31 липня 2024 рокуСправа №160/19198/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
17.07.2024 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа -стягувач ОСОБА_1 , у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни про відновлення виконавчого провадження від 21.06.2024 у виконавчому провадженні № 64030520.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
23.07.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05.07.2024 позивачу засобами поштового зв'язку надійшла постанова про відновлення виконавчого провадження № 64030520 від 21.06.2024, винесена заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною Ольгою Іванівною.
Цією постановою державного виконавця зобов'язано поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку» за виконавчим листом, виданим Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/3764/19.
Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
05.01.2021 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження, якому присвоєний номер 64030520.
25.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, вказаних у пункті 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме внаслідок фактичного виконання рішення у повному обсязі згідно із виконавчим документом.
Позивач зазначає, що державним виконавцем було встановлено, що боржником (позивачем у цій справі) судове рішення було виконане у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постанову про закінчення виконавчого провадження позивач вважає законною та правомірною, та вказує, що вживав численних заходів щодо отримання роз'яснення щодо механізму виконання рішення.
Позивач зазначає, що внаслідок відсутності програмних та технічних можливостей для здійснення нарахування пільг за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 на підставі статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку», дані про ОСОБА_1 були внесені Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради до ЄДАРП (Єдиний державний автоматизований реєстр осіб) за категорією «Пожежник на пенсії за рішенням суду», але без надання йому пільг.
Позивач вказує на те, що всупереч положенням статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» в оскаржуваній постанові не зазначено підстав та причин поновлення виконавчого провадження № 64030520.
Також позивач зауважує, що з 01.12.2022 призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється виключно органами Пенсійного фонду України, що унеможливлює виконання судових рішень по справі № 160/3764/19 саме позивачем.
29.07.2024 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне.
04.01.2021 на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за заявою про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 160/3764/19 ОСОБА_1 надійшов виконавчий лист № 160/3764/19, виданий 02.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
05.01.2021 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64030520. Також були винесені постанови про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.
29.01.2021 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, постанови про розмір мінімальних витрат та стягнення виконавчого збору.
Рішенням від 18.02.2021 по справі № 160/1188/21 у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.
23.06.2021 на адресу боржника Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради було направлено вимогу державного виконавця щодо надання документів, підтверджуючих стан виконання рішення суду по справі № 160/3764/19.
25.06.2021 боржником - Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради було надано відповідь державному виконавцю про те, що рішення виконано у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується повідомленням боржника від 25.06.2021.
25.06.2021 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та до суду разом з оригіналом виконавчого документу.
18.06.2024 постановою виконуючого обов'язки заступника міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про результати перевірки законності виконавчого провадження було скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження АСВП № 64030520 від 25.06.2021, та зобов'язано привести виконавче провадження до вимог чинного законодавства.
21.06.2024 на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження.
До відзиву відповідачем було додано постанову № 11/2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження, де зазначені підстави проведення перевірки - виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 84772/6104-1-24/20.3.1 від 10.06.2024 за результатами звернення ОСОБА_1 , яке надійшло з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з метою перевірки законності здійснення виконавчого провадження № 64030520, та вказано, що рішення у справі № 160/3764/19 фактично не виконане.
30.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від третьої особи ОСОБА_1 , в якому він заперечує проти задоволення позову.
Вказує на те, що виконавче провадження було відновлено законно, оскільки судове рішення у справі № 160/3764/19 не виконане, відновлення пільг не відбулося.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 160/3764/19 визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради щодо скасування та припинення надання пільг ОСОБА_1 , передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку», зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 01.07.2013 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 160/3764/19 було скасовано в частині задоволення позовних вимог, які стосуються періоду з 01.07.2013 по 22.10.2018.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 160/3764/19 залишено без змін.
05.01.2021 державним виконавцем Загребельською Д.С. було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/3764/19, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64030520.
У виконавчому листі зазначені наступні вимоги до боржника: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
29.01.2021 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, постанови про розмір мінімальних витрат та стягнення виконавчого збору.
Рішенням від 18.02.2021 по справі № 160/1188/21 у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі. Як убачається із Єдиного державного реєстру судових рішень - рішення набрало законної сили 23.03.2021.
23.06.2021 на адресу боржника Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради було направлено вимогу державного виконавця щодо надання документів, підтверджуючих стан виконання рішення суду по справі № 160/3764/19.
25.06.2021 боржником - Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради було надано відповідь державному виконавцю про те, що рішення виконано у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
25.06.2021 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ було повернуто до суду.
18.06.2024 постановою виконуючого обов'язки заступника міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про результати перевірки законності виконавчого провадження було скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження АСВП № 64030520 від 25.06.2021, та зобов'язано привести виконавче провадження до вимог чинного законодавства.
21.06.2024 на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши доводи сторін та третьої особи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Мотиви суду при ухваленні рішення полягають у наступному.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Водночас умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).
Так, відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення
Щодо підстав закінчення виконавчого провадження, то такі визначаються статтею 39 Закону № 1404- VIII.
Зокрема, пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Суд доходить висновку, що державний виконавець вправі винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі положень пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII лише за наявності належних доказів фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як зазначає сам позивач, дані про ОСОБА_1 були внесені ним до ЄДАРП за категорією «Пожежник на пенсії за рішенням суду», але без надання йому пільг.
Суд зауважує, що належним виконанням рішення у справі № 160/3764/19 можна вважати лише поновлення ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку», а не лише внесення його даних до ЄДАРП без надання пільг, оскільки таким чином відновлення його порушених прав не відбувається, що нівелює суть і значення адміністративного судового провадження, завершальною стадією якого і є виконавче провадження.
Закон України «Про виконавче провадження» не містить положень, які б дозволяли державному виконавцю закінчити виконавче провадження у зв'язку із неможливістю виконати рішення внаслідок проблем технічного та програмного характеру, або внаслідок змін у законодавстві.
У рамках цього провадження суд неправомочний надавати оцінку судовим рішенням по справі № 160/3764/19, що набрали законної сили, змінювати порядок їх виконання, замінювати сторону виконавчого провадження тощо.
Суд зазначає, що доводи позивача про те, що належним суб'єктом виконання судового рішення щодо призначення пільг є Пенсійний фонд України, не може бути предметом розгляду у цій справі, а тому ці доводи позивача суд не приймає.
Суд також не приймає аргументи позивача щодо незазначення в оскаржуваній постанові про відновлення виконавчого провадження від 21.06.2024 підстав для його поновлення, оскільки у постанові міститься посилання на постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 11/2024 від 18.06.2024.
Суд погоджується із відповідачем, який, заперечуючи проти позову, вказує на те, що судове рішення у справі № 160/3764/19 не виконане боржником, а тому виконавче провадження має бути відновленим.
Отже, судом надана оцінка всім аргументам позивача, відповідача та третьої особи, що наведені ними у позові та відзивах на позов.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог статтей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно із частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, виходячи з того, що однією з основних засад виконавчого провадження є обов'язковість виконання судових рішень, але, як убачається із матеріалів справи, рішення у справі № 160/3764/19 не виконане, що свідчить про правомірність відновлення виконавчого провадження для досягнення його цілей - виконання судового рішення та поновлення прав стягувача, тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради (код 03192336, адреса: 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 16) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529, адреса: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56), третя особа: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез