Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2024 року Справа №200/1918/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350005785 від 06.04.2023 та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 травня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350005785 від 06.04.2023 та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 14 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350005785 від 06.04.2023 та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 057350005785 від 06.04.2023, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.03.2023, відповідно п. 8 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням досягнення необхідного віку для призначення пенсії 55 при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначеній роботі років із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 08.06.2005 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 31.03.2022, з 01.07.2022 по 31.12.2022.
Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю, відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що на даний час судове рішення не виконане, що на його думку свідчить про наявність підстав для встановлення судового контролю. Так, ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення суду йому не призначено пенсію, про що свідчить лист Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 08 лютого 2024 року № 0300-0302-5/8028.
Відповідачем надано пояснення з приводу виконання рішення суду. У поясненнях останній зауважив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 та прийнято рішення № 057350005785 від 28.11.2023, яким відмовлено громадянину ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 8 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю документів про підтвердження пільгового стажу роботи.
Суд, ознайомившись із заявою позивача про встановлення судового контролю, зазначає наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).
Правові норми, закріплені у частині 1 статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, частини 6 статті 246, пункту 4 частини 1 статті 322, пп."ґ" п.4 частини 1 статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Суд вважає за необхідне наголосити, що рішенням від 14 липня 2023 року суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.03.2023, відповідно до п. 8 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням досягнення необхідного віку для призначення пенсії 55 при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначеній роботі років із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 08.06.2005 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 31.03.2022, з 01.07.2022 по 31.12.2022.
Так, п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) визначає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
В свою чергу, на виконання рішення суду від 14 липня 2023 року відповідачем прийнято рішення № 057350005785 від 28.11.2023, яким відмовлено громадянину ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком. Втім, у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 37 років 2 місяці 25 днів, а пільговий за списком № 2 - 17 років 3 місяця 23 дні.
Отже, позивач має необхідний стаж для призначення йому пенсії відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Посилання представника пенсійного органу на відсутність стажу за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 суд не приймає до уваги, адже у трудовій книжці позивача чітко зазначено посаду, на якій він працював - водій автотранспортних засобів, зайнятий в технологічному процесі. Вказана посада відноситься до Списку № 2, а також зазначена у п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
З огляду на те, що відповідач не виконав в повному обсязі рішення суду, суд вбачає наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370, 382 КАС України, суд, -
Заяву позивача про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350005785 від 06.04.2023 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити відповідно до статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року по справі № 200/1918/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у 30-ти денний строк з дня отримання ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 14 липня 2023 року по справі № 200/1918/23.
Повний текст ухвали складено 30 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб