31 липня 2024 рокуСправа №160/9783/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36162550, 49094, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., М. ДНІПРО, ВУЛ. МАНДРИКІВСЬКА, БУД. 147) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця ОЛЬГИ КНЯГИНІ, будинок 22) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Обставини справи: 15.04.2024 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ" до Дніпровської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000045/1 від 10.10.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000181, прийняті Дніпровською митницею.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, яка становить 8131,71 дол.США та відповідно 297365,12 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу був наданий пакет документів згідно з переліком, вказаним в тексті картки відмови, а також додаткові документи на вимогу відповідача. Проте відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та визначено позивачу митну вартість у розмірі 12438,72 дол.США (виходячи з розміру 6.17 дол.США за кілограм сталевого прокату, шляхом помноження цієї вартості на 2016 кг (вагу нетто придбаних позивачем колісних дисків). Позивач таке рішення відповідача вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 30.04.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
17.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак, під час проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних. Таким чином, враховуючи результати митного контролю, та те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару.
22.05.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36162550, 49094, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., М. ДНІПРО, ВУЛ. МАНДРИКІВСЬКА, БУД. 147) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 07.10.2008 року, про що внесено запис №12241020000044304.
Основний вид діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
ТОВ "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ" 29.09.2023 звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару: «Запасні частини для автомобіля БєлАЗ:Диск колеса сталевий (без шин) WHEEL RIMHY3515003005EVTL - 6 шт. Не є товаром військового або подвійного використання. Пакування: 2 пакувальних місця на металевих решітчастих піддонах, обгорнуті в поліетилен разом із дерев'яними перекладинами». Виробник - Anyang Rarlong Machinery Co., Ltd. Країна виробництва - Китай.
Вищезазначений товар надійшов на адресу Позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 31.05.2023 № TBI-RARLONG-23001 із компанією «Anyang Rarlong Machinery Co., Ltd.» (Китай) та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією від 29.09.2023 № 23UA110170003454U7 (далі - ЕМД).
Поставка товарів здійснена на умовах FOB - CN QINGDAO.
Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ).
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ).
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: транспортні перевізні документи та документи, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; прайс-лист, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант електронним повідомленням, додатково надав наступні документи: Лист підприємства №06/10-1 від 06.10.2023, сертифікат системи якості товару, інформацію з сайту продавця, платіжне доручення від 26.07.2023 №23JBKLN7 з печатками уповноваженого банку, лист компанії продавця, переклад проформи - інвойсу, креслення, заявка з організації експедиційно-транспортних послуг №ШЛВ00000039 від 04.08.2023, дорожня накладна № YHPXCDW23080401.
За результатами перевірки додатково наданих документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МКУ, встановлено наступне:
1. Відповідно до наданої CMR: у гр.4 не наявний відбиток логістичної компанії, але відсутнє чітко зазначене місце завантаження вантажу. Також графи 6,7,8,9 тієї ж CMR містять відмінну інформацію про номер дорожньої накладної.
У наданій додатково до митного оформлення дорожньої накладної № YHPXCDW23080401, міститься інформація про місце прибуття вантажу, а саме у графі «Final destination» зазначений як Варшава.
Таким чином, у митного органу відсутні документально підтверджені данні про вартість доставлення вантажу з м.Варшава до місця завантаження на автомобільний транспорт.
2. Декларантом додатково надана копія декларації країни відправлення, наданий документ не може бути ідентифіковано з даною поставкою товару, так як відсутні будь які реквізити товаросупровідних документів.
У складі електронного повідомлення декларант, додатково надав наступні документи: Лист підприємства №10/10-1; інформація мережі ІНТЕРНЕТ; інформацію з мережі ІНТЕРНЕТ про логістичну компанію; комерційну пропозицію.
У наданому Вами листі №10/10-1 вказується, що вантаж забирався та завантажувався у автомобіль зі складу логістичної компанії Langowski Logistics (яка зазначена у гр.4 CMR).
Виходячи з вищезазначеного, підтверджено, що вантаж знаходився на зберіганні на складі у Польщі.
Однак у наданих документах, що підтверджують вартість експедиційно-транспортних витрат відсутня інформація про вартість зберігання товару на складі.
Таким чином, у митного органу відсутні відомості що підтверджені документально або визначені кількісно та достовірно, та відсутні всі складові митної вартості.
Вартість перевезення не розраховується.
Декларант листом від 10.10.2023 № 1010/2 повідомив митницю про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.
У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.
В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару «прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячекатаний, з гальванічним покриттям: «Диск колеса сталевий», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та виробництва, митне оформлення якого здійснено за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 25.09.2023 № 23UA100380613530U2 (№UA100380/2023/613530) на рівні - 6,17 дол.США/кг.
З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 25.09.2023 №23UA100380613530U2 (№UA100380/2023/613530) на рівні - 6,17 дол.США/кг.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 10.10.2023 №UA110170/2023/000045/1.
Незгода позивача зі вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (надалі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митим органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний, перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орану документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митний орган у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року по справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року по справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.
Як встановлено судом, митним органом встановлено, наступні розбіжності: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 29.09.2023 №23UA110170003454U7 заявлено партію товару «Запасні частини для автомобіля БєлАЗ: Диск колеса сталевий (без шин) WHEEL RIM HY3515003005EVTL - 6 шт.», імпортовану за контрактом від 31.05.2023 №TBI-RARLONG-23001 з компанією «Anyang Rarlong Machinery Co., Ltd.», Китай.
Поставка товару заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту з безпосереднім виробником товару (код документу - 4104) - компанією «Anyang Rarlong Machinery Co., Ltd.», торгова марка - «Anyang Rarlong Machinery Co., Ltd.», про що свідчить інформація, яка внесена декларантом до графи 44 ЕМД від 29.09.2023 №23UA110170003454U7.
У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 - це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.
Однак, в наданих до митного оформлення документах відсутні посилання на заявлену торгову марку та виробника.
При цьому, надані до митного оформлення документи не містять відомості щодо торгівельної марки заявленого товару.
Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару.
2. Відповідно до специфікації від 06.07.2023 № 3 до зовнішньоекономічного контракту, поставка здійснюється на умовах передоплати, а саме 30% - передоплата та 70% - після оплата.
Декларантом до митного оформлення надані платіжні доручення від 16.06.2023 та від 26.07.2023 на загальну суму 6 270,00дол.США.
Проте надане до митного контролю платіжне доручення від 26.07.2023 не містять жодних поміток передбачених Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216.
3. Товар заявлено до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO.
Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на умовах поставки FOB продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відвантаження, чи забезпечує надання поставленого таким чином товару, покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до наданих до митного оформлення документів, для організації міжнародного перевезення оцінюваної партії товару укладено договори з транспортного та транспортно - експедиційного обслуговування: від 02.12.2019 №1, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «MARK AUTO»; від 04.07.2023 № ШЛВ040723-36, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ"; від 19.09.2023 № ШЛВ190923-29, укладений між ФОП ОСОБА_2 (експедитор 1) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор 2).
Відповідно до пунктів зазначених договорів замовник оплачує послуги за транспортування товару на наступних умовах:
- за договором від 04.07.2023 № ШЛВ040723-36 укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ"ТЕХНОБУД ІНВЕСТ", на підставі рахунків «Експедитора, згідно з термінами вказаними в заявці;
- за договором від 02.12.2019 № 1, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «MARK AUTO», протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника;
- за договором від 19.09.2023 № ШЛВ190923-29 укладений між ФОП ОСОБА_2 (експедитор 1) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор 2), оплата за транспортні послуги «Експедитору 2» здійснюється «Експедитором 1» з коштів, що надходять від Замовника, за вирахуванням своєї експедиційної нагороди протягом 3-х банківських днів з дня отримання коштів від Замовника.
Для цього необхідно отримання від «Експедитора 2» всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акта виконаних робіт і оригіналів інших документів, що закривають перевезення, якщо інше не зазначено в заявці.
Також, транспортними договорами передбачені оформлення Заявок. Декларантом до митного оформлення Заявки не надані, рахунки виставлені: від ТОВ «MARK AUTO» на ФОП ОСОБА_1 та від ФОП ОСОБА_1 на ФОП ОСОБА_2 . Таким чином, вартість перевезення не розраховується. Враховуючи дату складання рахунку від ФОП ОСОБА_2 від 04.08.2023 № 39, оплата за надані послуги повинна бути здійснена.
Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_2 від 04.08.2023 № 39 вартість транспортно- експедиційного обслуговування за межами державного кордону складає - 68050,00грн, міжнародне автоперевезення по території України - 29970,00грн.
Відповідно до наданої автотранспортної накладної CMR від 21.09.2023 №196869 місцем відправлення вантажу в межах Польщі, є м. Хелм.
З урахуванням зазначеного, а також логістичних особливостей переміщення вантажу, у наданих документах відсутні відомості щодо вартості витрат пов'язаних з перевантаженням товару у порту Польщі.
Відповідно до документів митного оформлення міжнародне перевезення вантажу здійснювалось морським транспортом до порту в Польщі. Але декларантом не подані підтверджуючи документи.
4. Декларантом надана до митного контролю копія митної декларації країни відправлення, яка містить відомості про інший номер контейнеру ніж зазначений у CMR від 21.09.2023 №196869.
Відтак, у відповідача були обґрунтовані підстави для витребування у позивача додаткових документів.
Проте, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МК України. При коригуванні за основу взято митну вартість 5,305848 дол.США/кг подібного товару оформленого у митному відношенні за МД від 18.01.2024 № 24UA110110000190U1 (UA110110/2024/000190).
З приводу обраного методу коригування суд зазначає наступне.
Суд з'ясував, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган застосував другий другорядний метод коригування митної вартості товарів (« 2б») за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст. 60 МК України.
Суть методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зводиться до того, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина друга-четверта статті 60 МК України).
Положення статті 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).
На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Виходячи з системного аналізу приписів пункту 4 частини другої статті 55 МК України, статті 60 МК України, пункту 2.1 Правил №598 митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.
Обов'язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов'язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №821/1617/17; від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17; від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020; від 31 жовтня 2019 року у справі № №820/9301/15.
Суд з'ясував, що позивач здійснював поставку диск колеса сталевий з Китаю від компанії «Anyang Rarlong Machinery Co., Ltd.», однак в гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість дол.США/кг ввезеного товару. Натомість, оскаржуване рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митною декларацією-джерелом коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митною декларацією-джерелом коригування справді був подібний (аналогічний) товару, який постачав позивач.
Відтак Дніпровська митниця, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, порушила вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та п. 2.1 Правил №598 в частині заповнення гр. 33 рішень, позаяк не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від №UA110170/2023/000045/1 від 10.10.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000181 є протиправним та підлягає скасуванню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товару №UA110170/2023/000045/1 від 10.10.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000181, прийняту Дніпровською митницею (код ЄДРПОУ 43971371).
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОБУД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36162550, 49094, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., М. ДНІПРО, ВУЛ. МАНДРИКІВСЬКА, БУД. 147) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця ОЛЬГИ КНЯГИНІ, будинок 22).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко