про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/13915/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому він просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які призвели до звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених станом на 31.12.2023, тобто які призвели до здійснення з 01.01.2024 перерахунку пенсії та її зменшення, в тому числі в частині зменшення підвищення до пенсії, встановленого ст. 39 Закону України №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", станом на 31.12.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області утриматися від вчинення дій, наслідком яких є звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених станом на 31.12.2023, тобто наслідком яких є зменшення з 01.01.2024 пенсії, яка була нарахована станом на 31.12.2023, в тому числі дій, наслідком яких є зменшення підвищення до пенсії, встановленого ст. 39 Закону України №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" станом на 31.12.2023.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність нормам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Проте, всупереч наведеному позивач не обґрунтував свої позовні вимоги.
Наведене ж ним аргументування позовних вимог є незрозумілим щодо суті спірних відносин, що виникли між сторонами, та судового порядку їх розгляду.
Так, як зазначено в позові, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі №240/8441/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 20.10.2020 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 20.10.2020 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Обґрунтовуючи цей позов, позивач посилається на те, що з огляду на наявність судового рішення, постановленого на його користь, з 01.01.2024 розмір пенсійної виплати не міг переглядатися, а обсяг його прав, встановлених до 31.12.2023, не міг бути звужений.
У свою чергу, приписами ст. 383 КАС України передбачено право подання особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду, до суду першої інстанції заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Розгляд такої заяви проводиться не в загальному порядку, а в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних судах, а вимоги до такої заяви викладені в ч. 2 ст. 383 КАС України.
Таким чином, із тексту позовної заяви позивача неможливо зрозуміти має місце новий спір між сторонами щодо протиправності дій відповідача або бездіяльність відповідача, зумовлена невиконанням вказаного судового рішення у справі №240/8441/21, що набрало законної сили.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з нормами ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Тобто предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч. 1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області утриматися від вчинення дій, наслідком яких є звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених станом на 31.12.2023, є абстрактною та не відповідає вимогам статті 5 КАС України, оскільки ОСОБА_1 сам стверджує, що підвищення до пенсії вже було зменшене з 01.01.2024.
З огляду на вказане, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги із викладом прохальної частини позовної заяви відповідно до положень ст. 5 КАС України.
Крім того, частиною 2 статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Спосіб виготовлення позивачем тексту позовної заяви не дозволяє сприйняти її зміст.
Так, суд звертає увагу позивача на дотримання норм оформлення документів.
Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації". Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163:2020), чинного з 01.09.2021, для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12 - 14 друкарських пунктів.
Текст документів на аркушах паперу формату А4 рекомендовано друкувати через 1- 1,5 міжрядкових інтервали, а формату А5 - через 1 міжрядковий інтервал. Під час оформлення документів, за потреби, можна застосовувати інші міжрядкові інтервали.
Водночас, позовна заява оформлена з порушенням пунктів 7.2 і 7.3 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163:2020).
За приписами ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом:
1) уточнення позовних вимог та викладення підстав і обставин виникнення нового спору, а саме:
- позивачу слід чітко розмежувати, чи має місце новий спір (який саме, чим зумовлений і коли виник), чи позивачем подається заява в порядку ст. 383 КАС України щодо протиправної бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у справі №240/8441/21;
- із формулюванням змісту позовних вимог відповідно вимог до ч. 1 ст. 5 КАС України;
2) надання позовної заяви, оформленої письмово належним чином.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко