про витребування доказів
29 липня 2024 року Справа № 280/5675/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі
за позовом ОСОБА_1
до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення відшкодування за затримку розрахунку при звільненні,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати на користь позивача грошового забезпечення за час простою державної установи «Веселівський виправний центр (№8)», за період з 01.07.2022 по дату звільнення 23.09.2022, ненарахуванні та непроведенні повного розрахунку при звільненні;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 01.07.2022 по 23.09.2022, у розмірі 9175,84 гривень (дев'ять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 84 копійок) та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 4 329,67 гривень (чотири тисячі триста двадцять дев'ять гривень 67 копійок);
3) стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 72030,00 гривень (сімдесят дві тисячі тридцять гривень).
Ухвалою від 24.06.2024 суд відкрив провадження у цій справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 04.07.2024 суд витребував у ОСОБА_1 письмові пояснення, у яких висловити свою позицію щодо клопотання представника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений вказаною статтею, зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
04.07.2024 надійшло клопотання представника відповідача (вх.№31115) про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства). В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до наказу державної установи «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1 була звільнена з посади провідного фахівця з режиму секретності групи режимно-секретної роботи на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, про що зроблено запис в її трудовій книжці. Тобто, ОСОБА_1 під час перебування на вказаній посаді мала статус працівника, який працює за трудовим договором. За даною посадою спеціальне звання особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України не присвоюється. Таким чином, відповідач доходить висновку, що позивач не перебувала на публічній службі, через що даний спір є спором працівника за трудовим договором, про виплату сум, які підлягають виплаті при звільненні з державної установи «Веселівський виправний центр (№8)». Наголошує, що позов не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги ОСОБА_1 не стосуються проходження нею публічної служби, а покликані на захист її прав, які виникають із трудових відносин, та повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.
08.07.2024 судом отримані додаткові пояснення представника позивача (вх.№31559), у яких зазначено, що Державна установа «Веселівський виправний центр (№ 8)», у якій на посаді провідного фахівця з режиму секретності групи режимно-секретної роботи проходила службу позивач, входить до системи органів і установ виконання покарань, згідно зі статтею 16 Кримінально-виконавчого кодексу України. За приписами частин першої, другої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), а також спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України. Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру. Виходячи з вищезазначених положень Закону, позивач перебувала на публічній службі в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Для вирішення клопотання відповідача про закриття провадження з підстави неналежного розгляду за правилами адміністративного судочинства дослідженню підлягає питання, яку саме службу проходила ОСОБА_1 у державній установі «Веселівський виправний центр (№8)».
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Відповідно до частини восьмої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України «Про державну службу». Віднесення посад цих спеціалістів до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі № 815/6096/17 (К/9901/49528/18) зауважила, що при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Виходячи з встановленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, з урахуванням предмету спору та характеру спірних правовідносин, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача відомості про те, чи проходила ОСОБА_1 конкурс на заняття вакантної посади (провідний фахівець з режиму секретності групи режимно-секретної роботи), чи складала така особа присягу посадової особи, чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад, а також інформацію про те, чи віднесена посада позивачки (провідний фахівець з режиму секретності групи режимно-секретної роботи) до посад спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, на які поширюється дія Закону України «Про державну службу».
Керуючись статтями 9, 80, 243, 248 КАС України, суд
Витребувати у Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відомості про те, чи проходила ОСОБА_1 конкурс на заняття вакантної посади (провідний фахівець з режиму секретності групи режимно-секретної роботи), чи складала така особа присягу посадової особи, чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад; інформацію про те, чи віднесена посада ОСОБА_1 (провідний фахівець з режиму секретності групи режимно-секретної роботи) до відповідних категорій посад спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, (із зазначенням правової підстави такого віднесення - порядок, положення, розпорядження тощо) на які поширюється дія Закону України «Про державну службу».
Витребувані судом докази надати до Запорізького окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити відповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 29.07.2024.
Суддя К.В.Мінаєва