Рішення від 31.07.2024 по справі 240/10539/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/10539/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Контакт" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 24.04.2024 UA101000/2024/000130/2;

- визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2024 № UA101070/2024/000073.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці Держмитслужби митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 02.07.2024.

02.07.2024 судове засідання відкладено на 16.07.2024.

16.07.2024 судом здійснено перехід до розгляду справи у письмовому провадженні.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач вказав, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 1220-2019 від 20.12.2019, укладеного між фірмою "YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO.LTD" (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна) Позивачем на митну територію України ввезено товари.

23.04.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA101070001993U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: "Верстати тросові для різки камня в комплекті з інструментом нові: -модель KX-LY 1800 -2 к-та: потужність 23,28кВт, максимальний робочий розмір різки 3600x5800x1800мм. Призначені для розрізання каменю. Не військового призначення та неподвійного використання. Верстати у розібраному вигляді для зручності транспортування. Виробник - YUNFU CITYXINDA MACHINERY CO.LTD. Китай.".

Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно статті 57 Митного Кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції), а саме: 1,80 дол. США за 1 кг або 23000 дол. США за комплект.

До вказаної митної декларації на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було долучено та надано відповідачу наступні документи:

-пакувальний лист № 1 від 24.01.2024;

-рахунок-проформа № YF20240124 від 24.01.2024;

-рахунок-фактура (інвойс) № YF20240124 від 24.01.2024;

-коносамент № NSZEC240159115 від 28.01.2024;

-накладна УМВС № 03110 від 09.04.2024;

-супровідний документ T1 № 24UA40307010118314 вiд 18.04.2024;

-декларація про походження товару № YF20240124 від 24.01.2024;

-бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - Бухгалтерська довідка за листопад від 28.02.2024;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 10.01.2024;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-893 від 17.04.2024;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.04.2021;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 05.01.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 01.06.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8-2 від 01.09.2023;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1220-2019 від 20.12.2019;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 23.04.2024;

-інші некласифіковані документи - ВМД № UA403030/2022/015779 від 11.08.2022;

-інші некласифіковані документи - ВМД № UA101070/2022/003165 від 24.02.2022;

-інші некласифіковані документи - ВМД № UA101070/2022/003166 від 25.02.2022;

-інші некласифіковані документи - цінова інформація з сайту виробника від 22.04.2024;

-копія митної декларації країни відправлення № 531620240160041285 від 28.01.2024.

Під час митного оформлення позивачем було заявлено митну вартість за пунктом 1 частини першої статті 57 Митного кодексу України - по ціні договору.

Відповідачем позивачу надіслано повідомлення про надання додаткових документів. У повідомленні зазначено, що у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, тому необхідно відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ надати виписку з бухгалтерської документації (щодо розвантажувально/навантажувальних витрат).

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу лист-пояснення №1 від 23.04.2024 з наданням додаткових документів.

Також повідомлено про те, що товар поставлявся на умовах DAP Тернопіль.

Відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), Продавець несе всі ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на Продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує Покупець. Кінцевим пунктом призначення є склад Покупця, як зазначено в рахунку-проформі № НОМЕР_1 від 24.01.2024.

За таких обставин транспортні витрати та витрати на навантаження і розвантаження Продавця не можуть впливати на його митну вартість в Україні. При цьому Продавець не зобов'язаний повідомляти Покупця про свої понесені витрати та документально їх йому підтверджувати.

Договір на послуги транспортування, навантаження, розвантаження не укладався і відповідних затрат понесено не було. Відправник не зобов'язаний надавати додаткові транспортні документи, що свідчать про вартість доставки та умови оплати за неї. Для позивача вартість доставки включена у вартість товару. Покупець ніяких додаткових витрат по доставці товару не поніс.

Бухгалтерська довідка за листопад 2023 містить інформацію про вартість верстатів, в яку входять: фактурна вартість, мито 5 % і вартість доставки від Західного Контейнерного Терміналу до місця розвантаження. Тому при перерахунку в долари США вартості заявлені в наданих бухгалтерських довідках не повинні співпадати з фактурними вартостями заявленими до митного оформлення.

Більше додаткової інформації надано не буде.

24.04.2024 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000130/2 та сформовано картку відмови № UA101070/2024/000073.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням і карткою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

23.04.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA101070001993U0, у якій заявлено до митного оформлення: "Верстати тросові для різки камня в комплекті з інструментом нові: KX-LY-1800. Всього 2 комплекти". При цьому позивачем визначено митну вартість товару за ціною договору (вартість операції), а саме: 1,80 дол. США за 1 кг або 23000 дол. США за комплект.

Разом з тим, 24.04.2024 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000130/2.

3а основу для обрахунку митної вартості товару взято МД № 24UA100390404936U0 від 27.03.2024 на рівні 37530 дол. США за одиницю.

Додатково у відзиві відповідач вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Позивачем до митного оформлення було надано наступний перелік документів: