Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2024 року Справа№200/3524/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, -
01 червня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов адвоката Гуревича Р.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства Юстиції України про нарахувати та виплатити на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 компенсацію за період з 01 березня 2022 року по травень місяць 2024 року, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2001 р. №159.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року справа №200/4975/22 відповідачем, 21.05.2024 року, виплачено грошові кошти в розмірі 116 914 грн. 83 коп. Позивач зазначає, що провівши остаточну виплату 21.05.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року справа №200/4975/22, відповідач не нарахував і не виплатив їй компенсацію за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення. Із цих підстав позивач вважає бездіяльність протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Ухвалою суду від 06 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13 червня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
Відповідач позов не визнав, 02 липня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що основними умовами для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення) та доходи, які одержують громадяни, не мають разового характеру. Вказує, що оскільки додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та має разовий характер, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджуєтсья пааспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Дзержинським МВ ГУМВС України в Донецькій області 08 липня 2009 року. Має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , згідно з довідкою від 06.09.2021 року №6329-500392273.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2023 року по справі №200/4975/22 визнано протиправною бездіяльність Державної установи “Центр пробації” Міністерства юстиції України щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 гривень щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року (включно) у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Зобов'язано Державну установу “Центр пробації” Міністерства юстиції України здійснити нараховування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 гривень щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року (включно) у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
На виконання рішення суду від 17.02.2023 року по справі №200/4975/22 відповідач, 21.05.2024 року, виплатив позивачу кошти у розмірі 116 964,83, що підтверджується платіжною інструкцією №4424 від 21.05.2024.
Позивач зазначає, що провівши остаточну виплату 21.05.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2023 року по справі №200/4975/22, відповідач не нарахував і не виплатив їй компенсацію за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернулась до суду за захистом своїх прав.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року за № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення).
З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є доходом, а у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1, 3 Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі № 803/203/17, від 14.05.2020 року у справі № 816/379/16, від 30.09.2020 року у справі № 280/676/19 та від 13.09.2021 року у справі № 639/3140/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19 та ухвалах Верховного Суду від 05.03.2024 року у справі № 240/30946/21, від 07.03.2024 року у справі № 120/12219/23, від 18.03.2024 року у справі № 120/8449/23, від 18.03.2024 року у справі № 120/3679/22 та інші.
Узагальнення наведених норм дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків його виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації як елементу грошового забезпечення).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі №200/4975/22 відповідач 21.05.2024 нарахував грошове забезпечення за період проходження військової служби з 06.03.2022 по 17.10.2022, в розмірі 116 964,83 грн.
Відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 21.05.2024, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі №200/4975/22.
Щодо твердження відповідача про те, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та має разовий характер, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям, під час дії воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завданнях та від іншого.
Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 10.06.2024 по справі № 360/1233/23.
Крім того суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 року у справі № 560/8194/20 дійшов висновку, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що у випадку, який розглядається, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а тому суд виходить за межі позовних вимог та задовольняє позовні вимоги шляхом
визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 21.05.2024, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
зобов'язання відповідача нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 21.05.2024, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов задоволено, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 21.05.2024, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159
Зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81; код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 21.05.2024, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81; код ЄДРПОУ 41847154) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова