Справа № 751/11186/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/713/24
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
30 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, до 07 вересня 2024 року, без визначення розміру застави. Місцевий суд вказав, що передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, тому строк тримання під вартою обвинуваченої необхідно продовжити.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду скасувати та обрати його підзахисній запобіжний захід у виді застави. Зазначив, що висновки місцевого суду про відсутність в обвинуваченої офіційного джерела прибутку є помилковими, так як остання до її затримання працювала за цивільно-правовою угодою. Вказані у клопотанні прокурора ризики не відповідають дійсності, оскільки у даному провадженні свідки вже допитані, що виключає ризик впливу на них; інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення вона не скоювала та ці обставини буде доводити у судовому порядку, тому вона не буде переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. ОСОБА_8 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась.
Заслухавши доповідь судді; обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, на розгляді Новозаводського районного суду міста Чернігова знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023270340003659 від 25.09.2023, по обвинуваченню ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
27.09.2023 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді та суду.
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_8 , місцевий суд, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років; беручи до уваги її майновий стан, відсутність офіційного джерела прибутку, зважаючи на те, що існують ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, впливати на свідків або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки значна кількість свідків залишається на теперішній час ще не допитаними; зважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання останньою процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої, з чим погоджується і колегія суддів.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу та подальше тримання обвинуваченої під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та обрання останній запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Дані про особу обвинуваченої, на які посилається апелянт, не спростовує правильності висновків суду з урахуванням вищевказаних обставин.
Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_8 , місцевий суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою, і на даний час вони виключають скасування цього запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу, як про це просить захисник.
При цьому слід зауважити, що суд в ході розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. А тому посилання апелянта в цій частині колегія суддів не може визнати такими, що заслуговують на увагу.
За змістом ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на дискреційні повноваження суду при вирішенні питання про визначення розміру застави, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, що відповідає вимогам закону.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4