31 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/35555/23
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом твариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ «ВП «Валс» від 17.08.2023: № 9369284/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.01.2022), № 9369285/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 28.02.2022), № 9369286/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.04.2022), № 9369287/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.12.2021), № 9369288/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.01.2023); зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ВП «Валс» податкові накладні № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023 датами їх подання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правомірність складення податкових накладних.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачам строк для подання відзивів на позов.
На адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано неповний пакет документів для реєстрації податкових накладних, що, в свою чергу, і стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Ухвалою суду у задоволенні заяви ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2017 між ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС» (як орендодавцем) та ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг» (як орендарем) укладено договір оренди № 03/17, у відповідності до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти у тимчасове платне користування обладнання, а саме: апарат плазмової різки, і сплачувати за нього орендну плату.
Розмір місячної орендної плати згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору становить 27 400,00 грн., крім того ПДВ - 5 480,00 грн.
Переданий в оренду апарат плазмової різки перебуває на балансі ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС», про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 10.
Передача обладнання в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2017.
На виконання умов договору Товариством здійснювалось нарахування орендної плати за користування обладнанням згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 147 від 31.12.2021, № 2 від 31.01.2022, № 12 від 28.02.2022, № 21 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023.
Сплата ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг» орендної плати підтверджується платіжними інструкціями № 896 від 15.02.2023, № 898 від 20.02.2023, № 908 від 09.03.2023, № 922 від 06.04.2023 та карткою рахунку 361 по взаєморозрахункам ТОВ «ВП «ВАЛС» та ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг» в межах договору № 03/17 від 01.02.2017 за період з 31.12.2021 по 19.07.2023.
На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС» складено та подано на реєстрацію наступні податкові накладні: №6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023.
Так, щодо поданих на реєстрацію 15.12.2022 податкових накладних № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022 та № 2 від 30.04.2022 Товариством отримано квитанції від 15.12.2022 такого змісту: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена» у зв'язку з тим, що «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» та запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стосовно поданої на реєстрацію 30.12.2022 податкової накладної № 6 від 31.12.2021 Товариством отримано квитанцію від 03.01.2023 «Документ збережено. Реєстрація зупинена», оскільки «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій», а також запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З приводу ж поданої 15.02.2023 на реєстрацію податкової накладної № 1 від 31.01.2023 Товариству надійшла квитанція від 15.02.2023: «Документ збережено. Реєстрація зупинена», з огляду на те, що «Обсяг постачання товару/послуги 77.39 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Задля подальшої реєстрації податкових накладних Товариством було подано від 28.07.2023 за вих. № 2807/2023-1 та копії документів, що підтверджували інформацію, яка відображена у податкових накладних.
Проте, 04.08.2023 Товариству надійшли п'ять повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких запропоновано подати копії додаткових документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів, які б підтверджували придбання товару, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
При цьому, в цих повідомленнях хоча і проставлені позначки щодо необхідності подання копій первинних документів щодо придбання товарів й розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, однак у графі «Додаткова інформація» перелік ненаданих документів відсутній, а лише вказано «Відсутні відомості щодо об'єктів оподаткування».
11.08.2023 ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС» було подано додаткові пояснення за № 1108/2023-1, в яких повідомлено, що придбання апарата плазмової різки, переданого в оренду ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг», здійснено у ТОВ «Новелта Україна», що підтверджується видатковою накладною № 007/13 від 31.10.2013, а факт оплати - виписками банку від 25.10.2013, від 29.11.2013, від 05.12.2013, від 06.12.2013, від 09.12.2013, від 20.12.2013. Копії відповідних документів Товариством додано до пояснень.
Проте, 17.08.2023 комісією ДПС прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
1) № 9369284/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.01.2022),
2) № 9369285/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 28.02.2022),
3) № 9369286/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.04.2022),
4) № 9369287/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.12.2021),
5) № 9369288/37448443 (про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.01.2023).
У вказаних рішеннях відмова в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних обґрунтована ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
При цьому, в графах «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» проставлено « - », тобто жодних конкретних документів, які б запитувались у платника, проте не були надані останнім, не наведено.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, Товариство звернулось до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).
Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Зокрема, пунктом 1 цього додатку таким критерієм визнано відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Як вже вказувалось в цьому рішенні, в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі містились загальні посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без визначення їх конкретного переліку.
Разом з тим, в повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів відповідач зазначив про необхідність представлення договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів, які б підтверджували придбання товару, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В оскаржуваних же рішеннях комісії ДПС від 17.08.2023 №9369284/37448443, №9369285/37448443, №9369286/37448443, №9369287/37448443, №9369288/37448443 відображено, що їх прийняттю передувало ненадання/часткове надання ТОВ «ВП «ВАЛС» додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Проте, як свідчать матеріали справи, з метою реєстрації податкових накладних № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023 Товариством разом з поясненнями та додатковими поясненнями подавався податковому органу значний пакет документів, а саме:
- договір оренди № 03/17 від 01.02.2017, у відповідності до якого орендодавець (ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС») зобов'язався передати, а орендар (ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг») - прийняти у тимчасове платне користування обладнання, а саме: апарат плазмової різки, і сплачувати за нього орендну плату;
- акт приймання-передачі від 01.02.2017 майна в оренду;
- акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 147 від 31.12.2021, № 2 від 31.01.2022, № 12 від 28.02.2022, № 21 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023, з яких вбачається нарахування орендної плати за грудень 2021 року, січень - лютий 2022 року, квітень 2022 року, січень 2023 року;
- платіжні інструкції № 896 від 15.02.2023, № 898 від 20.02.2023, № 908 від 09.03.2023, № 922 від 06.04.2023, на підставі яких здійснювалась сплата орендної плати;
- картка рахунку 361 по взаєморозрахунках ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС» та ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг» в межах договору № 03/17 від 01.02.2017;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 10, яка підтверджує, що переданий в оренду апарат плазмової різки перебуває на балансі ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС»;
- видаткова накладна № 007/13 від 31.10.2013 щодо придбання у ТОВ «Новелта Україна» апарата плазмової різки, переданого в подальшому в оренду ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг»;
- виписки банку від 25.10.2013, від 29.11.2013, від 05.12.2013, від 06.12.2013, від 09.12.2013, від 20.12.2013 про здійснення оплати за придбаний товар.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Наведена правова норма ПК України подією, з якою пов'язано виникнення податкових зобов'язань, визнає або факт постачання послуг або оплату вартості таких послуг.
Оскільки предметом електронного декларування є саме підтвердження податкових зобов'язань, суд у першу чергу перевіряє наявність фактів, з якими ПК України пов'язує їх формування.
Так, позивачем були надані контролюючому органу первинні документи, а саме акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підтверджують подію, з настанням якої у платника податку виникає обов'язок з формування податкового зобов'язання та складення податкової накладної.
При цьому, суд погоджується з аргументами позивача, що наданими ним первинними документами підтверджується виникнення податкових зобов'язань у орендодавця, а це є підставою для реєстрації податкової накладної.
В той же час, будь-якого аналізу наданих позивачем разом з поясненнями документів на предмет їх недостатності для прийняття позитивного рішення відповідач у своїх рішеннях не наводить, що свідчить про невідповідність останніх матеріально-правовим вимогам, що висуваються до діяльності суб'єкта владних повноважень, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України.
Що ж до наведених податковими органами у відзивах на позовну заяву посилань на неподання Товариством доказів в підтвердження придбання апарата плазмової різки, переданого в подальшому в оренду ТОВ «Валс Юнайтед Скаффолдінг», здійснення розрахунків на нього та його перебування у власності позивача, то, як вже вказувалось в цьому рішенні, разом із поясненнями та додатковими поясненнями Товариством подавались відповідачу як видаткова накладна № 007/13 від 31.10.2013 щодо придбання у ТОВ «Новелта Україна» апарата плазмової різки й виписки банку від 25.10.2013, від 29.11.2013, від 05.12.2013, від 06.12.2013, від 09.12.2013, від 20.12.2013 про здійснення оплати за придбаний товар, так і оборотно-сальдова відомість по рахунку 10, яка підтверджує, що переданий в оренду апарат плазмової різки перебуває на балансі ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС».
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складених Товариством податкових накладних № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023 в ЄРПН.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі, передбачену Порядком № 1165, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів/надання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов'язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів в підтвердження правомірності складення цих податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію податкового органу.
Враховуючи наведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023, складених ТОВ «ВП «ВАЛС», та як наслідок, обґрунтованість позовних вимог платника податку в цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
За таких обставин та враховуючи той факт, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнані судом протиправними, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023 датами їх фактичного надходження, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права Товариства.
Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
В позовній заяві та заяві про розподіл судових витрат Товариством заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.
Разом з тим, відповідач (Управління) подав заперечення проти розподілу судових витрат, в якому вказує, що дана справа не є справою значної складності, у зв'язку із чим заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є необґрунтованим та завищеним. Крім того, звертає увагу суду, що Товариством не надано жодних доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу, а в матеріалах справи відсутні документи, підписані адвокатом, що, на його думку, ставить під сумнів саму обставину надання правової допомоги як таку.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).
Згідно з частиною 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу) підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання професійної правничої допомоги від 06.09.2023, додатку до цього договору (в якому, крім іншого, сторони узгодили вартість послуг - 4 000,00 грн.), акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.01.2024, ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2023.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Зазначене свідчить, що відповідач, як особа, яка заперечує відносно визначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Разом з тим, відповідачем не було наведено чітких та обґрунтованих мотивів для зменшення розміру понесених Товариством витрат на правничу допомогу.
З приводу ж доводів податкового органу про те, що Товариством не надано доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги таке.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі № 200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі № 520/12065/19, постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15.12.2017.
Водночас, у постанові від 30.04.2020 у справі № 826/4466/18 Верховний Суд, застосовуючи положення КАС України, виходив з істотного значення умов договору про надання правничої допомоги щодо порядку проведення розрахунків за ним. Тобто, якщо на час розгляду питання про розподіл витрат на правову допомогу такі витрати вже мали б бути оплачені, то надання зазначених документів узгоджується з приписами частини 3 статті 134 КАС України.
В той же час, в пункті 3 додатку до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.09.2023 сторони узгодили, що виплата гонорару (винагороди) може здійснюватись клієнтом як протягом часу її надання, так і не пізніше 5 робочих днів після ухвалення остаточного судового рішення у справі, що і мало місце у даному випадку.
При цьому, твердження відповідача про те, що адвокатом не надавалась правнича допомога, оскільки наявні в матеріалах справи документи, що подавались Товариством, підписані керівником останнього, не узгоджуються із процесуальними нормами (статтею 134 КАС України) та поданими доказами, а саме договором про надання професійної правничої допомоги від 06.09.2023, згідно з пунктами 1 та 2 якого в послуги входить як безпосереднє звернення адвоката до суду в інтересах клієнта, так і підготовка документів для подачі їх особисто клієнтом. Зміст же виконаної роботи (наданої послуги) підтверджений актом передачі-приймання виконаних робіт від 03.01.2024.
Відтак, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру.
Крім того, при зверненні до суду з позовом у даній справі Товариством було сплачено судовий збір у розмірі 13 420,00 грн., який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Валс» (вул. Житній базар, 8, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 37448443) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в реєстрації податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Валс» від 17.08.2023 № 9369284/37448443, № 9369285/37448443, № 9369286/37448443, № 9369287/37448443, № 9369288/37448443.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Валс» податкові накладні № 6 від 31.12.2021, № 6 від 31.01.2022, № 5 від 28.02.2022, № 2 від 30.04.2022, № 1 від 31.01.2023 датами їх подання на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Валс» 6 710,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 2 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Валс» 6 710,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 2 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева