Справа № 466/2382/24 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 33/811/982/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
25 липня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Туза Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Туза Б.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 травня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Згідно з постановою судді, 18.02.2024 о 22.30 год. на перехресті вулиць Шевченка- Ковча у м. Львові водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mercedes-Benz E200 CDI», номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не обрав безпечної швидкості, не надав перевагу транспортному засобу «Jeep», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Шевченка, та здійснив із ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Туз Б.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14.05.2024 скасувати, провадження у справі закрити.
Зазначає, що копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 23.05.2024, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною, необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.
Звертає увагу на те, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 22:30 год 18.02.2024. В той же час, із долучених до матеріалів справи відеозаписів із дорожніх камер відеоспостереження встановити особу водія не можливо через велику відстань до місця ДТП.
Із цього ж відеозапису також слідує, що, прибувши на місце виклику, працівники поліції побачили припаркований на перехресті вулиць Шевченка та Ковча транспортний засіб «Mercedes-Benz E200 CDI», номерний знак НОМЕР_1
ОСОБА_1 при цьому знаходився біля цього автомобіля, та вказував, що він цим транспортним засобом не керував, та що він був лише пасажиром.
Апелянт наголошує, що автомобілем керував ОСОБА_3 - товариш ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , та ще один його друг ОСОБА_4 були пасажирами у цьому транспортному засобі, що підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були присутніми на місці вчинення ДТП, пояснень у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відібрано не було.
Апелянт наголошує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено, тому справа підлягає закриттю.
ОСОБА_1 , адвокат Туз Б.М. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Туза Б.М. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону.
Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 , його вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 570825 від 18.02.2024, в якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 , п.2.3б, п. 12.1, п.16.11 ПДР, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення його автомобіля «Mercedes-Benz E200 CDI», номерний знак НОМЕР_1 автомобілем марки «Jeep», номерний знак НОМЕР_2 , схемою дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів після ДТП із наведенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП (а.с. 4); поясненнями водія ОСОБА_1 (а.с. 6); поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 7), відеозаписом (а.с.5).
Апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вірно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.2.3б, п.12.1, п.16.11 ПДР, які призвели до даної ДТП, оскільки водій ОСОБА_1 не був уважним, не обрав безпечної швидкості, не надав перевагу транспортному засобу «Jeep», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Шевченка та здійснив із ним зіткнення.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення ним адміністративної відповідальності, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом на якому зафіксовано, саме ДТП, та те, що після зіткнення транспортних засобів з автомобіля «Mercedes-Benz E200 CDI», номерний знак НОМЕР_1 з місця водія вийшов саме ОСОБА_1 .
Крім того у матеріалах справи наявні письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 в яких зазначено, що 18.02.2024 він керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E200 CDI», номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Шевченка по головній дорозі, проїжджаючи перехрестя вул. Шевченка та вул. Ковча, близько 22:25 год. з другорядної вул. Ковча з ним зіткнувся автомобіль, удар прийшовся на праву сторону. За кермом перебував водій в довгій чорній куртці та характерною зачіскою у вигляді косички, який стверджував, що не керував.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що наявна у матеріалах справи сукупність доказів є достатньою для того щоб прийти до однозначного висновку за критерієм поза розумним сумнівом щодо винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.
Всупереч тверджень апелянта, наявні у матеріалах справи докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, а також є здобутими у визначеною вказаною нормою порядку.
Згідно з ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП.
Зазначені вище вимоги працівниками поліції дотримані в повному обсязі та протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Ураховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги захисника про те, що суддею першої інстанції не з'ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити адвокату Тузу Б.М. строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Туза Б.М. в інтересах останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Урдюк Т.М.