Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2024 року Справа№200/4707/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.06.2024 року № 057250005314 щодо відмови в призначенні йому пенсії;
- зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, призначити йому пенсію з 31.05.2024 року відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позов обґрунтовував тим, що мав достатньо пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте оскарженим рішенням йому неправомірно відмовлено в призначенні такої пенсії, адже як зазначено в оскарженому рішенні, за розрахунком відповідача, його пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку з урахуванням кратності становив 25 років 05 місяців 00 днів, що дає право на призначення такої пенсії.
Робота позивача з повним робочим днем в підземних умовах більше ніж 25 років підтверджена записами трудової книжки, відомостями з реєстру застрахованих осіб, та, як вбачається з рішення про призначення пенсії, відповідачем це також визнається, та не є спірним у давній справі.
Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що в оскарженому рішенні було помилково визначено пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку як 25 років 05 місяців (це страховий стаж). У зв'язку з цим рішення про відмову приведено у відповідність. Так, на заміну оскарженого рішення винесено рішення від 19.07.2024 року №057250005314, яким в призначенні позивачу пенсії відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства.
Також вважав, що оскільки з позовних вимог не вбачається, який саме період роботи та стажу є спірним, і позивач не просив суд зарахувати певні періоди роботи до страхового та пільгового стажу, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що 31.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.06.2024 року № 057250005314 в призначенні такої пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішення мотивовано тим, що згідно з поданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу, страховий стаж заявника станом на дату звернення становив 25 років 11 місяців 07 днів, пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку з урахуванням кратності - 25 років 05 місяців 00 днів, в тому числі: на підземних роботах за провідними професіями - 15 років 02 місяці 06 днів, на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 - 04 роки 00 місяців 26 днів; період навчання за фахом - 00 років 01 місяць 06 днів. До страхового стажу та пільгового стажу враховано всі періоди роботи.
Оскільки у вказаному рішенні, як пояснив відповідач, була допущена помилка, тому це рішення було приведено у відповідність шляхом винесення замість нього іншого рішення.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.07.2024 року № 057250005314 замінено рішення від 07.06.2024 року № 057250005314 та в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішення мотивовано тим, що згідно з поданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу, страховий стаж заявника станом на дату звернення становив 25 років 05 місяців 00 днів, пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку з урахуванням кратності - 23 роки 01 місяць 29 днів, в тому числі на підземних роботах за провідними професіями 15 років 02 місяці 06 днів, з урахуванням кратності - 18 років 11 місяців 27 днів, на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 - 04 роки 00 місяців 26 днів, період навчання за фахом - 00 років 01 місяць 06 днів. До страхового стажу та пільгового стажу враховано всі періоди роботи.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на відповідних підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджений Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).
Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17 аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Оскаржене рішення органу Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з допущеною в ньому помилкою, яка була виявлена відповідачем після отримання позову та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року про відкриття провадження в даній адміністративній справі, замінено на інше рішення органу Пенсійного фонду України.
Таким рішенням органу Пенсійного фонду позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідач вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. При цьому з відзиву вбачається, що відповідач допускає, що між ним та позивачем може бути спір щодо незарахування відповідних періодів до пільгового стажу позивача, що відбулося при прийнятті рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії.
При цьому суб'єктом владних повноважень в рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначена лише підрахована відповідачем кількість страхового та пільгового стажу, яку відповідач вважає правильною. Однак, періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані, не зазначені; підстави такого незарахування не наведені; рішення прийнято без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Загальне посилання в рішенні на те, що воно прийнято «згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу» та «до страхового стажу та пільгового стажу враховано всі періоди роботи», не свідчить про обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень в частині кількості пільгового стажу, недостатність (на думку відповідача) якого стала підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії.
Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене таке рішення підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача зарахувати певні періоди, про які йдеться в позові, до відповідного пільгового стажу та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: в оскарженому рішенні не досліджено всі періоди роботи позивача, не зазначено, які саме періоди роботи зараховані до відповідного пільгового стажу (що унеможливлює визначення судом всіх не зарахованих періодів). Дії (або рішення, або бездіяльність) відповідача щодо такого не зарахування в даній справі не оскаржуються та не є предметом спору в ній.
Отже, відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржене рішення, повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (тобто повторно розглянути заяву позивача, за результатом розгляду якої прийнято рішення), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2 ст. 245, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог (іншим шляхом), тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 968,96 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень, який вчинив порушення пенсійних прав позивача (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.07.2024 року № 057250005314, прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 31 липня 2024 року.
Суддя Т.В. Логойда