Номер провадження: 23-з/813/978/24
Номер справи місцевого суду: 522/5876/24
Доповідач ОСОБА_1
30.07.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участі:
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_5 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП,
У провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року.
22 липня 2024 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_5 .
Вказана заява вмотивована тим, що, на думку заявника, суддею ОСОБА_5 допущено упереджене ставлення до сторони захисту, що виразилось у необґрунтованій відмові на клопотання сторони захисту. Таким чином, виникли обставини, які викликають обгрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 при розгляді даної справи.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року заяву ОСОБА_3 про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_5 у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП передано на розгляд іншому судді Одеського апеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.07.2024 заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_5 передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та заяву про відвід судді апеляційний суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог статті 80 КПК України відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь у ньому.
Такі обставини визначені у статті 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов'язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина друга статті 80 КПК України).
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).
Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.
Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Апеляційний суд зауважує, що зміст заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_5 є необґрунтованою, оскільки доводи, якими захисник обґрунтовує необхідність відводу судді, не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Передбачених законом підстав, які б викликали сумніви у об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 заява про відвід не містить, з огляду на викладене, заява захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відвід судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню через необґрунтованість.
Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.
Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами.
Керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_5 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_1