31 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/4987/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при звільненні з військової служби відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не виплачено грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, виплачено грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, однак без врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислено розміри такої допомоги, індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Відповідно до ухвали суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що врахування індексація грошового забезпечення та додаткової винагороди при розрахунку вказаних виплат не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Зазначає, що додаткова винагорода має тимчасовий характер, її розмір не є сталим, саме тому її врахування до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обрахунок вказаних виплат, немає. Права на грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік не набув.
Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач з 15.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 або Відповідач), наказом командира від 17.01.2024 року № 17 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 17.01.2024 року.
Відповідачем не заперечується виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, матеріальної допомоги, однак без урахування сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 .
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 23.03.2024 позивачу у період з 06.11.2023 по 17.01.2024 виплачена матеріальна допомога.
Відповідно до грошового атестату від 23.01.2024 позивачу грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік не виплачена, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки виплачена.
Також, позивачу виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, а також не нарахування та невиплати йому грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно, до абз. 2 ч. 2 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.
Згідно ч. 14 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.
Відповідно до п. 3 розділу ХХХІ Порядку № 260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Пунктом 1 розділу ХХІІІ Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Таким чином, враховуючи, що позивач на дату його звільнення за наказом командира Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України від 08.01.2024 № 3 (по особовому складу) та виключення зі списків військової частини 17.01.2024 не є таким, що мав право на отримання щорічної основної відпустки за 2024 рік, відсутні й правові підстави для нарахування та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відтак, вимоги позивача у цій частині є безпідставними.
Як наслідок, підстави для зобов"язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 у суду відсутні.
Щодо вимог в частині не включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
Згідно із частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 1 розділу ХХІІІ Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, пунктом 1 якої передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, зокрема виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Суд звертає увагу, що в постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 зазначено:
"2-1. Установити, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги."
Одночасно суд враховує, що з огляду на зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова №168) така доплата є винагородою, яка виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Як вже зазначалося, Наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260 було затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який застосовується в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Спірним у даній справі у цій частині є питання не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік суми додаткової винагороди передбаченої Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 №168.
В розділі XXIII "Виплата грошової допомоги для оздоровлення" Порядку № 260 в редакції Наказу Міністерства оборони № 180 від 01.06.2020 зазначено:
"6. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги."
Отже, Порядком № 260 встановлено, що при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення не враховуються винагороди і, відповідно, додаткова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
При цьому, слід зазначити, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 05.12.2023 № 332 (по стройовій частині) грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік виплачена позивачу під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 , а тому вимога про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення з якого йому обчислена грошова допомога для оздоровлення є необґрунтованою і з цієї підстави.
Згідно п. 1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Отже, абзацом 3 пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 вичерпно зазначено складові, які включаються до розрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та передбачено, що винагороди не включаються для визначення розміру такої допомоги.
Крім того, відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 260 до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Таким чином, згідно з п. 2 розділу І Порядку № 260 додаткова винагорода на період дії воєнного стану не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного відсутні правові підставі для виключення додаткової винагороди на період дії воєнного стану до складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до п.5 розділу XXXI Наказу №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (п.6 розділу XXXI Наказу №260).
З урахуванням викладеного відсутні правові підставі для виключення додаткової винагороди на період дії воєнного стану до грошової компенсації за невикористані дні відпуски.
Щодо невиплати позивачу при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової винагороди, суд зазначає таке.
Особливості виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби врегульовані приписами розділу XXXII Наказу №260.
Відповідно до п.1 розділу XXXII Наказу №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою (п.5 розділу XXXII Наказу №260).
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що відповідачем правомірно не включено додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ №168, до складу грошового забезпечення з якого позивачу розраховувалась одноразова грошова допомога.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказана додаткова винагорода не повинна враховуватись при нарахуванні і виплаті грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача в цій частині.
З приводу посилання позивача на правову позиції Верховного Суду, викладених в постановах від 31.03.2021 в справі № 620/2878/20, суд звертає увагу, що згадана постанова не є релевантним джерелом права під час розгляду даної адміністративної справи, оскільки стосуються інших обставин, а саме включення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, натомість постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер, оскільки запроваджена на період дії воєнного стану.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос