ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" липня 2024 р. справа № 300/7918/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач , ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною бездіяльності у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання призначити на виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 11.04.1967 року народження, має право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В зв'язку із чим, позивач звертався до Пенсійного Фонду України із вимогою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 11.01.2023 та 16.02.2023, однак обидва рази отримував відмову. Вказані відмови обґрунтовані тим, що у позивача недостатній пільговий стаж, оскільки при розрахунку не зараховують окремі види роботи з різних на те причин. Проте, такі причини, на думку позивача, є не аргументованими, а іноді зовсім абсурдними, оскільки Пенсійним фондом просто враховуються додані документи до заяви, які в повній мірі підтверджують як загальний страховий, так і пільговий стаж. Таким чином, Пенсійний фонд України не дослідивши в повному обсязі додані до заяв документи, виносить протиправні відмови які порушують законні права пенсіонерів на пенсійне забезпечення від держави. Крім того, представник позивача звертає увагу, що останнє звернення було 10.10.2023, проте таке було проігнороване Пенсійним фондом України і не було надано жодної відповіді. Таким чином, на думку представника позивача, відповідачем допущена протиправна бездіяльності відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ОСОБА_1 надані усі наявні та можливі для отримання ним пенсії документи, наявний достатній вік, загальний страховий стаж, а також пільговий стаж, в зв'язку із чим останній має законне право на призначення пенсії. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
08.11.2023 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.01.2024. Щодо заявлених позовних вимог представник відповідача заперечив, зазначивши, що Головним управлінням Пенсійного фонду Украйні в Донецькій області за результатами розгляду заяви від 11.01.2023 та наданих до неї документів прийнято рішення № 092650005083 від 20.01.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до cm. 114 Закону № 1058, у зв'язку із відсутністю 12 років 6 місяців пільгового стажу роботи за Списком №2. Також, 16.02.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону №1058, яка розглядалася спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, якими було прийнято рішення № 092650005083 від 23.02.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону № 1058, у зв'язку із відсутністю 12 років 6 місяців пільгового стажу роботи за Списком № 2. Таким чином, представник відповідача, звертає увагу, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області заяви ОСОБА_1 від 11.01.2023 та від 16.02.2023 та додані до них документи не розглядались, розрахунок стажу не проводився та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058 не виносилось, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання призначити на виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2023. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення 11.01.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що визнається та не заперечується сторонами.
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.02.2023 №0900-0206-8/4617, ОСОБА_1 , на заяву від 11.04.1967 надіслано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах 092650005083 від 20.01.2023 (а.с.8).
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 092650005083 від 20.01.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону 1058 зазначено, що до страхового стажу не зараховано період військової служби з 13.11.1985 по 16.11.1987 згідно військового квитка від 21.10.1985, оскільки прізвище "Ризник" не відповідає паспортним даним "Ризник" російською мовою, та період роботи у колгоспі з 13.06.1991 по 02.09.1991 згідно записів трудової книжки від 11.11.1988 серія НОМЕР_1 , оскільки відомості про трудову участь у громадському господарстві не надавалися. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи з 01.09.2022 по 03.01.2023 згідно пільгової довідки від 03.01.2023 № 06-03, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці після 03.10.2022 не надавалися (а.с.33-34).
16.02.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що визнається та не заперечується сторонами.
Після реєстрації заяви від 16.02.2023 та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
У рішенні Головного управління Пенсійною фонду України в Кіровоградській області № 092650005083 від 23.02.2023 про відмову в призначенні пенсії, зазначено, що до страхового стажу не зараховано період військової служби з 13.11.1985 по 16.11.1987 згідно військового квитка від 21.10.1985, оскільки прізвище "Ризник" не відповідає паспортним даним "Ризник" російською мовою та період роботи у колгоспі з 13.06.1991 по 02.09.1991 згідно записів трудової книжки від 11.11.1988 серія НОМЕР_2 , оскільки відомості про трудову участь у громадському господарстві не надавалися, а також довідка про перейменування господарства. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не враховано: період роботи з 03.06.2010 по 25.10.2017 згідно пільгової довідки від 12.02.2018 № 55, оскільки зазначена довідка не відповідає додатку 5 передбаченого пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідний записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України, а саме відсутній третій підпис посадової особи (головний бухгалтер), а також відсутня інформація, що вищезазначена посада не передбачена; період роботи з 03.10.2022 по 03.01.2023 згідно пільгової довідки № 06-03 від 03.01.2023, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць з Переліком атестованих робочих місць, виробництв,професій та посад, які працюють по Списку № 2 (а.с.36-37).
10.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії (а.с.69-71).
Листом від 08.11.2024 № 10535-10015/Р-02/8-0900/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянуло звернення позивача від 10.10.2023 та повідомило, що засобами програмного забезпечення структурними підрозділами органу, що призначає пенсію, які розглядали заяви від 11.01.2023 та 16.02.2023, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області відповідно. В результаті розгляду вище зазначених заяв було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 № 092650005083 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та від 23.02.2023 № 092650005083 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. У рішеннях про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 та від 23.02.2023 № 092650005083 зазначено необхідні умови набуття права на пенсію за віком за Списком № 2 та причини неврахування періоду проходження військової служби, періоду роботи в колгоспі та стажу роботи на пільгових умовах. Для вирішення питання призначення пенсії чи надання/врахування додаткових документів рекомендовано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством із заявою (встановленого зразка) про призначення пенсії, а не із заявою у формі звернення.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Таким чином, пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць;
- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.
Відтак, працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці передбаченого абзацом 1 п. 2 статті 114 Закону 1058-IV, але мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Суд зазначає, наведені положення статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кореспондують приписам статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII.
Як встановлено судом вище, засобами програмного забезпечення структурними підрозділами органу, що призначає пенсію, які розглядали заяви ОСОБА_1 від 11.01.2023 та 16.02.2023, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області відповідно. В результаті розгляду вище зазначених заяв було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 № 092650005083 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та від 23.02.2023 № 092650005083 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. У рішеннях про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 та від 23.02.2023 № 092650005083 зазначено необхідні умови набуття права на пенсію за віком за Списком № 2 та причини неврахування періоду проходження військової служби, періоду роботи в колгоспі та стажу роботи на пільгових умовах.
Попри вказане, виходячи із предмету спірних правовідносин, позицій сторін по справі та положень чинного законодавства, суду вважає необхідним вказати на наступне.
У відповідності до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженої постановою правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1 заяви, зокрема щодо переведення з одного виду пенсії на інший приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затвердженої постановою правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженої постановою правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за результатом розгляду заяви про призначення/перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії підрозділом органу, що призначає пенсію визначеного за принципом екстериторіальності приймається відповідне рішення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Також, Верховний Суд за результатами аналізу положень статей 5, 44 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 10 Положення №280, абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2, 3 пункту 4.3 Розділу IV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку №22-1 вважав за необхідне сформулювати такі правові висновки:
- відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058-IV. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону;
- правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, зокрема, і щодо порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії;
- з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
Відтак, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи органом, що призначає пенсію визначеного за принципом екстериторіальності для розгляду заяв ОСОБА_1 від 11.01.2023 та 16.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відповідно.
Тобто, саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.01.2023 № 092650005083 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.02.2023 № 092650005083 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.33-34, 36-37).
Таким чином, оскільки ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не здійснювало розгляд заяв позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 11.01.2023 та 16.02.2023, та не проводило розрахунок стажу позивача та не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неможливість зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити на виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2023, оскільки подані позивачем заяви від 11.01.2023 та 16.02.2023 з документами по суті розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і рішення про відмову приймалось саме ними.
Втім, позивачем не оскаржено а ні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.01.2023 № 092650005083, а ні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.02.2023 № 092650005083, як і не заявлено жодної позовної вимоги до таких відповідачів, зокрема щодо зарахування спірних періодів страхового стажу та пільгового стажу та призначення пенсії.
Водночас, щодо заяви позивача від 10.10.2023 довільної форми про призначення пенсії, то така розглянута відповідачем, про що свідчить відповідь від 08.11.2023 №10535-10015/Р-02/8-0900/23, в якій звернуто увагу заявника на те, що для вирішення питання призначення пенсії чи надання/врахування додаткових документів йому рекомендовано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством із заявою (встановленого зразка) про призначення пенсії, а не із заявою у формі звернення.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, відповідач у адміністративних справах є суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача.
Натомість, у справі, що розглядається позовні вимоги заявлено до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача, оскільки не приймав рішення щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Крім того, суд наголошує на тому, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і задоволеними в адміністративному судочинстві можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище і захистити порушене, на його думку, право.
Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет і підстави позову), характер порушеного права позивача і можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема, встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №802/2678/15-а, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вказане вище не позбавляє його права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача чи відповідачів.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.