31 липня 2024 року Справа № 280/5668/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., представника позивача: адвоката Бойко О.В., представника відповідача: Панасенка О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (70600, Запорізька обл. Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36; код ЄДРПОУ 00384147)
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.65, код ЄДРПОУ 38625593 )
про визнання протиправними та скасування пунктів припису,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (далі - позивач, ПрАТ «Пологівський ОЕЗ») до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 14, 17, 18, 23, 25, 28, 32, 37, 44, 46,48, 49 припису ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 14.05.2021 р. №49 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної відповідачем позапланової перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідачем складено припис про усунення порушень законодавства. Позивач вважає викладені в окремих пунктах припису висновки необґрунтованими, а припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що у пунктах 14, 17, 25, 44, 46 відповідач вказав позивачу на необхідність усунення порушень вимог Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 №658 (далі - Правила №658), пов'язаних з експлуатацією основного та оборотного бензосховища, а також екстракційного цеху. Проте, позивач вважає, що Правила №658 не поширюються на бензосховища позивача, оскільки останні є підземними спорудами промислового призначення, а екстракційний цех як об'єкт нерухомості не є об'єктом зберігання, транспортування або реалізації нафтопродуктів, та не є будинком. Також зазначає, що позивач позбавлений можливості виконати вимоги пунктів 18, 32, 48 припису про необхідність вжиття заходів, пов'язаних з обладнанням основного та оборотного бензосховища, а також екстракційного цеху автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, оскільки на сьогоднішній день ДСНС України не затверджені правила, які б встановлювали вимоги до таких автоматизованих систем, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування. Щодо пунктів 23, 37, 49 припису, які стосуються необхідності вжиття заходів, пов'язаних з обладнанням основного та оборотного бензосховища, а також екстракційного цеху системою оповіщення, зазначає, що проектування, створення (реконструкція) та забезпечення функціонування об'єктової системи оповіщення здійснюється на підставі рішення керівника об'єкта з обов'язковою інтеграцією до відповідної місцевої та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення. За наявною у позивача інформацією, на території міста Пологи та Пологівського району Запорізької області відсутні програмно-технічні комплекси, призначені для оповіщення осіб керівного складу і чергових служб відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також населення через місцеві та територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення. Також вказує, що у пункті 28 припису відповідачем зазначено про експлуатацію позивачем електродвигунів насосів з перекачування палива від резервуарів та іншого електричного обладнання у виробничому приміщенні категорії «А», яке не відповідає встановленим вимогам для вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон. Проте, 17.12.2018 Державною службою України з питань праці позивачу надано дозвіл на експлуатацію електродвигунів насосів та іншого електричного обладнання, зокрема, у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах екстракційного цеху, строк дії якого на момент здійснення заходу державного нагляду (контролю) не закінчився. Крім того посилається на порушення порядку здійснення заходу державного нагляду та оформлення його результатів. Зазначає, що відповідно до наказу від 15.03.2021 №НС-106/53 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС у Запорізькій області», позапланова перевірка позивача мала були здійснена у період з 26.04.2021 по 12.05.2021 фахівцем відділу по роботі із стратегічними вибухопожежонебезпечними об'єктами на застосування санкцій центру забезпечення діяльності ОСОБА_1 . Проте, 27.04.2021 позивач отримав від відповідача посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.04.2021 №1206, оформлене на підставі наказу, відповідно до якого було визначено інший склад осіб, уповноважених на проведення перевірки позивача. При цьому, на проведення заходу прибула лише частина осіб, вказаних у посвідченні. Крім того, зазначає, що акт здійснення заходу підписано не всіма особами, які приймали участь у перевірці. Акт вручений не в останній день заходу державного нагляду (контролю), а напередодні, тобто оформлений з порушенням строків. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.08.2021.
04.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) зафіксовано порушення позивачем правил та норм пожежної безпеки, внаслідок чого з метою усунення виявлених порушень винесено оскаржуваний припис. Вказує на хибність твердження позивача про те, що захід повинен був здійснювати ОСОБА_1 , оскільки у відповідному стовпці було зазначено перелік усіх осіб, які мають право здійснювати захід державного нагляду (контролю). У посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1206 від 06.04.2021, яке було вручено представнику ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», зазначена дата початку та дата закінчення здійснення планового заходу, а саме: період з 26.04.2021 по 11.05.2021. У посвідчені зазначається перелік посадових осіб, які беруть участь у заході державного нагляду (контролю). Закон не передбачає наявність усіх людей, зазначених в посвідчені, під час заходу, закон передбачає здійснення заходів тільки посадовими особами зазначеними в посвідчені. Згідно уніфікованій форми акту зазначається перелік посадових осіб, які беруть участь у заході державного нагляду (контролю). Підпис головного інспектора відділу техногенної безпеки УЗНС ГУ ДСНС України у Запорізькій області відсутній так, як з 11.05.2021 ОСОБА_2 офіційно перебував у відпустці. Акт вручено в останній день перевірки - 11.05.2021, однак у самому Акті помилково зазначена дата завершення строку проведення заходу державного нагляду (контролю) - 12.05.2021. По суті виявлених порушень зазначає, що Правила №658 є обов'язковими для виконання на всіх підприємствах, що пов'язані зі зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафтопродуктів в Україні, незалежно від видів їх діяльності і форм власності. Отже такі правила є обов'язковими для позивача який є суб'єктом господарювання, що зберігає нафтопродукти. Позивач стверджує, що не є об'єктом зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, хоча на його території є основне бензосховище та оборотне. Він використовує нафтопродукт для власних цілей. Тому твердження позивача є сумнівним. Вказує, що в Правилах №658 відсутнє положення, на яке посилається позивач, про те, що зазначені правила не поширюються на підземні споруди промислового призначення. Звертає увагу, що вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення визначені ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення» та ДБН B.2.5-56:2014. «Системи протипожежного захисту». Зазначає, що під час заходу державного нагляду (контролю) позивачем не було надано жодних підтверджуючих матеріалів щодо електродвигунів та іншого технологічного обладнання, які використовуються в вибухопожежонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, також не було надано перелік всього обладнання що використовується в цих зонах. Тому, підтвердження факту дотримання зазначених вимог можливе лише під час заходу державного нагляду (контролю) для перевірки відповідності обладнання з відповідними підтверджуючими матеріалами. Крім того, зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження відсутності в місті Пологи та Пологівському районні комплексів оповіщення, через що неможливе обладнання об'єктів позивача системами оповіщення. Звертає увагу, що об'єкти підвищеної небезпеки обладнуються системами оповіщення, що здійснюється на підставі рішення керівника об'єкта з їх обов'язковою інтеграцією до відповідної місцевої та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення. Враховуючи вищевикладене, об'єкти ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» повинні бути обладнанні системами оповіщення з їх обов'язковою інтеграцією до відповідної місцевої та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення. Вважає, що відповідач діяв відповідно до визначених законом норм та правил і склав цілком правомірний і законний припис. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 04.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 29.09.2021.
05.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, аналогічний за змістом раніше поданому відзиву 04.08.2021.
13.08.2021 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що відповідно до інформації в посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) здійснення відповідного заходу було заплановано за участю 10 осіб. Незважаючи на те, що склад осіб, уповноважених на проведення заходу істотно відрізнявся від складу, який фактично прибув до позивача з метою проведення заходу, позивач допустив посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які прибули, до його здійснення. Захід проведено за участі трьох осіб, інші особи, зазначені у посвідченні, до позивача не прибули. З посиланням на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) зазначає, що акт, що складається за результатом здійсненого заходу державного нагляду (контролю) зобов'язані підписувати всі особи, які приймали участь у цьому заході. У порушення зазначених приписі акт підписано не всіма особами, які приймали участь у перевірці. По суті виявлених під час перевірки порушень наводить аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Ухвалою суду від 29.09.2021 зупинено провадження у справі до 22.12.2021, призначено наступне підготовче засідання на 22.12.2021.
Ухвалою суду від 22.12.2021 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.12.2021 зупинено провадження у справі до 16.02.2022, призначено наступне підготовче засідання на 16.02.2022.
Ухвалою суду від 16.02.2022 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.02.2022 відкладено підготовче засідання на 28.02.2022.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
28.02.2022 тимчасово виконуючим обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду у зв'язку з загрозою життю, здоров'ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів був виданий наказ № 11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану», яким зняті з розгляду всі адміністративні справи.
Враховуючи зазначені обставини, призначене на 28.02.2022 підготовче засідання не відбулось.
Наказами тимчасово виконуючого обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 “Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану” продовжений до 06.05.2022 включно. Розгляд справ у суді відновлено з 10.05.2022.
Ухвалою сулу від 26.05.2022 призначено підготовче засідання у справі на 26.09.2022.
Ухвалою суду від 26.09.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 28.11.2022.
Ухвалою суду від 28.11.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 01.02.2023.
Ухвалою суду від 01.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 06.03.2023.
Ухвалою суду від 06.03.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 24.04.2023.
Ухвалою суду від 24.04.2023 визнано неповажними причин неявки представника позивача у підготовче засідання, відкладено підготовче засідання у справі на 24.05.2023.
Ухвалою суду від 24.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 29.05.2023.
Ухвалою суду від 29.05.2023 зупинено провадження у справі до 25.10.2023, призначено наступне підготовче засідання на 25.10.2023.
Ухвалою суду від 25.10.2023 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.10.2023 зупинено провадження у справі до 15.04.2024, призначено наступне підготовче засідання на 15.04.2024.
Ухвалою суду від 15.04.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 15.04.2024 зупинено провадження у справі до 10.07.2024, призначено наступне підготовче засідання на 10.07.2024.
Ухвалою суду від 10.07.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.07.2024 у задоволенні клопотань представників сторін про зупинення провадження у справі відмовлено, відкладено підготовче засідання на 17.07.2024.
Ухвалою суду від 17.07.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.07.2024.
У судовому засіданні 22.07.2024 представники сторін виступили зі вступним словом та надали пояснення, у яких підтримали свої доводи та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи, представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні 22.07.2024 судом оголошено перерву до 24.07.2024.
У судове засідання 24.07.2024 учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, представники сторін заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участь у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, суд визнав за можливе здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» зареєстровано як юридична особа з 31.07.1995, розташоване за місцезнаходженням: Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул.Ломоносова, буд.36, основний вид економічної діяльності: виробництво олії та тваринних жирів.
Наказом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 15.03.2021 У НС-106/53 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (Контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області», відповідно до Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Закону № 877-V, на підставі доручення Прем'єр-Міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, наказано управлінню запобігання надзвичайним ситуаціям організувати та забезпечити в межах повноважень проведення позапланових перевірок щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до Плану-графіку, що додається.
До відповідного Плану-графіку здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України в Запорізькій області, який є Додатком до наказу від 15.03.2021 У НС-106/53, під номером 18 включено ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», за адресою Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул.Ломоносова, буд.36, у період з 26.04.2021 тривалістю 10 робочих днів.
За результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС України у Запорізькій області складено Акт №80 від 11.05.2021, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, зокрема:
Основне бензосховище:
п. 14 - не забезпечено місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж всупереч вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням частини 1 статті 20 КЗЦУ, пункту 4 розділу І, підпункту 11 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - Правила №1417);
п. 17 - допущено встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані ближче 3 м від резервуарів, що подано в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуара), що є порушенням підпункту 4 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил №1417;
п. 18 - не обладнано об'єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, що є порушенням частини 1 статті 53 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року № 879, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798 (далі - Правила №879);
п. 23 - не обладнано об'єкт системою оповіщення всупереч вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 30 КЦЗУ, пункту 1 глави 2 розділу V Правил №879;
Екстракційний цех:
п. 25 - у місцях перетинання протипожежних перешкод - стін, перегородок, перекриттів, огороджувальних конструкцій різними комунікаціями не контролюється стан зашпаровування зазорів (отворів) негорючими матеріалами і допускається зниження межі вогнестійкості конструкцій у цих місцях та рівня димогазонепроникнення, в супереч вимог пункту 8 глави 2 розділу ІІІ НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417;
п. 28 - допущено використання електродвигунів насосів з перекачування палива від резервуарів та іншого електричного обладнання, у виробничому приміщенні категорії «А», яке не відповідає встановленим вимогам для вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон, всупереч вимог пункту 1 глави 2 розділу ІV НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням пунктів 1.1., 1.3, 1.5 глави 1 розділу ІV Правил №1417;
п. 32 - не обладнано об'єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення, що є порушенням частини 1 статті 53 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил №879;
п. 37 - не обладнано об'єкт системою оповіщення всупереч вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 30 КЦЗУ, пункту 1 глави 2 розділу V Правил №879;
Оборотне бензосховище:
п. 44 - не забезпечено місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж всупереч вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», що є порушенням частини 1 статті 20 КЦЗУ, пункту 4 розділу І Правил №1417;
п. 46 - допущено встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані ближче 3 м. від резервуарів що подають в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуарів), що є порушенням підпункту 4 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил №1417;
п. 48 - не обладнано об'єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення що є порушенням частини 1 статті 53 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил №879);
п. 49 - відсутня об'єктова системою оповіщення всупереч вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 30 КЦЗУ, пункту 1 глави 2 розділу V Правил №879.
Уповноваженим представником позивача підписано Акт із зауваженнями.
Зауваження до Акту №80 від 11.05.2021 викладено у письмових Зауваженнях від 19.05.2021 №868/1/04, які позивач подав до ГУ ДСНС України у Запорізькій області 24.05.2021, у яких, крім іншого, звернув увагу на допущені відповідачем порушення при проведенні перевірки та при оформленні акту.
14.05.2021 ГУ ДСНС України у Запорізькій області складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №49, яким вимагає від ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» вжити таких заходів, зокрема:
Основне бензосховище:
п. 14 - забезпечити місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж відповідно вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання - 01.07.2021;
п. 17 - виконати встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані не ближче 3 м. від резервуарів, що подають в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуара), строк виконання - 01.07.2021;
п. 18 - обладнати об'єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, строк виконання - 01.07.2021;
п. 23 - обладнати об'єкт системою оповіщення відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, строк виконання - 01.07.2021;
Екстракційний цех:
п. 25 - контролювати у місцях перетинання протипожежних перешкод - стін, перегородок, перекритів, огороджувальних конструкцій різними комунікаціями стан зашпаровування зазорів (отворів) негорючими матеріалами та не допускати зниження межі вогнестійкості конструкцій у цих місцях та рівня димогазонепроникнення відповідно до вимог пункту 8 глави 2 розділу ІІІ НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання - 01.07.2021;
п. 28 - заборонити та не допускати використання електродвигунів насосів з перекачування палива від резервуарів та іншого електричного обладнання, у виробничому приміщенні категорії «А», яке не відповідає встановленим вимогам для вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон, відповідно до вимог пункту 1 глави 2 розділу ІV НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання - 01.02.2022;
п. 32 - обладнати об'єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, строк виконання - 01.02.2022;
п. 37 - обладнати об'єкт системою оповіщення відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, строк виконання - 01.02.2022;
Оборотне бензосховище:
п. 44 - забезпечити місця зберігання палива розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж відповідно до вимогам пункту 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів», строк виконання - 01.07.2021;
п. 46 - виконати встановлення на кожному трубопроводі запірної арматури на відстані не ближче 3 м. від резервуарів, що подають в резервуар ЛЗР і ГР (або відводить їх із резервуарів), строк виконання - 01.07.2021;
п. 48 - обладнати об'єкт автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення, строк виконання - 01.07.2021;
п. 49 - обладнати об'єкт системою оповіщення відповідно до вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 р. № 733, строк виконання - 01.07.2021.
Вважаючи протиправними пункти 14, 17, 18, 23, 25, 28, 32, 37, 44, 46,48, 49 Припису від 14.05.2021 №49, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються КЦЗУ.
Відповідно до статті 64 КЦЗУ (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду:
2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;
3) підрозділі забезпечення та інші структурні підрозділи (частина третя статті 64 КЦЗ України).
Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про ГУ ДСНС України у Запорізькій області (далі - Положення), затвердженого Наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3, зі змінами (електронний ресурс https://zp.dsns.gov.ua/ua/Polozhennya.html), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і а цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до статті 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За змістом частини 1 статті 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункти 1, 11).
Згідно з частинами 1 - 3 статті 68 КЦЗУ, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
За змістом частини 1 статті 69 КЦЗУ посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, з питань пожежної та техногенної безпеки, у разі, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки; відсутності або несправності на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення.
Правові організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державною нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V.
Згідно з частиною 10 статті 4 Закону № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частина 12 статті 4 Закону № 877-V передбачає, що перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону № 877-V до підстав для здійснення позапланових заходів віднесено доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 3 статті 6 Закону № 877-V).
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону № 877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Частинами 1, 2 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (частина 4 статті 7 Закону № 877-V).
Згідно з частиною 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід…
.. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону № 877-V).
Посилаючись на порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки, позивач зазначає про те, що відповідно до наказу від 15.03.2021 №НС-106/53 позапланова перевірка позивача мала були здійснена у період з 26.04.2021 по 12.05.2021 фахівцем відділу по роботі із стратегічними вибухопожежонебезпечними об'єктами на застосування санкцій центру забезпечення діяльності ОСОБА_1 . Проте, 27.04.2021 позивач отримав від відповідача посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.04.2021 №1206, оформлене на підставі наказу від 15.03.2021 №НС-106/53, відповідно до якого було визначено інший склад осіб, уповноважених на проведення перевірки позивача, у кількості 10 осіб. При цьому, на проведення заходу прибули лише три особи з вказаних у посвідченні.
Крім того позивач, зазначає, що акт здійснення заходу підписано не всіма особами, які приймали участь у перевірці, та вручений не в останній день заходу державного нагляду (контролю), а напередодні, тобто оформлений з порушенням строків.
Оцінюючі такі доводи, суд враховує, що за змістом наказу від 15.03.2021 №НС-106/53 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС у Запорізькій області» та додатку до нього (План-графік), вбачається, що в останньому стовбці Плану-графіку визначено «Перелік посадових осіб, які мають право здійснювати заходи державного нагляду (контролю), посада, ПІБ».
Такий перелік містить інформацію про всіх посадових осіб, які уповноважені здійснювати контрольні заходи відповідно до Плану-графіку щодо всіх включених до нього суб'єктів господарювання, а не тільки щодо позивача.
На користь такого висновку свідчить те, що перелік вказаних осіб, які мають право здійснювати заходи державного нагляду (контролю), завершується на 84-му суб'єкті господарювання, включеному до відповідного Плану-графіку, в той час як загальна кількість суб'єктів господарювання, що підлягають перевірці, становить 337, отже, навпроти назв суб'єктів господарювання з 85 по 337, відсутня будь-яка інформація щодо посадових осіб, які мають право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) (за даними додатка до наказу від 15.03.2021 №НС-106/53, розміщеного на офіційному сайті ГУ ДСНС України у Запорізькій області (електронний ресурс: https://zp.dsns.gov.ua/nakazi-z-osnovnoyi-diyalnosti/ 19129).
Отже, твердження позивача про те, що наказом від 15.03.2021 №НС-106/53 визначено конкретну посадову особу відповідача для проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача - фахівця відділу по роботі із стратегічними вибухопожежонебезпечними об'єктами на застосування санкцій центру забезпечення діяльності ОСОБА_1 , є помилковими.
На пропозицію суду сторони не надали до матеріалів справи копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.04.2021 №1206, оформлене на підставі наказу від 15.03.2021 №НС-106/53, з посиланням на те, що відповідний документ залишився за місцем проведення контрольного заходу у місті Пологи Запорізької області, яке, починаючи з 03.03.2022 віднесено до переліку тимчасово окупованих територій України.
Водночас, сторони не заперечують, що вказаним посвідченням було визначено такий склад осіб, уповноважених на проведення заходу державного нагляду (контролю): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Слід зазначити, що ОСОБА_11 відсутній в переліку осіб, уповноважених на проведення заходів державного нагляду (контролю), визначених у додатку до наказу від 15.03.2021 №НС-106/53, доказів внесення відповідних змін до наказу до суду не надано.
Згідно Журналу реєстрації посвідчень на проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту за період з 12.12.2019 по 27.05.2021, копія якого надана відповідачем до матеріалів справи, міститься запис №1206 про видачу посвідчення №1206 на проведення позапланової перевірки ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», м.Пологи, вул.Ломоносова, 36, на підставі наказу від 15.03.2021 №НС-106/53, с трок проведення перевірки: 26.04 - 11.05.2021, прізвище та ініціали посадової особи, яка здійснює перевірку: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
При цьому, за змістом Акту перевірки №80 від 11.05.2021 судом встановлено, що у проведенні заходу державного нагляду (контролю) ПрАТ «Пологівський ОЕЗ» фактично брали участь такі посадові особи: головний інспектор ГУ ДСНС України у Запорізькій області підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 , головний інспектор відділу техногенної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Запорізькій області Мєшков К.В. та головний інспектор запобігання надзвичайним ситуаціям Пологівського районного сектору ГУ ДСНС України у Запорізькій області Хоменко В.К., які зазначені в переліку посадових осіб, які мають право здійснювати заходи державного нагляду (контролю), відповідно до Додатку до наказу від 15.03.2021 №НС-106/53 (електронний ресурс: https://zp.dsns.gov.ua/nakazi-z-osnovnoyi-diyalnosti/ 19129).
При цьому, інші уповноважені посадові особи участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) не брали, без наведення відповідного обґрунтування з боку відповідача.
Крім того, судом також встановлено, що Акт перевірки підписаний лише двома особами з трьох, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) - головним інспектором відділу техногенної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Запорізькій області Мєшковим К.В. та головним інспектором запобігання надзвичайним ситуаціям Пологівського районного сектору ГУ ДСНС України у Запорізькій області Хоменком В.К.
Відсутність в акті перевірки підпису ОСОБА_2 відповідач пояснює фактом перебування останнього у день підписання акту у відпустці.
Крім того, з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом встановлено, що спірний припис, який винесений на підставі Акту перевірки №80 від 11.05.2021, також підписаний лише однією особою з тих, що здійснювали перевірку - ОСОБА_9 , а не всіма перевіряючими.
Пояснення причин підписання припису не всіма особами, які приймали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), відповідачем не надано.
У постанові від 08.02.2023 у справі №280/9183/21 Верховний Суд надав оцінку питанню, як треба розуміти приписи абзацу десятого частини шостої статті 7 Закону №877-V, а саме: чи акт за наслідками планового/позапланового заходу мають підписати всі посадові особи органу державного нагляду (контролю), які проводили цей захід чи достатньо (дозволено, можливо, прийнятно), якщо його підпишуть деякі з них, тобто не всі.
У справі №280/9183/21 Верховний Суд вказав, що відсутність в акті, складеному за результатами здійснення заходу, під час якого виявлені порушення вимог законодавства з боку суб'єкта господарювання, підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили цей захід, відповідно і виявили порушення, описані в акті, ставить під сумнів достовірність цього документа загалом, а значить і результати перевірки. Акт, за текстом частини шостої статті 7 Закону № 877-V, має містити, серед іншого, інформацію про посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід, а також детальний опис виявленого порушення (якщо таке виявиться) з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Останнє теж має зазначити посадова особа, яка проводила захід. На думку колегії суддів, не можна вважати простою формальністю вимоги Закону до процедури перевірки і оформлення її результатів, які в сукупності якраз і мають засвідчити її законність й таким чином достовірність її результатів. У контексті цієї справи відсутність підписів посадових осіб в акті пов'язується саме з цим - достовірністю, правдивістю результатів заходу, тобто виявлених порушень вимог законодавства, описаних в акті перевірки… (абзаци 3 - 5 пункту 17 постанови).
Колегія суддів у цій справі вважала, що приписи абзацу десятого частини шостої статті 7 Закону №877-V викладені достатньо чітко, що не дає підстав для двоякого його трактування: підписати акт мають усі ті посадові особи органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід. Водночас, питання, яке ставить скаржник у цій справі, з погляду колегії суддів, варто розглядати передовсім у площині дотримання порядку проведення заходу (тут - у формі перевірки) і оформлення (документування) її результатів як умови об'єктивності і неупередженості проведеного заходу контролю, а також достовірності виявлених порушень. У цій справі відсутність в акті за наслідками перевірки автозаправних станцій Товариства підписів усіх посадових осіб відповідача, які мали проводити цю перевірку, спричинила недостовірність результатів проведеного заходу. Порушення, на які звернув увагу позивач, і які більш детально описав суд першої інстанції, не можна вважати формальними й незначними. З уваги на наведені мотиви у зіставленні з приписами Закону №877-V ці порушення, на думку колегії суддів, були суттєвими, причому настільки, що дають підстави вважати неправомірними такі дії щодо здійснення державного нагляду (контролю) (пункт 18).
Застосовуючи наведений підхід Верховного Суду до обставин даної справи, слід зазначити, що в обсязі з'ясованих у цій справі обставин є підстави вважати, що відсутність в Акті перевірки підпису головного інспектора ГУ ДСНС України у Запорізькій області підполковник служби цивільного захисту Шумельного С.В. не пов'язана з неуважністю чи недоглядом при оформленні акта перевірки, що, втім, теж не можна вважати допустимим.
За даних обставин справи, відсутність в акті підписів всіх посадових осіб відповідача, які проводили перевірку, призвела до таких порушень вимог Закону щодо проведення перевірки, які нівелюють її результати загалом, що зумовлює висновок суду про протиправність спірного припису.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, істотне порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення такого заходу контролю та не вимагає від суду здійснення оцінки по суті виявлених порушень.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 15.05.2020 у справі №826/12176/16, від 17.09.2020 у справі №826/10908/18, від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а, від 22.12.2022 у справі №818/1067/17, від 31.01.2024 у справі №640/4584/18, від 23.10.2023 у справі №0440/5943/19, від 08.02.2023 у справі №280/9183/21 тощо.
Суд враховує, що відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, оскільки в межах позовних вимог перед судом поставлено питання щодо визнання припису від 14.05.2021 № 49 протиправним та скасування в частині пунктів 14, 17, 18, 23, 25, 28, 32, 37, 44, 46,48, 49, а в іншій частині позивач погодився з необхідністю усунення виявлених порушень та припис не оспорює, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірного припису частково, в межах позовних вимог.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Інші аргументи сторін не є визначальними для правильного вирішення даної справи з огляду встановлення судом порушення відповідачем порядку проведення заходу державного нагляду (контролю), які призводять до відсутності правових наслідків такого, та з урахуванням вищенаведеної сталої практики Верховного Суду
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем понесено обґрунтовані судові витрати в сумі 2270,00 грн, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, не заявлено.
Враховуючи наведене, у зв'язку із задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 14, 17, 18, 23, 25, 28, 32, 37, 44, 46, 48, 49 припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від 14.05.2021 № 49 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, винесеного щодо Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод».
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Пологівський олійноекстракційний завод», місцезнаходження: 70600, Запорізька обл. Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36; код ЄДРПОУ 00384147.
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65; код ЄДРПОУ 38625593.
Повне судове рішення складено 31.07.2024.
Суддя М.О. Семененко