30 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/21660/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві про відмову ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період на посаді доярки з 23.03.1983 по 21.02.1986, з 01.03.1986 по 12.03.1986, з 17.03.1986 по 18.11.2003, призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 20 квітня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки має більше 20 років стажу роботи дояркою. Однак, відповідачами їй було відмовлено, у зв'язку з не підтвердженням норм обслуговування кількості голів корів.
Справу було призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було подано до суду відзив за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву вказано, що виконання встановлених норм обслуговування великої рогатої худоби документально позивачем не підтверджено, оскільки за наданими документами та згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж Позивача становить 37 років 10 місяців 24 дні, пільговий стаж за Списком №2 - відсутній, оскільки довідки від 11.042023 №415 та від 11.04.2023 №21 не відповідають додатку 5.
Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було подано до суду відзив за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву вказано, що відсутні належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують пільговий стаж роботи позивачки дояркою не менше 20 років та виконання нею встановлених норм обслуговування великої рогатої худоби, а тому у відповідача відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5) частини другої статті 114 Закону№1058. Таким чином рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 20.06.2023 №063950005592 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є законним та обґрунтованим.
Дослідивши подані сторонами письмові докази суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.06.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду заяви за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийнято рішення від 20.06.2023 №063950005592 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно наданих до заяви документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудові книжки, довідки про стаж), загальний страховий стаж складає 37 років 10 місяців 24 дні. Пільговий стаж відсутній, оскільки довідки від 11.04.2023 №415 та від 17.04.2023 №21 не відповідають додатку №6. Виконання встановлених норм обслуговування великої рогатої худоби не підтверджено.
Не погоджуючись із такою позицією суб'єкта владних повноважень позивачка звернулась до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (далі - Закон № 1058-15), на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, робота дояркою, надає право на призначення пільгової пенсії.
Відповідно до положень статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрем Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок №637).
Так, пунктами 1, 3 Порядку №637, визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із положень пунктів 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
З аналізу наведеного видно, що у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, які установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, стосовно жінок, які працювали доярками в довідці має бути вказано виконання встановлених норм обслуговування.
Так, судом встановлено та підтверджується записами в трудовій книжці позивач має наступний трудовий стаж:
З 01 березня 1986 року по 12 березня 1986 року позивача було прийнято на роботу дояркою до радгоспу «Зоря», що підтверджується записами у Трудовій книжці НОМЕР_1 .
17 березня 1986 року позивач була прийнята в члени колгоспу ім. Дзержинського, що підтверджується записом у Трудовій книжці НОМЕР_2 .
18листопада 2003 року позивач була звільнена з роботи згідно поданої заяви за власним бажанням із приватно (приватно - орендної) агрофірми «Топорище».
Слід вказати, що приватно (приватно - орендна) агрофірма «Топорище» довідкою № 20 від 17 квітня 2023 року повідомила про те, що КСП «Топориське» є правонаступником колгоспу «ім. Дзержинського», а Приватна (приватно -орендна) агрофірма «Топорище» є правонаступником КСП «Топориське».
Також слід вказати, що у трудовій книжці поивача містяться записи про те, що з 1986 по 2003 року позивач працювала дояркою, кількість відпрацьованих людиноднів та встановленого мінінімуму.
Визначення принципів, засад і механізмів функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій унормовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, суд бере до уваги, що матеріали справи містять копію трудової книжки позивачки, при цьому, записи в ній не викликають сумнівів та відповідають вимогам щодо заповнення трудової книжки.
Згідно п.2 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про трудові книжки колгоспників» від 21.04.1975р. № 310, «Трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів, у тому числі на членів риболовецьких колгоспів, з моменту прийняття їх до членів колгоспу».
Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, до матеріалів справи долучено копію трудової книжки позивача. Зміст записів в трудовій книжці вказує на те, що 1986 по 2003 року позивач, як доярка, виконувала норми встановлених на рік людино-днів.
Також, як слідує з відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у призначенні пільгової пенсії позивачці, підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду її роботи дояркою є те, що довідки , які підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин не відповідають формі.
Необхідно зауважити, що норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до вказаного нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов'язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. У свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві. Тому, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) і про виконання встановлених норм обслуговування.
Водночас, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивачка, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм.
Тому посилання відповідача на те, що позивачка не виконувала норми обслуговування є безпідставними.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 699/155/17.
Відповідно до ст.62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, як вже зазначалось, в трудовій книжці позивачки наявні записи про норми обслуговування та відпрацьовані дні дояркою за період з 1986 по 2003 роки.
Додатково архівними довідками підлтверджено, що в період з 1983 по 2003 працювала дояркою в колгоспі, визначено кількість відпрацьованих та встановлений мінімум на людину.
Відтак, на думку суду, підтвердженням (доказом) того, що позивач працювала повний робочий день дояркою в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства більше 20 років є записи в її трудовій книжці та наявні у матеріалах справи довідки, що відповідають вимогам законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно покладає на позивачку тягар обов'язку доведення наявності документів, що підтверджують набуття права на пенсію на пільгових умовах, оскільки трудовою книжкою підтверджується трудовий стаж позивачки.
За таких обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
У ході розгляду даної справи було встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в м.Києві, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгвих умовах.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2 щодо зарахування стажу та призначення пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в м.Києві.
Така позиція суду грунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Отже, позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують його статус та є підставою для призначення пенсії.
Крім того, відповідачами не заперечується факт досягнення позивачем відповідного пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 20.06.2023 №063950005592, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а тому належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним дій ГУ ПФУ в Житомирській області, щодо відмови у призначенні пенсії, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки листом пенсійний орган лише повідомив ОСОБА_1 про результат розгляду її заяви, натомість рішенням, яке безпосередньо впливає на права позивачки є рішення ГУ ПФУ в м.Києві від 20.06.2023 №063950005592 про відмову в призначенні пенсії, яке й підлягає скасуванню.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функцій іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16,Київ,04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 20.06.2023 №063950005592, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період на посаді доярки з 23.03.1983 по 21.02.1986, з 01.03.1986 по 12.03.1986, з 17.03.1986 по 18.11.2003 та призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 20 квітня 2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 грн.60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева