Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2024 року Справа №200/5133/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 липня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №0531330009773 від 04.11.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за заявою від 29.10.2022 року;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періодів роботи з 16.07.1990 по 13.10.2011 на посаді помічника машиніста локомотива, машиніста тепловоза ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №0531330009773 від 04.11.2022 року.
Із даним позовом позивач звернувся до суду 22.07.2024, тобто, із порушенням 6-місячного строку.
Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про поновлення стркоу звернення до суду.
Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення позивач посилався на введення на всій території України воєнного стану. Також вказує, що копію рішення про відмову в призначенні пенсії позивач вперше отримав у травні 2024 року, звернувшись до Пенсійного фонду з архівними довідками.
Стосовно посилань позивача на введення воєнного стану.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, який неодноразово продовжувався та на сьогодні триває.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.
Необхідно враховувати, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Твердження Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дозволяє уникнути численних зловживань й маніпулювання фактом запровадження воєнного стану в Україні. До обставин, за яких неможливе вчинення процесуальних дій, може належати ракетне ураження території, де знаходиться позивач та/або відповідний орган чи сторона спору, окупація вказаної території, відсутність електрозабезпечення тощо. Певним чином ця постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду впливає на однорідність судової практики, особливо в судах першої інстанції.
Аналогічна позиція визначена Верховним Судом в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц. Суд зазначив, що у разі, коли позивач пропустив процесуальний строк з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то питання про його поновлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, сам факт запровадження воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків. Для такого поновлення необхідною є заява, в якій будуть зазначені інші обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали вчиненню тих чи інших дій, а також докази, що підтверджують ці обставини.
Слід зазначити, що позивач, пославшись на військову агресію, не вказав та не додав до клопотання про поновлення строку звернення до суду будь-які докази перешкоджання запровадження воєнного стану зверненню до суду з даним позовом.
Також, до суду не надано жодного доказу того, що спірне рішення позивач отримав 21.05.2024 року.
Наголошую, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Отже, в даному випадку, позивач не отримавши пенсійні виплати після подання заяви про призначення пенсії, повинен був дізнатися про факт не призначення йому пенсії вже протягом місяця. Разом з цим, з даним позовом позивач звертається майже через 2 роки.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Вважаю, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Ураховуючи викладене, дійшов висновку про відсутність підстав вважати пропуск позивача строку на звернення до суду таким, що був пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Також, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, у позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти позивача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, що не відповідає пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
обгрунтованного клопотання про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви;
уточнений адміністративний позов із зазначенням електронної адреси позивача та відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Крилова