29 липня 2024 року Справа 160/19962/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування акту та окремих положень наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 №486 від 20.10.2022;
- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку від 27.10.2022 р. (в тому числі поранення), що стався 28.09.2022 у Військовій частині НОМЕР_1 ЦОТО НГ України (Форма Н-5);
- визнати протиправним та скасувати Акт №270/22 про нещасний випадок невиробничого характеру від 27.10.2022 в частині визначення, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 НГУ провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 28.09.2022 з ОСОБА_1 та скласти Акт форми Н-1 розслідування нещасного випадку (в тому числі поранення) у відповідності до п.3.9 розділу 3; п.4.1. розділу 4 наказу МВС №1346 від 27.12.2002 про нещасний випадок, що трапився при виконанні службових обов'язків у зв'язку виконанням посадових обов'язків за режимом роботи підрозділу у тому числі у відрядженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно змісту позовних вимог, позивач звернувся до суду щодо визнання протиправним та скасування наказу Командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 №486 від 20.10.2022, визнання протиправним та скасування Акту розслідування нещасного випадку від 27.10.2022 р. та визнання протиправним та скасування Акту №270/22 про нещасний випадок невиробничого характеру від 27.10.2022 р. в частині визначення, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
Отже, дані спірні правовідносини щодо оскарження наказу та актів виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби.
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 19.07.2024 (відповідно до трек-номеру поштового відправлення), тобто поза межами місячного строку звернення з дня складання актів службового розслідування та прийняття наказу, які становлять предмет даного позову.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві вказав, що процесуальний строк на звернення до суду не пропущений, оскільки відповідь від Військової частини НОМЕР_1 датована 06.02.2024 та була отримана позивачем тільки 16.03.2024 (дата відправки конверта - 06.03.2024), відповідно, заяву про поновлення строку звернення до суду не надав.
Як вбачається з листа-відповіді Військової частини від 06.02.2024 №6/36/12-327, 31.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повторного проведення службових розслідувань.
При цьому, суд зазначає, що, звертаючись до відповідача із заявою від 31.01.2024, позивач вже знав про порушення свого права.
Суд зауважує, що позивач 20.10.2022 був ознайомлений із оскаржуваним наказом Військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2022 за №486, про що свідчить підпис позивача на останній сторінці вказаного наказу, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачем пропущено встановлений частиною 5 статті 122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом.
Тому, відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, є підставою для залишення позову без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачем до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження поважності таких причин.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 123, 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст.295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна