29 липня 2024 року Справа № 160/20136/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 № Ф-637-25 на суму 43 540,92 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виключити запис про наявність суми податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 43 540,92 грн.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно частин першої, другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (частина четверта статті 59 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 5076-V, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Частиною 4 статті 26 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно статті 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", Центр з надання безоплатної правничої допомоги, зокрема, видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 цього закону, організація надання безоплатної вторинної правничої допомоги, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана адвокатом Моленем Ростиславом Богдановичем.
Разом з тим, до позовної заяви додано копію доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, яким Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги в особі ОСОБА_2 , провідного юриста відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах управління організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та проведення медіації Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, який уповноважений наказом від 02 жовтня 2023 року № 71-ос видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб'єктам відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», та особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі за зверненнями таких осіб або за ухвалою суду, призначає адвоката Моленя Р.Б. для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , на підставі наказу начальника Південно-Західного управління надання безоплатної правової допомоги Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 31 січня 2024 року №017/04.1-4/105 у вигляді: представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо оскарження рішення Державної податкової служби щодо несплати єдиного соціального внеску.
Зазначеним дорученням Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги лише призначає адвоката на представництво інтересів особи в суді.
Документів, з яких можливо було б встановити, що позивач уповноважував Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги діяти в його інтересах саме в цій справі до матеріалів справи не долучено.
Таким чином, враховуючи, відсутність доказів, на підтвердження наявності взаємовідносин між позивачем та Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги або адвокатом Моленем Р.Б., суд зазначає, що адвокатом позивача не доведено належними доказами наявність підстав для представництва інтересів позивача адвокатом Моленем Р. Б. у цій справі.
Крім того необхідно зазначити, що звернення до суду, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що позовна заява підписана представником позивача за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У зв'язку з цим, позовну заяву належить повернути позивачеві, роз'яснивши йому, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд ,-
Позовну заяву - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна