Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
30 липня 2024 року Справа №200/5098/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості з пенсії,
25 липня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості у вигляді доплати до пенсії позивачу на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 р. у справі № 120/17975/23 у розмірі 236 532 грн. 55 коп.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до пенсії позивачу на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 р. у справі № 120/17975/23 у розмірі 236 532 грн. 55 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 р. у справі № 120/17975/23, яке набрало законної сили 11.04.2024 р., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки від 24.10.2023 року № ФС-86708/09/01/3177, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року. У травні 2024 р. відповідачем у порядку добровільного виконання даного судового рішення зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . В результаті такого перерахунку загальний розмір його пенсії склав 12 169,41 грн. Разом з тим, вказує, рішення від 14.02.2024 р. пенсійного органу виконано не в повному обсязі, оскільки невиплаченою залишилась заборгованість у розмірі 236 532 (двісті тридцять шість тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 55 коп., яка виникла після здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі вищезазначеного рішення.
У зв'язку з цим, вказує позивач, він 13.05.2024 р. звернувся із відповідною заявою до ГУ ПФ України в Донецькій області. Листом від 28.05.2024 р. № 13966-12492/А-02/8-0500/24 відповідач у виплаті вказаної суми фактично відмовив, зазначивши, що виплата коштів на виконання рішення здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Також було долучено розрахунок на доплату (виплату,
утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, яким визнано суму заборгованості
- 236 532 грн. 55 коп.
Позивач вказує, станом на дату подання позовної заяви розмір заборгованості відповідача перед позивачем не зменшився та становить 236 532 грн. 55 коп. Позивач вважає дії ГУ ПФ України в Донецькій області протиправними та такими, що порушують його права та обов'язки, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Так, з відомостей програмного забезпечення “Діловодства спеціалізованого суду”, судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 р. у справі № 120/17975/23, яке набрало законної сили 11.04.2024 р., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки від 24.10.2023 року № ФС-86708/09/01/3177, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 року.
Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 N11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2021року у справі № 200/166/19-а є обов'язковим до виконання на всій території України.
Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Проаналізувавши адміністративний позов суд встановив, що фактичною підставою для звернення до суду з даними вимогами, є незгода позивача з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 р. у справі № 120/17975/23.
Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 236 532 грн. 55 коп - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 120/17975/23.
Суд констатує, що наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вищезазначені висновки узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18 та від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Цивільним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості з пенсії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала складена у повному обсязі та підписана 30 липня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров