30 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/4090/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі-відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000грн на місяць за період з 01 липня 2022 року по 18 жовтня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн на місяць за період з 01 липня 2022 року по 18 жовтня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат на суму невиплаченої додаткової винагороди за весь час затримки з 01 липня 2022 року по день фактичної виплати;
- допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 100 000 грн відповідно до п.2 ч.1 ст. 371 КАС України).
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог пункту 1 Постанови № 168 невиплачена додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Поновлено пропущений строк звернення до суду. Позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України:
- копії матеріалів, на підставі яких ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 у період із 05 червня 2022 року по 18 жовтня 2023 року;
- копії відпускних квитків за період: із 08.09.2022 по 07.10.2022, із 07.10.2022 по 24.10.2022, з 04.11.2022 по 03.12.2022, із 29.12.2022 по 28.01.2022;
- копію наказу про переривання відпустки ОСОБА_1 за жовтень 2022 року;
- картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період 01 липня 2022 по 18 жовтя 2023 року.
Ухвалою суду від 21 травня 2024 року повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України:
- копії матеріалів, на підставі яких ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 у період із 05 червня 2022 року по 18 жовтня 2023 року;
- копії відпускних квитків за період: із 08.09.2022 по 07.10.2022, із 07.10.2022 по 24.10.2022, з 04.11.2022 по 03.12.2022, із 29.12.2022 по 28.01.2022;
- копію наказу про переривання відпустки ОСОБА_1 за жовтень 2022 року;
- картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період 01 липня 2022 по 18 жовтня 2023 року.
До суду 21 червня 2024 року надійшов відзив на адміністративний позов, до якого долучені витребувані документи. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
У період із 01.07.2024 по 19.07.2024 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що в період з 24.12.2019 по 18.10.2023 молодший сержант ОСОБА_2 проходив службу за контрактом у в/ч НОМЕР_2 . Наказом №295 по особовому складу від 18.10.2023 року виключений зі особового складу в/ч НОМЕР_1 .
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №1454 від 07.10.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 05 червня 2022 року отримав: МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення лівого стегна з вогнепальним багатоуламковим переломом в/3 та с/3 стегневої кістки з пошкодженням сідничного нерва, дефектом м'яких тканин. Множинні осколкові сліпі дотичні поранення м'яких тканин лівої половини тулуба, лівого плеча та носа. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту Хрестище, Донецької області внаслідок касетного обстрілу. Травмування не пов'язане і використанням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в в стан алкогольного сп'яніння, під час травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет).
3 дня отримання поранення і фактично по день звільнення позивач перебував або на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що підтверджується документально.
Проте, додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн позивач, на думку представника позивача, станом на момент подання даного позову не отримав не у повному обсязі, що підтверджується випискою по картці/рахунку за період з 10.06.2022-16.02.2024, виданою АТ "КБ "Приватбанк" 21.02.2024 poку.
Позивач 31 жовтня 2023 року з метою досудового врегулюання спору звернувся до відповідача з заявою, в якій просив включити його до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (кантузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ямпід час дії воєнного стану», включаючи час включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров'я до іншого, а також час перебування У відпустці лікування після тяжкого поранення, що підтверджено відповідними медичними даними. Проте, Відповідачем таку заяву позивача хоч і було отримано, однак виплату не здійснено, чим порушено права позивача на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн, та не надано жодної відповіді спочатку на його рапорти за час служби у в/ч, потім на йога заяву, а після звернення адвоката, і на адвокатський запит.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на лікуванні, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку да
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 до постанови №168, постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні та перебуванням у відпустці, у зв'язку з отриманням 05.06.2022 поранення.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1454 від 07.10.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 05 червня 2022 року отримав: МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення лівого стегна з вогнепальним багатоуламковим переломо в/3 та с/3 стегневої кістки з пошкодженням сідничного нерва, дефектом м'яких тканин. Множинні осколкові сліпі дотичні поранення м'яких тканин лівої половини тулуба, лівого плеча та носа. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок касетного обстрілу.
У ході розгляду справи встановлено, що з 01.07.2022 по 08.07.2022 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №6348. З 08.07.2022 по 12.07.2022 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №8807. З 12.07.2022 п 07.09.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №6381. Окрім того, 06.09.2022 позивач пройшов військово-лікарську комісію та відповідно до довідки ВЛК №127 комісією було визначено, що позивач потребує відпустки за станом здоров'я без зазначення тяжкості отримання поранення.
Відповідно до наказу командира військової частини ОСОБА_1 була призначена і виплачена додаткова винагорода за липень 2022 року з розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 22.08.2022 у розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сумі 450,00 rpн.
Відповідно до наказу командира військової частини №909 від 03.09.2022 року ОСОБА_1 була призначена і виплачена додаткова винагорода за серпень 2022 року з розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 26.09.2022 у розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сумі 450,00 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_3 від 03.10.2022 року ОСОБА_1 була призначена і виплачена додаткова винагорода за вересень 2022 року з розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сумі 450,00 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_4 від 25.05.2024 було прийнято рішення про здійснення доплати додаткової винагороди за зазначений період з 01.07.2022 по 07.09.2022 з розрахунку 70 000 грн на місяць то така винагорода була виплачена на користь позивача 07.06.2024 в сумі 153988,33 грн.
Згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_5 від 08.09.2022 року, 08.09.2022 - позивач вибув з оперативної групи в м.Житомир у відпустку за станом здоров'я .
У період з 08.09.2022 по 05.10.2022 - позивач перебував у відпустці за станом здоров"я. Підставою для надання відпустки, як вказує відповідач, була довідка ВЛК від 06.09.2022 №127.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 06.09.2022 №127, травма, так, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Тяжкість травми не визначена.
Наведеною правовою нормою Постанови №168 передбачено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) мають бути пов'язані із захистом Батьківщини.
Як убачається з довідок військово-лікарської комісії 06.09.2022 №127, травма, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України №2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І названого Положення у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Одним з основних завдань військово-лікарської експертизи у пункту 1.3 названого розділу передбачено визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 21.1 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, військово-лікарська комісія (далі - ВЛК) встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Форми постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв передбачені у пункті 21.5.
Названим пунктом закріплено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
б) поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби;
в) поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
г) захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
ґ) захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини;
д) захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
е) захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби;
є) поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
ж) захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
з) захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН;
и) поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу;
к) поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.
Абзацом 2 пункту 21.13 розділу ІІ Порядку №402 закріплено, що за наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що до виключної компетенції ВЛК віднесено розгляд і вирішення питання про встановлення причинного зв'язку поранення або захворювання.
При цьому, наданою позивачем довідкою ВЛК від 06.09.2022 №127, встановлено, що травма, так, пов'язана з проходженням військової служби. Також зазначена довідка не містить застереження, що травма є тяжкого ступеню.
Доказів того, що позивач оскаржував зазначену довідку ВЛК і така була скасована, суду не надано.
Враховуючі вимоги законодавства та те, що довідка ВЛК від 06.09.2023 №127 не містить ступеня тяжкості поранення, не змінена, не доповнена, на теперішній час немає підстав для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн на місяць за період відпустки за станом здоров'я з 08.09.2022 по 05.10.2022.
У період з 08.09.2022 по 05.10.2022 - позивач перебував у відпустці. В той же час з відпустки повернувся 07.10.2022.
Матеріалами справи встановлено, а позивачем не спростовані доводи відповідача, що 06.10.2022 - позивач не перебував у відпустці за станом здоров'я та не перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням.
07.10.2022 позивач прибув до оперативної групи в м.Житомир після відпустки, що підтверджується наказом командира військової частини № НОМЕР_6 від 07.10.2022. Позивач пройшов військово-лікарську комісію та відповідно до довідки №3954 комісією було встановлено, що позивач отримав тяжке поранення та потребує надання відпустки на 30 днів за станом здоров'я.
Реалізовуючи право на відпустку за станом здоров'я, 07.10.2022 позивач вибув з оперативної групи в м. Житомир, що підтверджується наказом командира військової частини № НОМЕР_5 від 08.09.2022.
З 08.10.2022 по 19.10.2022 - позивач перебував у відпустці за станом здоров'я. Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_7 від 20.10.2022, позивач 20.10.2022 прибув до оперативної групи в м. Житомир після відпустки перервавши її.
Згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_7 від 20.10.2022, позивач з 20.10.2022 вибув з оперативної групи в м. Житомир на лікування.
Матеріалами справи підтверджується, що з 20.10.2022 по 23.10.2022 - позивач не перебував у відпустці за станом здоров'я, не перебував на стаціонарному лікуванні, а тому не має правових підстав отримання додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. Позивач переміщався між військовою частиною НОМЕР_1 АДРЕСА_2 та лікувальним закладом.
З 24.10.2022 по 31.10.2022 - позивач перебував на лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2378. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1443 від 04.11.2022 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за жовтень 2022 року з розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 19.11.2022 У розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сумі 450,00 грн.
Після отримання від позивача документів медичного характеру за період 07.10.2022 по 20.10.2022 та 24.10.2022 по 31.10.2022 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1148 від 12.05.2024 було прийнято рішення про здійснення доплати додаткової винагороди за спірний період з розрахунку 70 000 грн, оскільки 30000 грн були виплачені раніше то така винагорода була виплачена на користь позивача 23.05.2024 в сумі 48932,26 грн, а тому позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
З 01.11.2022 по 04.11.2022 - позивач перебував на лікуванні, що підтверджується випискою стаціонарного хворого №2378.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_8 від 04.11.2022, позивач 04.11.2022 прибув до оперативної групи в м. Житомир після лікування.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 4792, позивач потребує відпустки на 30 днів за станом здоров'я.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_8 від 04.11.2022 року, позивач з 04.11.2022 по 03.12.2023 вибув з оперативної групи в м. Житомир у відпустку
Згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_9 від 04.12.2022 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за листопад 2022 року розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 19.12.2022 у розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сум 150,00 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_10 від 12.05.2024 було прийнято рішення про здійснення доплати додаткової винагороди за спірний період з розрахунку 70 000 грн, оскільки 30 000 грн було прийнято рішення про здійснення доплати додаткової винагороди за спірний період та така винагорода була виплачена на користь позивача 23.05.2024 в сумі 68950,00 грн, а тому позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
Позивач 05.12.2023 прибув до оперативної групи в м. Житомир після відпустки (Наказ командира військової частини № НОМЕР_11 від 05.12.2022).
Враховуючи, що позивач 04.12.2022 не переміщався між лікувальними закладами, а повертався із відпустки, тобто переміщався між місцем проведення відпустки та військовою частиною, а тому підстави для виплати додаткової винагороди до 100000грн на місяць за цей період немає.
Позивач 05.12.2023 перебував у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_12 АДРЕСА_2 не проходив лікування та не перебував у відпустці за станом здоров'я, а тому підстави для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн на місяць за цей період немає.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_13 від 06.12.2022, позивач 06.12.2022 вибув з оперативної групи в м. Житомир на лікування за станом здоров"я.
Згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_14 від 29.12.2022, позивач 29.12.2022 прибув до оперативної групи в м. Житомир після лікування.
Матеріалами справи підтверджується, що з 06.12.2022 по 29.12.2022 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, а саме: випискою стаціонарного хворого №2852.
Відповідно довідки військово-лікарської комісії від 29.12.2022 №32, комісією було встановлено, що позивач потребує надання відпустки на 30 днів за станом здоров'я.
Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №05 від 04.01.2023 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за грудень 2022 року з розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 20.01.2023 у розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сумі 450,00 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_15 №1148 від 12.05.2024 було прийнято рішення про здійснення доплати додаткової винагороди за спірний період з розрахунку 70 000 грн та така винагорода була виплачена на користь позивача 23.05.2024 в сумі 64501,61 грн, а тому позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
З 29.12.2022 по 27.01.2023 - позивач перебував у відпустці після поранення. 27.01.2023 - позивач прибув до оперативної групи в м. Житомир після відпустки (наказ командира військової частини № НОМЕР_16 від 27.01.2023 року).
Відповідно до наказу командира військової частини №268 від 04.02.2023 ОСОБА_1 була призначена додаткова винагорода за січень 2023 року з розрахунку з розрахунку 30 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 21.02.2023 У розмірі 29550,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору в сумі 450,00 грн. У період з 28.01.2023 по 31.01.2023 - позивач перебував при оперативній групі м. Житомир, Участі у бойових діях не приймав, стаціонарно не лікувався, у відпустці за станом здоров'я не перебував, а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_10 від 12.05.2024 було прийнято рішення про здійснення доплати додаткової винагороди за спірний період розрахунку 70 000 грн та така винагорода була виплачена на користь позивача 23.05.2024 в сумі 60053,22 грн, а тому позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
З 01.02.2023 по 27.02.2023 - позивач перебував при оперативній групі в м.Житомир, не перебував на стаціонарному лікуванні, а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
З 27.02.2023 - позивач вибув з оперативної групи в м. Житомир у щорічну відпустку за 2022 рік, що підтверджується наказом командира військової частини № НОМЕР_17 від 27.02.2023.
Тобто позивач не має правових підстав для отримання виплати додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн за період з 01.02.2023 28.02.2023.
З 01.03.2023 по 11.03.2023 - позивач перебував у щорічній відпустці, а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
З 11.03.2023 - позивач прибув до оперативної групи в м.Житомир після щорічної відпустки за 2022 рік, що підтверджується наказом командира військової частини № НОМЕР_18 від 11.03.2023).
З 11.03.2023 по 15.06.2023 - позивач перебував при оперативній групі в АДРЕСА_2 , не приймав участі в бойових діях, не перебував в зоні проведення бойових дій, а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
З 15.06.2023 - позивач вибув з оперативної групи в м.Житомир на лікування, що підтверджується наказом командира військової частини № НОМЕР_19 від 15.06.2023. З 16.06.2023 по 31.06.2023 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №1815.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_10 від 12.05.2024 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за період з 16.06.2023 по 30.06.2023 з розрахунку з розрахунку 100 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 23.05.2024 у розмірі 49250,00 грн з Урахуванням сплати 1,5% військового збору. З 01.07.2023 по 07.07.2023 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, підтверджується виписним епікризом №1815. 08.07.2023 - позивач прибув до оперативної групи в м. Житомир після лікування (наказ командира військової частини № НОМЕР_20 від 08.07.2023).
З 08.07.2023 по 31.07.2023 - позивач перебував при оперативній групі в АДРЕСА_2 , а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_10 від 12.05.2024 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за період з 01.07.2023 по 07.07.2023 з розрахунку з розрахунку 100 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 23.05.2024 у розмірі 22241,95,00 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору. З 01.08.2023 по 07.08.2023 - позивач перебував при оперативній групі в м. Житомир, а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн. 07.08.2023 - позивач вибув з оперативної групи м.Житомир на лікування (наказ командира військової частини № НОМЕР_21 від 07.08.2023).
З 07.08.2023 по 28.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №2421. 28.08.2023 - позивач прибув до оперативної групи в м. Житомир після лікування, що підтверджується наказом командира військової частини № НОМЕР_22 від 28.08.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1148 від 12.05.2024 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за період з 07.08.2023 по 28.08.2023 з розрахунку з розрахунку 100 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 23.05.2024 у розмірі 69903,22 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору. З 01.09.2023 по 27.09.2023 - позивач перебував при оперативній групі в м. Житомир, а тому не має правових підстав для отримання додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
З 27.09.2023 - позивач вибув з оперативної групи в м. Житомир на лікування (наказ командира військової частини № НОМЕР_23 від 27.09.2023). В матеріалах справи відсутні докази переміщення позивача у період з 27.09.2023 по 29.09.2023 між лікувальними закладами, однак, містяться докази, про переміщення позивача між військовою частиною НОМЕР_1 та лікувальним закладом, а тому підстави для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн на місяць за цей період немає.
З 29.09.2023 по 13.10.2023 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №3024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1148 від 12.05.2024 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за період 3 29.09.2023 |по 30.09.2023 з розрахунку з розрахунку 70 000 грн. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 23.05.2024 у розмірі 6566,67 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору. З 01.10.2023 по 13.10.2023 - позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписним епікризом №3024.
З 14.10.2023 по 18.10.2023 позивач перебував при оперативній групі в АДРЕСА_2 , а тому підстави для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000грн на місяць за цей період немає.
З 18.10.2023 - позивач був переміщений для проходження подальшої служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » сухопутних військ Збройних Сил України (Наказ командира військової частини № НОМЕР_7 від 18.10.2023). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1148 від 12.05.2024 позивачу була призначена і виплачена додаткова винагорода за період з 01.10.2023 по 13.10.2023. Зазначені кошти було виплачено на картковий рахунок позивача 23.05.2024 у розмірі 41306,45 грн з урахуванням сплати 1,5% військового збору.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Відтак, позовні вимоги в цій частині, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат на суму невиплаченої додаткової винагороди за весь час затримки з 01 липня 2022 року по день фактичної виплати, враховуючи, що вона є похідною від первісної вимоги, а тому, задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, втім доводи позовної заяви не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні положень ст.ст.73, 74 КАС України.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те, що незважаючи на встановлений обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку доказування тих обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
У статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_24 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_25 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук