. 6 Закону № 3475-IV Голова Держспецзв'язку призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів, територіальних підрозділів, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку, закладів, установ і організацій Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, керівників державних підприємств, установ та організацій, зазначених у частинах першій і другій статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 7 Закону № 3475-IV центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері надання послуг поштового зв'язку загального користування), спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах організації спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку.
Положення про центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, затверджує Кабінет Міністрів України.
Положення про структурні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, затверджує Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
З метою виконання покладених на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, завдань за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, можуть утворюватися територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (ст. 8 Закону № 3475-IV).
За ч. 1 ст. 9 Закону № 3475-IV територіальні підрозділи Держспецзв'язку призначені для:
організації та забезпечення стійкого функціонування урядового зв'язку Президента України як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України з посадовими особами Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення під час їх перебування на захищених і польових пунктах управління у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період;
забезпечення функціонування, безпеки та розвитку підсистеми урядового польового зв'язку як складової державної системи урядового зв'язку.
Положення про територіальні підрозділи Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, орган управління ними, їх структуру, штат затверджує Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (ч. 3 ст. 9 Закону № 3475-IV).
Згідно ч.2 та ч. 3 ст. 23 Закону № 3475-IV діяльність Держспецзв'язку спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Держспецзв'язку підконтрольна Верховній Раді України. З питань, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки та оборони України, Держспецзв'язку підпорядковується і підконтрольна Президентові України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 411 затверджено Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відповідно до п. 1 якого Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв'язку) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, кіберзахисту телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України (далі - Положення №411).
Адміністрація Держспецзв'язку є:
центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері надання послуг поштового зв'язку загального користування);
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації.
За пп. 37 п. 4 Положення №411 Адміністрація Держспецзв'язку відповідно до покладених на неї завдань погоджує в порядку, встановленому законодавством, призначення керівників органів спеціального зв'язку, підрозділів з питань зв'язку, інформатизації та захисту інформації державних органів, Національного банку та Офісу Генерального прокурора.
Також, серед іншого, згідно пп.74-80, 84, 96 п. 4 Положення №411 Адміністрація Держспецзв'язку визначає потреби Держспецзв'язку у військовому майні на особливий період; організовує забезпечення підрозділів Держспецзв'язку озброєнням, технікою, а також майном та ресурсами, необхідними для виконання покладених на Держспецзв'язку завдань; визначає порядок придбання, перевезення та носіння вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, військовослужбовцями Держспецзв'язку; установлює порядок організації служби з охорони об'єктів, приміщень, систем, мереж, комплексів, засобів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації та вживає заходів для забезпечення їх збереження; організовує вартову та внутрішню служби в Держспецзв'язку і встановлює особливості їх організації; визначає порядок чергування особового складу Держспецзв'язку, а також несення ним служби (виконання роботи) у підземних спорудах зв'язку та вахтовим методом у зоні відчуження; проводить відомчу реєстрацію, веде облік та організовує проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів Держспецзв'язку; установлює порядок здійснення добору кадрів у Держспецзв'язку, формування кадрового резерву, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу Держспецзв'язку; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповдіно до пп. 1, 2, 7, 6 п. 5 Положення №411 Адміністрація Держспецзв'язку з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в Адміністрації Держспецзв'язку, її територіальних органах, територіальних підрозділах, закладах, установах та організаціях, які входять до структури Держспецзв'язку, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління; здійснює добір кадрів в Адміністрацію Держспецзв'язку, на керівні посади в територіальні органи Адміністрації Держспецзв'язку, територіальні підрозділи, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв'язку, на підприємства, в установи і організації, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу Держспецзв'язку; забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави, а також підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності Держспецзв'язку; забезпечує в установленому порядку самопредставництво Адміністрації Держспецзв'язку в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, зокрема через посадових осіб юридичних служб апарату Адміністрації Держспецзв'язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій, які входять до структури Держспецзв'язку, або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Адміністрації Держспецзв'язку в судах та інших органах через представників.
Адміністрація Держспецзв'язку здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення №411).
Відповідно до п. 10 Положення №411 накази Адміністрації Держспецзв'язку, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Накази Адміністрації Держспецзв'язку, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
За п. 11 Положення №411 Адміністрацію Держспецзв'язку очолює Голова Держспецзв'язку, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Голова Держспецзв'язку є керівником державної служби в Адміністрації Держспецзв'язку.
Відповідно до пп. 1, 2, 12, 17, 19, 20, 21, 26, 27, 32 п. 12 Положення №411 Голова Держспецзв'язку очолює Адміністрацію Держспецзв'язку, здійснює керівництво діяльністю Держспецзв'язку, представляє її у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами; несе особисту відповідальність за виконання покладених на Держспецзв'язку завдань; затверджує структуру, штат (штатний розпис) і кошторис територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій, які входять до структури Держспецзв'язку; підписує накази; затверджує положення про самостійні структурні підрозділи Адміністрації Держспецзв'язку, її територіальні органи, Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, територіальні підрозділи, положення (статути) про заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв'язку; призначає на посаду керівників територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку за погодженням з головами місцевих держадміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посади; утворює, реорганізовує, ліквідовує відповідно до законодавства у межах загальної структури, чисельності особового складу Держспецзв'язку і виділених коштів Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, територіальні підрозділи, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв'язку; вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців, державних службовців і працівників апарату Адміністрації Держспецзв'язку, керівників та заступників керівників територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, підрозділів урядового фельд'єгерського зв'язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій, які входять до структури Держспецзв'язку; користується щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою Міністра оборони у визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил обсязі; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до п. 15 Положення № 411 Адміністрація Держспецзв'язку є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Відповідно до п. 1 та п. 2 розділу І затвердженого Указом Президента України від 31 липня 2015 року № 463/2015 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - це Положення визначає порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби (навчання) в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв'язку) (далі по тексту - Положення № 463/2015).
Громадяни проходять військову службу (навчання) за контрактом у Держспецзв'язку в добровільному порядку.
Громадяни, які проходять військову службу в Держспецзв'язку, є військовослужбовцями Держспецзв'язку (далі - військовослужбовці).
Згідно п. 13 розділу І Положення № 463/2015 право видавати накази по особовому складу мають Голова Держспецзв'язку, начальники територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку, територіальних підрозділів, Головного управління та підрозділів урядового фельд'єгерського зв'язку, закладів, установ і організацій Держспецзв'язку (далі - підрозділи Держспецзв'язку).
За п. 16 розділу ІІ Положення № 463/2015 з громадянином, який вступає на військову службу, укладається контракт - письмова угода між громадянином і державою, від імені якої виступає Держспецзв'язку, що встановлює правові відносини між зазначеними сторонами.
Згідно п. 17 розділу ІІ Положення № 463/2015 право на укладення контрактів про проходження військової служби та контракту про навчання надається, зокрема, Голові Держспецзв'язку - з усіма військовослужбовцями, а також із громадянами, які приймаються на військову службу за контрактом на посади осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Контракт є підставою для видання наказу про прийняття громадянина на військову службу за контрактом, про продовження військової служби за новим контрактом, про залишення військовослужбовця на службі понад граничний вік перебування на військовій службі (п. 27 розділу ІІ Положення № 463/2015).
Відповідно до пп. 1 п. 68 розділу IV Положення №463/2015 призначення на посади та звільнення з посад військовослужбовців здійснюється наказом по особовому складу відповідно до вимог цього Положення, - Головою Держспецзв'язку - усіх військовослужбовців.
Відповідно до п. 81 розділу IV Положення № 463/2015 у випадках, передбачених у пункті 82 цього Положення, військовослужбовці можуть зараховуватися в розпорядження начальників як такі, що тимчасово виконують обов'язки військової служби без призначення на посади. Право зараховувати у розпорядження мають, зокрема, Голова Держспецзв'язку - усіх військовослужбовців у своє розпорядження або у розпорядження начальників підрозділів Держспецзв'язку.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що Держспецзв'язку є державним органом, має відповідну структуру, до якої входить центральний орган, територіальні органи, підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку, заклади, установи і організації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державні підприємства, установи та організації.
Центральним органом є Адміністрація Держспецзв'язку, яка є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, власні бланки, рахунки в органах Казначейства, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно Адміністрація Держспецзв'язку, територіальні органи, підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку, заклади, установи і організації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державні підприємства, установи та організації є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки відповідно в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та в установах банків, у тому числі в іноземній валюті.
Керівництво Держспецзв'язку здійснює Голова Держспецзв'язку, який є керівником державної служби в Адміністрації Держспецзв'язку, призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів, територіальних підрозділів, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку, закладів, установ і організацій Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відповідних керівників державних підприємств, установ та організацій та даний Голова несе особисту відповідальність за виконання покладених на Держспецзв'язку завдань.
Враховуючи також згадане вище Положення №463/2015 щодо порядку та підстав укладення контракту, зарахування у розпорядження, зміст контракту позивача від 05.11.2020, спірний наказ Голови Держспецзв'язку № 565-ос від 22.09.2021 слідує, що відповідні накази видає Голова Держспецзв'язку, Адміністрація Держспецзв'язку як центральний орган, є юридичною особою, може виступати відповідною стороною в судах під час розгляду, зокрема, публічно-правових спорів.
Суд зазначає, що предметом спору є наказ Голови Держспецзв'язку № 565-ос від 22.09.2021 про зарахування у розпорядження начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку полковника Волохатого Р.В. начальника Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку. Департамент забезпечення Держспецзв'язку в Управлінні матеріально-технічного забезпечення де займав керівну посаду позивач, входить до складу Адміністрації Держспецзв'язку та є юридичною особою.
Та суд погоджується із відповідачем, що Адміністрація Держспецзв'язку не видає накази по особовому складу, враховуючи, що накази Адміністрації Держспецзв'язку є регуляторними актами, але зауважує, що накази по особовому офіцерському складу видає Голова Держспецзв'язку, та враховуючи ст. 4 КАС України та згадані вище положення чинного законодавства, предмет спору в даній справі, суб'єктом вказаних публічно-правових відносин має виступати саме Адміністрація Держспецзв'язку.
Таким чином, твердження відповідача про те, що Адміністрація Держспецзв'язку не є належним відповідачем у справі, суд вважає спростованими та такі, що заявлені як необґрунтовані.
Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду.
По суті предмету спору суд зазначає слідуюче.
ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку на підставі Контракту на строк з 01.01.2021 до 31.12.2023.
Згідно п. 1.2 І розділу Загальні положення наказу Департаменту забезпечення Держспецзв'язку № 43 від 13.05.2021, яким затверджено Положення про Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту Держспецзв'язку, Управління є структурним підрозділом Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі -Департамент) і підпорядковується безпосередньо начальнику Департаменту. Діяльність Управління координується заступником начальника Департаменту відповідно до розподілу обов'язків (далі - Положення про Управління №43).
За п. 1.10 І розділу Положення про Управління №43 організація службової діяльності Управління базується на засадах дотримання вимог законодавства і наказів Адміністрації Держспецзв'язку, одноосібного керівництва при вирішенні службових питань із визначенням конкретної відповідальності посадових осіб за стан справ на дорученій ділянці роботи, контролю за своєчасною організацією та здійсненням заходів, що спрямовані на виконання покладених на Управління завдань і функцій.
Згідно п. 1.11 І розділу Положення про Управління №43 загальне керівництво службовою діяльністю здійснює начальник Управління.
Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 розділу V Посадова Інструкція начальника Управління Положення про Управління №43 - Управління очолює начальник, який є начальником для усього особового складу Управління і підпорядковується безпосередньо начальнику Департаменту та його заступникам.
За підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 розділу V Положення Управління №43 встановлено, що начальник Управління призначається на посаду та звільняється з посаді Головою Держспецзв'язку на підставі подання начальника Департаменту.
Відповідно до п. 5.2 розділу V Положення Управління №43 серед завдань та обов'язків визначено:
1) організовує роботу особового складу Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Управління) згідно з посадовими інструкціями, планами робіт та розпорядженнями керівництва Департаменту забезпечення Держспецзв'язку (далі - Департамент);
2) здійснює керівництво діяльністю Управління, розподіляє обов'язки між особовим складом, очолює та контролює його роботу;
3) проводить роботу спрямовану на якісне виконання військовослужбовцями та працівниками Управління посадових обов'язків та підтримання в колективі здорового морального клімату;
4) організовує перспективне та поточне планування роботи в Управління;
5) контролює стан виконання річних та квартальних планів робіт Департаменту, в частині заходів, що стосуються Управління;
6) організовує здійснення контролю порядку зберігання і наявності майна в Управлінні, веде методичну роботу з питань обліку, зберігання та списання майна за номенклатурою Управління;
7) працює з відомостями про вимоги із забезпечення технічного захисту та нормами ефективності захисту секретної інформації;
8) організовує та контролює своєчасне направлення звітних матеріалів про виконання планів у відповідні підрозділи Держспецзв'язку та державні структури;
9) організовує та контролює здійснення забезпечення підрозділів Держспецзв'язку майном згідно з наказами Адміністрації Держспецзв'язку з господарських питань;
10) працює з відомостями зі ступенем секретності «цілком таємно» про: номенклатуру, фактичну наявність, фінансування, потребу в забезпеченні основними засобами, озброєнням, військовою технікою за сукупністю всіх показників у цілому щодо Держспецзв'язку; про норми ефективності технічного захисту секретної інформації (протидії технічним розвідкам), за сукупністю всіх складових показників (ст. 1.4.2, 4.5.2, 4.5.4, 4.9.8, 4.9.12, 4.11.2, 4.11.3, 4.11.4. 4.11.6, 4.11.8, 4.11.9, 4.11.10, 4.11.11 ЗВДТ);
11) організовує виконання робіт щодо обробки персональних даних особового складу Департаменту в базі персональних «Співробітники Департаменту забезпечення Держспецзв'язку» та «Кандидати Департаменту забезпечення Держспецзв'язку» в частині функцій, покладених на Управління;
12) здійснює контроль за дотриманням особовим складом Управління законодавства України з питань персональних даних фізичних осіб та встановленого у Департаменті порядку обробки персональних даних;
13) приймає участь у вивченні кандидатів на службу (роботу);
14) організовує та контролює оформлення вибуткових документів на видачу матеріально-технічних засобів за номенклатурою Управління;
15) організовує та контролює здійснення оперативного (кількісного) обліку, інспекторського контролю за порядком зберігання, категорування, видачі і списання матеріально-технічних засобів структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв'язку за номенклатурою Управління;
16) вивчає кон'юнктури ринку щодо нових зразків, видів та вартості майна за номенклатурою повноважень;
17) організовує взаємодію з підрозділами Держспецзв'язку під час виконання функціональних завдань Управління;
18) організовує та контролює своєчасний та якісний розгляд особовий складом Управління від органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій підрозділів Держспецзв'язку під час виконання функціональних завдань Управління;
19) подає у межах своєї компетенції начальнику Департаменту пропозиції про призначення на посади, звільнення з посад та переміщення особового складу Управління, заохочення та накладання стягнень;
20) здійснює контроль за веденням діловодства, збереженням документів організовує роботу з документами відповідно до законодавства;
21) вживає заходів щодо вдосконалення організації роботи Управління;
22) надає особовому складу організаційно-методичну допомогу під час виконання ними функціональних завдань та обов'язків;
23) керує мобілізаційною підготовкою особового складу, виконання ним заходів із техніки безпеки та пожежної безпеки;
24) контролює дотримання особовим складом Управління правил внутрішнього розпорядку, чинного законодавства та нормативно-правових актів.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 розділу V Положення Управління №43 начальник Управління несе відповідальність, зокрема, за неякісне або несвоєчасне виконання посадових обов'язків.
За пп. 5.4.2 п. 5.4 розділу V Положення Управління №43 основним критеріями оцінки службової діяльності начальника Управління своєчасність та якість виконання покладених завдань, його компетентність при вирішенні службових питань, здатність чітко організовувати свої діяльність, здобувати кінцевий результат та самостійно в межа повноважень приймати обґрунтовані рішення.
Відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 розділу V Положення Управління №43 начальник Управління залежно від характеру вчиненого правопорушення або провини несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до Положення про Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого Адміністрацією Держспецзв'язку від 11.09.2017 № 503 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 20.04.2021 № 236) начальник департаменту зобов'язаний здійснювати розподіл обов'язків між своїми заступниками, визначення ступеня їхньої відповідальності і ступеня відповідальності начальників структурних підрозділів Департаменту.
Відповідно до наказу Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 04.03.2021 № 19 «Про розподіл обов'язків» затверджено розподіл функціональних обов'язків між начальником Департаменту забезпечення Держспецзв'язку, заступником начальника департаменту - начальником Управління логістичного забезпечення, заступником начальника департаменту - начальником Управління розвитку інфраструктури та заступником начальника департаменту - начальника Управління автотранспортного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку (далі - функціональний розподіл обов'язків).
Відповідно до п. 5 розділу І наказу № 19 начальник Департаменту відповідає за організацію і виконання покладених на Департамент завдань, контроль за виконанням укладених договорів, своєчасне та якісне виконання завдань, які належать до компетенції Департаменту.
Згідно п. 6 розділу IV функціонального розподілу обов'язків вказаного наказу № 19 заступник начальника департаменту - начальник управління логістичного забезпечення Департаменту спрямовує та координує діяльність управління матеріально-технічного забезпечення.
Як встановлено судом рапортом від 22.09.2021 №13/95-4329 заступника начальника Департаменту - начальника Управління логістичного забезпечення Держспецзв'язку В.Бодуна та рапорту від 22.09.2021 №13-09-4334 начальника Департаменту В.Мокренка зафіксовано про неналежне виконання завдань полковником ОСОБА_1 в частині, що стосувалась контролю за виконанням умов Договору.
Обставини стосувались неналежного виконання завдань щодо контролю за виконанням Договору купівлі-продажу №230 від 19.08.2021 укладеного за наслідками процедури публічних закупівель між Департаментом забезпечення Держспецзв'язку та ТОВ «ТУСМО» щодо поставки в строк до 20.09.2021 КЛП в кількості 1500 комплектів загальною вартістю 1575000,00 грн.
На підставі рапорту начальника Департаменту Держспецзв'язку ОСОБА_14 було видано спірний наказ Головою Держспецзв'язку №565-ос від 22.09.2021 про зарахування у розпорядження.
Суд зазначає, що відповідно до п. 82 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31 липня 2015 року № 463/2015, зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників допускається:
1) у разі закінчення військовослужбовцем закладу освіти Держспецзв'язку, вищого військового навчального закладу іншого військового формування або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти за відсутності вакантних посад - до трьох місяців;
2) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - до трьох місяців;
3) у разі скорочення штатних посад, що займають військовослужбовці, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показаннями), за відсутності можливості перемістити їх на вакантні посади - до закінчення відпустки по догляду за дитиною;
4) у разі пониження в посаді в порядку дисциплінарного стягнення або на підставі результатів атестування, якщо неможливо відразу призначити військовослужбовця на нижчу посаду, - до двох місяців;
5) після повернення з відрядження до державних органів, підприємств установ і організацій, а також державних та комунальних закладів освіти - до двох місяців;
6) у разі відсторонення від посади у зв'язку із здійсненням кримінального провадження стосовно військовослужбовця - до закриття кримінального провадження чи набрання законної сили вироком суду;
7) після повернення з довгострокового відрядження - до двох місяців;
8) коли військовослужбовець перебуває у полоні чи як заручник або інтернована особа - до його повернення;
9) у разі відсторонення від виконання службових повноважень на посаді у зв'язку зі складенням стосовно військовослужбовця протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, - до винесення судового рішення;
10) за відсутності відомостей про місцеперебування військовослужбовця строком понад десять днів - до його повернення до місця проходження служби або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
11) у разі усунення від виконання службових обов'язків - на період, необхідний для проведення службового розслідування;
12) у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на період вирішення питання щодо подальшого проходження ним військової служби, але не більше двох місяців;
13) за відсутності рівнозначних або вищих посад для осіб, зазначених у пункті 80 цього Положення, - до трьох місяців;
14) у разі визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - на період, необхідний для підготовки матеріалів до звільнення з військової служби, але не більш як один місяць.
Військовослужбовці зараховуються у розпорядження начальників відповідними наказами.
Начальники зобов'язані організувати службову діяльність військовослужбовців, зарахованих у їх розпорядження, та здійснювати контроль за виконанням покладених на них завдань.
За військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників, зберігається право на грошове та інші види забезпечення за останньою посадою, яку вони безпосередньо обіймали перед зарахуванням у розпорядження. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які зараховані у розпорядження, визначається Адміністрацією Держспецзв'язку.
Відповідно до п. 11 розділу IV Інструкції про порядок застосування Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 24.03.2016 № 227 підставою для зарахування військовослужбовця у розпорядження начальника у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів є зміна організаційно-штатної побудови підрозділу, скорочення штатних посад, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, прийняття Головою Держспецзв'язку або особою, яка тимчасово виконує його обов'язки, управлінських рішень щодо підвищення ефективності виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності підрозділу.
В даній справі спірним наказом застосовано пп. 2 п. 82 Положення №463/2015 зараховано у розпорядження полковника ОСОБА_1 у зв'язку проведенням організаційних заходів з метою покращення службової діяльності та ефективності виконання поставлених завдань.
Щодо посилання позивача та його представника на наявність постанов Святошинського районного суду міста Києва від 09.02.2022 (№759/28092/21 та №759/28092/21) за результатами розгляду протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-10 КУпАП та ч.2 ст.172-14 КУпАП, в яких провадження закриті, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, суд такі враховує, але зазначає, що встановлений в ході проведення службового розслідування дисциплінарний проступок, складені протоколи про адміністративні правопорушення, не були підставою для видання спірного наказу № 565-ос від 22.09.2021. Підставою для зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку було прийняте керівництвом рішення щодо проведення організаційних заходів з метою підвищення виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності підрозділу полковника ОСОБА_1 , оскільки ним неефективно та неякісно виконувались у 2021 році посадові обов'язки за займаною посадою.
Суд зазначає позивачу, що в даній справі відсутні обставини та факт скороченням штатів, саме як підстава для зарахування позивача у розпорядження.
Враховуючи зміст рапорту начальника Департаменту Держспецзв'язку ОСОБА_14 від 22.09.2021 та наявні встановлені обставини, в наступному слідувало призначення та проведення службового розслідування відносно начальника Управління забезпечення Департаменту Держспецзв'язку полковника Волохатого Р.В. Відповідно затверджено акт 07.12.2021 та зроблені висновки про перевищення повноважень, невиконання наказів, завдання матеріальної шкоди державі.
Суд зазначає, що за предметом спору в даній справі позивач не оскаржує та не спростовує обставини неналежного виконання посадових обов'язків відповідно до вказаних вище Положень № 43, №503, наказу Департаменту забезпечення Держспецзв'язку № 19 від 04.03.2021.
Суд враховує наявні у справі письмові заперечення та пояснення на ознайомлений акт за наслідками службового розслідування, в яких ОСОБА_1 вказує на невірні, неясні та неточні відомості наслідків службового розслідування, та зазначає, що за наслідками проведеного службового розслідування наказом начальника Департаменту забезпечення Держспецзв'язку від 09.12.2021 № 14-c на полковника ОСОБА_1 , відповідно до пункту «г» частини першої статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
Вказаний наказ ОСОБА_1 не оскаржувався в судовому порядку.
Суд вкотре зауважує позивачу та його представнику, що висновки службового розслідування не були та не є підставою для видання спірного наказу.
За п. 83 Положення №463/2015 у зв'язку зі службовою необхідністю на військовослужбовця, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, зокрема: вакантною - у разі його згоди.
У зв'язку з відсутністю вакантних рівнозначних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду служби, полковнику ОСОБА_1 було запропоновано для призначення нижчу посаду старшого інженера 3 відділу Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту.
ОСОБА_1 ознайомився під підпис із затвердженими 18.10.2021 тимчасовими функціональними обов'язками.
Оскільки погодження на запропоновано посаду передбачає подання відповідного рапорту, та наявні згідно законодавства наслідки не подання останнього, ОСОБА_1 було роз'яснено про те, що у разі відмови від запропонованої посади або неподання ним відповідного рапорту він буде звільнений з військової служби в Держспецзв'язку в запас Збройних Сил України згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах - під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі.
Відповідно до п. 145 Положення № 463/2015 військовослужбовці звільняються з військової служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у тому числі в разі ліквідації, реорганізації Адміністрації Держспецзв'язку, підрозділу Держспецзв'язку і неможливості використання військовослужбовця на військовій службі, на підставі підпункту "г" пункту 1, підпункту "г" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Неможливість використання військовослужбовців на військовій службі визначається відсутністю вакантних рівнозначних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, рівню освіти та досвіду служби цих військовослужбовців, у межах Адміністрації чи підрозділу Держспецзв'язку, в якому проходять службу військовослужбовці, та відмовою військовослужбовців від призначення на нижчі посади (за їх наявності).
Про звільнення зі служби на підставі підпункту "г" пункту 1, підпункту "г" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовець попереджається не пізніше ніж за два місяці до дати виключення його зі списків особового складу.
Із ОСОБА_1 були проведені співбесіди 18.10.2021, 15.11.2021, 22.11.2021 та ОСОБА_1 було подано рапорт Голові Держспецзв'язку від 25.10.2021 про відмову від запропонованої до призначення нижчої посади старшого інженера відділу Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку та проханням звільнити зі служби.
01.12.2021 заступником начальника департаменту - начальника Управління логістичного забезпечення Департаменту забезпечення Держспецзв'язку полковником ОСОБА_5 подано подання про звільнення зі служби полковника ОСОБА_1 відповідно до підпункту “г” пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у запас Збройних Сил України з наданням права носіння військової форми одягу 22.12.2021.
Начальником Департаменту забезпечення Держспецзв'язку ОСОБА_9 підтримано пропозицію про звільнення полковника ОСОБА_1 згідно підпункту “г” пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі) статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у запас Збройних Сил України з наданням права носіння військової форми одягу та визнання ветераном військової служби.
Наказом Голови Держспецзв'язку від 08.12.2021 №747-ос ОСОБА_1 звільнено на підставі пп. г п. 2 ч. 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі за підставами подання про звільнення ОСОБА_1 , лист бесіди від 18.10.2021, аркуш бесід з ОСОБА_1 від 15.11.2021 та від 22.11.2021, рапорт виконувача обов'язків начальника відділу кадрової роботи Департаменту Держспецзв'язку від 25.11.2021, рапорт ОСОБА_1 від 02.12.2021.
Вказаний Наказ від 08.12.2021 №747-ос позивач не оскаржує в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний наказ Голови Держспецзв'язку № 565-ос від 22.09.2021 виданий правомірно, підстав для його скасування судом не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решта доводів сторін не впливають на висновки суду за їх недоведеністю та нерелевантністю за предметом спору.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи наслідки вирішення справи судом підстави для розподілу витрат у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.