Номер провадження: 22-ц/813/6559/24
Справа № 509/2573/18
Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.
Доповідач Драгомерецький М. М.
30.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Коновалової В.А.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, -
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 від 18 липня 2024 року про залишення уточненої позовної заяви від 26 жовтня 2021 року без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.
25 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року, посилаючись на порушення судом вимог процесуального законодавства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2024 року визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Коновалова В.А..
29 липня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яким встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що 21 квітня 2021 року судді Громік Р.Д. та Драгомерецький М.М. винесли постанову у справі №509/5451/20 провадження №22-ц/813/6649/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення. Предметом дослідження у даній справі була земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та будинок, який був зареєстрований за ОСОБА_2 , але який фактично не існував. Враховуючи, що предмети дослідження та сторони у справі №509/5451/20, що розглядалася у 2021 році та даної справи №509/2573/18 є однакові, та з огляду на вимоги п. 5 частини 1 статті 36 ЦПК України щодо існування обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості суддів, то суддям Дрогомерецькому М.М. та Громіку Р.Д., які приймали участь у розгляді вищевказаної скарги у справі №509/5451/20, ОСОБА_1 заявляє відвід від розгляду його апеляційної скарги від 26.07.2024 у справі №509/2573/18.
Перевіривши доводи заяви про відвід та вивчивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою та безпідставною, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частина 7 пункт 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 40 ЦПК України встановлений порядок вирішення заявленого відводу, згідної якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див.: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п. 49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п. 103,107).
Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
За обставинами даної справи, звертаючись до суду із заявою про відвід суддів, заявник не навів підстав та не надав доказів, які б свідчили про зацікавленість суддів в розгляді справи або про наявність об'єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М., а саме з постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у справі №509/5451/20, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, сам по собі факт незгоди з позицією колегії суддів Громіка Р.Д., та Драгомерецького М.М., викладеною в судовому рішенні від 21 квітня 2021 року у справі №509/5451/20 (провадження №22-ц/813/6649/21), не може бути підставою для відводу суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., в даній справі.
Посилання ОСОБА_1 в заяві про відвід суддів на те, що предмет дослідження та сторони в справі №509/2573/18 та в справі №509/5451/20 є однаковими, не може бути підставою для відводу.
Так, ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року (справа№509/5451/20), заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду, тобто судом вирішувались процесуальні питання, без вирішення справи по суті позовних вимог.
Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів заявником не наведено.
Таким чином, розглянувши заяву про відвід суддів, з точки зору національного закону, а саме ст. 36 ЦПК України, та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, колегія суддів не вбачає об'єктивного та суб'єктивного критерію, а саме наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів, а вказані в заяві обставини свідчать про незгоду заявника із процесуальними рішенням суддів, що відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У заяві про відвід не наведеного жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при розгляді даної цивільної справи.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом із тим зауважує на недопустимості зловживання наданим процесуальним правом, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого, а також порушує додержанню розумних строків для розгляду справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. - визнати необґрунтованою.
Матеріали апеляційного провадження №22-ц/813/6559/24, (єдиний унікальний номер судової справи №509/2573/18) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року, в справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, судді для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 30 липня 2024 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
В.А. Коновалова