Номер провадження: 22-ц/813/4079/24
Справа № 493/1478/23
Головуючий у першій інстанції Тітова Т.П.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
22.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чеботар А.Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Балтська міська рада Одеської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,
на рішення Балтського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що її матері ОСОБА_4 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,10 га, кадастровий номер 5120680500:01:001:0024, яка розташована на території Борсуківської сільської ради Балтського району Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склала на користь ОСОБА_3 заповіт, посвідчений 27 березня 2015 року приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвою І.П., реєстр № 583.
Позивач, як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняла, звернувшись до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Смірнової Н.С. із заявою про прийняття спадщини, в результаті чого заведено спадкову справу № 130/2020.
ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем за заповітом, звернулась до ноатріуса із заявою в якій повідомила, що вона спадшину за заповітом не приймає, від спадщини за законом відмовляється.
Крім неї спадкоємцєм є онук спадкодавця ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, так як звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 , яка відмовилась від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_2 .
Нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, кадастровий номер 5120680500:01:001:0024.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Балтський районний суд Одеської області рішенням від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування задовольнив.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 . На момент смерті спадкодавця дійсним був заповіт від 27.03.2015 року, складений на користь ОСОБА_3 , який скасував попередній заповіт складений 24.09.2009 року на користь ОСОБА_1 повністю, а заповіт, який складений 24.09.2009 року скасував в свою чергу попередній заповіт від 14.04.2009 року, який був складений на користь ОСОБА_3
ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом та за законом на користь ОСОБА_2 .
Оскільки спадкування здійснюється за законом між двома спадкоємцями позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, подавши відповідні заяви нотаріусу, але позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документу, тому суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить рішення Балтського районного суду Одеської області від 21.12.2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції не повністю встановлено обставини справи та не вірно надано оцінку наявнім у матеріалах справи доказам, які у своїй сукупності не дають підстав для задоволення позову.
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 08.02.2024 року відкрив апеляційне провадження, роз'яснив ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Балтській міській раді Одеської області право на подання відзиву.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Ліпецька Вікторія Василівна , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено, які саме обставини не встановлено судом першої інстанції та яким саме наявним в матеріалах справи доказам невірно надано оцінку.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач повідомлена про розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник позивача - адвокат Ліпецька В.В. в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, судову повістку отримала в особистому кабінеті Електронного суду 13.05.2024 року, що підтверджується довідкою. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_2 судову повістку отримав в особистому кабінеті Електронного суду 13.05.2024 року, що підтверджується довідкою.
Відповідач ОСОБА_3 судову повістку отримала в особистому кабінеті Електронного суду 13.05.2024 року, що підтверджується довідкою.
Відповідач Балтська міська рада Одеської області судову повістку отримала 13.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 . На момент смерті спадкодавця дійсним був заповіт від 27.03.2015 року, складений на користь ОСОБА_3 , який скасував попередній заповіт складений 24.09.2009 року на користь ОСОБА_1 повністю, а заповіт, який складений 24.09.2009 року скасував в свою чергу попередній заповіт від 14.04.2009 року, який був складений на користь ОСОБА_3
ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом та за законом на користь ОСОБА_2 .
Оскільки спадкування здійснюється за законом між двома спадкоємцями позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, подавши відповідні заяви нотаріусу, але позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документу, тому суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно 22.08.2023 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,10 га, кадастровий номер 5120680500:01:001:0024, яка розташована на території Борсуківської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 035928 виданого 22.09.2004 року на підставі розпорядження Балтської РДА Одеської області від 26.07.2004 року № 360/А-2004.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Згідно копії заповіту, посвідченого 14.04.2009 року секретарем Борсуківської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 5, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось.
Відповідно до копії заповіту, посвідченого 24.09.2009 секретарем Борсуківської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 25, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось.
Також за життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений27.03.2015 року приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвою І.П., зареєстрований в реєстрі за № 583, яким заповідала ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй та на що за законом матиме право.
Зазначені обставини свідчать про те, що заповіт від 27.03.2015 року, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , скасував попередній заповіт, складений 24.09.2009 року на користь ОСОБА_1 повністю, а заповіт, який складений 24.09.2009 року скасував в свою чергу попередній заповіт від 14.04.2009 року, який був складений на користь ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що уразі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. (ч.ч. 1,2 ст. 1274 ЦК України).
Згідно ч.ч. 2,3,5 статті 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Зі спадкової справи № 130/2020 до майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що 21.10.2020 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Смірнової Н.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_4 .
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , прізвище після укладення шлюбу дружини ОСОБА_3, серії НОМЕР_3 .
21.10.2020 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Смірнової Н.С. із заявою в якій повідомила, що усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи обставини, які мають істотне значення, без застосування до неї психічного та фізичного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, спадщину за заповітом не приймає, від спадщини за законом відмовляється на користь онука спадкодавці - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги, звернулася до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Смірнової Н.С., із завою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .
Позивач у справі є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09.07.1960 року. З копії витягу № 00041535641 від 22.09.2023 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, вбачається, що позивач 20.05.1995 року уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Оскільки ОСОБА_3 спадщину за заповітом не прийняла, то спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за законом.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом першої черги, та ОСОБА_2 , на користь якого від спадщини за законом відмовилася ОСОБА_3
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають право на 1/2 частину спадкового майна кожен після померлої ОСОБА_4
Згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку серія ОД № 035928 ОСОБА_4 на підставі рішення Балтськой районної державної адміністрації від 26.07.2004 року № 360/А-2004 є власником земельної ділянки площею 3,10 га, яка розташована на території Борсуківської сільської ради Балтського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З листа Головного Сектора № 1 Відділу № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,10 га, кадастровий номер 5120680500:01:001:0024, яка розташована на території Борсуківської сільської ради Балтського району Одеської області.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.
Звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,10 га, кадастровий номер 5120680500:01:001:0024, позивач в обґрунтування зазначив, що приватним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку у зв'язку з відсутністю документів на право власності.
Приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Смірновою Н.С. 09.09.2023 року за вих. 488/02-14 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Борсуківської сільради Подільського (колишнього Балтського) району, у зв'язку з тим, що у спадкоємців відсутні документи про право власності на це майно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спадкування здійснюється за законом між двома спадкоємцями позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, подавши відповідні заяви нотаріусу, приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю у позивача оригіналу правовстановлюючого документу, тому позов підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою скаржником в апеляційній скарзі викладено мотивувальну частину оскаржуваного рішення суду та зазначено лише, що судом першої інстанції не повністю встановлено обставини справи та не вірно надано оцінку наявнім у матеріалах справи доказам, які у своїй сукупності не дають підстав для задоволення позову.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Отже скаржником в апеляційній скарзі не викладені обставини в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення Балтського районного суду Одеської області від 21.12.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
О.Ю. Карташов