31 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 684/261/24
Провадження № 33/4820/512/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Бачук К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Гопки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гопки В.В. на постанову судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює у КУ Старосинявська МПО,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 11 травня 2024 року о 22 год 40 хв у селищі Стара Синява на вул. Ганжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому порядку водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Гопка В.В. просив постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанова судді місцевого суду є необґрунтованою та незаконною.
Стверджував, що місцевий суд помилково та без належних та допустимих доказів прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 .
Звертав увагу суду на те, що при проведенні огляду водія на стан сп'яніння та при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції та медичного закладу було вчинено низку порушень.
Направлення водія для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відсутнє, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт самої вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Згідно зі ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог, вважається недійсним.
Зауважував, що лікар, який проводив огляд водія на стан сп'яніння, не мав на те повноважень.
Зазначав, що факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом нічим не підтверджений, а відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки на ньому відсутні відомості, з яких можна було би встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Відтак, суд прийшов до помилкового висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також судом не з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Гопку В.В. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме:
-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №255828 від 11 травня 2024 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі;
-- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінняабо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №23 від 11 травня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд;
-висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №23 від 11 травня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 від огляду відмовився;
-відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та факт дотримання працівниками поліції вимог закону; зокрема, водію було запропоновано на місці зупинки пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився та погодився пройти огляд в медичному закладі, де згодом також відмовився. Водночас, на відеозаписі зафіксовано зізнання ОСОБА_1 про те, що він вживав алкоголь а виїхав з дому тільки щоб розвернути авто та припаркувати авто біля воріт у зворотньому напрямку.
Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При перегляді справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного вищенаведеною Інструкцією, згідно якої огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а також керував транспортним засобом.
З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 фактично визнав, що вживав алкогольні напої і відмовився на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, а згодом і в закладі охорони здоров'я, поводився агресивно, висловлювався нецензурно та погрожував працівнику поліції розправою.
З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 є безпідставними, бо останній узагалі відмовився від проходження такого огляду.
Необґрунтованими є твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а відповідно не вчиняв правопорушення.
Такі доводи спростовуються відеозаписом з місця події, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта щодо порушення процедури складання матеріалів про адміністративне правопорушення не є визначальними та не спростовують його винуватість.
Посилання в апеляційній скарзі на некомпетентність лікаря не заслуговують на увагу та спростовуються доказами, які є в матеріалах справи.
Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні є його намаганням ухилитися від відповідальності за вчинені дії, бо його винуватість повністю доведена і підтверджена наявними та дослідженими як судом першої, так і апеляційної інстанції доказами.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.
Обставини, які б виключали провадження у справі відповідно до ст.247 КУпАП, відсутні.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Гопки В.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак