ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"30" липня 2024 р. Справа № 300/5761/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо невключення до вислуги років у пільговому обчисленні, який визначений Наказом УМВС України в Івано-Франківській області від 23.12.2008 №205о/с «По особовому складу», часу його служби в підрозділах карного розшуку в період з 14.06.1994 по 30.12.1997; зобов'язати внести зміни до наказу №205о/с від 23.12.2008 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби та включити до його вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах карного розшуку Органів внутрішніх справ України в період з 14.06.1994 по 30.12.1997 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до наказу №205о/с від 23.12.2008 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби та включити до його вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах карного розшуку Органів внутрішніх справ України в період з 14.06.1994 по 30.12.1997 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 10.11.1984 по 06.11.1986 та з 01.10.1987 по 31.12.2008 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом УМВС України в Івано-Франківській області від 23.12.2008 №205 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України з 31.12.2008 за статтею 64 п. «ж» (за власним бажанням). Вислуга років ОСОБА_1 станом на 31.12.2008 становила: у календарному обчисленні - 23 роки 02 місяці 25 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 06 місяців 26 днів. Наказом Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області за №2 о/с від 29.06.2021 внесено часткові зміни до пункту наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 23.12.2008 №205о/с, згідно з якими вислуга років позивача станом на 31.12.2008 становила: у календарному обчисленні - 23 роки 02 місяці 26 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 09 місяців 06 днів. Однак, час служби позивача в підрозділах карного розшуку в період із 14.06.1994 по 30.12.1997 безпідставно не було зараховано до вислуги років в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Як слідує зі змісту доданих до позову документів, що згідно наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 23.12.2008 №205 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України з 31.12.2008. Зазначено, що вислуга років позивача станом на 31.12.2008 становить: у календарному обчисленні 23 роки 02 місяці 25 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 06 місяців 26 днів.
Також наказом УМВС України в Івано-Франківській області №2 о/с від 29.06.2021 «По особовому складу» внесено часткові зміни до пункту наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 23.12.2008 №205 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 Вислуга років станом на 31.12.2008 становить: у календарному обчисленні 23 роки 02 місяці 25 днів, у пільговому обчисленні 29 років 09 місяців 06 днів.
Окрім цього, в наказі зазначено, що підставою для прийняття стала заява ОСОБА_1 та висновок щодо внесення змін до наказу в частині звільнення на пенсію.
Звертаючись до суду із позовом позивач не зазначив коли саме та за яких обставин дізнався про ймовірне порушення своїх прав.
До суду із цим позовом позивач звернувся 23.07.2024.
Таким чином, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у строк, встановлений КАС України.
Не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду звернення позивача до відповідача та отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його письмове звернення, оскільки вказаний документ свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.