31.07.24
22-ц/812/958/24
Провадження № 22-ц/812/958/24
іменем України
31 липня 2024 року м. Миколаїв
справа № 487/1845/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Крамаренко Т.В., Яворської Ж.М.,
із секретарем - Ковальським Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , подану її представником,
адвокатом Мазурик Зоряною Ярославівною,
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 08 квітня 2024 року суддею Лагодою А.А. у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного рішення не зазначена), у цивільній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до
ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У червні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначав, що 14 лютого 2018 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.00300.003671453, 04 вересня 2018 року - № Р29.21818.004294942, 22 грудня 2018 року № Z75.00300.004695403.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07072023, за яким АТ «Ідея банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги АТ «Ідея банк» до боржників, вказаних у реєстрі, доданому до договору.
Згідно п. 2.2 Договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, передаються в розмірі заборгованості до боржників за реєстром, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Станом на день укладення договору факторингу відповідачка ОСОБА_1 мала заборгованість:
- за договором № Р20.00300.003671453 від 14 лютого 2018 року в сумі 102 307,03 грн, з яких 41 398,56 грн основного боргу та 60 908,47 грн боргу за відсотками;
- за договором № Р29.21818.004294942 від 04 вересня 2018 року в сумі 26 565,78 грн, з яких 8 259,53 грн основного боргу та 18 306,25 грн за відсотками;
- за договором № Z75.00300.004695403 від 22 грудня 2018 в сумі 71 852,75 грн, з яких 28 387,11 грн. основного боргу та 43 456,64 грн за відсотками.
Посилаючись на порушення позичальницею ОСОБА_1 умов кредитування, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з неї 200 725, 56 грн.
Відповідачка, діючи через свого представника, позов не визнала, у відзиві зазначала, що договори не містять ознак кредитних, не містять підпису відповідача, відсутні докази перерахування коштів, сума процентів не ґрунтується на умовах договору, не надано первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредитів, пеня не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу, відсутні докази направлення відповідачу досудової вимоги про сплату боргу, отже позовні вимоги є передчасними.
Представник позивача у відповіді на відзив наполягав на доведеності позовних вимог наявними матеріалами справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2024 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто: за кредитним договором № Р20.00300.003671453 від 14 лютого 2018 року 102 307, 03 грн; за кредитним договором № Р29.21818.004294942 від 04 вересня 2018 року 26 565, 78 грн; кредитним договором № Z75.00300.004695403 від 22 грудня 2018 року 71 852, 75 грн. Також стягнуто 3 010, 88 грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю факту укладання кредитних договорів, узгодження умов кредитування, отримання грошових коштів за цими договорами та порушення відповідачкою умов кредитування у наслідок чого виникла кредитна заборгованість. У той же час суд вважав недоведеними доводи представника відповідачки щодо необґрунтованості позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Мазурик З.Я., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідачки не виникло зобов'язань перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» оскільки вона не була повідомлена про заміну кредитора на підставі договору факторингу.
Також апелянт зазначала, що позивачем не підтверджено факту перерахування позичальниці коштів саме кредитодавцем на підставі зазначених договорів, а не іншими особами за іншими правовідносинами.
Відсутність у матеріалах справи первинних документів позбавляє можливості перевірити факт отримання відповідачкою коштів та перевірити розмір заборгованості, порядок її нарахування, та підстав для нарахування відсотків.
Наданий позивачем витяг з реєстру боржників, права вимоги за якими передаються, не містить підпису сторін, отже спірним є факт переходу права вимоги саме до позивача.
Крім цього апелянт посилалася на відсутність належних та допустимих доказів сплати позивачем грошових коштів первісному кредитору за предачу права грошової вимоги.
Узагальнені доводи інших учасників
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначала, що наявні у справі докази підтверджують отримання відповідачкою кредитних коштів, умови їх отримання та умови повернення, зокрема довідками-розрахунками, виписками по рахункам тощо. Відповідачем ці докази жодним чином не спростовані. Кредитні договори відповідачкою не були оспорені та розірвані у судовому порядку, отже щодо них діє презумпція правомірності правочину.
Крім цього доданий до матеріалів справи витяг з реєстру боржників є належним та допустимими доказом, оскільки виготовлений за правилами статті 95 ЦПК України та підпункту 12 пункту 10 розділу ІІ Правил організації діловодства архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5.
Сторони за договором факторингу досягли згоди щодо усіх його істотних умов та ця обставина відповідачем не спростована.
На підтвердження сплати позивачем первісному кредитору грошових коштів за передачу права грошової вимоги до позовної заяви долучено копію платіжної інструкції № 19913 від 11 липня 2023 року.
Щодо доводу апеляційної скарги про неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги, представник позивача посилалася на висновки судів вищої ланки про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право погасити її первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
2.Мотивувальна частина
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що 14 лютого 2018 року між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р20.00300.003671453, за яким позичальниця отримала 45 886 грн кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Спеціальним платіжним засобом за договором є платіжна картка відповідачки. Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань утворилася кредитна заборгованість, яка станом на 30 листопада 2023 року склала 102 307,03 грн (41 398,56 грн основний борг та 60 908, 47 грн за відсотками).
04 вересня 2018 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Ідея банк» кредитний договір № Р29.21818.004294942 та отримала за ним 8 738 грн. Кошти надані у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань за цим договором, яка на 30 листопада 2023 року склала 26 565,78 грн (8 259, 53 грн основного боргу та 18 306, 25 грн за відсотками).
22 грудня 2018 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.00300.004695403, за яким ОСОБА_1 отримала 29 900 грн кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Заборгованість за цим договором станом на 30 листопада 2023 року склала
71 852,75 грн (28 387,11 грн основного боргу та 43 456,64 грн за відсотками).
07 липня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та АТ «Ідея банк» укладено Договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає АТ «Ідея банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 2.2 Договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, передаються в розмірі заборгованості до боржників за реєстром, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Отже, за договором факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за зазначеними вище кредитними договорами та у розмірі вказаної заборгованості (реєстр боржників № 3 від 07 липня 2023 року до Договору факторингу № 07072023).
Позиція апеляційного суду
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ст. 640 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Відповідачка ОСОБА_1 в порушення приписів статті 526 ЦК України своїх зобов'язань не виконала, що призвело до виникнення кредитної заборгованості.
Укладення відповідачкою ОСОБА_1 кредитних договорів підтверджується її особистим підписом у них (а.с. 6-7, 21-22, 35-39), графіками щомісячних платежів з зазначенням розміру щомісячного погашення тіла кредиту та процентів, підписаними позичальницею особисто (а.с. 8, 25, 45).
Розмір заборгованості підтверджується виписками по рахункам та розрахунками заборгованості (а.с. 104-115).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту укладення кредитних договорів та виникнення кредитної заборгованості у зазначеному позивачем розмірі.
Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що право вимоги за кредитними договорами, укладеними відповідачкою ОСОБА_1 з ПАТ «Ідея банк» перейшло до ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" на підставі Договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023.
Жодних штрафних санкцій ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами не нараховувалося.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підстав для стягнення кредитної заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 .
Не заслуговує на увагу і посилання апелянта на недоведеність сплати позивачем первісному кредитору грошових коштів за передачу права грошової вимоги, оскільки матеріали справи містять копію платіжної інструкції № 19913 від 11 липня 2023 року, за якою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало АТ «Ідея банк» грошові кошти за договором факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року.
Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без зміни, то витрати відповідачки зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за її рахунок.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: Т.В.Крамаренко
Ж.М.Яворська
Повну постанову складено 31 липня 2024 року